Рішення № 31656607, 04.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.06.2013р. Справа № 905/2922/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 5494 грн. 41 коп. -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Пруцков В.Ю.

від третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА». З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив стягнути суму страхового відшкодування у розмірі 5494 грн. 41 коп.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 993, 1166, 1191, Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судовому засіданні зазначив, що ПАТ «УАСК «АСКА» визнає суму позовних у розмірі 5494,41 грн. Крім того, у відзиві на позовну заяву від 16.05.2013р. відповідач просив залучити до участі у судовому засіданні у якості третьої особи ОСОБА_1 Суд відмовив у задоволенні даного клопотання, оскільки ухвалою суду від 24.04.2013р. ОСОБА_1 вже залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Третя особа, або її представник до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2012 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (Страховик) та АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 019040/4002/000058 (надалі - Договір страхування), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Toyota Land Cruiser», державний номер НОМЕР_2 (надалі -застрахований автомобіль). Строк дії Договору з 01.12.2012р. до 30.11.2013 року (а.с.7).

17.12.2012 року в м.Бориспіль, сталася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю автомобіля НОМЕР_2, власник - АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_3, під керуванням водія - ОСОБА_1.

У відомості № 9127799 про дорожньо-транспортну пригоду, сформовану АІПС ДТП станом на 16.01.2013р. зазначено, що за фактом правопорушення, які призвело до скоєння ДТП 17.12.2012р., працівниками міліції складено адміністративний протокол ВХ № 111462 за ст. 124 та направлено матеріали до Яготинського суду (а.с.9-10)

Згідно з постановою Яготинського районного суду Київської області від 16.01.2013 року ДТП трапилась у зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_1 п.п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до механічних пошкоджень застрахованого автомобіля, внаслідок чого ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні правопорушення та притягнений до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.20).

Вищезазначене дорожньо-транспортна пригода визнана позивачем страховою подією, з настанням якої у ПАТ «Страхова компанія «Уніка» виник обов'язок виплатити АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» страхове відшкодування.

18.12.2012 року до ПАТ «Страхова компанія «Уніка» звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування.

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля, ГАЛавтоекспертиза проведено оцінювання автомобіля та складено звіт № 49С/12/12 від 26.12.2012р. Згідно висновку звіту - матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Toyota Land Cruiser» державний номер НОМЕР_2 з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складає 6004,41 грн. (а.с.21-24).

Відповідно до рахунку фактури № С-00037704 від 19.12.2012р., складеного ТОВ «Автосаміт ЛТД» вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Land Cruiser» державний номер НОМЕР_2 склала 9408,78 грн.

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору страхування №019040/4002/000058, на підставі страхового акту № 00106046 від 16.01.2013р. (а.с.11) позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 9408,78 грн. на користь АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», що підтверджується платіжним дорученням №001642 від 17.01.2013р. (а.с.12).

Згідно полісу АВ 4398135 цивільна відповідальність власника автомобіля ВАЗ держ.ном. НОМЕР_3 ОСОБА_1 була застрахована в ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА». Цим полісом встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн. та франшиза 510 грн.

13 лютого 2013 року позивач звернувся із заявою до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 9408 грн.78коп.(а.с.33).

На вимогу позивача, ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» кошти не перерахувала.

Спеціальними законами, які регулюють відносини у сфері страхування, зокрема обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, є Закони України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно з пункту 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Преамбулою Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідно до полісу АВ 4398135 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в межах ліміту за шкоду майну в сумі 5494 грн. 41 коп. (6004,41 грн. оцінена шкода згідно звіту - 510 грн. франшиза за полісом).

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги визнаються судом повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення 5494 грн. 41 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (83052, м. Донецьк , проспект Ілліча, будинок 100, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01601, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-а, код ЄДРПОУ 20033533) суму страхового відшкодування в розмірі 5494 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 41 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 4 червня 2013 року .

Повний текст рішення складено та підписано 6 червня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов