Ухвала суду № 31637396, 28.05.2013, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/3067/13-ц

Провадження № 2/500/1876/13

УХВАЛА

28 травня 2013 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Баннікова Н.В., розглянувши заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» - Сафіра Федора Олеговича, про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк», Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення сум заборгованості за кредитним договором.

Одночасно позивач надав заяву про забезпечення позову по справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, а також на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_1), місце мешкання та реєстрації якого: АДРЕСА_1, із забороною відчуження в межах суми стягнення; надіслання до Дніпропетровської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України заяви про реєстрацію обтяжень на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_4, а також встановлення ОСОБА_4 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та заборони виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань перед Банком; забороною відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб видачу ОСОБА_4 паспорту-проїзного документу, зобов'язанням Адміністрацію Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у ОСОБА_4 паспортів (проїздних документів), мотивуючи тим, що незабезпечення позову може утруднити чи зробить неможливим подальше виконання рішення суду.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частина 3 ст.152 ЦПК України вказує, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Крім того, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч.2 ст.151 ЦПК України).

З позовної заяви вбачається, що ціна позову складає 34012,77 грн.

Згідно матеріалам справи, а саме довідці адресного бюро (столу) Ізмаїльського РВ (з обслуговування міста Ізмаїл та Ізмаїльського району) ГУ ДМС України в Одеській області, отриманій судом 28.05.2013 р., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1. Тобто, адресою місцезнаходження (місця реєстрації) відповідача є вказана у заяві позивачем адреса, за якою він просить накласти арешт на майно для забезпечення позову.

У відповідності до ч.6 ст.153 ЦПК України суд, залежно від обставин справи може забезпечити позов повністю або частково.

Виходячи з зазначеного, суд вбачає відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову на все рухоме майно, за вказаною адресою, оскільки, його сукупна вартість може бути вище ціни позову.

Враховуючи вказане, виходячи з того, що заявником не зазначено на яке саме майно потрібно накласти арешт, відсутні посилання докази належності вказаного майна відповідачеві, крім цього відсутня інформація які саме грошові рахунки, відкриті на ім'я відповідача, у яких установах та конкретні номери розрахункових рахунків, - заява ПАТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, а також на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_4, - підлягає частковому задоволенню, а саме: тільки накладенню арешту на рухоме майно за адресою реєстрації відповідача: АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві власності, на суму не більш ніж 34 012,77 грн.

Проводячи аналіз інших пунктів, зазначених у прохальній частині заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову, суд приходить до висновку щодо неможливості їх задоволення, виходячи з наступного.

Так, як зазначено, зокрема, в ухвалі Верховного Суду України від 01.06.2011 р. відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Перелік заходів забезпечення позову визначено в ст.152 ЦПК України.

Серед видів такого забезпечення ст.152 ЦПК України не передбачає вжиття судом тимчасового обмеження особи у виїзді за межі України.

Відповідно до ст.33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Стаття 6 цього закону передбачає, що при наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.

Таким чином, ураховуючи, що в Цивільному процесуальному кодексі України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст.ст.151-153 ЦПК України, застосувати такий захід забезпечення позову як тимчасове обмеження у виїзді за межі України у зв'язку з порушенням у суді цивільної справи, не слід.

У відповідності до ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151-153, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» - Сафіра Федора Олеговича, про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на рухоме майно, що знаходиться за адресою реєстрації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 18.10.2005 року, (і.п.н. НОМЕР_1): АДРЕСА_1, і належить ОСОБА_4 на праві власності на суму, що не перевищує 34012,77 грн. (тридцять чотири тисячі дванадцять гривень сімдесят сім копійок).

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали суду направити до відділу Державної виконавчої Служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області - для негайного виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: (підпис) Н.В. Баннікова

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В. Баннікова