Рішення № 31648420, 03.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.13р. Справа № 904/3396/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Альбатрос", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "СТК-Компані", м. Павлоград, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у розмірі 166 952 грн. 58 коп.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Алексеєнко Д.Г. - представник за дов. від 07.05.2013 б.н.

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Альбатрос" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "СТК-Компані" про стягнення заборгованості у розмірі 166 952 грн. 58 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 45 від 02.01.2013 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 25.04.2013 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 20.05.2013.

20.05.2013 від позивача надійшло клопотання, в якому він просить у зв'язку із неможливістю його представник бути присутнім у судовому засіданні, розглядати справу за наявними в ній матеріалах.

Ухвалою від 20.05.2013 розгляд справи було відкладено на 03.06.2013.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про відправлення ухвал господарського суду (арк. с.47).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 03.06.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Альбатрос" (далі - позивач, постачальник) та Приватним підприємством "СТК-Компані" (далі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 45 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товарну продукцію (далі - товар), що зазначена у накладних, які є додатками до цього договору (далі - накладна) та є його невід'ємною частиною.

Ціни та асортимент товару, що поставляється за цим договором, вказані у накладних. Загальна сума договору складається із суми всіх видаткових накладних до дійсного договору (п. п. 2.1., 2.3. договору).

Згідно з п. 3.5. договору датою поставки вважається дата відвантаження товару, що відповідає видатковій накладній.

Розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня поставки товару (п. 4.1. договору).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 126 483 грн. 49 коп., згідно з видатковими накладними № рл-000000250 від 24.01.2013 на суму 33 723 грн. 86 коп., № сф-000000224 від 30.01.2013 на суму 4 894 грн. 00 коп., № рл-000000321 від 30.01.2013 на суму 34 397 грн. 89 коп. та № рл-000000405 від 05.02.2013 на суму 53 467 грн. 74 коп. (арк. с. 14-16).

Відповідач частково сплатив поставлений товару у розмірі 3 650 грн. 00 коп.. що підтверджується копіями платіжних доручень, що містяться у матеріалах справи (арк. с. 60-71).

Отже, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 122 833 грн. 49 коп.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 122 833 грн. 49 коп., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 122 833 грн. 49 коп.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу договірну штрафну санкцію у розмірі 36 850 грн. 04 коп.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 7.1.4. договору передбачено, що за порушення термінів оплати або поставки товарів, визначених цим договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони договірну штрафну санкцію у розмірі 0,5% від простроченої суми коштів або вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту пункту 7.1.4. договору суд дійшов висновку, що договірна штрафна санкція по суті є пенею, а тому до неї слід застосовувати норми законодавства, що регулюють нарахування саме пені.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 3 589 грн. 30 коп., оскільки позивачем для розрахунку було використано 0,5% від простроченої суми коштів, що є більше ніж розмір подвійної облікової ставки Національного банку України (2 х ставка НБУ = 0,15).

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані 36% річних від простроченої суми у розмірі 7 269 грн. 05 коп. за період з 12.02.2013 по 17.04.2013.

Згідно з п. 7.1.5 договору за прострочення виконання грошового зобов'язання винна сторона сплачує відсотки у розмірі 36 % (тридцять шість відсотків) річних від простроченої суми.

Відповідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування 36% за користування чужими коштами, задовольняє їх у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 2 673 грн. 84 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "СТК - Компані" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд 24, кв. 34 , код ЄДРПОУ 37937027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Альбатрос" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Погрібняка, 23/15, код ЄДРПОУ 33667707) суму основного боргу у розмірі 122 833 грн. 49 коп. (сто двадцять дві тисячі вісімсот тридцять три грн. 49 коп.), пеню у розмірі 3 589 грн. 30 коп. (три тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 30 коп.), 36% за користування чужими грошовими коштами у розмірі 7 269 грн. 05 коп. (сім тисяч двісті шістдесят дев'ять грн. 05 коп.) та 2 673 грн. 84 коп. (дві тисячі шістсот сімдесят три грн. 84 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 06.06.13р.