Рішення № 31656672, 21.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/17898-2012 21.05.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 23 547 961,80 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Стасюк С.В.

суддя Блажівська О.Є.

суддя Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача Остроушко О.Л. (дов. № 02-9/4709 від 20.04.2012 року) Левченко О.В. (дов. № 01-11/1452 від 07.02.2013 року) Гуйван П.Д. (дов. № 02-9/4702 від 20.04.2012 року)від відповідача Жигадло І.Б. (дов. № 266/10 від 14.12.2012 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21 травня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (надалі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 23 547 961,80 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/17898-2012, слухання справи призначено на 22.01.2013 року.

21.01.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло пояснення по справі.

21.01.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 22.01.2013 року представник відповідача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду та підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти поданого клопотання про зупинення провадження у справі.

Розгляд поданого клопотання про зупинення провадження у справі, судом відкладено до наступного судового засідання.

У судовому засіданні 22.01.2013 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 12.02.2013 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

11.02.2013 року суддя Стасюк С.В. звернувся до Заступника Голови господарського суду міста Києва з заявою, для визначення складу колегії для розгляду справи № 5011-69/17898-2012.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року справу № 5011-69/17898-2012 передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Баранов Д.О., суддя Нечай О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року колегія суддів у складі: Головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Баранов Д.О., суддя Нечай О.В. прийняла справу № 5011-69/17898-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 28.09.2013 року

19.03.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про часткове припинення провадження у справі.

У судовому засіданні 19.03.2013 року представники позивача заперечили проти поданого клопотання про зупинення провадження у справі, заперечили проти поданого клопотання про зарахування зустрічних позовних вимог та підтримали подане клопотання про часткове припинення провадження у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі, підтримав подане клопотання про зарахування зустрічних позовних вимог.

Подані клопотання про зупинення провадження у справі, зарахування зустрічних позовних вимог та часткове припинення провадження у справі відкладено до наступного судового засідання.

У судовому засіданні 19.03.2013 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 05.04.2013 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 05.04.2013 року справу № 5011-69/17898-2012 передано для розгляду колегія суддів у складі: Головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Баранов Д.О., суддя Шаптала Є.Ю., у зв'язку з перебуванням судді Нечай О.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2013 року колегія суддів у складі: Головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Баранов Д.О., суддя Шаптала Є.Ю. прийняла справу № 5011-69/17898-2012 до свого провадження.

У судовому засіданні 05.04.2013 року представники позивача надали усні пояснення по суті спору, в яких просять суд припинити провадження в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій (неустойки) в розмірі 1 523 473, 67 грн., в решті позовних вимог просять задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.04.2013 року надав усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2013 року розгляд справи було відкладено на 19.04.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

04.04.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

19.04.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

19.04.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 19.04.2013 року справу № 5011-69/17898-2012 передано для розгляду колегія суддів у складі: Головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Баранов Д.О., суддя Блажівська О.Є. у зв'язку з перебуванням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2013 року колегія суддів у складі: Головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Баранов Д.О., суддя Блажівська О.Є. прийняла справу № 5011-69/17898-2012 до свого провадження.

У судовому засіданні 19.04.2013 року представники позивача надали усні пояснення по суті спору, в яких просять суд припинити провадження в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій (неустойки) в розмірі 1 523 473, 67 грн., в решті позовних вимог просять задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.04.2013 року надав усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив.

У судовому засіданні 19.04.2013 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 21.05.2013 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року справу № 5011-69/17898-2012 передано для розгляду колегія суддів у складі: Головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Блажівська О.Є., суддя Шаптала Є.Ю. у зв'язку з перебуванням судді Шаптала Є.Ю. з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року колегія суддів у складі: Головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Блажівська О.Є., суддя Шаптала Є.Ю. прийняла справу № 5011-69/17898-2012 до свого провадження.

У судовому засіданні 21.05.2013 року представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні 21.05.2013 року заперечили проти задоволення позовних вимог, з підстав наведених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Полтаваобленерго» та Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» було укладено договір № 06/10-2588/3607 про закупівлю природного газу за державні кошти (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у пункті 1.2. цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб е є предметом цього договору.

Постачальник передає покупцю газ в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 346 400 тис.куб.м., в тому числі по місяцях.

Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2 187,20 грн. без урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- - податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 464,94 грн., крім того, ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 957,93 грн.

Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 853 855 216,00 грн., крім того, ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 024 626 259,20 грн.

Пунктом 4.1. сторони погодили, що оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі по 34% (тридцять чотири відсотки) від вартості запланованих місячних обсягів проводяться не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплати в розмірі 33% (тридцять три) від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15 числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за спожитий газ з врахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з пунктом 10.1 Договору останній діє в частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно,а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатком № 1 до Договору сторони погодили, зокрема, умови поставки і обліку газу.

На виконання умов Договору позивач здійснив попередню оплату за поставлений у майбутньому природний газ у розмірі 198 574 394,08 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Внаслідок припинення постачання природного газу згідно з Договором, позивач направив на адресу відповідача лист за вих. № 02-30/11251 від 16.09.2011 року, в якому просив повернути кошти, що були перераховані як попередня оплата за природний газ по Договору у розмірі 178 574 394,08 грн.

Додатковою угодою № 6 від 03.10.2011 року до Договору сторони домовились вважати договір № 06/10-2588/3607 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 року припиненим в частині поставки природного газу з 01.10.2011 року.

Позовні вимог мотивовані тим, що станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач лише частково повернув кошти Публічному акціонерному товариству «Полтаваобленерго», у зв'язку з чим у Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 17 169 287,67 грн.

Зважаючи на вищенаведене, з урахуванням клопотання позивача про припинення провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 1 523 473,58 грн. неустойки, позивач просить суд стягнути з відповідача 17 169 287,67 грн. заборгованості, 2 370 983,27 грн. неустойки, 618 479,98 грн. інфляційних втрат та 1 865 737,30 грн.

Відповідач у своєму відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях по справі заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на припинення зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», згідно з договорами поставки природного газу від 11.10.2010 року № 3028/06/10 - 1092-Бо-24 в розмірі 7 362 945,39 грн., від 20.2012 року № 06/10-2586-ТЕ-24/3609 в розмірі 9 806 342.24 грн. та зобов'язання Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» згідно з договором № 06/10-2588/3607 про закупівлю природного газу за державні кошти у розмірі 17 169 287,63 грн., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.08.2012 року.

Окрім того, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» неустойки, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, з підстав необґрунтованості.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір 06/10-2588/3607 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 року є змішаним договором, який містить ознаки договору поставки та договору купівлі - продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, здійснив попередню оплату за поставлений у майбутньому природний газ у розмірі 198 574 394,08 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено та підтверджено сторонами, що відповідач не здійснив поставку природного газу згідно з умовами 06/10-2588/3607 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 року та лише частково повернув сплачені позивачем кошти,внаслідок чого, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 17 169 287,67 грн.

Не заперечуючи по суті проти виникнення зобов'язання за даним Договором, відповідач вважає його припиненим в порядку статті 601 Цивільного кодексу України на підставі вчиненого ним одностороннього правочину про зарахування зустрічних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2012 року відповідач направив на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, зі змісту якої вбачається, що зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», згідно з договорами поставки природного газу від 11.10.2010 року № 3028/06/10 - 1092-Бо-24 в розмірі 7 362 945,39 грн., від 20.2012 року № 06/10-2586-ТЕ-24/3609 в розмірі 9 806 342.24 грн. та зобов'язання Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» згідно з договором № 06/10-2588/3607 про закупівлю природного газу за державні кошти у розмірі 17 169 287,63 грн. припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 203 Господарського кодексу України, якими визначено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Таким чином суд зазначає, що зарахування здійснюється за наявності наступних умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником; вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду; необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню. Отже, зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.

При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Слід також зазначити, що закон не зазначає яких-небудь вимог до форми заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є одностороннім правочином, який оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду, і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи, зокрема щодо визнання недійсним даного правочину. Позивачем не доведено, що залік як односторонній правочин визнаний недійсним згідно норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України

Як вбачається з матеріалів справи зобов'язання сторін є зустрічними та однорідними, що випливає з їх юридичної природи і матеріального змісту.

Заборгованість позивача перед відповідачем за договорами поставки природного газу від 11.10.2010 року № 3028/06/10 - 1092-Бо-24 на суму 7 362 945,39 грн. та від 20.2012 року № 06/10-2586-ТЕ-24/3609 на суму 9 806 342.24 грн. підтверджена матеріалами справи, зокрема, актами приймання - передачі газу за вказаними договорами та банківськими виписками з рахунку відповідача (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

В свою чергу, суд відзначає, що у статті 602 Цивільного кодексу України вказано вичерпний перелік підстав, при наявності яких зарахування зустрічних вимог не допускається, зокрема :

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

2) про стягнення аліментів;

3) щодо довічного утримання (догляду);

4) у разі спливу позовної давності;

5) в інших випадках встановлених договором або законом.

В даному випадку суд не вбачає підстав для неможливості зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви № 31/26-4983 від 21.08.2012 року в розумінні статті 602 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 4.3. Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до встановлених вище обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про стягнення з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 17 169 287,63 грн. основної заборгованості.

Зважаючи на вищенаведене, до стягнення з відповідача підлягає сума основного боргу у розмірі 0,04 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 2 370 983,27 грн. неустойки (пені), суд зазначає наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вбачається зі змісту розділу 7 Договору, яким сторони встановили відповідальність за Договором, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо обсягів поставки газу за умови належного виконання покупцем пункту 4.1. Договору та відсутності заборгованості за цим договором, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 8% (вісім відсотків) від вартості газу, недопоставленого у відповідний період.

В той же час, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої за невиконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору в частині поставки природного газу та неповернення грошових коштів, які були сплачені позивачем як передоплата.

Таким чином, сторонами не було забезпечено виконання відповідачем обов'язку щодо повернення суми попередньої оплати, проведеної покупцем, в разі невиконання постачальником зобов'язань щодо поставки газу, неустойкою у вигляді нарахування пені, а тому вимоги позивача про стягнення пені є неправомірними і задоволенню не підлягають.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 618 479,98 грн. інфляційних втрат та 1 865 737,30 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Водночас, умови Договору не передбачають строків повернення суми попередньої оплати, проведеної покупцем, в разі невиконання постачальником зобов'язань щодо поставки газу, а обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія листа № 02-30/11251 від 16.09.2011 року, в якому позивач просить відповідача повернути кошти, що були перераховані Публічним акціонерним товариством «Полтаваобленерго» як попередня оплата за природний газ по договору з № 06/10-2588/3607 про закупівлю природного газу за державні кошти у розмірі 178 574 394,08 грн.

Спір у даній справі виник внаслідок неповернення відповідачем Публічному акціонерному товариству «Полтаваобленерго» суму попередньої оплати у розмірі 17 169 287,67 грн.

Вищевказаний лист відповідач отримав 18.09.2011 року, про що свідчить відмітка Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Разом тим, судом встановлено, що зобов'язання Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» згідно з договором № 06/10-2588/3607 про закупівлю природного газу за державні кошти у розмірі 17 169 287,63 грн. припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви № 31/26-4983 від 21.08.2012 року.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевказані приписи чинного законодавства, суд приходить до висновок, що обов'язок відповідача щодо повернення попередньої оплати виник з 27.09.2011 року, тобто через сім днів з дня пред'явлення позивачем вимоги про повернення сплачених останнім коштів та припинився 21.08.2012 року.

За перерахунком суду, з урахуванням наданого позивачем розрахунку, розміри інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті 17 169 287,67 грн., за період з 29.05.2011 року по 21.08.2012 року, становлять - 17 615,44 грн.

Враховуючи, що за перерахунком суду розмір інфляційних втрат, нарахованих від суми прострочення у розмірі 17 169 287,67 грн., за період з 29.05.2011 року по 21.08.2012 року, становить від'ємне значення, то підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

При цьому, суд відзначає, що різниця в сумі інфляційних втрат між заявленою позивачем та встановленою судом виникла також у зв'язку із незастосуванням позивачем при розрахунку від'ємних індексів інфляції (за липень, серпень 2011 року та травень 2012 року), що суперечить положенням частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, які не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційні, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в тому числі з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97, а аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 27.01.2011 року у справі № 37/345 та від 28.02.2011 року та у справі №37/340.

Здійснивши перерахунок 3% річних на суму 17 169 287,67 грн. за період з 06.04.2012 року по 17.04.2012 року та на суму 600 000,00 грн., за період з 29.05.2011 року по 21.08.2012 року, суд приходить до висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних на загальну суму 468 509,88 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги фактичні обставини справи та приписи вищезазначених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», підлягають частковому задоволенню, а саме, до стягнення з відповідача підлягає сума основного боргу у розмірі 0,04 грн. та 3% річних у розмірі 468 509,88 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (30022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819) 0 (нуль) грн. 04 коп. основної заборгованості, 468 509 (чотириста шістдесят вісім тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 88 коп. 3% річних, 1 280 (одну тисячу двісті вісімдесят) грн. 90 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,

якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного

тексту рішення 24.05.2013 року

Головуючий суддя Стасюк С.В.

Суддя Блажівська О.Є.

Суддя Шаптала Є.Ю.