Рішення № 31645684, 28.05.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. Справа № 915/721/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Літвінова І.М., довіреність №43-1-4/22-Ю від 20.12.2012р.,

від відповідача-1: представник не з'явився,

від відповідача-2: Костенко С.О., довіреність №08-03-29/503-12 від 10.12.2012р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237; адреса представника: 54000, м. Миколаїв, вул. Наваринська, 13-А)

до відповідачів: 1. Акціонерного товариства відкритого типу «Вознесенський хлібозавод» (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Фурманова, 5, код ЄДРПОУ 00376716);

2. Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186)

про: стягнення 5664,96 грн., -

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - ПАТ «УСК «Гарант-Авто», позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства відкритого типу «Вознесенський хлібозавод» (далі - АТВТ «Вознесенський хлібозавод», відповідач-1) та Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ВАТ «НАСК «Оранта», відповідач-2) 5664,96 грн. шкоди в порядку зворотної вимоги, з яких 510 грн. страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги просить стягнути з АТВТ «Вознесенський хлібозавод», а 5154,96 грн. страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги - з ВАТ «НАСК «Оранта».

Позовні вимоги ПАТ «УСК «Гарант-Авто» до АТВТ «Вознесенський хлібозавод» та ВАТ «НАСК «Оранта» щодо стягнення шкоди в порядку зворотної вимоги заявлені на підставі ст.ст. 993, 1171, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування».

На виконання вимог ухвали суду від 18.04.2013р. позивачем та відповідачем-2 14.05.2013р. за вх.№9251/13 та за вх.№9249/13 відповідно надані витребувані судом документи.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача-2 у судових засіданнях позовні вимоги, заявлені до ВАТ «НАСК «Оранта», визнав.

Відповідач-1 у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, вимог ухвал суду від 18.04.2013р. та від 14.05.2013р. не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 22.04.2013р. та від 18.05.2013р.

За таких обставин господарський суд визнав за можливе розглянути позовну заяву ПАТ «УСК «Гарант-Авто» за відсутністю представника відповідача-1 у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача-2, господарський суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2010р. між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», правонаступником якого є ПАТ «УСК «Гарант-Авто», (Страховик) та фізичною особою Домашовим Павлом Володимировичем (Страхувальник) укладено поліс добровільного страхування транспортного засобу №19G-0351928 (поліс) терміном дії з 16.12.2010р. до 15.12.2011р. включно. Автомобіль Хюндай Акцент, державний номер ВЕ0879АК було застраховано в т.ч. за ризиком А1 на випадок пошкодження транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП. Страхова сума за договором складає 80000 грн., страховий тариф - 4,80%, страховий платіж - 3840 грн., франшиза за ризиком ДТП - 0,5%.

26.07.2011р. у м. Вознесенськ на вулиці Фурманова за участю застрахованого транспортного засобу Хюндай, державний номер ВЕ0879АК, що належить Страхувальнику, під керуванням Страхувальника, та транспортним засобом марки ГАЗ-52, державний номер ВЕ7407АХ, що належить АТВТ «Вознесенський хлібозавод», під керуванням Павлушко М.А., сталось ДТП, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду, виданою УДАІ УМВС України в Миколаївській області 08.08.2011р. за №9/7165.

27.07.2011р. Страхувальник звернувся до Страховика із заявою про страховий випадок, яка зареєстрована за номером №125986.

Для встановлення вартості шкоди, спричиненої власнику застрахованого автомобілю, позивач провів оцінку вартості матеріального збитку, про що 03.08.2011р. складено Звіт №1026908, згідно з яким сума матеріального збитку, завданого власникові автомобілю Хюндай, державний номер ВЕ0879АК, складає 6287,95 грн.

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.08.2011р. по справі №1407/3-1523/2011 Павлушко М.А. визнано винним у скоєнні названого вище ДТП; за допущене правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 350 грн.

Відповідно до умов договору (полісу) страхування №19G-0351928 на підставі листа Вигодонабувача - Акціонерного товариства «Укрсиббанк» №12-22/16877 від 22.08.2011р. позивачем було виплачено АТ «Укрсиббанк» страхове відшкодування в сумі 5664,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням №645 від 12.09.2011р.

При цьому завдана зіткненням матеріальна шкода була визначена у розмірі 5664,95 грн. (розмір шкоди за мінусом франшизи в сумі 400 грн. - 0,5% від страхової суми за договором (полісом) страхування). Розмір шкоди, який зафіксовано в страховому акті від 29.08.201р. №1026908/125986, визначений на підставі калькуляції від 03.08.2011р. №1026908/7, складеної ПАТ «УСК «Гарант-Авто».

В матеріалах справи також наявний Поліс №ВЕ/7204477 від 17.12.2010р., виданий ВАТ «НАСК «Оранта», строком дії з 18.12.2010р. до 17.12.2011р. включно, в якому зазначено, що: страхувальником є АТВТ «Вознесенський хлібозавод» (відповідач-1); ліміт відповідальності ВАТ «НАСК «Оранта» за шкоду, завдану майну, складає 50000 грн.; сума франшизи - 510 грн.; забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ГАЗ-52, державний номер ВЕ7407АХ; поліс відноситься до договорів І типу.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції закону від 02.06.2011р., чинної на момент оформлення Полісу №ВЕ/7204477 від 17.12.2010р., виданий ВАТ «НАСК «Оранта») за договором I типу страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Таким чином, з огляду на те, що Поліс №ВЕ/7204477 від 17.12.2010р. відноситься до договорів І типу, вказаним полісом ВАТ «НАСК «Оранта» була застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка на законних підставах експлуатує транспортний засіб - автомобіль ГАЗ-52, державний номер ВЕ7407АХ, в т.ч. і Павлушко М.А. як водія - працівника АТВТ «Вознесенській хлібозавод», який керував вказаним транспортним засобам під час ДТП.

28.10.2011р. ПАТ «УСК «Гарант-Авто» звернулось до ВАТ «НАСК «Оранта» та АТВТ «Вознесенський хлібозавод» із заявою про виплату відшкодування та сплату франшизи №775, в якій просило відповідача-2 перерахувати 5154,96 грн. витрат на відновлення пошкодженого автомобілю, а відповідача-1 - перерахувати 510 грн. франшизи.

Вказуючи на неперерахування коштів у сумі 5664,96 грн. до теперішнього часу, ПАТ «УСК «Гарант-Авто» звернулось до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Приписами ч.1 ст. 1166 ЦК України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п.36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Положеннями ст. 993 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 27 Закону України «Про страхування», встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, підтвердження постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.08.2011р. по справі №1407/3-1523/2011 вини в завданні матеріальної шкоди особи, що керувала автомобілем ГАЗ-52, державний номер ВЕ7407АХ, Павлушко М.А. - працівника АТВТ «Вознесенській хлібозавод», відповідальність якого на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта», про що свідчить відповідний Поліс, відшкодування ПАТ «УСК «Гарант-Авто» шкоди, заподіяної Домашову П.В., господарський суд Миколаївської області доходить до висновку, що заявлення позивачем зворотної вимоги до відповідачів ґрунтується на нормах чинного законодавства України.

За таких обставин є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги ПАТ «УСК «Гарант-Авто» до АТВТ «Вознесенський хлібозавод» про стягнення 510 грн. страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, що становить суму франшизи, а також позовні вимоги ПАТ «УСК «Гарант-Авто» до ВАТ «НАСК «Оранта» про стягнення 5154,96 грн. страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу «Вознесенський хлібозавод» (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Фурманова, 5, код ЄДРПОУ 00376716) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) 510 (п'ятсот десять) грн. страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги та 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 85 коп. судового збору.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) 5154 (п'ять тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. 96 коп. страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги та 1565 (одну тисячу п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 65 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 03 червня 2013 року.

Суддя Ю.С. Бритавська