Рішення № 31638364, 05.06.2013, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/817/13-ц

Справа №2/226/409/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Петуніна І.В.,

при секретарі Альберті О.В.

за участю представника позивача Рубцева А.А.

відповідача ОСОБА_2

третьої особи ГУ МВС України в Донецькій області

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_2 про стягнення вартості навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення вартості навчання, в обґрунтування якого вказав, що 15.08.2006р. відповідача було зараховано на навчання до Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ, який в подальшому реорганізовувався та на теперішній час є Донецький юридичний інститут МВС України. 02.07.2009р. з відповідачем був укладений договір на підготовку фахівця п.2.3.6 якого передбачено, що у разі звільнення з органів внутрішніх справ на протязі встановленого трирічного перебування на службі за підставами, передбаченими п.3 Договору, відповідач зобов'язався відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі. Однією з підстав такого відшкодування є відмова від подальшої служби в органах внутрішніх справ протягом перших 3-х років після закінчення навчання. 19.10.2010р. наказом № 92 о/с позивача відповідач був відряджений для подальшого проходження служби у розпорядження ГУМВС України в Донецькій області у зв'язку із закінченням Донецького юридичного інституту. За час навчання з 15.08.2006р. до 19.06.2010р. на навчання відповідача витрачено коштів у сумі 12434,83 грн. 19 червня 2010р. наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 13.07.2010р. № 257 о/с відповідача було призначено дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Димитровського МВ ГУМВС України в Донецькій області. 30.12.2010р. наказом № 517 о/с ГУМВС України в Донецькій області відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ України за п.64 «Ж» (за власним бажанням) за поданим рапортом Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України. Таким чином, після закінчення навчального закладу прослужив в органах внутрішніх справ 6 місяців 11 днів. Після звільнення з органів внутрішніх справ відповідач добровільно вартість свого навчання не відшкодував. У зв'язку з вищевикладеним просить стягнути з відповідача на користь держбюджету вартість утримання відповідача у розмірі 12434,83 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та пояснив суду, що до відповідача щодо добровільного відшкодування витрат вони не зверталися. 1 рік навчання вони виключили, тобто врахували те, що він не проходив військову службу. Навчався відповідач всього 4 роки. Вважає, що вони можуть звертатися до суду, оскільки є наказ МВС України від 12.07.2012р. № 618 про організацію виконання заходів, передбачених рішенням колегії МВС України від 05.07.2012р. № 18км/3.

Відповідач позов не визнав та надав суду письмові заперечення де вказано, що позивач не має права на стягнення витрат, пов'язаних з його утриманням, оскільки навчальний заклад є тільки розпорядником коштів, які перераховуються МВС України. Позивач як виконавець державного замовлення не уповноважений здійснювати контроль за виконанням державного замовлення та звертатися з позовом до суду про стягнення на користь державного бюджету витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, оскільки не є державним замовником та розпорядником бюджетних коштів і не має відповідних повноважень, а тому в задоволенні позову має бути відмовлено. Позивачем не надано до суду ані обґрунтованого розрахунку стягуваної суми ані доказів фактичного понесення витрат з його утримання. Позивач в обґрунтування позову не надав даних про щорічне інформування відповідача про розмір понесених фактичних витрат на його утримання. Відшкодування витрат у судовому порядку можливе тільки в разі відмови від добровільного їх відшкодування. Позивач вимогу щодо добровільного відшкодування витрат на його адресу не направляв і про дану вимогу він дізнався в суді тільки зі змісту позовної заяви, тобто позивачем порушено встановлений нормативними актами та договором порядок відшкодування витрат. До вступу у вищий навчальний заклад він не проходив строкової військової служби, однак позивачем жодним чином не враховано положення п.5 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах МВС, затв. ПКМУ від 01.03.2007р. № 313.

Крім цього, відповідач у судовому засіданні пояснив, що йому дали для підпису договір, який діє з моменту його підпису, до підпису не регулюють відносини. Договори за попередні роки позивачем не надано та у 2007р. він договір з відповідачем не укладав. Строкову військову службу він не проходив. Позивач щодо добровільного відшкодування витрат до нього не звертався. Позивач про розмір фактичних витрат його не повідомляв. Договір за 2007р. він все ж таки укладав та підпис у договорі його. Поступав він на навчання у 2006р. по конкурсу та якби він знав, що у 2007р. необхідно буде укладати договір, то може й не поступав би навчатися. Рішення колегії МВС не є довіреністю.

Судом встановлено, що 01.10.2007р. позивач (виконавець), ГУМВС України в Донецькій області (замовник) та відповідач (особа) уклали Договір про підготовку фахівця (далі - Договір від 01.10.2007р.). Предметом вказаного Договору є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом підготовки «Правознавство». Згідно п.п.2.2.5 Договору від 01.10.2007р., замовник зобов'язаний інформувати виконавця про звільнення особи зі служби в органах внутрішніх справ протягом 3-х років після закінчення навчання із зазначенням підстав звільнення. Відповідно до п.п.2.3.6 Договору від 01.10.2007р., у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення навчання і встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п.3 цього Договору, особа зобов'язується відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. За змістом п.п.3.2 Договору від 01.10.2007р., підставами відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшої служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших 3-х років після закінчення навчання. Згідно п.п.4.3 Договору від 01.10.2007р., сума відшкодованих витрат зараховуються до державного бюджету і використовується в порядку, визначеному чинним законодавством. Відповідно до абз.1 п.п.4.4 Договору від 01.10.2007р., у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення зазначеної суми здійснюється в судовому порядку (а.с.66-68).

02.07.2009р. позивач (виконавець), ГУМВС України в Донецькій області (замовник) та відповідач (особа) уклали Договір про підготовку фахівця (далі - Договір від 02.07.2009р.). Предметом вказаного Договору є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за напрямом «Право» спеціальність «Правоохоронна діяльність». Згідно п.п.2.2.5 Договору від 02.07.2009р., замовник зобов'язаний інформувати виконавця про звільнення особи зі служби в органах внутрішніх справ протягом 3-х років після закінчення навчання із зазначенням підстав звільнення. Відповідно до п.п.2.3.6 Договору від 02.07.2009р., у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення навчання і встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п.3 цього Договору, особа зобов'язується відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. За змістом п.п.3.2 Договору від 02.07.2009р., підставами відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшої служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших 3-х років після закінчення навчання. Згідно п.п.4.3 Договору від 02.07.2009р., сума відшкодованих витрат зараховуються до державного бюджету і використовується в порядку, визначеному чинним законодавством. Відповідно до абз.1 п.п.4.4 Договору від 02.07.2009р., у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення зазначеної суми здійснюється в судовому порядку (а.с.8-9).

Згідно наказу позивача № 103 о/с від 29.07.2006р., відповідач зарахований курсантом 1-го курсу (а.с.7).

Згідно наказу позивача № 92о/с від 19.06.2010р., з 19.06.2010р. у зв'язку із закінченням навчального закладу відповідач відряджається у розпорядження ГУМВС України в Донецькій області (а.с.11).

Згідно наказу ГУМВС України в Донецькій області № 257о/с від 13.07.2010р., відповідач з 19.06.2010р. призначений дільничним інспектором міліції сектора дільничних інспекторів міліції Димитровського МВ ГУМВС України в Донецькій області (а.с.12).

Згідно наказу ГУМВС України в Донецькій області № 517о/с від 30.12.2010р., відповідача звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 «ж» (за власним бажанням) (а.с.13).

Згідно розрахунку витрат на утримання відповідача, його витрати за: 2007/2008 навчальний рік складають 3017,62 грн., 2008/2009 навчальний рік складають 4922,82 грн., 2009/2010 навчальний рік складають 4494,39 грн., усього 12434,83 грн. (а.с.18).

Згідно наказів позивача № 539 від 09.09.2008р., № 588 від 05.10.2009р. та № 397 від 18.06.2010р., затверджені витрати на утримання курсантів за: 2007/2008 навчальний рік, 2008/2009 навчальний рік, 2009/2010 навчальний рік відповідно та загальна сума витрат, про що доведено особовому складу (а.с.48-57).

Згідно рішення колегії МВС України № 18км/3 від 05.07.2012р., ректорам вищих навчальних закладів МВС ужити заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування витрат на навчання випускниками ВНЗ МВС, що звільняються з органів внутрішніх справ до встановленого трирічного терміну перебування на службі, та курсантами, які відраховані з навчання. Згідно наказу МВС України № 618 від 12.07.2012р., керівникам вищих навчальних закладів МВС організувати своєчасне виконання заходів, передбачених зазначеним рішенням (а.с.58-60).

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.7 ст.18 Закону України «Про міліцію», курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до п.6.28 Положення про вищи навчальні заклади МВС, затв. наказом МВС України № 62 від 14.02.2008р., порядок та підстави відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ (офіцерського складу внутрішніх військ) визначаються:

- для осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ - Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженим постановою КМУ від 01.03.2007р. № 313;

- для військовослужбовців внутрішніх військ - Порядком відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою КМУ від 12.07.2006р. № 964.

За змістом п.6.29 Положення про вищи навчальні заклади МВС, затв. наказом МВС України № 62 від 14.02.2008р., у разі відмови курсанта (слухача) добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

Як вбачається з доданого до суду розрахунку, витрати на відповідача за 2007/2008, 2008/2009, 2009/2010 навчальні роки складають 12434,83 грн. Оскільки відповідач був звільнений за власним бажанням з органів внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України, то вищевказана сума підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету.

Доводи відповідача про те, що з даним позовом не міг звертатися позивач не заслуговують на увагу, оскільки наказом МВС від 12.07.2012р. саме керівникам ВНЗ МВС було доручено вжити заходів у відповідних випадках щодо відшкодування витрат на навчання випускниками ВНЗ МВС. Тому суд вважає, що позивач може звертатися з даним позовом до суду. Крім того, згідно п.п.2.2.5 Договорів як від 01.07.2007р. так і від 02.07.2009р., саме ГУМВС України в Донецькій області зобов'язаний повідомити навчальний заклад про звільнення особи з органів внутрішніх справ протягом 3-х років після закінчення навчання.

Також, відповідно до п.п.2.3.6 Договорів як від 01.07.2007р. так і від 02.07.2009р., відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні, пов'язані з його утриманням. Невідшкодування цих витрат, тобто невиконання своїх зобов'язань за договором, суд вважає відмовою добровільно відшкодувати зазначені витрати і тому їх стягнення здійснюється у судовому порядку.

На виконання п.п.2 п.5 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженим постановою КМУ від 01.03.2007р. № 313, у зв'язку з тим, що відповідач не проходив строкову військову службу, розрахунок зроблений за період навчання, що перевищує строк строкової військової служби. За змістом ч.1 ст.23 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» в редакції, яка діяла на час вступу відповідача до навчального закладу, строк строкової військової служби встановлений до 12 місяців. Таким чином суд вважає, що розрахунок фактичних витрат за 3 останні роки, без врахування першого року навчання, відповідає вимогам наведеної норми вказаного Порядку, а доводи відповідача, що вказана обставина не врахована, не ґрунтуються на Законі.

Також, відповідно до наказів позивача № 539 від 09.09.2008р., № 588 від 05.10.2009р. та № 397 від 18.06.2010р., відповідачу повідомлялося про фактичні витрати на його навчання.

У зв'язку з викладеним, суд вважає що позов Донецького юридичного інституту МВС України до ОСОБА_2 про стягнення з нього до державного бюджету фактичних витрат на його утримання у розмірі 12534,83 грн. підлягає задоволенню.

На підставі ч.7 ст.18 Закону України «Про міліцію», Положення про вищи навчальні заклади МВС, затв. наказом МВС України № 62 від 14.02.2008р., Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженим постановою КМУ від 01.03.2007р. № 313, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 58, 60, 88, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_2 про стягнення вартості навчання, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 до державного бюджету на р/р 31256272210779, ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 08571423 вартість його утримання у Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ за 2007/2008, 2008/2009, 2009/2010 навчальні роки у розмірі 12434 (дванадцять тисяч чотириста тридцять чотири),83 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України судовий збір у сумі 229,40 грн.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя