Рішення № 31646614, 05.06.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/2319/13-ц

пр. № 2/759/2501/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року

Святошинський районний суд міста Києва в складі

головуючого-судді Мазур І.В.

при секретарі Сіряченко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фірми «Т.М.М.» - товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення пені за договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася з позовом про стягнення з Фірми «Т.М.М.» - ТОВ пені у розмірі 9121грн.46коп. за порушення умов договору та судового збору у розмірі 229грн.40 коп. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 8.02.2005 року між ОСОБА_3 та Фірмою «Т.М.М.»-ТОВ було укладено інвестиційний договір №КУ/23П-02-05 будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1, предметом якого є внесення позивачем інвестиції в розмірі 60600 грн., після чого відповідач передає у власність позивачу машиномісце 23П в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1. Позивач вчасно та в повному обсязі виконав свої зобов'язання. Відповідач машиномісце позивачу не передав, жодних повідомлень про його готовність позивачу не надходило, а тому відповідач вважається таким, що прострочив зобов'язання. 22.12.2010р. ОСОБА_3 звернулася до фірми «Т.М.М.»-ТОВ з проханням надати згоду на передачу прав та обов'язків за Договором про пайову участь у КУ/23П-02-05 від 8.02.2005р. ОСОБА_2 Фірма «Т.М.М.»-ТОВ листом №319 від 23.12.2010р. повідомила ОСОБА_3, що не заперечує проти передачі ОСОБА_2 прав та обов'язків за Договором про пайову участь № КУ/23П-02-05 від 8.02.2005р. На підставі вищезазначеного 27.12.2010р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Договір відступлення права вимоги за Договором про пайову участь № КУ/23П-02-05 від 8.02.2005р. У зв'язку з чим позивач просить стягнути пеню за період 14.02.2012р. по 13.02.2013р.

Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Встановлено, що 8.02.2005 року між ОСОБА_3 та Фірмою "Т.М.М."-ТОВ було укладено інвестиційний договір №КУ/23П-02-05 будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1, предметом якого є внесення позивачем інвестиції в розмірі 60600 грн., після чого відповідач передає у власність позивачу машиномісце 23П в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.6-13/

Предметом договору є інвестування в будівництво жилого будинку, на умовах даного договору (п.2.1 договору). Після виконання сторонами своїх зобов'язань по договору, Підприємство, у відповідності із законодавством передає у власність Інвестору машиномісце в жилому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (п. 2.2 договору). Орієнтовний розмір інвестицій на момент укладення договору складав 60600 грн., що на день заключення договору еквівалентно 12 000 дол. США (п. 4.1 договору). За умови одноразового внесення вкладу в розмірі, передбаченому п. 4.1 договору, інвестиція здійснюється на протязі 20 банківських днів від дня підписання договору (п. 4.2 договору).

ОСОБА_3 відповідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів сплатила 606000 грн. за внесок до будівництва по договору №КУ/23П-02-05./а.с.14/

Згідно Акту готовності об'єкта до експлуатації №02 від 28.12.2010 року, житловий будинок з вбудованими адміністративними і торговельними приміщеннями та підземною парковкою в АДРЕСА_1 вважається закінченим будівництвом об'єктом (житловий будинок з вбудованими адміністративними і торговельними приміщеннями та підземною парковкою ) готовим до експлуатації /а. с. 15-21/.

На підставі акта готовності, виданий сертифікат відповідності №ХК 000373 від 31.12.2010 року, відповідно до якого, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській обл. засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта (окремого пускового комплексу) «Житловий будинок з вбудованими адміністративними і торговельними приміщеннями та підземною парковкою за адресою: АДРЕСА_1». Нове будівництво. Загальна площа будинку 8 895,4 кв. м., в тому числі загальна площа квартир 4 673,5 кв. м., площа вбудованих приміщень 895, 4 кв. м., загальна площа підземного паркінгу 1 188,6 км. м. /а. с. 22/.

22.12.2010р. ОСОБА_3 звернулася до фірми «Т.М.М.»-ТОВ з проханням надати згоду на передачу прав та обов'язків за Договором про пайову участь у КУ/23П-02-05 від 8.02.2005р. ОСОБА_2./а.с.23/

Фірма «Т.М.М.»-ТОВ листом №319 від 23.12.2010р. повідомила ОСОБА_3, що не заперечує проти передачі ОСОБА_2 прав та обовязків за Договором про пайову участь № КУ/23П-02-05 від 8.02.2005р./а.с.24/

На підставі вищезазначеного 27.12.2010р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Договір відступлення права вимоги за Договором про пайову участь № КУ/23П-02-05 від 8.02.2005р./а.с.25/

З наведеного вбачається, що ОСОБА_3 свої зобов'язання відповідно до п. 4.1, 4.2 інвестиційного договору виконала, сплативши 60600 грн. внеску до будівництва по договору.

В силу п. п. 6.1 та 6.2 інвестиційного договору № КУ/23П-02-05 передача позивачу у власність машиномісця мала відбутися за актом прийому передачі, який підписується сторонами не пізніше 30.08.2009 року, а Фірма «Т.М.М.» - ТОВ повинна повідомити ОСОБА_3 про готовність машиномісця до передачі.

Всупереч договірних зобов'язань, відповідач не направляв позивачу повідомлень про готовність машиномісця до передачі, тобто, Фірма «Т.М.М.» - ТОВ порушила п. п. 6.1 та 6.2 інвестиційного договору № КУ/23П-02-05.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків щодо цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством і договором. У випадку порушення підприємством своїх обов'язків п. 6.2., більш ніж на 30 банківських днів, підприємство виплачує інвестору (за виключенням випадків, вказаних в п.6.5 договору) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактично внесених інвестором грошових коштів за кожний день просрочки, починаючи з 31-дня (п.7.4 договору).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Частиною 1 статті 624 ЦК України передбачено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов»язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним свої прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Встановлено, що Фірма «Т.М.М.»-ТОВ не виконало взяті на себе зобов'язання відповідно до інвестиційного договору № КУ/23П-02-05 , машиномісце 23П у власність Інвестору по акту прийому-передачі приміщення не передала та не повідомила інвестора про готовність машинономісця до передачі.

За таких обставин, враховуючи положення п. п. 7.1, 7.4 інвестиційного договору №КУ/21П-01-06 та ст. 624 ЦК України з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактично внесених інвестором грошових коштів за кожний день прострочки.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачкою, стягненню підлягає пеня за період з 14.02.2012р. по 13.02.2013р. року у розмірі 9121грн.46коп. (а. с. 26).

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з Фірми «Т.М.М.» - ТОВ на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Щодо посилань представника Фірми «Т.М.М.» - ТОВ на пропуск строків позовної давності, суд вважає такі твердження безпідставними.

В силу ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Позивач просить стягнути пеню в межах 1 року позовної давності, тобто, відповідно до наведених положень ЦК України.

Відповідач посилається на статтю 266 ЦК України, відповідно до якої зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Проте, суд вважає безпідставними твердження про сплив позовної давності до основної вимоги у даних правовідносинах.

В судовому засіданні представник Фірми «Т.М.М.» - ТОВ визнав, що їх зобов'язання за інвестиційним договором № КУ/23П-02-05 не припинилися, це ж вбачається і з п. 8.1 договору, відповідно до якого договір діє з моменту його укладення до моменту належного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором.

За таких обставин, у Фірми «Т.М.М.» - ТОВ існують зобов'язання щодо виконання п. п. 6.1 та 6.2 інвестиційного договору № КУ/23П-02-05, а позивач має право вимагати виконання цих умов договору і може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Враховуючи визначення позовної давності, яке міститься в ст. 256 ЦК України, звернення позивача до суду здійснене в межах позовної давності, оскільки в силу п. 8.1 договору позовна давність щодо основної вимоги - не сплила.

Суд також звертає увагу на положення ч. ч. 1, 2 ст. 264 ЦК України, згідно яких перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Фірма «Т.М.М.» - ТОВ визнає свої обов'язки за інвестиційним договором № КУ/23П-02-05, а в матеріалах справи є рішення судів, з яких вбачається, що позивач пред'являв позов до відповідача (боржника) щодо стягнення пені за договором, а тому в силу ч. ч. 1, 2 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривався і в силу частини 3 даної статті перебіг позовної давності почався заново.

Враховуючи наведене посилання на пропуск строку позовної давності - безпідставні, а з Фірми «Т.М.М.» - ТОВ, згідно п. п. 7.1, 7.4 інвестиційного договору № КУ/23П-02-05 та ст. 624 ЦК України підлягає стягненню пеня за період з 14.02.2012 року по 13.02.2013 року у розмірі 9121 грн.46коп. та судовий збір у розмірі 229,40 грн., згідно ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 256, 266, 264, 526, 530, 610, 611, 624 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Фірми «Т.М.М.» - товариство з обмеженою відповідальністю» (м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-б, код ЄДРПОУ 14073675) на користь ОСОБА_2 (ід.н. НОМЕР_1) пеню у розмірі 9121грн.46коп. (дев'ять тисяч сто двадцять одна грн.46коп.) та судовий збір у розмірі 229,40 грн.(двісті двадцять дев'ять грн.40коп.), а всього 9350грн.86коп. (дев'ять тисяч триста п'ятдесят грн.86коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя