Рішення № 31641075, 30.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.05.2013р. Справа № 905/2273/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, ЄДРПОУ 03337119, в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа», м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 05540965,

до відповідача, Комунального підприємства «ЖЕК №1», м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 32599118,

про стягнення 2 094,47 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Горбань І.М. - за довіреністю, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 15.05.2013р. по 30.05.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа», м.Слов'янськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства «ЖЕК №1», м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення збитків, понесених підприємством за злив теплоносія та повторним заповненням системи теплопостачання у сумі 2 094,47 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на договір про умови надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, розрахунок суми збитків за грудень та листопад 2005р. №85, акти від 09.11.2005р., 18.11.2005р., грудень 2005р., розрахунок суми збитків за грудень 2005р. №89, акт від 21.12.2005р., акти та розрахунок суми збитків за січень 2006р. №92, акт від 12.01.2006р., розрахунок суми збитків за січень 2006р. №93, акт від 18.01.2006р., розрахунок суми збитків за жовтень 2007р. №112, акт від 23.10.2007р., розрахунок суми збитків №123, акт №14.12.2007р., розрахунок суми збитків за грудень 2008р. №133, акт від 19.12.2007р., розрахунок суми збитків за січень 2008р. №1, акт від 09.01.2008р., розрахунок суми збитків за січень 2008р. №2, акт від 10.01.2008р., розрахунок суми збитків за січень 2008р. №3, акт від 11.01.2008р., розрахунок суми збитків №12, акт за жовтень 2010р., розрахунок суми збитків №11, акт за жовтень 2010р., банківську виписку, у якій відображено сплату 200,00 грн. за слив мережних вод за рахунком №74/9 від 23.09.2008р., рахунки №74/9 від 23.09.2008р., №10/11 від 26.11.2010р., №9/11 від 26.11.2010р., №3/12 від 03.12.2010р. та їх направлення Відповідачу, лист №04/3213 від 26.06.2012р. із додатками до нього, рахунок на оплату №12/6 від 22.06.2012р., лист №01/3295 від 27.06.2012р.

Нормативно вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст.1, 82 Господарського процесуального кодексу України, п.7 ст.23, ст.ст.216, 217, 226 Господарського кодексу України, п.п.13 п.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», п.37 Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання та водовідведення.

18.04.2013р. Відповідачем надано відзив на позовну заяву №238 від 16.04.2013р., за змістом якого вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають повному їх задоволенню, оскільки строк позовної давності у частині відшкодування збитків, понесених підприємством за злив мережних вод за період з 2005р. по 2008р. є таким, що сплинув, а отже предметом розгляду можуть бути претензії починаючи з квітня 2010р. За підрахунками Відповідача, сума щодо стягнення якої сплив строк позовної давності дорівнює 1 781,87грн. (збитки за злив мережних вод за період 2005-2008р.р.), за ними акти та рахунки не надавались до 2012р., збитки за злив води у листопаді 2010р. в сумі 312,60грн. Відповідачем відшкодовані.

Разом із відзивом Відповідачем до матеріалів справи долучено копії: листа №904 від 14.12.2012р., акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2012р., листів №539 від 25.07.2012р., №812 від 09.11.2012р., №614 від 20.08.2012р. та документів, що підтверджують правовий статус підприємства, а також платіжні доручення №307 від 16.04.2013р. та №308 від 16.04.2013р.

Одночасно, Відповідачем подано клопотання без номеру та дати про розгляд справи за відсутності його представника та на підставі поданих документів. Дане клопотання не задоволено судом з огляду на необхідність особистої участі уповноваженого представника Відповідача у судових засідання для надання пояснень по справі та роз'яснення обставин, що викладені у відзиві №238 від 16.04.2013р.

23.04.2013р. представником Позивача із супровідним листом надано розрахунок суми позову та довідка №011/148 від 22.04.2013р.

У судове засідання 30.05.2013р. представник Позивача не з'явився, причин неявки не повідомив, про час та дату судового засідання сповіщений належним чином.

Представник Відповідача у судовому засіданні підтримав правову позицію викладену у відзиві на позовну заяву.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

01.09.2004р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір №19 на постачання теплової енергії житловому фонду, строком дії по 01.01.2005р. (п.7.1 цього правочину) та умовами автоматичної пролонгації на кожний наступний рік (п.7.2 договору).

За умовами договору №19 від 01.09.2004р. Позивач (Виконавець) постачає житловому фонду Відповідача (Балансоутримувача) теплову енергію на потреби опалення та гарячого водопостачання для населення і орендарів, а останній приймає у житловий фонд теплову енергію, утримує та технічно обслуговує внутрішньобудинкові системи, забезпечує розподіл та регулювання теплової енергії, яка подається Виконавцем згідно акту балансового розмежування теплових мереж з опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до п.3.14 договору №19 від 01.09.2004р. витрати за злив теплоносія та повторного заповнення системи теплопостачання несе Балансоутримувач.

01.09.2006р. сторони продовжили договірні відносили та оформили це шляхом укладання договору №19 про умови надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води.

Предметом цього правочину є забезпечення Позивачем (Виробник) постачання теплової енергії у багатоквартирний житловий фонд Відповідача (Виконавця), незалежно від форми власності, для забезпечення населення послугами з централізованого опалення та гарячого водопостачання цілодобово чи за графіком, який додається (додаток №1), відповідно до діючих норм до точки розподілу - зовнішньої стіни будинку (додаток №2). Перелік житлових будинків, в які подається теплова енергія, додається (додаток №3).

Пунктом 2 договору №19 від 01.09.2006р. передбачено, що Виконавець забезпечує розподіл, регулювання подачі теплової енергії, відповідно до діючих норм, для забезпечення централізованого опалення та гарячого водопостачання у середині будинку, здійснює утримання та технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Для реалізації умов договору Виробник приймає на себе зобов'язання поставляти теплову енергію для забезпечення централізованого опалення та гарячого водопостачання виконавцю відповідно до діючих норм до точки розподілу - зовнішньої стіни будинку.

Термін дії договору з 01.09.2006р. по 01.09.2007р. (п.7.1 договору) та вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про закінчення терміну цього договору (п.7.2 договору).

Також, як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2008р. між сторонами укладено наступний правочин №19 про умови надання послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, предмет якого аналогічний попередньому.

Строк дії договору, визначений його п.7.1, з 14.10.2008р. по 14.10.2009р. з умовами його автоматичної пролонгації (п.7.2 договору).

Пунктами 2.2.8 договорів №19 від 01.09.2006р. та від 14.10.2008р. передбачено відшкодування вартості теплоносія.

Пунктом 2.2.12 цих правочинів встановлений обов'язок Відповідача не допускати, зокрема, витоків теплоносія і водозбору, не передбачених договором.

Відповідно до п.5.4 договорів Виробник має право на відшкодування збитків, понесених в результаті дій чи бездіяльності Виконавця у розмірі нанесеної матеріальної шкоди.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається з представлених суду актів та розрахунків суми збитків, та що не заперечується сторонами, Відповідачем з причини зливу мережних вод у період з листопада 2005р. по жовтень 2010р. завдано збитків Позивачу на загальну суму 2 294,47грн.

На сплату цієї суми Відповідачу виставлено рахунки №74/9 від 23.09.2008р. на суму 1 981,87 грн., №10/11 від 26.11.2010р. на суму 161,41 грн., №9/11 від 26.11.2010р. на суму 151,19 грн.

Отже, приймаючи до уваги дані наведених актів, якими зафіксовано злиття води, та розрахунки збитків, у рахунку №74/9 від 23.09.2008р. відображена загальна сума збитків завданих Відповідачем Позивачу у період з листопада 2005р. по січень 2008р.

Сума збитків завданих Відповідачем Позивачу за результатами зливу мережних вод 15.10.2010р. (б.Лозановича, 16) складає 151,19 грн. та у результаті зливу мережних вод 16.10.2010р. (б.Лозановича, 14) - 161,41 грн.

Відомості, що містить банківська виписка (довідка про рахунок) за 10.10.2008р., копія якої наявна у матеріалах справи, свідчать про сплату Відповідачем суми в розмірі 200,00 грн. із призначенням платежу - злив мережних вод за рахунком №74/9 від 23.09.2008р.

З огляду на таке, слідує, що Відповідачем частково відшкодовані збитки, завдані у період з листопада 2005р. по січень 2008р.

Після порушення провадження по даній справі Відповідачем сплачено грошові кошти в розмірі 151,19 грн. за злив мережних вод згідно розрахунку №12, акту від 15.10.2010р. та рахунку №9/11 від 26.11.2010р. та в розмірі 161,41 грн. за злив мережних вод згідно рахунку 10/11 від 26.11.2010р., розрахунку №11 та акту від 16.10.2010р., припинивши у такий спосіб існування предмету спору в частині стягнення збитків, понесених підприємством у жовтні 2010р. за злив теплоносія і повторним заповненням систем теплопостачання. Вказана сплата підтверджена документально, а саме платіжними дорученнями №307 від 16.04.2013 року на суму 151,19грн., №308 від 16.04.2013 року на суму 161,41грн. Загалом сплачено суму в розмірі 312,60 грн.

Оскільки сплата відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в цій частині відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 01.04.2013 року) збитки в розмірі 312,60грн. не були погашені, судові витрати в цій часті, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

Відтак, враховуючи викладене вище, несплаченою є сума збитків, понесених підприємством у період з листопада 2005р. по січень 2008р. за злив мережних вод згідно рахунку №74/9 від 23.09.2008р., а саме в розмірі 1 781,87 грн.

Однак, позовні вимоги щодо стягнення цієї суми збитків не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено поняття строку позовної давності. Відповідно до нього, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Право на позов виникає від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Проте, позов №011/843 Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа», м.Слов'янськ Донецької області, датований 25.03.2013 року, подано до господарського суду Донецької області 01.04.2013 року, тобто, зважаючи на час завдання збитків в сумі 1 781,87 грн., після спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, які свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Згідно п.23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відносить повне або часткове визнання претензій, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання.

Однак, підтверджень вчинення таких дій Відповідачем суду не надано.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, при цьому сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.3, п.4 ст.267 ЦК України).

Як зазначалось, Комунальне підприємство «ЖЕК №1» звернулось з такою заявою до суду.

Отже, судом застосовується строк позовної давності до спірних правовідносин, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати у цій частині розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, п.1.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині позовних вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа», м.Слов'янськ Донецької області, до відповідача, Комунального підприємства «ЖЕК №1», м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення збитків, понесених підприємством за злив теплоносія та повторним заповненням системи теплопостачання у сумі 312,60 грн.

2. Стягнути з Комунального підприємства «ЖЕК №1» (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Рози Люксембург, б.25, ЄДРПОУ 32599118, р/р26005053600409 ФКБ «ПриватБанк», МФО 335548) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Іскри, 5, ЄДРПОУ 05540965, р/р26006962494214 у ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» у м.Донецьк, МФО 334851) відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 256,78 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, в інтересах виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа», м.Слов'янськ Донецької області, до відповідача, Комунального підприємства «ЖЕК №1», м.Слов'янськ Донецької області, в частині стягнення збитків, понесених підприємством за злив теплоносія та повторним заповненням системи теплопостачання в розмірі 1 781,87 грн. відмовити.

5. В судовому засіданні 30.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст складено 03.06.2013р.

Суддя С.М. Соболєва