Вирок № 31654308, 29.05.2013, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

209/1699/12

В И Р О К

Іменем України

29.05.2013 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого-судді Крейдіна О.О.

при секретарі Бірюковій О.О.

з участю прокурора Кузьмінського П.В.

та адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятин

справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лапшанга Варнавінського району Горківської області, Російська Федерація, жителя АДРЕСА_1 росіянина, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

17.11.2009 р. близько 18 год. 20 хв. водій ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21093», державний номер НОМЕР_1 з причепом «Скіф М 1», державний номер НОМЕР_7, рухаючись в напрямку м. Козятин, по вул. Дружби в смт. Залізничне Козятинського району, неподалік електроопори № 18/99, в момент об'єктивної появи на полі зору пішоходів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які перебували на правому краю проїзної частини та рухалися в попутному напрямку, невчасно вжив заходи до зупинки керованого транспортного засобу і допустив наїзд на ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Таким чином, водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, де вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Відповідно до висновку автотехнічної транспортно-трасологічної експертизи № 9-175, в даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ 21093» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзд на пішоходів шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виявлення перешкоди для руху.

Невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної пригоди.

Внаслідок наїзду, ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди, а ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 9 на трупі ОСОБА_5 виявлено такі ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма - гематома в потиличній ділянці справа, перелом потиличної та правої скроневої кістки, субарахноїдальний та правобічний субдуральний крововиливи, забій головного мозку в лобових долях, садно на обличчі, синець на спині носа, садно та підшкірний крововилив в ділянці правого кульшового суглоба, синці в ділянці колінних суглобів.

Відкрита черепно-мозкова травма є тяжким тілесним ушкодженням за ознакою небезпеки для життя в момент її заподіяння.

Смерть ОСОБА_5 настала від відкритої черепно-мозкової травми, що

супроводжувалася переломами потиличної та правої скроневої кісток, крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку й ускладнилась набряком головного мозку.

Між відкритою черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_5 - прямий причинний зв'язок.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 190, у ОСОБА_4 були виявленні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку легкого ступеню, множинні гематоми м'яких тканин голови, підокісна гематома правої лобної ділянки, крововиливи під кон'юнктиву обох очей; закриті переломи діалізів обох кісток лівої гомілки зі зміщеннями.

Дані тілесні ушкодження належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлися небезпечними для життя, спричинили тривалий розлад здоров'я.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху перебуває у причинному зв'язку з наслідками.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним в пред'явленому йому обвинуваченні, та пояснив, що близько 18 год. 17.11.2009 р., керуючи власним автомобілем «ВАЗ 21093» д/н НОМЕР_1 повертався з с. Пузирки Козятинського району Вінницької області у м. Козятин. В салоні автомобіля знаходилися два пасажири, автомобіль перебував у технічно справному стані. Під час руху, при роз'їзді із зустрічним автомобілем, виявив трьох пішоходів, які перебуваючи на правому краю проїзної частини, рухалися в попутному напрямку. Виявивши пішоходів, почав гальмувати, однак, все ж таки, стався наїзд на двох пішоходів.

Крім пояснень підсудного його винуватість в інкримінованому йому злочині підтверджується показами потерпілих, свідків, матеріалами справи.

Потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що 17.11.2009 р. близько 18 год. її дочка ОСОБА_5 пішла прогулюватися разом зі своїми знайомими: ОСОБА_6 та ОСОБА_4. Близько 19 години потерпіла дізналась від знайомих, що її доньку збив автомобіль.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 17.11.2009 р. близько 17 год. 30 хв. разом зі своїми знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вийшли прогулятися біля села. Прогулюючись біля залізничних колій (дорога в даному місці освітлюється прожекторами, які розташовані вздовж колій), вони рухалися в напрямку центра смт. Залізничне. При русі вони перебували пліч-о-пліч один відносно одного, при цьому ОСОБА_6 знаходилася праворуч, ОСОБА_5 - посередині, а він перебував ліворуч від ОСОБА_5 В цей час, назустріч їм, рухався автомобіль з яскравим світлом фар, а позаду теж рухався автомобіль. В подальшому він відчув удар ззаду та втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що 17.11.2009 р. за проханням свого знайомого ОСОБА_3, поїхав до його тещі робити ремонт в будинку. Разом з ними поїхав знайомий ОСОБА_3 Ввечері того ж дня, вони на автомобілі ОСОБА_3, яким керував останній, поверталися в м. Козятин. В той час було темно, опадів та туману не було, швидкість автомобіля складала близько 60 км/год. Під час того, як вони розминалися із зустрічним автомобілем, він відчув удар в передній частині автомобіля. Коли автомобіль зупинився, він, вийшовши з транспортного засобу, помітив дівчину та хлопця, які лежали на землі та зрозумів, що вони збили двох пішоходів.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що 17.11.2009 р. близько 17 год. 30 хв. разом зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли прогулятися біля села. Прогулюючись біля залізничних колій (дорога в даному місці освітлюється прожекторами, які розташовані вздовж колій), вони рухалися в напрямку центра смт. Залізничне. При русі вони перебували пліч-о-пліч один відносно одного, при цьому ОСОБА_6 знаходилася праворуч, ОСОБА_5 - посередині, а ОСОБА_4 перебував ліворуч від ОСОБА_5 В цей час, назустріч їм, рухався автомобіль з яскравим світлом фар, а позаду теж рухався автомобіль. В подальшому вона помітила, як на дорогу посипалось скло та попереду зупинився автомобіль з причепом. Помітивши біля вказаного автомобіля ОСОБА_5, яка лежала на землі та попереду неї лежачого ОСОБА_4, вона зрозуміла, що їх збив автомобіль.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що 17.11.2009 р. на прохання свого

знайомого ОСОБА_3 поїхали до тещі останнього робити ремонт в її будинку. Разом з ними поїхав знайомий ОСОБА_3 Після роботи у вечірній час, вони втрьох, виїхавши на автомобілі ОСОБА_3, яким керував останній, поверталися в м. Козятин. В той час на вулиці було темно, опадів та туману не було. Під час руху швидкість автомобіля складала близько 50 км/год. Він перебував на передньому пасажирському сидінні та помітив, що їм назустріч рухається легковий автомобіль. Під час роз'їзду із вказаним зустрічним автомобілем він звернув увагу на те, що попереду в попутному напрямку рухалися три пішоходи, які перебували на правому краю проїзної частини, пліч-о-пліч один відносно одного. Водій ОСОБА_3 почав гальмувати, однак, все ж таки, стався наїзд на двох пішоходів, при цьому автомобіль третього пішохода, який перебував праворуч, не зачепив.

Крім показів підсудного, потерпілих, свідків по справі, винуватість підсудного ОСОБА_3 у скоєному доводиться зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом огляду місця пригоди, з якого вбачається, що пішоходи на момент наїзду розташовувалися наступним чином: ОСОБА_4 - на правому краю проїзної частини, ОСОБА_5 - в районі межі правого узбіччя та проїзної частини, ОСОБА_6 - на правому узбіччі, а також наявність штучного освітлення дороги за допомогою прожекторів встановлених з лівої сторони від дороги та те, що наїзд стався в районі початку сліду осипу уламків (а.с.5-21);

- протоколом огляду транспортного засобу, яким підтверджується наявність пошкоджень, утворення яких характерне при наїзді (а.с.22-24);

- протоколом огляду місця пригоди - автомобіля, з якого вбачається наявність на автомобілі ушкоджень, які сконцентровані в передній частині, утворення яких характерне при дорожньо-транспортній пригоді (а.с.45);

- висновком судово-медичної експертизи № 9, яким підтверджується, що смерть ОСОБА_5 настала внаслідок тілесних ушкоджень, отриманих при наїзді (а.с.101-103);

- висновком судово-медичної експертизи № 190, з якого вбачається, що ОСОБА_4, внаслідок наїзду отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості (а.с.109-111);

- висновком автотехнічної експертизи № 67 а, яким підтверджується справність світлових приладів автомобіля «ВАЗ 21093» (а.с.148-152);

- висновком автотехнічної експертизи № 225 а, з якого вбачається, що безпечна швидкість автомобіля не повинна була перевищувати 37,16 км/год. (а.с.181-186);

- висновком комісійної судово-медичної експертизи № 130-к/131-к, з якого вбачається, що автомобіль, який рухався з великою швидкістю, спричинив удар бампером ззаду у ліву гомілку ОСОБА_4 з наступним падінням останнього задньою поверхнею тіла на капот і дах автомобіля, з падінням тіла на межу обочини і автодороги. Одночасно, удар автомобіля прийшовся по дотичній і у ліву бічну поверхню ОСОБА_5 правим крилом та дзеркалом заднього виду справа і наступним відкиданням її тіла на обочину дороги (а.с.189-196);

- інформацією з УДАІ УМВС України у Вінницькій області, в якій вказано, що ОСОБА_3 протягом 2009-2010 р. р. неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення вимог Правил дорожнього руху України (а.с.215);

- протоколом додаткового огляду місця пригоди від 07.06.2011 р., з якого вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася в межах населеного пункту, про що попереджає відповідний дорожній знак, встановлений за 395 м до місця пригоди; і те, що дорога в місці пригоди частково освітлюється за допомогою прожекторів, встановлених з лівої сторони від дороги (а.с.227-231);

- висновком автотехнічної експертизи № 9-108, з якого вбачається, що водій ОСОБА_3 при дотриманні вимог п. 12.2 ПДР України, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів (а.с.245-255);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 27.10.2011 р., яким встановлено, що при розтягуванні автомобілів від місця наїзду на значну відстань та послідуючого їх зближення, як того вимагають методичні рекомендації та що співставляється з обставинами випадку, пішоходів видно на значній відстані (а.с.256-259);

- висновком комісійної автотехнічної експертизи № 9-175, з якого вбачається, що водій автомобіля «ВАЗ 21093» ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду, шляхом застосування своєчасного гальмування; та те, що невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної події (а.с.265-269).

Оцінюючи докази, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої та заподіяло потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України.

При обранні покарання винному, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття, позитивну характеристику за місцем проживання, злочин скоїв вперше, відшкодував потерпілим матеріальну шкоду, стан здоров'я ОСОБА_3, який є інвалідом ІІІ групи.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства з засудженням його до позбавлення волі із звільненням його від відбування покарання з випробуванням, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Потерпілою ОСОБА_7 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Потерпілим ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди за завдання йому фізичних та моральних страждань, в сумі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень.

Підсудний цивільний позов визнав частково.

При вирішенні питання відшкодування моральної шкоди, суд виходить з положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а також норм ЦК України.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Ця шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, керуючись принципами розумності та справедливості, суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню частково - у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень потерпілій ОСОБА_7 та 10 000 (десять тисяч) гривень потерпілому ОСОБА_4 При цьому, суд приймає до уваги фізичні, моральні страждання потерпілих, матеріальний стан підсудного, який ніде не працює та являється інвалідом ІІІ групи.

Судові витрати за проведення досліджень та експертиз покласти на ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку три роки не вчинить нового злочину і відповідно до п. п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на нього такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід засудженому залишити підписку про невиїзд до набрання вироком чинності.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4):

На користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області (код 24525055, рахунок № 31250272210172, банк - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015) судові витрати за проведення:

- автотехнічного дослідження № 270 а від 27.11.2009 р. на суму 300 (триста) гривень 48 копійок (а.с.52);

- автотехнічної експертизи № 12 а від 27.01.2010 р. на суму 375 (триста сімдесят п'ять) гривень 36 копійок (а.с.113), всього на загальну суму 675 (шістсот сімдесят п'ять) гривень 84 копійки.

На користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області (код 24525055, рахунок № 31250272210172, банк - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015) судові витрати за проведення:

- автотехнічної експертизи № 67 а від 20.04.2010 р. на суму 225 (двісті двадцять п'ять) гривень 36 копійок (а.с.148);

- автотехнічної експертизи № 225 а від 26.10.2010 р. на суму 515 (п'ятсот п'ятнадцять) гривень 52 копійки (а.с.182), всього на загальну суму 740 (сімсот сорок) гривень 88 копійок.

На користь ДНДЕКЦ МВС України, банк ГУ ДКУ у Київській області (код 25574630, МФО 821018, рахунок № 31255272210705) судові витрати за проведення:

- автотехнічної експертизи № 9-108 від 18.08.2011 р. на суму 1125 (одна тисяча сто двадцять п'ять) гривень 12 копійок (а.с.245);

- автотехнічної експертизи № 9-175 від 29.12.2011 р. на суму 675 (шістсот сімдесят п'ять) гривень 36 копійок (а.с.264), всього на загальну суму 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень 48 копійок. Всього на загальну суму - 3217 (три тисячі двісті сімнадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) 10 000 (десять тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

Апеляція на вирок суду може бути подана на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайсуд Вінницької області.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом

Суддя -

Секретар -

Дата документу 29.05.2013 року