Рішення № 31650307, 24.05.2013, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 1625/928/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" травня 2013 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Гальченко О.О.,

при секретарі Пінчук З.І.,

з участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом та уточненим і збільшеним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, КП «БТІ та містобудування Полтавського району» про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності, реальний розподіл будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності, реальний розподіл будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_2 20.03.2012 року після усунення недоліків звернулась до суду із позовом до відповідачів про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності, реальний розподіл будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою ( а. с. 21 - 24 т. 1 ), посилаючись на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 25.10.1975 року. ІНФОРМАЦІЯ_5 її чоловік помер. Після смерті її чоловіка відкрилась спадщина, яку вона прийняла, подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру № 24692327.

До складу спадкового майна входить житловий будинок по АДРЕСА_1, який належав батькам її чоловіка : ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності, що підтверджуються свідоцтвом про народження чоловіка.

Спірний житловий будинок був побудований батьками чоловіка в період їх шлюбу. Право власності на будинок було оформлене на батька - ОСОБА_6.

Батько чоловіка - ОСОБА_6, помер ІНФОРМАЦІЯ_6.

Мати чоловіка - ОСОБА_7, померла ІНФОРМАЦІЯ_7.

Після їх смерті відкрилась спадщина.

Спадкоємцями першої черги на отримання спадщини після їх смерті був її чоловік - ОСОБА_5 та його рідний брат - ОСОБА_8, відповідач по справі.

Оскільки, батьки чоловіка побудували спірний будинок у період шлюбу за спільні кошти, кожен із них, відповідно до ст. 22, 28 Кодексу про шлюб та сім»ю України, який діяв на час їхньої смерті, мав право на 1/2 частину цього будинку.

ОСОБА_6 заповідав свою частину будинку своєму сину - ОСОБА_8, відповідачеві по справі.

2

На час смерті ОСОБА_6, його дружина, ОСОБА_7, була непрацездатною за віком, а отже, відповідно вимог ст. 535 ЦК України ( в редакції 1963 року ), який діяв на той час, мала право на отримання обов»язкової долі в спадщині, незалежно від наявності заповіту, яка складала 2/3 частини спадкового майна від тієї частини спадкового майна, яку б вона отримала у разі відсутності заповіту.

Спадкоємцями першої черги на отримання спадщини після смерті ОСОБА_6 були три особи : його дружина ОСОБА_7 та два сини, її чоловік - ОСОБА_5 і відповідач по справі - ОСОБА_8.

Отже, ОСОБА_7 після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 повинна була отримати у спадщину 1/9 частину житлового будинку, яка належала йому.

Однак, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та не вспіла отримати спадщину, але фактично прийняла її, відповідно до вимог ст. 549 ЦК України ( в редакції 1963 року ), який діяв на той час, оскільки проживала разом зі спадкодавцем в спірному будинку як на час його смерті так і після його смерті, була зареєстрована у цьому будинку, отже, фактично вступила в володіння та розпорядження вказаним спадковим майном.

Враховуючи, що 1/2 частина спірного будинку належала ОСОБА_7 на підставі ст. 22, 28 Кодексу про шлюб та сім»ю України, її частка в будинку після смерті ОСОБА_6 повинна була б складати 11/18 частини , а 7/18 частини повинен був успадкувати відповідач по справі за заповітом.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, спадкоємцями першої черги після її смерті був її чоловік та відповідач по справі.

Її чоловік та відповідач по справі прийняли спадщину, подавши до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, але свідоцтва про право на спадщину не отримували.

Оскільки, вони успадкували майно після смерті своєї матері у рівних частках, то доля кожного із них складає по 11/36 частини спірного будинку.

Таким чином, вона повинна успадкувати після смерті свого чоловіка 11/36 частини житлового будинку по АДРЕСА_1.

Враховуючи наявність заповіту після смерті свого батька ОСОБА_6, ОСОБА_8 успадкував 25/36 частини будинку.

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_8

Після його смерті спадкоємцями першої черги є його дочки ОСОБА_9 та ОСОБА_4 - відповідачі по справі.

Оскільки, після смерті ОСОБА_8 є спадкоємці першої черги, але їй не відомо чи прийняли вони спадщину та чи отримали свідоцтво про право на спадщину, вона до участі у справі, в якості відповідача не залучає територіальну громаду в особі Супрунівської сільської ради Полтавського району. Якщо з»ясується та обставина, що відповідачі не прийняли спадщину, то подасть до суду заяву про заміну неналежних відповідачів та пред»явить позов до Супрунівського сільської ради Полтавського району.

Вона бажає виділити належну їй частку спірного житлового будинку реально та визначити порядок користування земельною ділянкою, для чого необхідно призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу.

Вона не має можливості надати суду докази того, що спірний будинок зареєстрований за ОСОБА_6, та те, що земельна ділянка під будівництво цього будинку була надана йому у встановленому законом порядку, оскільки не є власником цього будинку і відповідно до Закону України « Про інформацію» у неї навіть не прийняли в БТІ заявку на отримання довідки про те, за ким зареєстрований вказаний будинок.

Державний нотаріус, відповідно до Закону України «Про нотаріат» також, не надає відомості про те, коли її чоловік та відповідач по справі подали заяву про прийняття спадщини після смерті своїх батьків.

Прохала встанови факт прийняття спадщини ОСОБА_7 після смерті її чоловіка ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6. Визнати за нею право власності на 11/36 частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та області, який належав ОСОБА_6. Виділити їй реально 11/36 частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 Визначити порядок користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1 між нею та померлим ОСОБА_8. КП « БТІ та містобудування Полтавського району» зареєструвати за нею право власності на 11\36 частини домоволодіння по АДРЕСА_1

В ході розгляду справи позивачка ОСОБА_2 11.06.2012 року надала суду уточнення до позовної заяви ( а. с. 153 - 156 т. 1 ), згідно яких прохала : встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_7 після смерті її чоловіка ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6. Визнати за нею право власності на 11/36 частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та області, який належав ОСОБА_6. Виділити їй реально 11/36 частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 Визначити порядок користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1 між нею та ОСОБА_3 і ОСОБА_4. КП « БТІ та містобудування Полтавського району» зареєструвати за нею право власності на 11/36 частини домоволодіння по АДРЕСА_1

В ході розгляду справи позивачка ОСОБА_2 10.07.2012 року надала суду заяву про збільшення позовних вимог ( а. с. 178 - 181 т. 1 ), згідно якої остаточно прохала : встанови факт прийняття спадщини ОСОБА_7 після смерті її чоловіка ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6. Визнати за нею право власності на 11/18 частин житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та області, який належав ОСОБА_6. Виділити їй реально 11/18 частин житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 Визначити порядок користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1 між нею та ОСОБА_3 і ОСОБА_4. КП « БТІ та містобудування Полтавського району» зареєструвати за нею право власності на 11\18 частин домоволодіння по АДРЕСА_1

В ході розгляду справи 05.06.2012 року відповідачки у справі : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після усунення недоліків надали суду зустрічну позовну заяву до позивачки по первісному позову ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності, реальний розподіл будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою ( а. с. 94 - 96 т. 1 ), посилаючись на те, що в провадженні суду знаходиться дана цивільна справа, тому вони відповідно до ст. 123 ЦПК України бажають заявити зустрічний позов.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 від 18.10.1982 року серії НОМЕР_3 її батьком записаний ОСОБА_8.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 від 29.11.1993 року серії НОМЕР_2 її батьком записаний ОСОБА_8.

ІНФОРМАЦІЯ_9 їх батько - ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть від 06.11.2009 року серії НОМЕР_1

У встановленому законом порядку вони прийняли спадщину після смерті батька, про що свідчить довідка з Державної нотаріальної контори Полтавського району від 05.08.2010 року № 02-14/1363 та заведена спадкова справа № 184/2010.

За життя ОСОБА_8 відповідно до заповіту на його ім»я від 28.03.2002 року, зареєстрованого в реєстрі № 33, шляхом подання заяви до держнотконтори Полтавського району прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6, вступив в управління та володіння спадковим майном.

Цей факт підтверджується довідкою Абазівською сільської ради від 14.05.2012 року № 316/02-20

4

про те, що ОСОБА_8, з 12.11.1998 року до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_9, був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1

На випадок своєї смерті їх дід - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с. Матвіївка Диканського району Полтавської області, зробив заповітне розпорядження, яким все своє майно де б воно не було і з чого б не складалось і взагалі все те, що буде йому належати на день його смерті і на що він матиме право, заповів їх батьку - ОСОБА_8.

ІНФОРМАЦІЯ_6 їх дід - ОСОБА_6, помер (свідоцтво про смерть від 23.08. 2002 року серії НОМЕР_4).

Після його смерті відкрилась спадщина.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Приймаючи до уваги наявність заповіту померлого ОСОБА_6, від 28.03. 2002 року, спадкування після його смерті має здійснюватись за заповітом.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки падкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов»язкова частка).

Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем за заповітом став ОСОБА_8.

Право на обов»язкову частку у спадщині мала у зв»язку із своєю непрацездатністю його дружина ОСОБА_7 (свідоцтво про шлюб від 26.09.1949 року серії НОМЕР_6).

На наступний день після відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, а саме ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_7 померла (свідоцтво про смерть від 27.08.2002 року серії НОМЕР_5) і не встигла її прийняти.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов»язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Таким чином, ОСОБА_8 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6.

Родинні відносини між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджуються свідоцтвом про народження останнього від 18.12.1958 року серії НОМЕР_7

До складу спадкового майна входить : житловий будинок по АДРЕСА_1 літня кухня, тамбур, сарай, погріб, гараж, огорожа за вказаною вище адресою, що підтверджується технічним паспортом від 05.04.1991 року.

В користуванні ОСОБА_6 перебувала земельна ділянка розміром 0,17 га. в АДРЕСА_1, про що свідчить план-схема вказаної земельної ділянки від 15.05.2007 року за № 265.

Відповідно до ч. 2 ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Вважають, що до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_8 входить житловий будинок, літня кухня, тамбур, сарай, погріб, гараж, огорожа в АДРЕСА_1 та області та право користування земельною ділянкою розміром 0,17 га. за вказаною адресою.

Спадкоємцями, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_8 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Згідно ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними.

Прохали визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину житлового будинку, літньої кухні, тамбуру, сараю, погребу, гаражу та огорожі в АДРЕСА_1 та області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8. Визнати за ОСОБА_3 право користування 1/2 частиною

5

земельної ділянки розміром 0,17 га. в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку, літньої кухні, тамбуру, сараю, погребу, гаражу та огорожі в АДРЕСА_1 та області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8. Визнати за ОСОБА_4 право користування 1/2 частиною земельної ділянки розміром 0,17 га. в АДРЕСА_1 та області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8.

В судовому засіданні представник позивачки по первісному позову та відповідачки по зустрічному ОСОБА_2 - ОСОБА_10 (а. с. 13 т. 1, 50 т. 2) уточнений та збільшений позов позивачки підтримала у повному обсязі та прохала його задовольнити, надавши можливі докази на його підтвердження. Зустрічний позов спочатку заперечила, надавши суду письмові заперечення ( а. с. 165 - 169 т. 1 ), а потім визнавала частково, а саме в резолютивній частині зустрічного позову п. 2 - повністю, а п.п. 3, 4, 5, 6 - частково на кожну по 7/36 частки, надавши щодо нього письмові пояснення ( а. с. 235 - 243 т. 1 ). Спочатку по позову неодноразово затруднялась дати пояснення, але потім давала суперечливі та помилкові пояснення, де з допущеними помилками погоджувалась, що відображено і письмових поясненнях, а саме, що стосуються її позиції по первісному позову, позиції по зустрічному позову та щодо земельної ділянки. Визнавала обставину прийняття відповідачками спадщини після померлого їх батька - ОСОБА_8 На уточнення суду повідомила, що позивачка звернулася до ноконтори із заявою про прийняття спадщини через 7 років після смерті свого чоловіка та нібито з цього приводу є рішення Октябрського райсуду м. Полтави про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, дату якого вона не пам»ятала, хоча ні в позові, ні в уточненнях ні в заяві про збільшення вимог про цю обставину не зазначала та не подала його як доказ в додатку до позовних вимог в порушення вимог ст. 27 ч. 2, 131 ЦПК України, хоча мала таку можливість і не мала поважних причин для його несвоєчасного надання.

Крім цього, представник позивачки - ОСОБА_10 17.04.2013 року, маючи на вказану час прострочену довіреність, надала суду заяву про стягнення судових витрат із додатком, під час оголошення якої виправляла знов допущені в ній помилки ( а. с. 44 - 45 т. 2 ).

Відповідачки по первісному позову та позивачки по зустрічному позову : ОСОБА_3, ОСОБА_4 і їх адвокат ( а. с. 48 - 49 т. 1 ) первісний уточнений та збільшений позов не визнали із підстав викладених у позові, а свій зустрічний позов підтримали у повному обсязі та прохали його задовольнити, посилаючись на те, що у встановлений законом строк вони подали до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Їх бабася ОСОБА_7 заяву до нотконтори про прийняття спадщини не подавала, жодних дій щодо управління або володіння спадковим майном не вчинила і тому є такою, що відмовилась від прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_6. А ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини після свого чоловіка ОСОБА_5 подала лише 10.09.2010 року - через 7 (сім) років після його смерті і тому строк для прийняття спадщини пропустила та вважається такою, що відмовилась від спадщини. У зв»язку з цим прохали у задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовити, а зустрічний позов задовольнити. Про що надали також письмові заперечення на зустрічний позов ( а. с. 204 - 206 т. 1 ). Стягнення судових витрат у заявленому розмірі заперечили, так як не всі вказані в ній судові витрати представником позивачки відносяться до судових витрат згідно чинного законодавства.

Позивачка по первісному позову в засідання не з»явилася з невідомих причин, хоча заздалегідь повідомлялася належним чином, про що є докази в матеріалах справи у вигляді поштових повідомлень ( а. с. 37, 61, 234 т. 1 ).

Представники : відповідача - КП «БТІ та містобудування Полтавського району», третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог - державної нотаріальної контори Полтавського району, Абазівської сільради Полтавського району в засідання не з»явилися, надавши суду письмово

6

листи про розгляд справи в їх відсутності та не висловили заперечень щодо позовів, пославшись при вирішенні на розсуд суду ( а. с. 44, 45, 64, 91, 160, 161, 170, 177, 184, 195, 197 т. 1, 18 т. 2). Тому, суд, за згоди присутніх сторін, вважає за можливе розгляд справи по суті у відсутності належно повідомлених сторін за наявності від них листів і по наявним матеріалам справи.

Судом встановлено, що до складу спадкового майна після смерті подружжя : ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ( а. с. 8, 9, 10, 74 т. 1 ), входить житловий будинок по АДРЕСА_1 та області ( станом на 05.04.1991 року спадкове майно (домоволодіння) складається з : житлового будинку літ. «А-1» загальною площею приміщень 87,2 кв. м., літньої кухні літ. «Б» площею 18,1 кв. м., тамбуру літ. «б» площею 2,9 кв. м., сараю літ. «б1» площею 25,9 кв м., погребу вхідного літ. «В» площею 9,4 кв. м., гаражу літ. «Г» площею 21,4 кв. м., огорожі № 1 -3, водопроводу № 4. згідно копії технічного паспорту на житловий будинок від 05.04.1991 року, що зареєстрований в БТІ ) ( а. с. 81 - 86 т. 1 ). Відповідно до ст. 22 Кпро Ш та С України, якій діяв на час їх смерті, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Ч. 1 ст. 28 КпроШ та С України визначала, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визначаються рівними. Тому, спірний будинок є спільно набутим майном померлих : ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 1/2 частині за кожним, як збудований ними під час зареєстрованого шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 від 26.10.79 року ( а. с. 74 т. 1). За заповітом від 28.03.2002 року посвідченим та зареєстрованим в реєстрі № 33 Абазівським сільським головою ОСОБА_6 все своє майно на день його смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_6, заповідав своєму сину ОСОБА_8 ( а. с. 77 т. 1). Тому, після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 його частину житлового будинку за вказаною вище адресою, яку прийняв його син (спадкоємець за заповітом) ОСОБА_8, подавши до нотконтори заяву про прийняття спадщини. А, ОСОБА_7, яка була його дружиною та померла на наступний день - ІНФОРМАЦІЯ_7 згідно ст. 535 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) була непрацездатною за віком і мала право на обов»язкову частку в спадщині після смерті свого чоловіка. Вона заяв про прийняття спадщини або відмову від неї не подавала, бо фізично зробити це не могла, так померла на наступний день, але на час відкриття спадщини перебувала з ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбу та постійно з ним проживала ( а. с. 183 т. 1 ). Вказані факти свідчать про те, що ОСОБА_7 фактично прийняла спадщину після смерті свого померлого чоловіка - ОСОБА_6 і тому, позовна вимога позивачки ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_7 після смерті її чоловіка ОСОБА_6 підлягає задоволенню, так як спадщина відкрилась до 01.01.2004 року. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_7 та сини : ОСОБА_5 та ОСОБА_8. Якщо, розмір спадкового майна після смерті ОСОБА_6 складає 1/2 частину житлового будинку, то кожен зі спадкоємців за законом мав би отримати по 1/6 частини будинку. Тому, розмір обов»язкової частки ОСОБА_7, що не може бути меншою двох третин частки, яка б належала кожному зі спадкоємців за законом (1/6 частина), становить 3/4 частину будинку. Розмір частки сина ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 ( а. с. 171 т. 1 ), при спадкоємстві за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 батька ОСОБА_6, з урахуванням обов»язкової частки ОСОБА_7, становить 1/4 частину будинку. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_7 є сини : ОСОБА_5 та ОСОБА_8. Син ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_7, подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але свідоцтво про право на спадщину не видавалось ( а. с. 182 т. 1). Син ОСОБА_8 прийняв спадщину фактично, так як згідно довідки № 316/02-20 від 14.05.2012 року Абазівської сільради часом з 12.11.1998 року до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_9, був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1,

7

Полтавського району та області ( а. с. 78 т. 1 ). Весь цей час утримував будинок, проводив косметичний ремонт, сплачував податок на землю та обробляв її. Тому, позовна вимога позивачів по зустрічному позову та відповідачів по первісному позову : ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_8 після смерті матері ОСОБА_7 підлягає задоволенню. Оскільки, сини : ОСОБА_5 та ОСОБА_8 успадкували після смерті матері ОСОБА_7 спадкове майно у вигляді 3/4 частини будинку по АДРЕСА_1 та області в рівних частках, то частка кожного з них становить по 3/8 частини домоволодіння (3/4 : 2 = 3/8). За життя кожен із спадкоємців свідоцтво про право на спадщину не отримував. Син ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а. с. 7 т. 1 ).

Його дружина ОСОБА_2 - позивачка за первісним позовом ( а. с. 6 т. 1 ) надала суду витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі № 24692327 від 10.09.2010 року ( а. с. 11 т. 1 ). Згідно якого, Четвертою полтавською державною нотаріальною конторою спадкова справа заведена 10.09.2010 року із зазначенням в графі «Дата смерті» ІНФОРМАЦІЯ_5. Відповідно до ст. 549 ЦК України ( в редакції 1963 року ) спадкоємець прийняв спадщину : якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Ч. 2 ст. 553 ЦК України ( в редакції 1963 року ) вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

Оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_5 заведена лише 10.09.2010 року (через сім років після його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5) строк позивачкою для прийняття спадщини пропущений. Крім цього, в наданому витягу зі Спадкового реєстру відсутні відомості про прийняття спадщини ОСОБА_2 ( а. с. 11 т. 1). Будь - яких доказів у встановленому законом порядку на і позивачкою по первісному позову ні представником позивачки не надано.

Розмір спірної земельної ділянки, щодо якої сторони прохали визначити порядок користування, згідно наданих суду доказів, складає 0,45 га. ( а. с. 40 - 43 т. 2).

Витребувані судом за клопотанням представника позивачки довідки про інвалідність ОСОБА_5, яка настала в 2003 році ( а. с. 210, 218, 220 т. 2 ) суд не може брати до уваги, як такі, що не мають відношення до доказової бази по даній справі, так як згідно них інвалідність ОСОБА_5 настала через рік після смерті ОСОБА_6, тому він не міг мати права на обов»язкову частину у спадщині.

Також, до матеріалів зустрічного позову додано доказ про вартість спадкового майна у вигляді звіту про оцінку майна № 573 ( а. с. 97 - 138 т. 1 ), який суд також не бере до уваги як доказ у справі, за наявності з цього ж питання висновку судового експерта № 151-12 від 30.01.2013 року із відповідними узгодженнями згідно чинного законодавства ( а. с. 2 - 15, 29 - 32, 39 т. 2 ), щодо якого сторони не мали заперечень, бо вважає саме останній належним доказом. В зв»язку з чим, суд вважає ціною позову 181 677 грн., що буде взято ним для підрахунків розподілу між сторонами судових витрат згідно ст. 88 ЦПК України.

Суд, заслухавши з»явившихся сторін, адвоката, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позови, вважає, що уточнені та збільшені позовні вимоги і заява про стягнення судових витрат ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково, а зустрічні позовні вимоги також підлягають також частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу. Відповідно до п.1. ч.2. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Ст. 392 ЦК України передбачає право власника майна пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, який засвідчує його право власності. Ст. 1216 ЦК України встановлює, що спадкуванням є перехід прав та обов»язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.

8

1233 ЦКУ). Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов»язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно. А ст. 5 цього Закону встановлює, що житлові будинки разом з господарськими будівлями є об»єктами нерухомого майна права стосовно яких підлягають державній реєстрації.

Тому, вимога позивачки по первісному позиву як і вимога відповідачок - позивачок по зустрічному позову про встановлення факту прийняття спадщини підлягають задоволенню відповідно до ст. 256 ЦПК України, так як сторонами доведено дані факти, від них залежить виникнення їх майнових прав, іншим порядком, ніж судовим встановлення даних фактів є не можливим.

Що стосується вимоги позивачки по первісному позову визнання права власності на частину спадкового майна за померлим чоловіком, то вона не підлягає задоволенню, так як позивачка пропустила термін для прийняття спадщини згідно ст. 549, ч. 2 ст. 553 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ), так як не вчинила передбачених законом необхідних дій як спадкоємець по прийняттю спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після померлого чоловіка без поважних причин та лише через 7 років звернулася до нотконтори із заявою про прийняття, вже після звернення відповідачок до нотконтори після смерті їх батька - брата померлого її чоловіка.

В зв»язку з цим, оскільки решта вимог випливає з даної вимоги, то вони також не підлягають задоволенню. Що стосується заяви про стягнення судових витрат, то вони в зв»язку із частковою відмовою в позові підлягають задоволенню лише в частині стягнення із відповідачок витрати з задоволеної вимогу у сумі 114,70 грн., а в решті вимог заяви необхідно відмовити, так як в решті вимог по позову судом відмовлено та де які вказані витрати не відносяться до виду судових витрат згідно ст. 79, 88 ЦПК України.

Що стосується вимог по зустрічному позову, то вимоги підлягають задоволенню частково згідно ст. 392, 1217, 1223 ч. 1, 1225 ч.2, 1241, 1276, 1278 ЦК України, бо відповідачки - позивачки прохали визнати право користування земельною ділянкою розміром 0,17 га., в той час як згідно довідки та плану - схеми земельної ділянки Абазівсбької сільради площа ділянки складає в цілому 0,45 га., що не було ними формально уточнено по позову.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України, виходячи із суми позову, який вище зазначив суд.

Керуючись ст. 27, 31, 208, 79, 88, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, ст. 535, 553 ч. 2 ЦК України в редакції 1963 року, ст. 392, 1216, 1233, 1269 ЦК України, ст. 4, 5 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 07.07.2004 року із змінами та доповненнями, суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнений та збільшений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, КП «БТІ та містобудування Полтавського району» про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності, реальний розподіл будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити частково.

Встановити факт прийняття спадщини померлою ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 після смерті її чоловіка - ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частках з кожної на користь ОСОБА_2 судові витрати у загальній сумі 114,70 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави не доплачений судовий збір у сумі 910,43 гривень та 173,17 гривень. А всього у сумі 1 083,60 гривень.

В решті вимог відмовити як безпідставних.

Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_4

9

ОСОБА_11 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності власності, реальний розподіл будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити частково.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_8 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 матері ОСОБА_7.

Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право спільної власності за кожною на 1\2 частину житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 батька ОСОБА_8.

Визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_4 право користування на 1\2 частину за кожною земельною ділянкою загальною площею 0,45 га. ( в т. ч. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,05 га., для ведення особистого підсобного господарства - 0,40 га. ) в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 батька ОСОБА_8.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко