Рішення № 31642594, 31.05.2013, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/71/13- ц

Провадження №2/323/110/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

31.05.2013 року м.Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Шудрика А.А.,

при секретарі Безштанківській О.Д.,

за участю представника позивача Пасько І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба швидкого кредитування» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 04.01.2013 року звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути зі ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь TОВ «Служба швидкого реагування» (код 37611616) 15315 (п'ятнадцять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 40 коп., в тому числі 1100,00 грн. - основного боргу, 8228,00 грн. - проценти за договором, 5068,80 грн. - пеня за договором, 704,00 грн. - штраф за договором, 214,60 грн. - судовий, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

ТОВ «Служба швидкого кредитування» та ОСОБА_2, уклали кредитний договір №1218 від 10.1.2011 року. Відповідач отримав кредит в розмірі 1100,00 грн.

Відповідно до пункту 3.3. вищевказаного договору, відповідач зобов'язався повернути позивачеві кошти в сумі 1100,00 грн., а також сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 308,00 грн., що разом складає 1408 грн. у строк до 23.11.2011 року., але суму кредиту не повернув, а лише сплатив проценти в сумі 308,00 грн.

13.12.2011 року відповідач також сплатив відсотки за користування кредитом у розмірі 440,00 грн. та узяв на себе зобов'язання, відповідно до умов п.1 Договору про внесення змін від 13.12.2011 року, повернути кредит із відсотками до 27.12.2011 року, але так і не повернув суму кредиту. Станом на 21.12.2012 року заборгованість разом з відсотками (з урахуванням часткової сплати відсотків) становить 9328,00 грн., пеня - 5068,80 грн., штраф - 704,00 грн., а разом 15315,40 грн.

В процесі розгляду справи від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що не згоден з позовними вимогами в частині стягнення процентів, пені, штрафу та судового збору, виходячи з наступного. Відповідач посилається на статтю 1048 ЦК України і вважає, що розмір процентів, який встановлений у договорі, законом не обмежується, однак їх максимальний розмір не повинен виходити за межі розумного, а в даному випадку розмір нарахованих процентів у вісім разів перевищує розмір основної заборгованості, а тому є необґрунтовано високим і неспіврозмірним із самими розміром кредиту. Також відповідач вважає, що яким би способом не визначали в договорі розмір пені, він не може перевищувати розмір, установлений законом як граничний, а тому розмір пені, що може бути з нього стягнутий, складає не більше 218,24 грн.

В судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягає та просить позов задовольнити в повному обсязі, так як відповідач підписав кредитний договір і погодився на всі його умови, але так і не повернув суму кредиту.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно, відповідно до поштового повідомлення (а.с. 72), заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Суд, заслухавши представника позивача та дослідивши докази по справі, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

10.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба швидкого кредитування» в особі Страшко Олени Сергіївни, яка діяла на підставі статуту, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №1218 (далі - договір) (а.с. 8-10).

Згідно п.п.1.1-1.2 умов зазначеного договору позивач зобов'язався надати грошові кошти (кредит) відповідачу в сумі 1100,00 грн., що й було зроблено того ж дня, відповідно до видаткового касового ордера №11/108 (а.с. 11), а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти в розмірі 2% за кожен день користування кредитом (730 відсотків річних або 732 відсотка річних, якщо на період користування кредитом припадає високосній рік), згідно п.3.1 договору.

23.11.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про внесення змін до кредитного договору №1218 від 10.11.2011 року. Пунктом 1 цього договору було змінено дату повернення кредиту: з 23.11.2011 року на 07.12.2011 року (а.с. 14).

Пункт 6.1 договору передбачає, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання позичальником зобов'язання щодо повернення кредиту, позичальник продовжує сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом у розмірі, визначеному п.3.1 договору , до повного виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту.

Пункт 6.2 договору визначає, що у разі несвоєчасного повернення позичальником суми кредиту та/чи процентів за користування кредитом, він сплачує кредитодавцю, окрім процентів за користування кредитом, визначених п.6.1 цього договору, штраф у розмірі 50 відсотків від суми заборгованості та неустойку (пеню) у розмірі 1 (один) відсоток від суми заборгованості за кожен день прострочення сплати.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1-2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідач в своєму запереченні посилається на те, що розмір нарахованих процентів у вісім разів перевищує розмір основної заборгованості, а тому є необґрунтовано високим і неспіврозмірним із самим розміром кредиту, однак проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу, відповідно до п.27 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року.

Посилання відповідача на те, що порядок нарахування розміру пені врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року №543/96-ВР суд не бере до уваги, так як в його преамбулі вказано, що «Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.» Тобто дія цього закону не поширюється на відносини між юридичною особою та фізичною особою з приводу виконання умов кредитного договору. Натомість ці відносини регулюються параграфом 2 глави 49 розділу 1 книги п'ятої ЦК України.

Так, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Частина 3 цієї ж статті визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Однак, зважаючи на те, що відповідач не надав жодних доказів щодо наявності обставин, які мають істотне значення для зменшення розміру неустойки, то підстав для застосування положень ч.3 ст.551 ЦК України суд не вбачає.

Отже, суд встановив, що позивач виконав умови кредитного договору в повному обсязі, а відповідач в порушення умов кредитного договору та ст.526 ЦК України, зобов'язання в повному обсязі не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 15315 (п'ятнадцяти тисяч триста п'ятнадцяти) грн. 40 коп., яка складається з заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1100 (одної тисячі ста) грн. 00 коп., заборгованості за відсотками в сумі 8228 (вісім тисяч двісті двадцять вісім) грн. 00 коп., пені в сумі 5068 (п'ять тисяч шістдесят вісім) грн. 80 коп. та штрафу в сумі 704 (сімсот чотири) грн.. 00 коп.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп., що був сплачений позивачем при звернені до суду (а.с. 23), підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 118, 119, 120, 192, 196, 208-209, 213-215, 218, 224-229 ЦПК України, ст.ст. 526, 549, 551, 610, 625, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року №543/96-ВР, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба швидкого кредитування» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю» (код за ЄДРПОУ 37611616) заборгованість по кредитному договору на загальну суму 15315 (п'ятнадцять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 40 коп., яка складається з суми кредиту в розмірі 1100 (одна тисяча сто) грн. 00 коп., відсотків за користування кредитом в сумі 8228 (вісім тисяч двісті двадцять вісім) грн. 00 коп., пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 5068 (п'ять тисяч шістдесят вісім) грн. 80 коп. та штрафу за неналежне виконання зобов'язання в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю» (код за ЄДРПОУ 37611616) суму сплаченого судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

На дане заочне рішення протягом десяти днів може бути подано заяву про його перегляд в Оріхівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його винесення до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Оріхівський районний суд Запорізької області.

Суддя Оріхівського районного суду: А.А.Шудрик