Постанова № 31652479, 03.06.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

03 червня 2013 року Справа № 823/1725/13-а

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Трофімова Л.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (далі - УПФУ в м. Черкасах) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості зі сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

ВСТАНОВИВ:

УПФУ в м. Черкасах, звернувшись до суду з адміністративним позовом, просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 р. у сумі 1 733 грн. 37 коп.

На підставі ч. 4 ст. 1832 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти адміністративного позову не подав.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним Законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (надалі за текстом - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 ст. 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пп. 3 і 4 ст. 11 цього Закону.

Відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності державним реєстратором виконавчого комітету Черкаської міської ради 26.06.1996р.

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV (що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до пп. 3, 4 ст. 18 Закону №1058-IV (що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, що справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають податкову систему. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Абзацом 9 ч. 2 ст. 19 (що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) зазначеного Закону встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у п. 5 ст. 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Пунктом 6 ст. 20 Закону №1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для сплати страхових внесків фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, є квартал. Згідно ч. 12 ст. 20 Закону №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно зі ст. 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Відповідно до п. 4 (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) ч. 8 Прикінцевих положень Закону №1058-IV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якого сплачуються страхові внески.

За приписами ст. 1 Закону №1058-IV мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.» №2154-VI від 27.04.2010 р. мінімальний розмір заробітної плати становить з 1 липня 2010 р.-888 грн., з 1 жовтня 2010р. - 907 грн., з 1 грудня 2010р. - 922 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються у таких розмірах для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів, інших осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу - 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п. 2 ст. 2 цього Закону.

Судом встановлено, що згідно розрахунку суми боргу (а.с. 4) за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010р. у сумі 1 733 грн. 37 коп. На день розгляду справи у суді по суті заборгованість відповідачем не сплачено.

У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни на підставі ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI позивачем направлялась вимога про сплату боргу від 01.02.2013р. № Ф-184 (а.с. 6).

У термін, встановлений ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI, вимогу про сплату боргу відповідачем не оскаржено та суму боргу не сплачено, а тому остання підлягає стягненню в судовому порядку.

Приписами ст. 25 Закону №2464-VI передбачено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Тому суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 1 733 грн. 37 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 94, 159, 162, 1832 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 37930126) заборгованість зі сплати страхових внесків за 2010р. у сумі 1 733 (одна тисяча сімсот тридцять три) грн. 37 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї постанови стороною або іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Л.В.Трофімова