Рішення № 31655480, 12.04.2013, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 1113/465/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року смт.Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

у складі:

головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

при секретарі Кобилянській З.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новгородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого під час спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та стягнення аліментів, за зустрічними позовами: ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 про визнання спірного майна особистою приватною власністю чоловіка та ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання права власності на транспортні засоби,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поділ майна, набутого під час спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та стягнення аліментів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_5 позов підтримали наполягали на його задоволенні суду пояснили, що в період з квітня по травень 2009 року сторони зустрічалася, у період з травня 2009 року по листопад 2011 року ОСОБА_1 проживала з відповідачем ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. На початку спільного проживання сторони мешкали в будинку батьків ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 до народження сина ОСОБА_6, де займали окрему кімнату, в якій знаходилися їх особисті речі: одяг, побутова техніка, предмети побуту для нормального проживання. Батьки ОСОБА_1 в цей час проживали в іншій кімнаті і ставилися до відповідача, як до чоловіка їх доньки. Сторони жили в одній кімнаті, спали в одному ліжку, мали спільний бюджет, разом харчувалися та разом займалися торгівлею овочами та фруктами на місцевому ринку, так як позивач на той час була зареєстрована приватним підприємцем, мала свій магазин і мала досвід в торгівлі. Разом зароблені кошти сторони витрачали на спільні потреби за взаємною згодою. В цей час у користуванні ОСОБА_2 був автомобіль «Форд», яким він керував за дорученням. Після 8-9 місяців спільного проживання сторони придбали у власність автомобіль «Мерседес» р/н НОМЕР_1 за ціною 13 000 доларів США, який 05.02.2010 р. був зареєстрований в МРЕВ ДАІ. Під час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від'їжджали до АР Крим м. Севастополь на відпочинок, для консультацій з приводи народження дитини.

Під час спільного проживання ОСОБА_1 завагітніла і за домовленістю сторін поїхала народжувати дитину до м. Севастополь АР Крим. Під час пологів ОСОБА_2 приїздив до ОСОБА_1 навідувати її, та забирав з пологового будинку. За домовленістю сторін ОСОБА_2 винайняв окрему квартиру в АДРЕСА_2, куди в жовтні місяці 2010 року після пологів переїхала ОСОБА_1 разом з дитиною. Під час проживання в орендованій квартирі сторони за спільні кошти в інтересах сім»ї придбали наступні речі: комп'ютер «Самсунг» (портативний) вартістю 5133 грн.; тюнер до телевізора - 600 грн.; кровать-диван - 3 000 грн.; машинка для прання «Самсунг» (електрична, дитяча, на 6 кг) - 3 000 грн.; коврове покриття ( 4 шт. х 600 грн.) - 2 400 грн.; дзеркало для ванної кімнати - 300 грн.; тумбу для кухні (коричнева) - 300 грн.; тумба з раковиною для кухні -300 грн.; духову піч «Скарлет» (електричну) - 500 грн. хлібопічку (електричну) - 400 грн.

На винайманій квартирі сторони мешкали в період з жовтня 2010 року по листопад 2011 року, в цей період сторони для збільшення обсягу закупівель та продажу товарів сторони за взаємною згодою за власні кошти придбали причіп П 5-01 вартістю 2000 доларів США, який зареєстрували 2.08.2011 року на ім'я відповідача ОСОБА_2 В цей період сторони вирішили придбати за допомогою батьків ОСОБА_1 і за власні кошти квартиру по АДРЕСА_2 за 35 доларів США, яку крім них оглядали як батьки ОСОБА_1 так і батьки ОСОБА_2, оскільки по даній квартирі не всі були належні документи то сторони відмовилися від придбання квартири за вказаною адресою.

З листопада 2011 року по теперішній час сторони проживають окремо, сімейних відносин не підтримують, ОСОБА_1 сама виховує спільного сина ОСОБА_7, потребує матеріальної допомоги.

Щодо задоволення зустрічних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 - заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_8 позов ОСОБА_1 не визнали, заперечували щодо його задоволення до суду звернулися із зустрічним позовом, який підтримали та наполягали на його задоволенні, суду пояснили, що ОСОБА_2 з лютого 2009 року погодився на пропозицію ОСОБА_1 та почав працювати неофіційно, без оформлення, водієм по доставці товару на її торгівельну точку, в своїй роботі використовував автомобіль марки «Форд» 2000 року випуску р/н НОМЕР_2, який купили його батьки в 2008 році. В листопаді 2009 року батько ОСОБА_3 продав автомобіль «Форд» і на виручені кошти купив в грудні 2009 року автомобіль «Mercedes-Benz 313 CDI», д/н НОМЕР_4, який був зареєстрований на його ім'я. В цей період з ОСОБА_1 спільно у її батьків не проживав, а тільки інколи залишав там автомобіль. В вересні 2010 року він зняв собі мебльовану квартиру для окремого проживання від батьків, для зустрічей.

22.09.2010 року у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_6 батьком якого за його згодою записаний він. З метою забезпечення комфортного проживання своєї дитини він дозволив на період ремонту будинку батьків, ОСОБА_1 проживала разом з сином у його найманій квартирі, де останні мешкали з жовтня 2010 року по серпень 2011 року, але в цей час спільного господарства не вели, сімейних відносин не підтримували. В липні 2011 року за кошти батьків був куплений автомобільний причіп, який він зареєстрував на своє ім»я і вважає своєю власністю. Впевнений, що ОСОБА_1 з метою помсти йому та його батькам вирішила заволодіти його майном. На рахунок майна, яке знаходилося в найманій квартирі і на яке претендує ОСОБА_1 пояснив, що комп'ютер не його, а його рідного брата, у нього він був лише у тривалому використанні, пральної машини «Самсунг» взагалі не було, диван йому купили батьки, після того як ОСОБА_1 залишила його найману квартиру, і забрала інше перераховане нею майно.

Щодо стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1, заперечував так як має нерегулярний мінливий дохід, та його зароблених коштів не вистачає на власні потреби.

Просив суд визнати його особистою власністю автомобіль MERCEDES-BENZ 313 CDІ 2002 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, причіп державний номер НОМЕР_5, диван вартістю 3000 гривень, при цьому зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 03.04.2013 року про визнання права власності на автомобіль MERCEDES-BENZ державний реєстраційний номер НОМЕР_4, причіп державний номер НОМЕР_5 - визнає.

Позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визнали, заперечували щодо його задоволення, просили суд задовольнити їх вимоги визнавши за ними право особистої власності подружжя на автомобіль MERCEDES-BENZ 313 CDІ 2002 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, причіп державний номер НОМЕР_5.

ОСОБА_3 суду пояснив, що транспортні засоби на які претендує ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належать йому і його дружині ОСОБА_4, так як були придбані на їх кошти, їх син ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ніколи однією сім'єю не проживали, спільного господарства не мали, ніяких сімейних відносин не підтримували, ОСОБА_1 ніколи не була членом їхньої родини.

ОСОБА_4 суду пояснила, що автомобіль «Мерседес» та автомобільний причіп як і інше майно на яке претендує ОСОБА_1 належить їй, її чоловікові та сину ОСОБА_9, автомобілі придбані за її кошти та кошти чоловіка, решта майна належить її сину. ОСОБА_2 ніколи не проживав однією сім'єю з ОСОБА_1 не вів з нею спільного господарства, не підтримував жодних сімейних відносин, працював у неї як найманий працівник без оформлення, після народження син ОСОБА_2, взяв ОСОБА_1 з дитиною лише на квартиру. З ОСОБА_1 син лише зустрічався і вона завжди була проти їх спільного проживання, так як не вбачала в ній дружини сина. Квартиру по вул. Радянській на яку посилається ОСОБА_1 ходила дивитися тільки із цікавості, наміру її купувати або давати частину грошей на її придбання не мала наміру.

Суд вислухавши пояснення сторін, свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_2, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, вивчивши матеріали справи прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 про поділ майна, набутого під час спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню, а позови ОСОБА_2 про визнання спірного майна особистою приватною власністю чоловіка та ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на транспортні засоби задоволенню не підлягають зі слідуючих підстав:

Між сторонами виник спір, який регулюється ч.2 ст.3, ст.ст.60, 70, 71, 74, 84, 91 СК України.

Відповідно до ч.2 ст.3 СК України,сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Згідно ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.1 ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до ч.2 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ст.91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з травня 2009 року по листопад 2011 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, підтримували сімейні відносини, були пов'язані спільним побутом. В цей період у них народився син, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого записаний відповідач ОСОБА_2

Під час спільного проживання сторони за спільні кошти придбали наступне майно:

- автомобіль «Mercedes-Benz 313 CDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2002 року випуску, № кузова НОМЕР_10;

- причіп П 5-01, державний реєстраційний номер НОМЕР_11, сірого кольору, 2011 року випуску, № шасі (рами) НОМЕР_12.

- комп'ютер «Самсунг» (портативний) вартістю 5 133 грн.;

- тюнер до телевізора - 600 грн.;

- ліжко-диван (розкладна, коричневого кольору) - 3 000 грн.;

- машинка для прання «Самсунг» (електрична, дитяча, на 6 кг) - 3 000 грн.;

- коврове покриття ( 4 шт. х 600 грн.) - 2 400 грн.;

- дзеркало для ванної кімнати - 300 грн.;

- тумбу для кухні (коричнева) - 300 грн.;

- тумба з раковиною для кухні -300 грн.;

- духову піч «Скарлет» (електричну) - 500 грн.

- хлібопічку (електричну) - 400 грн.

Факт спільного проживання однією сім'єю, ведення спільного господарства підтверджується поясненнями ОСОБА_1, свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 , ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_30, відповідача ОСОБА_2, так і свідками: ОСОБА_2, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_28, ОСОБА_29, допитаних судом за клопотанням відповідача ОСОБА_2

Пояснення відповідача ОСОБА_2, його членів сім'ї ОСОБА_3, ОСОБА_4, про те що ОСОБА_2 не проживав з ОСОБА_1 в період з травня 2009 року по листопад 2011 року однією сім'єю і не вів з нею спільне господарство, а лише періодично зустрічався з нею, та взяв її з дитиною на квартиру суд не бере до уваги та критично відноситься до даних свідчень, так як вони протирічуть поясненням свідків, не узгоджуються з матеріалами справи та суперечать суспільній моралі, а подані сторонами довідки з сільської ради про місце реєстрації ОСОБА_2 за місцем проживання, також не підтверджують факт його проживання за вказаною адресою, що спростував і сам відповідач ОСОБА_2 в своїх поясненнях, так як на час розгляду справи мешкав в окремій квартирі, а зареєстрований за адресою проживання своїх батьків.

Факт придбання під час спільного проживання без реєстрації шлюбу сторонами майна підтверджується:

- автомобіля «Mercedes-Benz 313 CDI» біржовою угодою купівлі-продажу транспортного засобу від 12.12.2009 року, де покупцем значиться ОСОБА_2 т.1 а.с.14, 74-75; - обліковою карткою приватного АМТ р/н НОМЕР_4 від 15.12.2009 року; - копією реєстраційних документів НОМЕР_13 на автомобіль «Mercedes-Benz» р/н НОМЕР_4 (т.1 а.с.239).

- причіпа-фургона Е р/н НОМЕР_5, накладною № 541 від 25.07.2011 року про передачу причіпа т.1 а.с.49, обліковою карткою АТМ т.1 а.с.15, де власником та отримувачем вказаний ОСОБА_2

Суд не бере до уваги твердження ОСОБА_3, ОСОБА_4 про те, що вказаний автомобіль «Mercedes-Benz» і причіп належать їм і куплені за їхні кошти оскільки вони суперечать офіційним реєстраційним документам, де власником зазначена інша особа, про що їм було відомо з моменту їх реєстрації як повідомили суду вони особисто і ними до теперішнього часу не було прийнято жодних дій щодо скасування вказаної реєстрації для захисту своїх прав.

Крім того твердження ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що автомобіль «Mercedes-Benz» був куплений на виручені кошти від продажу автомобіля «Форд» не відповідають дійсності, так як відповідно до доручень нотаріально оформлених даний автомобіль належав ОСОБА_28 і був ним проданий (т.1 а.с.109-100).

Всі інші доводи і докази подані сторонами щодо даного автомобіля суд не бере до уваги, оскільки вони суперечать офіційно виданими нотаріусом дорученнями і суперечать принципам цивільного судочинства щодо оформлення вказаних правочинів.

Щодо придбання пральної машинки «Самсунг» дитячої на 6 кг. - факт існування якої заперечував відповідач ОСОБА_2, суд не бере до уваги його покази, оскільки вони спростовуються показами не тільки свідків допитаних за клопотанням ОСОБА_1 так і свідками зі сторони відповідача ОСОБА_2 - так свідок ОСОБА_2, який є рідним братом відповідача, суду пояснив, що коли сторони мешкали в найманій квартирі, то у них була нова пральна машинка «Самсунг».

Суд не бере до уваги твердження відповідача ОСОБА_2, про те що ноутбук - комп'ютер «Самсунг» належав не йому, а його брату і він ним користувався з його дозволу тривалий час з моменту придбання, так як воно суперечить показам свідків допитаних в судовому засіданні та показами самого брата ОСОБА_31, який пояснив, що в цей час його сім'я не мала жодного комп'ютера, а на утриманні у нього є дитина шкільного віку, а подана стороною програма сервісного обслуговування комп'ютерної техніки де від руки зазначено прізвище «ОСОБА_2», суд не бере до уваги так, як це не є офіційним документом на придбання товару відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що диван був йому куплений за 3000 грн. його батьками не відповідає дійсності, так як у своєму позові ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не вимагають визнати право власності на вказану річ і протирічуть показам свідків і надана ними ксерокопія квитанції без прізвища покупця не є доказом права власності на дану річ.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має на утриманні сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком якого є відповідач ОСОБА_2, потребує матеріальної допомоги. Відповідач ОСОБА_2 є приватним підприємцем і має нестабільний мінливий заробіток, розмір аліментів щомісячно в сумі 1147 грн. є занадто великим, визначення суми аліментів не відповідає його щомісячним заробіткам, тому суд вважає за доцільне частково задовольнити дану вимогу, стягнувши з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 аліменти в розмірі ? частини усіх видів заробітків (доходу) щомісячно, починаючи з 20.02.2012 року до досягнення сина ОСОБА_7 трьохрічного віку, тобто до 22 вересня 2013 року.

Відповідно до ст.ст. 84, 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 3491, 94 грн., які складають витрати: по сплаті судового збору - 784,90 грн., витрат на правову допомогу - 2000 грн., витрат за проведення експертизи - 707,04 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на рахунок Новгородківського районного суду судовий збір в сумі 214,60грн.

Керуючись ч.2 ст.3, ст.ст.60, 70, 71, 74, 84, 91 СК України, ст.ст. 10, 11, 84, 88, 209, 212, 214-215, 218, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого під час спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на автомобіль «Mercedes-Benz 313 CDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2002 року випуску, № кузова НОМЕР_10.

В порядку поділу даного майна стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля «Mercedes-Benz 313 CDI», № кузова НОМЕР_10, білого кольору, 2002 року випуску, державний номер НОМЕР_4 в розмірі - 39 610 (тридцять дев'ять тисяч шістсот десять) гривень 08 коп.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на причіп П 5-01, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, сірого кольору, 2011 року випуску, № шасі (рами) НОМЕР_12.

В порядку поділу даного майна стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини причепа П 5-01, державний номер НОМЕР_11, сірого кольору, 2011 року випуску, № шасі (рами) НОМЕР_12, в розмірі - 6675 (шість тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 41 коп.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на комп'ютер «Самсунг» (портативний) вартістю 5 133 грн.; тюнер до телевізора - 600 грн.; ліжко-диван (розкладна, коричневого кольору) - 3 000 грн.; машинка для прання «Самсунг» (електрична, дитяча, на 6 кг) - 3 000 грн.; коврове покриття ( 4 шт. х 600 грн.) - 2 400 грн.; дзеркало для ванної кімнати - 300 грн.; тумбу для кухні (коричнева) - 300 грн.; тумба з раковиною для кухні -300 грн.; духову піч «Скарлет» (електричну) - 500 грн. хлібопічку (електричну) - 400 грн., на загальну суму - 15 933 грн.

В порядку поділу вказаного майна залишити у власності ОСОБА_1 комп'ютер «Самсунг» (портативний) та машинку для прання «Самсунг» (електрична, дитяча, на 6 кг) загальною вартістю 8 133 грн., зобов'язавши ОСОБА_2 передати вказане майно ОСОБА_1 та стягнувши з неї на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 166 (сто шістдесят шість) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, аліменти на її утримання по догляду за неповнолітнім сином - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини з усіх видів заробітків (доходу) щомісячно, починаючи з 20.02.2012 року до досягнення сина ОСОБА_7 трьохрічного віку, тобто до 22 вересня 2013 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3491 (три тисячі чотириста дев'яносто одну) грн. 94 коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9) на користь Новгородківського районного суду ( код ЄДРПОУ суду - 2896940, отримувач коштів - УДКСУ у Новгородківському районі, код за ЄДРПОУ - 37858176, рахунок отримувача - 31214206700264) судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

В задоволенні зустрічного цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 про визнання спірного майна особистою приватною власністю чоловіка - відмовити.

В задоволенні зустрічного цивільного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання права власності на транспортні засоби - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня його проголошення.

Головуючий суддя Ю. РАЧКЕЛЮК