Рішення № 31656643, 03.06.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" червня 2013 р. Справа № 906/615/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Мангушев М.Ю. директор наказ №47 від 08.12.2010 р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Золушка" (м.Житомир)

до Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (м.Новоград-Волинський, Житомирська область)

про стягнення 4542,61 грн. боргу, пені та річних

Приватне підприємство "Золушка" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" 4542,61грн., з яких 36990,40 грн. основного боргу за поставлений товар, 653,53 грн. пені та 189,68 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.04.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/615/13 та призначено її розгляд на 21.05.2013 р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та за необхідності подання сторонами додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 21.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 03.06.2013 р.

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином, що підтверджує, зокрема, поштове повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення - ухвали суду про призначення справи на 03.06.2013р., а також, направлення до суду відповідачем з супровідним листом за вих.№667 від 30.05.2013р. на вимогу ухвали суду від 21.05.2013р. по справі №906/615/13 копій довідки про включення до ЄДРПОУ на ПАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат", копію виписки з ЄДРЮОФОП. При цьому, письмового відзиву на позовну заяву чи письмових пояснень з викладеною своєю правовою позицією по суті справи відповідач не надав.

Суд приймає до уваги, що про призначення справи до розгляду відповідач був повідомлений, мав час та можливість як для вибору представника своїх інтересів під час розгляду справи, так і для реалізації своїх прав як відповідача по справі, зокрема, для ознайомлення з матеріалами справи, подачі письмового відзиву на позов (ст.59 ГПК України) та письмових доказів (ст.33 ГПК України). Метою судового представництва є необхідність забезпечення реалізації процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі. Суд зауважує, що відповідач мав можливість здійснити повний та професійний судовий захист своїх інтересів не лише направивши представника товариства в засідання суду (з урахуванням положень ст.28 ГПК України) для надання усних пояснень, а й підготувавши письмові пояснення по суті господарського спору та надавши (за наявності) відповідні письмові докази у спростування позовних вимог Приватного підприємства "Золушка" про стягнення з ПАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" 4542,61 грн.

При цьому, розгляд справи вже відкладався господарським судом, зважаючи на нез'явлення в засідання суду представника відповідача, а відсутність представника товариства відповідно до ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

За таких обставин, господарський суд вважає за можливе закінчити розгляд справи за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2012 року між Приватним підприємством "Золушка" як продавцем та покупцем - Відкритим акціонерним товариством "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (товариство змінило найменування та на даний час є Публічним акціонерним товариством "Новоград-Волинський м'ясокомбінат", а.с.9,10,59-62) укладено договір купівлі-продажу №2/144 (а.с.7-8).

У відповідності до п.1.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Предметом постачання є товар, який зазначається в письмових заявках покупця та які додаються до даного договору. У випадку коли продавець протягом одного робочого дня з моменту отримання заявки не повідомить про неможливість її виконання, заявка вважається прийнятою до виконання (п.1.2. договору).

Згідно п.2.2. договору, кількість кожної окремої партії товару встановлюється згідно письмових заявок покупця. загальна кількість товару за договором встановлюється шляхом складання кількості товару, відвантаженого покупцю згідно накладних.

За змістом пунктів 3.1., 3.3. договору, ціна за одиницю товару є договірною і відображається в накладних, які є невід'ємною частиною договору. Ціну договору складає сумарна вартість товару, відвантаженого згідно накладних. Загальна вартість кожної окремої партії товару відображається в накладній і рахунках на оплату.

Відповідно до п.4.1. договору, розрахунки за даним договором проводяться в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Пунктом 4.2. договору визначено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на поточний рахунок продавця протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару (отримання товару покупцем).

Датою одержання товару вважається дата, зазначена в накладній (п.4.4. договору).

В пункті 9.4 договору сторони обумовили, що за порушення строків оплати товару покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з 10 дня терміну прострочення, що не звільняє його від виконання зобов'язань за договором.

У відповідності до п.7.1 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 р. включно, за умови повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених даним договором.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між сторонами є правовідносинами з купівлі-продажу товару.

У відповідності до статті 629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору від 03.01.2012р. Приватне підприємство "Золушка" постачало, а Публічне акціонерне товариство "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" приймало погоджений сторонами товар згідно підписаних сторонами накладних (товарно-транспортні накладні - а.с.11-14).

Проте, за поставлений товар відповідач здійснив розхрахунки частково (виписки по рахунку, а.с.16-30) та, як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків (а.с.15), сторонами встановлено суму існуючої заборгованості відповідача перед позивачем станом на 01.06.2012 р. у розмірі 10996,78 грн.

Щодо погашення заборгованості за переданий товар в сумі 3992,81 грн., з яких 3699,40грн. основного боргу та 293,41 грн. нарахованої за прострочення оплати пені, позивач звертався до ПАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" з відповідною вимогою в порядку ст.530 ЦК України від 22.01.2013р. за вих.№7 (а.с.31-36), проте, вказана вимога залишена відповідачем без задоволення. Акт звірки розрахунків станом на 22.01.2013р., в якому викладено розрахунок, що з нього вбачається заборгованість відповідача на вказану дату в сумі 3699,40 грн., відповідачем не підписано (а.с.34).

Станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача становила 3699,40грн. Згідно довідки ПП "Золушка" за вих.№48 від 03.06.2013р. (а.с.67) сума основного боргу відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи не змінилась та складає 3699,40 грн.

З огляду на викладене, та оскільки суду не надано доказів сплати відповідачем позивачу заборгованості в сумі 3699,40 грн., позов про стягнення вказаної суми боргу заявлений обгрунтовано, підтверджується відповідними доказами та грунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню господарським судом.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 189,68 грн. 3% річних та 653,53 грн. пені. З приводу даної вимоги суд враховує наступне.

Згідно встановлених обставин справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу від 03.01.2012р. №2/144.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3%річних, на загальну суму 189,68 грн. (а.с.38), господарський суд встановив його правомірність та, відповідно, обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення 189,68 грн. 3% річних з відповідача на користь позивача.

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як уже зазначалось, в пункті 9.4 договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати товару покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з 10 дня терміну прострочення, що не звільняє його від виконання зобов'язань за договором.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем (а.с.37) щодо нарахування 653,53грн. пені на існуючі суми заборгованості в межах періодів їх існування, враховуючи поставки партій товару та часткові оплати, здійснені відповідачем, господарський суд встановив правомірність здійсненого позивачем розрахунку та, відповідно, обгрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на свою користь 653,53 грн. пені.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В даному випадку, відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати боргу та/або інших доказів у спростування позовних вимог не надав, не використавши в повній мірі наданих йому процесуальним законом прав щодо змагальності під час розгляду спору.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню повністю: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3699,40 грн. основного боргу, 653,53 грн. пені, 189,68 грн. 3% річних.

У відповідності до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (11700, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул.Борисова, буд.4, ідентифікаційний код 00443424) на користь Приватного підприємства "Золушка" (10001, Житомирська область, м.Житомир, вул.Ватутіна, буд.81-А, ідентифікаційний код 20424742):

- 3699,40 грн. основного боргу,

- 653,53 грн. пені,

- 189,68 грн. 3% річних,

- 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.06.13

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (наручно)

3 - відповідачу (рек. з пов.)