Постанова № 31656540, 29.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2013 рокуСправа №827/1282/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Севастопольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 3543,94 грн.,

в с т а н о в и в:

Севастопольський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополя із адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 3543,94 грн. Вказує, що директором Севастопольського міського центру зайнятості 15.03.2013 року було видано наказ № 73 про повернення коштів у сумі 3543,94 грн., виплачених ОСОБА_1 як матеріальне забезпечення за період з 07.07.2009 року по 06.04.2010 року. На момент пред'явлення позову заборгованість відповідачем не погашена.

Просить стягнути суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 3543,94 грн.

Ухвалою від 15 травня 2013 року відкрито провадження по адміністративній справі.

Ухвалою від 15 травня 2013 року підготовче провадження було закінчено та справу призначено до судового розгляду.

До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.38).

Відповідач також до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, з позовними вимогами не згоден (а.с.39).

В порядку статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах є юридичними особами публічного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» установлено, що функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, які здійснювалися органами державної служби зайнятості відповідно до цього Закону, починаючи з 2013 року покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 року № 19/2013 (далі - Положення № 19/2013) Державна служба зайнятості України (далі - Служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Таким чином, позивач є суб'єктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг.

Враховуючи суб'єктивний склад сторін, вимоги ст. 17, 18 Кодексу адміністративного судочинства України, даний спір є справою адміністративної юрисдикції та повинен розглядатися Окружним адміністративним судом міста Севастополя.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що 15.11.2012 року до Севастопольського міського центру зайнятості надійшов лист Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя з відомостями про те, що на виконання рішення Севастопольського апеляційного адміністративного суду №2а-1225/11/2702 від 25.09.2012 року УПФУ у Гагарінському районі м. Севастополя призначена пенсія за віком ОСОБА_1 з 01.09.2009 року (зворотній а.с.11). Отже, про існування рішення Севастопольського апеляційного адміністративного суду №2а-1225/11/2702 від 25.09.2012 року позивач дізнався 15.11.2012 року. В своє чергу, Севастопольський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з даним позовом 15.05.2013 року, тобто у межах строку передбаченого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено наступне. ОСОБА_1 був зареєстрований в якості безробітного Севастопольському міському центрі зайнятості з 07.07.2009 року.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-XII (далі - Закон № 803) (що діяв на час виникнення правовідносин) передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п.п. «г» ч. 3 ст. 2 Закону № 803 не можуть бути визнані безробітними громадяни: які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III (далі - Закон № 1533) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону № 1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пп. 7 ч. 1 ст. 31 Закону № 1533 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

07.07.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського міського центру зайнятості із заявою про вирішення питання його працевлаштування, надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (зворотній а.с.6). Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» наказом Севастопольського міського центру зайнятості № НТ 090707 від 07.07.2009 року (а.с.8) відповідачу надано статус безробітного із виплатою допомоги по безробіттю починаючи з 07.07.2009 року. Наказом Севастопольського міського центру зайнятості № НТ 100406 від 06.04.2010 року (а.с.8) ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із поданням ним письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (а.с.8) відповідно до п.п. 10 п. 1 ст. 31 Закону України № 1533 та знято його з обліку з 06.04.2010 року.

15.03.2013 року Севастопольським міським центром зайнятості проведено розслідування страхового випадку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1 За результатами розслідування було складено акт № 21 від 15.03.2013 року (а.с.12). Актом розслідування було встановлено, що 15.11.2012 року до Севастопольського міського центру зайнятості надійшов лист Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя з відомостями про те, що на виконання рішення Севастопольського апеляційного адміністративного суду №2а-1225/11/2702 від 25.09.2012 року УПФУ у Гагарінському районі м. Севастополя призначена пенсія за віком ОСОБА_1 з 01.09.2009 року (зворотній а.с.11).

Отже, в період з 01.09.2009 року по 02.04.2010 року ОСОБА_1 за рішенням суду призначено дострокову пенсію за віком як військовослужбовцю, яка підлягає сплаті з врахуванням заборгованості з моменту її встановлення.

У зв'язку з чим, директор Севастопольського міського центру зайнятості прийняв наказ № 73 від 15.03.2013 року про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 в розмірі 3 543,94 грн. (а.с.13). Вказаний наказ було повернуто до Севастопольського міського центру зайнятості з позначкою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (зворотній а.с.14). Зокрема, суд зазначає, що вказаний наказ відповідачем у судовому порядку оскаржено не було.

З урахуванням вищевикладеного, аналізу викладених вище правових норм, судом робиться висновок, що допомога по безробіттю в розмірі 3 543,94 грн., яку було сплачено відповідачу у період впродовж якого за рішенням суду призначено дострокову пенсію, підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку, позовні вимоги - задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005 року, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Севастопольського міського центру зайнятості (99053, м. Севастополь, вул. Руднєва, буд. 40, код ЄДРПОУ 03491145) суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 3 543,94 грн. (три тисячі п'ятсот сорок три гривні 94 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Майсак