Вирок № 31650584, 07.12.2012, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №1/1422/176/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2012 року Снігурівський районний суд Миколаївської області

у складі : головуючого - судді Кішковської З.А.,

при секретарі - Забаровській С.А.,

за участю прокурора - Гамери Н.В.,

адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снігурівка кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, з професійно-технічною освітою, неодруженого, утриманців не маючого, безробітного, раніше судимого 30 липня 2012 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ст.122 ч.1 КК України до двох років обмеження волі з застосуванням ст.75 КК України зі звільненням від відбуванням покарання з випробуванням іспитовим терміном на два роки,

за ст.121 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочини проти життя та здоров'я особи за наступних обставин.

22 вересня 2012 року у період часу з 15 до 16 години в м.Снігурівка Миколаївської області, підсудний ОСОБА_2 знаходився на території домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_3 АДРЕСА_2, де разом з іншими особами вживав спиртне. Між ним та співмешканкою ОСОБА_4 виникла сварка з побутових питань. В ході останньої, на ґрунті особистих неприязних стосунків, підсудний ОСОБА_2 умисно наніс їй удар кулаком в ліву частину голови, від чого вона впала і вдарилась тім»яно-потиличною областю голови об черепицю, що слугувала замощенням. Внаслідок цього, потерпілій було спричинено тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, у вигляді перелому кісток зведення черепа з ознаками стиснення на зовнішній кістковій пластині, з крововиливами під тверду мозкову оболонку та м'які тканини в правій тім»яно-потиличній області голови і ІНФОРМАЦІЯ_6 року вона померла у Снігурівській ЦРЛ.

В судовому засіданні підсудний вину у скоєні злочину визнав частково і показав, що 22 вересня 2012 року протягом дня зі співмешканкою ОСОБА_4 та іншими особами вживали спиртне. Після 14 години, за місцем проживання збирався піти на цвинтар прибирати могилу матері. Тоді ж виявив, що потерпіла самовільно пішла з дому. Коли знайшов її на подвір'ї знайомого ОСОБА_3 за вживанням спиртного з чоловіками, то приревнував і в стані душевного хвилювання вдарив кулаком в обличчя. Не втримавшись на ногах, ОСОБА_4 впала на спину, забившись потилицею об черепицю, якою було викладено двір. Надалі її самопочуття було задовільним. Зранку наступного дня, потерпілу, яка не пробуджувалася, було доставлено до лікарні каретою швидкої допомоги за його викликом. Не бажав заподіяння потерпілій тяжкого тілесного ушкодження.

Крім часткового визнання вини підсудним, його вина у вчиненні злочину підтверджується наступними дослідженими судом доказами.

Так, свідок ОСОБА_3 підтвердив, що в день події з підсудним, його співмешканкою та іншими особами вживали протягом дня спиртні напої. Пообідні ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4 піти на цвинтар провідати могилку його матері. За відмови, між ними виникла сварка і підсудний вдарив потерпілу кулаком в область голови, вона впала на замощення з черепиці, забившись потилицею. За його та присутнього ОСОБА_5 втручання, ОСОБА_2 надалі насильницьких дій не чинив. ОСОБА_4 допомогли підвестися і вона самостійно пішла додому. Про погіршення стану здоров'я і госпіталізацію потерпілої свідку стало відомо наступного дня.

З показань свідка ОСОБА_5 слідує, що дійсно 22 вересня 2012 року підсудний, який був у стані алкогольного сп'яніння, за сварки вдарив співмешканку ОСОБА_4 в обличчя. Про таке він зробив висновок, бо чув, що остання відмовлялася йти з підсудним на цвинтар, після був звук удару, і потім спостерігав, що потерпіла впала на спину, головою вдарившись об замощення з черепиці. Підводячись, вона тримала рукою голову зліва.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 22 вересня 2012 року підсудний та його співмешканка ОСОБА_4 були в стані сильного алкогольного сп'яніння та разом перебували на подвір'ї ОСОБА_3 Вже наступного дня ОСОБА_2 повідомив йому, що потерпіла не прокидається і він викликав швидку допомогу.

Рапортами оперативних чергових Снігурівського РВ УМВС, датованими 23 та ІНФОРМАЦІЯ_6 року, про телефонне повідомлення від Снігурівської ЦРЛ про доставляння ОСОБА_4 у приймальне відділення та наступну її смерть через черепно-мозкову травму з переломом кісток склепіння черепа і субдуральним крововиливом за нападу з застосуванням тупого предмету згідно лікарського свідоцтва про смерть НОМЕР_1, датованого 27 вересня 2012 року (а.с.4,29,18).

Протоколом огляду місця події (а.с.46-49 зі схемою та фототаблицею) від 26 вересня 2012 року, який провадився у домоволодінні за місцем проживання ОСОБА_3 АДРЕСА_2, з якого вбачається, що земляна поверхня двору вкрита червоною черепицею розміром 30х15см, яка має розломи та пошкодження.

При проведенні судово-медичної експертизи (висновок НОМЕР_1 від 09 листопада 2012 року на а.с.113-119) встановлено, що причиною смерті ОСОБА_4 була закрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток зведення черепа і крововилив під тверду мозкову оболонку, що обумовило порушення, а потім і припинення функцій центральної нервової системи, зупинку серцевої діяльності і дихання. Наявні тілесні ушкодження перелому кісток зведення черепа і крововиливи під тверду мозкову оболонку та м'які тканини голови тім»яно-потиличної області за критерієм небезпеки для життя відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення. Вони утворилися в результаті дії тупого твердого предмета на поверхні якого є як мінімум два виступи продовгуватої форми (довжиною не менше 11см та 6.5см. і шириною відповідно близько 3.8см та 1.8см.), що утворюють Г- чи Т- образну фігуру, виходячи з форми і розміру крововиливу на м»яких тканинах тім»яно-потиличної частини голови. Експерт ствердив, що травмуючим предметом могла бути черепиця. Тілесні ушкодження, які стали причиною смерті, могли утворитися у результаті падіння тіла з положення стоячи на площину, у тому числі і від падіння після удару в обличчя, з наступним забиттям тім»яно-потиличною частиною голови. Після спричинення тяжкого тілесного ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, потерпіла могла жити деякий проміжок часу до кількох діб. Не виключено, що протягом наступних декілька годин вона могла вчиняти самостійні дії, у тому числі ходити.

Дослідивши докази, суд кваліфікує дії підсудного за ст.121 ч.2 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.

Суд не приймає доводів підсудного та захисника щодо вчинення злочину у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілої за дій на спонукання до ревнощів та відмови відвідати могилу матері підсудного, а також про відсутність умислу на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження. З показань, допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, встановлено, що приниження честі й гідності, вираженого у непристойній формі, потерпіла по відношенню до підсудного не допускала, а так само і непристойної поведінки. Докази на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло, і підстави перекваліфікації дій ОСОБА_2 за ст.123 КК України відсутні. При з'ясуванні змісту і спрямованості умислу винного, суд враховує сукупність всіх обставин вчиненого діяння. В тому числі, спосіб -нанесення удару кулаком в життєво важливий орган, а саме голову фізично розвиненим чоловіком жінці, яка знаходилася у безпорадному стані, на подвір'ї з замощенням пошкодженою черепицею; причини припинення злочинних дій за втручання присутніх інших осіб; поведінку винного, що передувала події за систематичного побиття співмешканки і вчинення злочину проти її здоров'я. Свідок ОСОБА_7 і сам підсудний не заперечували, що останній систематично ображав, бив та виганяв з дому потерпілу, розраховуючи на те, що їй «нікуди йти». Суд вважає, що за спрямованості умислу на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю, він має нести відповідальність за фактично спричинене тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання, суд враховує на ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, непрямий умисел дій винного, характер і ступінь тяжкості наслідків, які настали у результаті злочинних дій. Вивчаючи дані особи підсудного, суд встановив, що за висновками амбулаторної судово-психіатричної експертизи (акт №654 на а.с.130-133) він на психічні захворювання не страждає, виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. У період часу інкримінованого злочину перебував у стані простого алкогольного сп'яніння, міг давати звіт своїм діям та керувати ними. За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується негативно. Пом'якшуючою покарання обставиною для нього є вчинення дій на можливе відвертання негативних наслідків, обтяжуючими покарання обставинами є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

При цьому, суд приходить до висновку, що для виправлення підсудного, а також на запобігання чиненню ним нових злочинів застосуванню підлягає покарання, що полягає в його ізоляції з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу на строк в межах санкції статті обвинувачення.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_4, як потерпілої від злочину, знайшов своє підтвердження з облікових даних медичного закладу, про що суду представлено довідку Снігурівської ЦРЛ за вих.№06-1770-05 від 14.11.2012 року та підлягає задоволенню у заявленому розмірі на 829грн.96коп. на підставі ст.1206 ЦК України та ст.93-1 КПУ України (ред.1960р.).

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України (ред.1960р.), суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на вісім років.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 30 липня 2012 року за ст.122 ч.1 КК України до двох років обмеження волі та остаточне призначити покарання за сукупністю вироків позбавлення волі на строк вісім років шість місяців.

Міру покарання рахувати з 27 вересня 2012 року.

Міру запобіжного заходу залишити попередню -тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Снігурівської районної лікарні (код 36895877 розрахунковий рахунок №31411544700317 МФО 826013 фінансове управління Снігурівської районної державної адміністрації) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 у розмірі 829грн.96коп.

Речові докази, що знаходяться у камері схову Снігурівського РВ УМВС: кухонний табурет, зразок волосся потерпілої - знищити, як такі, що не представляють цінності.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Миколаївської області через Снігурівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення, засудженим з моменту вручення копії вироку.

Головуючий