Вирок № 31656054, 06.06.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/5765/13-к

Провадження № 1-кп/592/282/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., при секретарі Кучерявій Т.А., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження № 12013200440003598 стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Воронок Рильського району Курської області, росіянки, громадянки України, з повною вищою освітою, одруженої, працюючої завідуючою аптекою № 1 ТОВ «Прана-Фарм», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК України,

з участю прокурора Калініна С.К., -

встановив:

На досудовому розслідуванні ОСОБА_1 обвинувачувалася в тому, що згідно ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби» сильнодіючі лікарські засоби - лікарські засоби, віднесені до сильнодіючих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров?я. Наказом МОЗ України від 17.08.2007 р. № 490 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 вересня 2007 року за № 1007/14274) затверджено Перелік сильнодіючих лікарських засобів з міжнародними не патентованими або загальноприйнятими назвами. Пунктом 3 вказаного наказу встановлено що до Переліків, затверджених цим наказом, входять усі торговельні назви цих лікарських засобів. До Переліку сильнодіючих лікарських засобів за міжнародними не патентованими або загальноприйнятими назвами, затверджених вказаним вище наказом МОЗ, віднесено Зопіклон (Zopiclone). 01.01.2010 р. ОСОБА_1 була прийнята на посаду завідуючої аптекою № 1 ТОВ «Прана-Фарм», яка розташована за адресою: м. Суми, проспект Шевченко, 24. Згідно посадової інструкції завідуюча аптеки повинна: знати законодавство України; забезпечувати наявність мінімального асортименту лікарських засобів, необхідних для здійснення медичної допомоги, встановленого федеральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров?я; проводити аналіз діяльності аптеки і на підставі показників її роботи вживати заходи по покращенню забезпечення населення лікарськими засобами; організовувати фінансово-господарську діяльність аптеки використанням нових економічних підходів та методів управління тощо. 18.02.2013 р. ОСОБА_1 здійснила замовлення ХЗК 30006652 у фармацевтичній компанії «Томаш» на сильнодіючий лікарський засіб «Соннат» (міжнародна назва «Зопіклон») в кількості однієї упаковки - 30 таблеток, які відповідно до Правил виписування рецептів та вимог замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, та додатку № 3 «Переліку лікарських засобів, що підлягають предметно кількісному обліку в закладах охорони здоров'я», входять до вказаного переліку. 19.02.2013 р. замовлений сильнодіючий лікарський засіб «Соннат» ОСОБА_1 отримала згідно товарно-транспортної накладної № 38370 від 19.02.2013 р. У відповідності з наказом МОЗ України № 360 від 19.07.2005 р. «Про затвердження правил виписування рецептів та вимог замовлень на лікарські засоби і виробів медичного призначення», Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог замовлень ОСОБА_1 не внесла його до спеціального журналу обліку отруйних та сильнодіючих лікарських засобів, а згодом відпустила собі в кількості 10 таблеток зазначеного лікарського засобу без необхідного рецепту форми № 1, чим допустила порушення встановлених правил відпуску та обліку сильнодіючого лікарського засобу «Соннат». 16.05.2013 р. під час огляду місця події - аптеки № 1 ТОВ «Прана-Фарм», розташованого за адресою: м. Суми, проспект Шевченко, 24, працівниками міліції, в присутності понятих, було виявлено та вилучено одну упаковку сильнодіючого лікарського засобу «Соннат» в кількості 30 таблеток. Згідно висновку експерта № 450 від 24.05.2013 р. в складі наданих на дослідження таблеток в кількості 30 штук в одній упаковці з написом «Соннат» зопіклон, який віднесено до сильнодіючих лікарських засобів.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразились в порушенні встановлених правил відпуску, обліку сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ст. 321 ч. 2 КК України - порушення встановлених правил відпуску, обліку сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами.

Під час досудового розслідування 31.05.2013 р. прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 уклали угоду про визнання винуватості, згідно якої підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні, передбаченому ч. 2 ст. 321 КК України, і зобов'язується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сплатити витрати на проведення експертиз по даному кримінальному провадженню; сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 321 КК України у виді штрафу в сумі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Обвинувачений ОСОБА_1 дану угоду підтримала у повному обсязі та суду пояснила, що укладала її добровільно без будь-якого примусу.

Суд, дослідивши умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним, заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого, вважає, що ця угода відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу та вимогам закону з наступних підстав.

Перевіривши умови угоди судом не було встановлено підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.

Судом також встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що підтвердив і сам обвинувачений, умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, дії обвинуваченого кваліфіковані правильно; умови угоди відповідають інтересам суспільства; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов?язання та є фактичні підстави для визнання обвинуваченим винуватості; кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до злочину середньої тяжкості.

Крім того, перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом під час судового засідання також були з?ясовані у обвинуваченого обставини, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченому роз?яснені.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 321 КК України, так як ОСОБА_1 порушила встановлені правила відпуску, обліку сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами.

При призначенні виду та міри покарання, передбаченого угодою, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, суд не знаходить.

Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, вчинений нею злочин відноситься до злочину середньої тяжкості, своїми діями фактично шкоди не завдала, тому за таких обставин суд дійшов висновку про можливість призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, а не у виді арешту чи позбавлення волі, і призначення такого покарання буде необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався і в судовому розгляді клопотань від учасників кримінального провадження про обрання відносно нього запобіжного заходу не надходило, тому у суду не має законних підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 394, 468, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд, -

засудив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.05.2013 р., укладену між прокурором прокуратури м. Суми Калініним С.К. та підозрюваним ОСОБА_1, визнавши ОСОБА_1 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 441 грн. 30 коп. витрат на залучення експерта, банківські реквізити виконавця: НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, розрахунковий рахунок 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 25010100.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз?яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Суддя В.Б. Князєв