Ухвала суду № 31657100, 06.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"06" червня 2013 р. Справа № 911/2191/13

Господарський суд Київської області в особі судді Скутельника П.Ф., розглянувши без виклику сторін матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «науково-виробниче підприємство «Херсонський машинобудівний завод», ідентифікаційний код: 35788406, місцезнаходження: 73026, м. Херсон, вул. Тираспільська, 1,

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ», ідентифікаційний код: 31907458, місцезнаходження: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар 1-го Травня, 13,

про визнання переважного права на купівлю орендованого приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «науково-виробниче підприємство «Херсонський машинобудівний завод» до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» про визнання переважного права на купівлю орендованого приміщення, порушена ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2013 року.

Одночасно з позовною заявою Позивачем подано заяву про забезпечення позову від 31.05.2013 року за №220/юр, в якій Позивач просить забезпечити позов ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» до ТОВ НВН «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» шляхом заборони Відповідачу та третім особам, вчиняти будь-які дії щодо відчуження всього належного відповідачу нерухомого майна та реєстрації права власності на це майно за будь-якими третіми особами; заборонити Державній реєстраційній службі України вчиняти будь-які дії щодо оформлення/переоформлення права власності на об’єкти належні відповідачу.

Свою заяву про забезпечення позову Позивач обґрунтовує тим, що між ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» та ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» було укладено договір оренди нежитлових приміщень від 01.05.2012 року за №06/05/09-01, а саме: інженерний корпус літ. М, площа забудови 1164,0 кв. м., загальна площа 3910,1 кв. м.; інженерно-обчислювальний центр І черга літ. ВІ, площа забудови 884,9 кв. м., загальна площа 3230,6 кв. м.; інженерно-обчислювальний центр літ. В2, площа забудови 781,9 кв. м., загальна площа 2561,6 кв. м.; корпус 90 літ. В, площа забудови 3847,3 кв. м., загальна площа 38407,4 кв. м.

В той же час, як вказує Позивач, Відповідач має намір продати вказане нерухоме майно, передане Позивачу в оренду, про що свідчать листи від 18.04.2013 року за №514/05 та від 07.05.2013 року за №540/05.

Водночас Позивач звернувся до Відповідача з листом від 24.04.2013 року за №173/юр, в якому зазначив про намір викупити орендоване майно та про переважне право Позивача на викуп орендованого майна на підставі ст. 289 Господарського кодексу України та п. 6.1. Договору оренди від 01.05.2012 року за №06/05/09-01.

Разом з тим, у листі від 07.05.2013 року за №540/05 Відповідачем було зазначено, що ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» отримало лист Позивача від 24.04.2013 року за №173/юр та у відповідь на даний лист було повідомлено, що Відповідач дійсно має намір продати вказане нерухоме майно, але на даний час вже ведуться переговори з третіми особами про продаж даного нерухомого майна та досягнуті певні домовленості.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 Господарського кодексу України, орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Згідно абз. 8 п. 5.2. Договору оренди нерухомого майна від 01.05.2012 року за №06/05/09-01, орендодавець зобов’язаний першочергово повідомити орендаря в разі продажу орендованого нерухомого майна.

Абзацом 7 п. 6.1. Договору оренди нерухомого майна від 01.05.2012 року за №06/05/09-01 передбачено, що орендар має право першочергового викупу орендованого нерухомого майна в разі його продажу орендодавцем.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора, або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, як вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів та є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову необхідно враховувати викладене в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 року за №16 та Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову».

Відповідно до абз. 2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 року за №16, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 року за №16, за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 у п. п. 1.1. «Про деякі питання практики забезпечення позову» передбачено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. п. 2. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»).

Дослідивши заяву Позивача від 31.05.2013 року за №220/юр про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що Позивачем доведено за допомогою належних та допустимих доказів факт порушення Відповідачем переважного права Позивача на викуп орендованого майна та здійснення Відповідачем спроб відчужити вказане майно, на користь третіх осіб, що в свою чергу вказує на те, що у разі невжиття відповідних заходів, в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Разом з тим, суд вважає за потрібне зазначити, що вимоги Позивача, викладені у заяві від 31.05.2013 року за №220/юр про забезпечення позову не є співрозмірними до заявлених позовних вимог та до порушеного права Позивача, зокрема заборона Відповідачу та третім особам, вчиняти будь-які дії щодо відчуження всього належного відповідачу нерухомого майна та реєстрації права власності на це майно за будь-якими третіми особами; заборона Державній реєстраційній службі України вчиняти будь-які дії щодо оформлення/переоформлення права власності на об’єкти належні відповідачу.

Оцінивши обґрунтованість доводів Позивача щодо необхідності вжиття заходів по забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог Позивача щодо забезпечення позову, та інших критеріїв, суд встановив, що подані докази свідчать про те, що Відповідач має намір відчужити об’єкти нерухомості, передані Відповідачем в оренду Позивачу, на користь третіх осіб з порушенням переважного права Позивача на викуп орендованого нерухомого майна, про що Позивачем було повідомлено Відповідача, та враховуючи ту обставину, що невжиття судом заходів по забезпеченню позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, суд вважає, що заява Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню частково, зокрема в частині, що стосується нерухомого майна, належного Відповідачу на праві власності та переданого Відповідачем в оренду Позивачу відповідно до Договору оренди від 01.05.2012 року за №06/05/09-01.

Керуючись ст. ст. 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 року за №16, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «науково-виробниче підприємство «Херсонський машинобудівний завод» (ідентифікаційний код: 35788406, місцезнаходження: 73026, м. Херсон, вул. Тираспільська, 1) від 31.05.2013 року за №220/юр про забезпечення позову, - задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (ідентифікаційний код: 31907458, місцезнаходження: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар 1-го Травня, 13) на праві власності та розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Тираспільська, 1, а саме: інженерний корпус літ. М, площа забудови 1164,0 кв. м., загальна площа 3910,1 кв. м.; інженерно-обчислювальний центр І черга літ. ВІ, площа забудови 884,9 кв. м., загальна площа 3230,6 кв. м.; інженерно-обчислювальний центр літ. В2, площа забудови 781,9 кв. м., загальна площа 2561,6 кв. м.; корпус 90 літ. В, площа забудови 3847,3 кв. м., загальна площа 38407,4 кв. м.

3. Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (ідентифікаційний код: 31907458, місцезнаходження: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар 1-го Травня, 13) та третім особам, вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (ідентифікаційний код: 31907458, місцезнаходження: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар 1-го Травня, 13) на праві власності та розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Тираспільська, 1, а саме: інженерний корпус літ. М, площа забудови 1164,0 кв. м., загальна площа 3910,1 кв. м.; інженерно-обчислювальний центр І черга літ. ВІ, площа забудови 884,9 кв. м., загальна площа 3230,6 кв. м.; інженерно-обчислювальний центр літ. В2, площа забудови 781,9 кв. м., загальна площа 2561,6 кв. м.; корпус 90 літ. В, площа забудови 3847,3 кв. м., загальна площа 38407,4 кв. м, та реєстрації права власності на це майно за будь-якими третіми особами.

4. Заборонити Державній реєстраційній службі України вчиняти будь-які дії щодо оформлення/переоформлення права власності на нерухоме майно, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (ідентифікаційний код: 31907458, місцезнаходження: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар 1-го Травня, 13) на праві власності та розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Тираспільська, 1, а саме: інженерний корпус літ. М, площа забудови 1164,0 кв. м., загальна площа 3910,1 кв. м.; інженерно-обчислювальний центр І черга літ. ВІ, площа забудови 884,9 кв. м., загальна площа 3230,6 кв. м.; інженерно-обчислювальний центр літ. В2, площа забудови 781,9 кв. м., загальна площа 2561,6 кв. м.; корпус 90 літ. В, площа забудови 3847,3 кв. м., загальна площа 38407,4 кв. м.

5. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 06 червня 2013 року та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

6. Строк пред’явлення ухвали господарського суду Київської області від 06 червня 2013 року у справі №911/2191/13 про забезпечення позову до виконання становить один рік, тобто до 06 червня 2014 року або до моменту її скасування в порядку, встановленому ст. 68 Господарського процесуального кодексу України.

7. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду Київської області про забезпечення позову від 06.06.2013 року у справі №911/2191/13 є Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «науково-виробниче підприємство «Херсонський машинобудівний завод» (ідентифікаційний код: 35788406, місцезнаходження: 73026, м. Херсон, вул. Тираспільська, 1).

8. Боржником у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду Київської області про забезпечення позову від 06.06.2013 року у справі №911/2191/13 є Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (ідентифікаційний код: 31907458, місцезнаходження: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар 1-го Травня, 13).

9. Ухвалу надіслати Відділу ДВС Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні (73000, м. Херсон, вул. Фрунзе, 2); копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Суддя Скутельник П.Ф.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.