Рішення № 31656932, 30.05.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року справа № 919/352/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)

до Приватного акціонерного товариства «Озеленитель»

(вул. Гоголя, 20-А, м. Севастополь, 99007)

про стягнення 160026,52 грн,

за участю представників сторін:

позивача - Бекетова Н.С., довіреність б/н від 29.12.2012;

відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного акціонерного товариства «Озеленитель» про стягнення 160026,52 грн, з яких: 84217,51 грн - основна сума боргу, 3191,05 грн - пеня, 2418,36 грн - 3% річних, 70199,60 грн - штраф.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтю 230 Господарського кодексу України та положення статей 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору в частині своєчасного внесення орендної плати за договором оренди нерухомого майна №438-05 від 07.12.2005.

Ухвалою від 25.03.2013 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 25.03.2013, 17.04.2013 та від 13.05.2013 не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (повернення поштових відправлень від 29.03.2013, 23.04.2013, 20.05.2013 з відміткою «за закінченням терміну зберігання») (арк.с.29-32, 50-53, 62-65).

У абзаці третьому пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 (далі - Постанова Пленуму) передбачено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем знаходження Приватного акціонерного товариства «Озеленитель» є: вул. Гоголя, 20-А, м. Севастополь, 99011 (арк.с.55-56).

Копії ухвал були надіслані судом відповідачу за вищевказаною адресою. Таким чином про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином та своєчасно.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладеного, оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, враховуючи, що строк розгляду справи спливає, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

У зв'язку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.2005 між Управлінням майном міста Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством „Озеленитель", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство „Озеленитель", (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 438-05 (далі - Договір) (арк. с.10-11), відповідно до умов якого з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення, розташовані в цокольному поверсі житлового п'ятиповерхового будинку, загальною площею 195,80 кв.м., розташовані за адресою: м. Севастополь, вул Гоголя, 20-А, які перебувають на балансі РЕП - 1, вартість якого становить, згідно акту оцінки вартості (експертного висновку) від 30.09.2005 - 191100,000 грн.

Орендоване приміщення буде використовуватися під розміщення офісу (пункт 1.2 Договору).

Актом прийому-передачі орендованого майна від 07.12.2005, орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди (арк.с.12).

Відповідно до пункту 3.1 Договору, розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, яка затверджена рішенням сесії міської Ради №344 від 13.11.2002 та складає 19110 грн на рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки 10% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою майна, переданого в оренду. Амортизаційні відрахування і вартість послуг Орендодавця не включаються в орендну плату.

Орендна плата складає 1626,11 грн за місяць оренди та перераховується Орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.2 Договору).

Сума орендної плати підлягає щомісячному корегуванню орендарем при внесенні чергового платежу відповідно до індексу інфляції, що визначається Мінстат України (пункт 3.3 Договору).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.12 Договору орендар зобов'язався, зокрема, своєчасно вносити орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з користуванням об'єктом оренди, в тому числі оплату послуг, наданих підприємствами комунальної сфери, повернути орендоване майно при припиненні дії даного договору в належному стані з урахуванням його зносу.

Згідно з пунктом 2.5 Договору повернення орендарем орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення дії договору. Майно повинно бути повернутим в стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу. Передача майна орендарем та приймання його орендодавцем посвідчується актом приймання-передачі, що підписується представниками сторін.

Орендодавець має право, зокрема, виступати з ініціативою про внесення змін у договір оренди чи його розірвання у випадку погіршення стану орендованого майна, внаслідок його неналежного використання орендарем або невиконання умов договору оренди (пункт 5.5 Договору).

Строк дії договору встановлений сторонами з моменту підписання договору до 10.10.2006.

Відповідно до пункту 7.3 Договору, договір може бути розірваним за вимогою однією із сторін, за рішенням господарського суду у випадку невиконання сторонами своїх зобовязань та за іншими підставами, передбаченими законодавством.

Пунктом 7.5 Договору визначено, що його дія припиняється внаслідок, зокрема, рішення господарського суду.

Повноваження щодо управління комунальним майном відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 31.01.2006 № 4657 передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, який, у свою чергу, є правонаступником Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації.

Протоколом від 01.11.2006 узгодження змін до Договору оренди №438-05 від 07.12.2005 сторонами була узгоджена нова редакція, зокрема, п. 3.1, 3.2 та 3.3 Договору, а саме: розмір орендної плати визначається згідно з методикою, яка затверджена рішенням сесії міської Ради №344 від 13.11.2002 та складає 57931,50 грн на рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки 10% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою майна, переданого в оренду. Амортизаційні відрахування і вартість послуг Орендодавця не включаються в орендну плату. Орендна плата складає 4827,63 грн за першій місячи оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Відповідно до методики, яка затверджена рішенням сесії міської Ради №344 від 13.11.2002, розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати на індекс інфляції, що відповідає попередньому.

Сторонами також продовжено строк дії договору до 09.10.2007 (пункт 7.1 Договору).

Протоколом від 24.10.2007 узгодження змін до договору оренди №438-05 від 07.12.2005 сторонами було змінено розмір орендної плати, та встановлено її в розмірі 86897,25 гривен у рік, виходячи з орендної ставки 15% від вартості об'єкта оренди, згідно з незалежною оцінкою майна станом на 31.10.2006 та 7631,53 грн. за місяць з перерахуванням її не пізніше 20 числа поточного місяця, починаючи з 01.01.2007 (пункти 3.1 та 3.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору в редакції протоколу від 24.10.2007 узгодження змін до договору оренди №438-05 від 07.12.2005, згідно з рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому.

Згідно з пунктом 7.1, сторонами було продовжено дію договору до 08.10.2012.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.11.2011 по справі №5020-1425/2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 позовні вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Приватного акціонерного товариства "Озеленитель" задоволені повністю, з останнього на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради стягнуто суму заборгованості з орендної плати за період з листопада 2010 року по серпень 2011 року у розмірі 265236,84 грн, 8911,84 грн пені, 7398,35 грн 3% річних, 38157,65 грн штрафу; договір оренди нерухомого майна №438-05 від 07.12.2005 розірвано; Приватне акціонерне товариство "Озеленитель" зобов'язано звільнити вбудовані нежитлові приміщення, що розташовані в цокольному поверсі житловій п'ятиповерховій будівлі, загальною площею 195,80 кв.м, за адресою: м. Севастополь вул. Гоголя 20А, і передати нерухоме майно Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

Неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по сплаті орендної плати за період з 01.11.2011 по 01.05.2012 і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 160026,52 грн, з яких: 84217,51 грн - основна сума боргу, 3191,05 грн - пеня, 2418,36 грн - 3% річних, 70199,60 грн - штраф.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною п'ятою статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна №438-05 від 07.12.2005 розірвано рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.11.2011 по справі №5020-1425/2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.04.2012.

Зазначені рішення суду набрали законної сили 24.04.2012.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обов'язок Приватного акціонерного товариства «Озеленитель» своєчасно вносити орендну плату за користування об'єктом оренди за Договором припинився 24.04.2012.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з Довідкою Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради станом на 16.05.2013 оплата заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2011 по 01.05.2012 за договором №438-05 від 07.12.2005 не здійснювалася (арк.с.35).

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що докази погашення відповідачем заборгованості з орендної плати відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Озеленитель» заборгованості по орендній платі за період з 01.11.2011 по 01.05.2012 в розмірі 84217,51 грн, підлягають задоволенню частково у сумі 80956,63 грн за період з 01.11.2011 по 24.04.2012.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3191,05 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 3.5 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно чи не в повному обсязі стягується відповідно до законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення. Зайво внесена сума орендної плати, підлягає у встановленому порядку поверненню чи заліку в рахунок наступних платежів.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені перевірений судом та визнаний невірним, оскільки він складений з невірним визначенням суми заборгованості з орендної плати, на яку нараховується пеня.

Розрахунок пені повинен здійснюватися за формулою: Пеня = Сума боргу (грн..) х Подвійна облікова ставка НБУ (%) х Кількість днів прострочення / Кількість днів в році /100, з урахуванням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, статей 251, 253, 254 Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та умов пункту 3.5 договору, в межах позовних вимог та з використанням наступних даних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення13969,9921.02.2012 - 22.03.2012317.7500 %0.042 %*183,413969,9923.03.2012 - 20.08.20121517.5000 %0.041 %*864,5413997,9321.03.2012 - 22.03.201227.7500 %0.042 %*11,8613997,9323.03.2012 - 20.09.20121827.5000 %0.041 %*1044,1111231,9421.04.2012 - 20.10.20121837.5000 %0.041 %*842,4Всього:2946,31

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені за період з 21.02.2012 по 20.10.2012 підлягають задоволенню частково, у сумі 2946,31 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 2418,36 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та визнав його невірним, оскільки він також складений з невірним визначенням суми заборгованості з орендної плати на яку нараховується 3% річних.

Розрахунок 3% річних повинен здійснюватися за формулою: 3% річних = Сума боргу (грн.) х 3 (%) х Кількість днів прострочення / Кількість днів в році / 100, з використанням наступних даних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів13900,3822.11.2011 - 20.01.20134263%486,713914,2821.12.2011 - 20.01.20133973%454,0213942,1121.01.2012 - 20.01.20133663%419,4113969,9921.02.2012 - 20.01.20133353%384,6513997,9321.03.2012 - 20.01.20133063%352,0611231,9421.04.2012 - 20.01.20132753%253,87Всього:2350,71

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 3% річних за період з 21.11.2011 по 20.01.2013 підлягають задоволенню частково, у сумі 2350,71 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача штраф за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 70199,60 грн.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 6.1 Договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18, передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 223 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що розмір штрафу, заявлений позивачем, не відповідає розміру основної заборгованості відповідача, суд вважає можливим зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню, до розміру орендної плати за останній повний місяць оренди, який складає 13997,93 грн.

Отже, враховуючи все вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 100251,58 грн, з яких: 80956,63 грн - основна заборгованість, 2350,71 грн - 3% річних, 2946,31 грн - пеня, 13997,93 грн - штраф.

Частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, при визначені розміру судового збору, що підлягає стягненню в доход бюджету, судом також враховано положення абзац 4 пункту 3.17.4 Постанови Пленуму, яким визначено, що у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Озеленитель" (вул. Гоголя, 20-А, м.Севастополь, 99007, код ЄДРПОУ 03358334, відомості про рахунки в установах банку відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 25750044, р/р 33213870700001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 22080400) заборгованість у розмірі 100251,58 грн, у тому числі: орендна плата за період 01.11.2011 по 24.04.2012 - 80956,63 грн, пеня - 2946,31 грн, 3% річних - 2350,71 грн, штраф - 13997,93 грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Озеленитель" (вул. Гоголя, 20-А, м.Севастополь, 99007, код ЄДРПОУ 03358334, відомості про рахунки в установах банку відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 25750044, р/р 37188003000416 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі, МФО 824509) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3129,07 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 04.06.2013.

Суддя О.О. Єфременко