Ухвала суду № 31656625, 03.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

03.06.2013р. Справа № 905/373/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Чара», м. Маріуполь Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»

про стягнення заборгованості за кредитним договором №СМ 102/159/2006 в розмірі 1 924 501,02 грн.; звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання позивачу права укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки з третьою особою - покупцем з застосуванням процедури, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку»

За участю представників сторін:

від позивача: Громова В.Ю. за довіреністю.

від відповідача: Мізрахін І.В. - голова ліквідаційної комісії ПП «Чара»

від третьої особи: не з'явився.

Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Чара», м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором №СМ 102/159/2006 в розмірі 1 924 501,02 грн.; звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання позивачу права укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки з третьою особою - покупцем з застосуванням процедури, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку».

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №СМ 102/159/2006 від 12.04.2006р. в розмірі 1 924 501,02 грн., у зв'язку з чим вимагає звернути стягнення кредитної заборгованості на нерухоме майно відповідача, передане ним в іпотеку за договором №РСМ 102/159/2006 від 12.04.2006р.

Ухвалою суду від 15.01.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/373/13-г.

19 лютого 2013р. через канцелярію суду відповідачем надані заперечення проти позову, обґрунтовані відсутністю між сторонами спірних правовідносин.

В судовому засіданні 19.02.2013р. представник відповідача повідомив суд, що відповідно до договору відступлення права вимоги від 12.11.2010р. відбулась зміна іпотекодержателя за договором іпотеки №РСМ 102/159/2006 від 12.04.2006р. З огляду на наведені обставини, ухвалою суду від 19.12.2013р. позивача зобов'язано надати витяг з державного реєстру іпотек та/або державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на дату розгляду справи; надати пояснення стосовно зміни іпотекодержателя згідно договору відступлення прав іпотекодержателя від 12.11.2010р. Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

З огляду на невиконання позивачем вищевказаних вимог суду, зазначені документи повторно були витребувані ухвалами суду від 06.03.2013р., 18.03.2013р., 01.04.2013р., 22.04.2013р., 22.04.2013р., 15.05.2013р.

Ухвалою суду від 01.04.2013р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

За клопотанням позивача ухвалою суду від 15.05.2013р. строк розгляду справи №905/373/13-г продовжений на 15 днів.

В судовому засіданні 03.06.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, проте витребувані судом документи не надав. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Представник третьої особи в судову засідання не з'явився з невідомих підстав.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою спірні правовідносини пов'язані з реалізацією Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» повноважень іпотекодержателя на підставі договору №РСМ 102/159/2006 від 12.04.2006р., укладеного у забезпечення належного виконання Приватним підприємством «Чара» зобов'язань за кредитним договором №СМ 102/159/2006 від 12.04.2006р.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Проте, відповідачем до матеріалів справи надано копію договору від 12.11.2010р. про відступлення права вимоги Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» , в тому числі - за договором іпотеки №РСМ 102/159/2006 від 12.04.2006р., що зумовило виникнення у суду сумнівів щодо актуальної наявності у ПАТ «ОТП Банк» статусу іпотекодержателя, а відтак й щодо наявності в нього законних повноважень звертати стягнення кредитної заборгованості на предмет іпотеки за вищевказаним правочином.

За приписами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідними доказами, що мають відповідати вимогам належності та допустимості, встановленим ст.34 ГПК України.

Проте, позивачем не виконано приписи вищевказаних норм, витребувані судом витяг з державного реєстру іпотек та/або державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на дату розгляду справи, пояснення стосовно зміни іпотекодержателя згідно договору відступлення прав іпотекодержателя від 12.11.2010р. Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на вимогу суду позивачем не надані.

Отже, з огляду на ненадання позивачем документів, необхідних для об'єктивного, повного, всебічного розгляду справи, суд наголошує на тому що розгляд справи тільки за наявними в неї документами перешкоджає здійсненню правосуддя на засадах верховенства права, забезпеченості кожному права на справедливий суд, гарантованих Конституцією, законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

За приписами п.5 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Виходячи зі змісту ст. 81 ГПК України, залишення позову без розгляду є процесуальною дією, яка вчиняється судом за наявності передбачених законом підстав, що перешкоджають вирішенню справи по суті, однак можуть бути усунені в майбутньому. Отже, беручи до уваги, що залишення позову без розгляду є компетенцією суду, відповідна процесуальна дія вчиняється господарським судом на власний розсуд. Разом з цим, суд враховує клопотання сторін про залишення позову без розгляду надані до суду 3.06.2013 року.

Згідно з ч.4 ст.81 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду у загальному порядку.

Разом з цим, суд відхиляє клопотання відповідача про припинення провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету оскільки вищевказане процесуальна дія вчиняється судом, якщо між сторонами не залишилося неврегульованих питань, проте, як зазначалось вище, наразі у матеріалах справи відсутні документи, які належним чином відображають фактичний стан правовідносин між сторонами.

Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору, суд враховує правову позицію Пленуму Вищого господарського суду України, викладену в п.5.1 постанови №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», що полягає в наступному. Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, п.5 ст.81, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

Ухвалив:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», м.Київ до Приватного підприємства «Чара», м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором №СМ 102/159/2006 в розмірі 1 924 501,02 грн.; звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання позивачу права укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки з третьою особою - покупцем з застосуванням процедури, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку» - залишити без розгляду.

Суддя П.В. Демідова