Рішення № 31659455, 31.05.2013, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 2-3857/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 травня 2013 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути солідарно із відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму заборгованості в розмірі 49244,49 гривень та витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 27.03.2007 року із ОСОБА_1 було укладено договір «Автопакет» на суму 9492 доларів США на строк до 27.03.2014 року зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 14,3 %. Однак, відповідач обовязки за кредитним договором не виконує, що спричинило виникнення заборгованості в розмірі 49244,49 гривень. При цьому зазначив, що з метою належного виконання кредитного договору із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки за яким відповідачі зобовязались відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Суд, ухвалив справу розглядати без участі представника позивача ОСОБА_4, яка подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності /а.с.25/, що відповідає вимогам ст. 158 ЦПК України, та за відсутності відповідачів, які належним чином були повідомлені про час, день та місце розгляду справи, однак повідомлення про вручення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були повернуті поштовим відділенням у звязку із закінченням терміну зберігання /а.с.41,42/, що свідчить про те, що відповідачі свідомо не бажали отримати такі, адже згідно інформації ОСОБА_5 ГУМВС України у Львівській області гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані за зазначеною адресою, на яку були відправлені дані повідомлення /а.с.41,42/, причини своєї неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали, крім цього, позивач у поданій заяві зазначив, що не заперечує проти такого вирішення справи, а тому суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази наявні у справі в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.03.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено Договір «Автопакет» № 66/07-Ф на суму 9492 доларів США на строк до 27.03.2014 року /а.с.7-9/.

На виконання п.1.1 Кредитного договору позивачем було видано кредит позичальнику на вищезазначену суму, що підтверджується заявою на видачу готівки № NL-1 від 27.03.2007 року /а.с.10/.

Відповідно до умов п.2.2.1. Кредитного договору повернення кредиту та сплата відсотків позичальником здійснюється шляхом перерахування щомісячного мінімально необхідного платежу на поточний рахунок, вказаний в договорі /а.с.7-9/.

Судом встановлено, що умови Кредитного договору ОСОБА_1 не виконуються, щомісячні платежі не вносяться у термін, передбачений договором.

Укладеним Кредитним договором, зокрема п.4.2.5 передбачено, що позивач має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених Кредитним договором, якщо відповідач не вніс черговий платіж у термін визначений Кредитнимо договором /а.с.7-9/.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 було надіслано лист із вимогою про сплату заборгованості за кредитним договором, проте такий залишився без належного реагування /а.с.13/.

Із п.5.1 Кредитного договору вбачається, що у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення /а.с.7-9/. Крім цього, п.5.2 Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником вимог п.п.4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10 даного Договору, позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф у розмірі 10 % від суми кредиту за кожен випадок /а.с.7-9/.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором, прострочена заборгованість, станом на 01.11.2011 року становить 6173,31 доларів США, що еквівалентно 49244,49 гривень, з яких 40175,20 гривень заборгованість по кредиту, відсотки в сумі 497,76 гривень, 999,75 гривень пені та штраф в розмірі 7571,77 гривень /а.с.6/.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином та у встановлений строк. Статтями 1049, 1054 Цивільного Кодексу України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором позики встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами /з розстроченням/, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Як вбачається із розяснень, даних в п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обовязок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Згідно ч.1 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, та з матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення належного виконання зобовязань за укладеним договором, 27.03.2007 року між позивачем і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договори поруки, згідно з п.1.1 якого передбачено, що поручителі поручаються перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань, що витікають з Договору «Автопакет» № 66/07-Ф від 27.03.2007 року /а.с.11,12/.

Із п.1.2 Договорів поруки поручителі відповідають перед позивачем у повному обсязі. Поручителі та позичальник відповідають перед позивачем як солідарні боржники /а.с.11,12/.

З матеріалів справи вбачається, що у звязку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобовязань за Кредитним договором позивач звернувся до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором, проте такі залишились без реагування /а.с.14-16/.

У відповідності до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Як вбачається зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання.

Крім цього, як розяснено у п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» предявленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і предявлення до нього позову.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ст. 212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги розяснення, дані в п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3М порушили взяті на себе зобовязання, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для повного задоволення позову в загальній сумі 6173,31 доларів США, що еквівалентно 49244,49 гривень, з яких 40175,20 гривень заборгованість по кредиту, відсотки в сумі 497,76 гривень, 999,75 гривень пені та штраф в розмірі 7571,77 гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне стягнути солідарно із відповідачів 492,44 гривень судового збору, сплаченого позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 553-559, 611, 1050, 1054 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер 3039106110/, ОСОБА_2 /ідентифікаційний номер 2857315544/ та ОСОБА_3 /ідентифікаційний номер 2915108593/ на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» /МФО 320003, ЄДРПОУ 20025456/ заборгованість за Кредитним договором № 66/07-Ф від 27 березня 2007 року в загальній сумі 6173,31 доларів США /шість тисяч сто сімдесят три долари США 31 цент/, що еквівалентно 49244,49 гривень /сорока девяти тисячам двісті сорока чотирьом гривням 49 копійок/, з яких 40175,20 гривень заборгованість по кредиту, відсотки в сумі 497,76 гривень, 999,75 гривень пені та штраф в розмірі 7571,77 гривень.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер 3039106110/, ОСОБА_2 /ідентифікаційний номер 2857315544/ та ОСОБА_3 /ідентифікаційний номер 2915108593/ на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» /МФО 320003, ЄДРПОУ 20025456/ 492,44 гривень /чотириста девяносто дві гривні 44 копійки/ витрат по сплаті судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Залізничного районного суду м. Львова протягом десяти днів з дня отримання копії такого. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя:Бориславський Ю. Л.