Рішення № 31641119, 24.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" травня 2013 р. Справа № 911/1025/13

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грантер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКЛ-Сервіс" про стягнення боргу,

за участю представників:

позивача: Шиман Є.О. (дов. б/н від 19.03.2013);

відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грантер" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКЛ-Сервіс" про стягнення боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позики № 0102/13-3 від 01.02.2013.

Ухвалою від 27.03.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.04.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області 16.04.2013 надійшла заява відповідача, в якій він визнає позов повністю.

В судовому засіданні 16.04.2013 суд заслухав пояснення представника позивача. Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвалою від 16.04.2013 розгляд справи було відкладено на 14.05.2013 та зобов'язано сторін надати суду необхідні докази.

В судовому засіданні 14.05.2013 представником позивача було подано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Судом дане клопотання було розглянуто та задоволено, а розгляд справи відкладено на 24.05.2013.

В судовому засіданні 24.05.2013 позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач у судове засідання вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судового засідання.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомленими про судове засідання та те, що реалізація норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення пункту 4 частини третьої 3 статті 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Оскільки, про розгляд справи відповідач був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

24.05.2013 відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Встановив:

01.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дельфін» (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МКЛ-Сервіс» (Позичальник) було укладено договір позики № 0102/13-3. Відповідно до п. 1.1. Договору Позикодавець передає Позичальнику у позику грошові кошти в сумі 408500,00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю позику в такій же сумі та в строк, встановлений цим договором. Відповідно до п. 2.3. Договору Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю позику до 04.02.2013. Перерахування суми позики на рахунок позичальника підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням № 883 від 01.02.2013 та довідкою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» № 03/1306 від 23.05.2013.

06.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дельфін» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Грантер» було укладено угоду № 13/06/02-3 про уступку права вимоги. Пунктом 1.1. якої встановлено, що первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне первісному кредиторові, і стає кредитором за договором позики № 0102/13-3 від 01.02.2013. Проте, відповідно до п. 1.3. даної угоди до нового кредитора не переходить право на стягнення санкцій, у тому числі збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань боржником. Відповідно до п. 3.2. даної угоди з моменту її підписання, незалежно від виконання зобов'язання боржником новому кредитору, у первісного кредитора виникає право вимоги до нового кредитора в сумі 408500,00 грн. Зазначена сума була перерахована на рахунок первісного кредитора відповідно до платіжного доручення № 9 від 11.02.2013, що міститься в матеріалах справи. Вказаний факт підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» № 03/1305 від 23.05.2013, що також міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами ст. 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, судом встановлено що дана угода відступлення права вимоги укладена відповідно до вимог чинного законодавства та йому не суперечить.

Директору відповідача було надано повідомлення про уступку права вимоги № 06-03 від 06.02.2013, про що свідчить його власноручний напис про отримання на примірнику, що міститься в матеріалах справи. Таким же чином, 08.02.2013 йому була надана регресна вимога № 06/02-03.

Факт існування заборгованості підтверджується актом звіряння розрахунків № 9 від 02.04.2013, підписаним директором позивача з одного боку та директором відповідача з іншого.

Відповідно до довідок Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» № 03/1288 від 21.05.2013 та 03/1289 від 21.05.2013 на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дельфін» в період з 01.02.2013 по 13.05.2013 та на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Грантер» в період з 06.02.2013 по 13.05.2013 відповідно, надходжень грошових коштів від відповідача не було.

До того ж, 16.04.2013 через канцелярію господарського суду Київської області 16.04.2013 надійшла заява відповідача, в якій він визнає позов повністю.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 408500,00 грн, а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МКЛ-Сервіс» (код ЄДРПОУ 33303281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Грантер» (код ЄДРПОУ 38432696) 408500,00 грн. боргу та 8170,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено 24.05.2013.

Суддя Черногуз А.Ф.