Рішення № 31645808, 27.05.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/45/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.13 Справа № 908/1157/13

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Агрофірма "Дружба" (71771, Запорізька область, Токмацький район, с. Новомиколаївка, вул. Космічна, буд. 46.)

до відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 23 660,00 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Новіков В.В., довіреність від 10.001.2013р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

02.04.2013р. до господарського суду Запорізької області звернулося ТОВ "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Агрофірма "Дружба" з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 23 660,00 грн., з яких 20 000,00 грн. основного боргу за отриманий товар, 2 060,00 грн. індексу інфляції та 1 600,00 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 02.04.2013р. судом порушено провадження у справі № 908/1157/13, судове засідання призначено на 29.04.2013р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 29.04.2013р. розгляд відкладений на 27.05.2013р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 27.05.2013р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз'яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснює, що по досягненню усної домовленості між сторонами 22.07.2010р. відповідачем виписаний рахунок № 20 на сплату позивачем 20 000,00 грн. за поставку будматеріалів. Позивач свої обов'язки щодо оплати рахунку виконав та 22.07.2010р. на підставі платіжного доручення № 463 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 20 000,00 грн. Однак, відповідач будматеріали не поставив, у зв'язку з чим позивач звертався до відповідача з вимогами, які останнім залишилися без відповіді. Враховуючи зазначене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 173, 174, 175, 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 14, 15, 16, 203, 207, 208, 525, 610, 612, 625, 638 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання жодного разу не з'явився. На адресу суду відповідач направляв клопотання про відкладення розгляду справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18).

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Заявляючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач посилається на рахунок № 20 від 22.07.2010р. на оплату будматеріалів загальною вартістю 20 000,00 грн., на підставі якого відповідачу перераховано 20 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 463 від 22.07.2010р.

Надані до суду документи в сукупності свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), який за своєю правовою природою є угодою купівлі - продажу.

У відповідності з нормами ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Із змісту цієї статті вбачається, що істотними умовами договору купівлі - продажу є предмет і ціна. Законодавством не передбачено обов'язковість письмової форми договору купівлі-продажу.

Як вбачається з наданих суду документів, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у перерахуванні грошових коштів за товар, а обов'язки відповідача - в поставці товару.

Судом встановлено, що на підставі рахунку № 20 від 22.07.2010р. позивач здійснив оплату товару на загальну суму 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.07.2010р. № 463

Виходячи з цього, у відповідача виник обов'язок поставити позивачу товар.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами відбулась угода купівлі-продажу в виду досягнення сторонами згоди по усіх істотних умовах, необхідних для зазначених угод.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності з п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач товар позивачу не поставив, у зв'язку з чим ТОВ "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Агрофірма "Дружба" звернувся до ФОП ОСОБА_1 з претензією вих. № 28 від 01.02.2013р. про повернення грошових коштів в сумі 20 000,00 грн. в строк до 05.03.2013р. Претензія відповідачем залишена без реагування.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 має перед позивачем заборгованість за не поставлений товар у розмірі 20 000,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 20 000,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженим та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

З розрахунку позивача вбачається, що останній просить суд стягнути з відповідача 2 060,00 грн. інфляції за період з серпня 2010р. по лютий 2013р. та 1 600,00 грн. 3% річних за період з серпня 2010р. по березень 2013р.

Вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Встановлено, що обов'язок передати товар у відповідача змінився на обов'язок повернути грошові кошти.

Оскільки строк виконання відповідачем його зобов'язання щодо передачі товару не був визначений, то ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний був повернути грошові кошти в строк, встановлений у претензії, тобто до 05.03.2013р.

За таких обставин, суд не виходячи за межи позовних вимог, відмовляє в позові в частині стягнення з відповідача 2 060,00 грн. інфляції та 1 600,00 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1 454,35 грн. відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в АКБ «Правекс-Банк», МФО НОМЕР_3, код банку НОМЕР_3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Агрофірма "Дружба" (71771, Запорізька область, Токмацький район, с. Новомиколаївка, вул. Космічна, буд. 46, код ЄДРПОУ 03749520, розрахунковий рахунок 26002301001859 В Токмацькому ТВБВ № 10007/0242 філії ЗОУ АТ «Ощадбанк», код банку 313957) - 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу та 1 454 (одну тисячу чотириста п'ятдесят чотири) грн. 35 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 31.05. 2013р.