Рішення № 31656944, 05.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.06.2013р. Справа № 905/2709/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 7696 грн. 94 коп. -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Пруцков В.Ю.

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА страхування» звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 7696 грн. 94 коп.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 993, 1191, Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про страхування», статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання від 22.05.2013р. про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначив, що позивачем надано відомість №8891112 про дорожньо-транспортну пригоду, яка оформлена в порушення вимог наказу МВС України від 04.07.2011 року №389, тому ця відомість є неналежним доказом. Заявою від 28.05.2013р. відповідач просив залучити до участі у судовому засіданні у якості третьої особи ОСОБА_3 Суд відмовив у задоволенні даного клопотання, оскільки відповідачем в порушення вимог ст. 27 ГПК України у заяві не зазначено на якій підставі ОСОБА_3 належить залучити до участі у справі, та як рішення з цього господарського спору може вплинути на його права та обов'язки. Крім того, відповідач вважає, що у зв'язку ненаданням позивачем доказів сплати ОСОБА_3 страхових платежів по договору № 30268Га/11д, цей договір не може вважатися укладеним.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду направлені позивачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що позивач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що 28 липня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА страхування» (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 30268Га/11д (надалі - Договір страхування), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Seat», державний номер НОМЕР_1 (надалі -застрахований автомобіль). Строк дії Договору з 29.07.2011р. до 28.07.2012 року (а.с.7-16).

20 січня 2012 року в Куйбишевському районі м. Донецька сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Seat» (державний номер НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Toyota» (державний номер НОМЕР_2) під керуванням водія - ОСОБА_1.

У відомості №8891112 про дорожньо-транспортну пригоду, сформовану АІПС ДТП станом на 20.02.2011р. зазначено, що за фактом правопорушення, які призвели до скоєння ДТП 06.10.2011р., працівниками міліції складено один адміністративний протокол АН1 №565342 за ст. 124 у відношенні ОСОБА_1 (а.с.25-26)

Згідно з постановою Ворошилівського районного суда м.Донецька від 26.10.2011 року ДТП трапилась у зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_1 п.п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до механічних пошкоджень застрахованого автомобіля, внаслідок чого ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні правопорушення та притягнений до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.24).

Вищезазначене дорожньо-транспортна пригода визнана позивачем страховою подією, з настанням якої у ПАТ «Страхова компанія «АХА страхування» виник обов'язок виплатити ОСОБА_3 страхове відшкодування.

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля, ТОВ «Експерт» проведено оцінювання автомобіля та складено звіт № 1282 від 25.10.2011р. Згідно висновку звіту - матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Seat», державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 9687 грн. 27 коп. (а.с.29-36).

Відповідно до рахунку № 2560 від 11.10.2011р. вартість відновлювального ремонту автомобіля «Seat» державний номер НОМЕР_1 склала 9475,34 грн.(а.с.46)

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору страхування №30268Га/11д, на підставі страхового акту від 02.11.2011р. (а.с.48) та розрахунку страхового відшкодування до нього, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 8696,94 грн. на користь ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням №6520 від 03.11.2011р. (а.с.50).

Згідно полісу №АА 5018872 зі строком дії з 06.06.2011р. до 05.06.2012р. цивільна відповідальність власника автомобіля «Toyota», держ.номер НОМЕР_2 була застрахована в ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА». Цим полісом встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн. та франшиза 1000 грн.(а.с.108)

12 листопада 2012 року позивач звернувся із заявою до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 8696,94 грн.(а.с.51), проте, відповідач, кошти не перерахував, що стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Спеціальними законами, які регулюють відносини у сфері страхування, зокрема обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, є Закони України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

З огляду на зазначене суд вважає, що позивач, який фактично виплатив застрахованій особі страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 30268Га/11д, обґрунтовано звернувся до відповідача з позовом про задоволення регресних вимог за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Згідно з пункту 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно до статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза, це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до полісу №АА 5018872 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в межах ліміту за шкоду майну (з врахуванням франшизи в розмірі 1000 грн.) в сумі 7696 грн. 94 коп.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги визнаються судом повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення 7696 грн. 94 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (83052, м. Донецьк, проспект Ілліча, будинок 100, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, б.8, код ЄДРПОУ 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 7696 (сім тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 94 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 05 червня 2013 року .

Повний текст рішення складено та підписано 06 червня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов