Ухвала суду № 31636918, 30.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2553/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар-Груп» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар-Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання недійсним та скасування рішення відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ «Солар-Груп», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Солар-Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «А.Нет» за період з 01 січня 2010 року по 31 липня 2012 року, за результатами якої складено Акт № 1160/22-08/36845889 від 11 грудня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму у розмірі 246 452, 00 грн., а також порушення ст. 185, п. 198.6 ст. 198 ПК України внаслідок чого занижено податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 170 721, 00 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду на суму у розмірі 43 585, 00 грн.

На підставі Акту перевірки 19 лютого 2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС винесено податкові повідомлення-рішення :

№ 0001732208, яким у зв'язку з порушенням ст. 185, п. 198.6 ст. 198 ПК України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 43 585, 00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 896, 00 грн.;

№ 0001742208, яким у зв'язку з порушенням ст. 185, п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 170 721, 00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 42 680, 00 грн.;

№ 0001752208, яким у зв'язку з порушенням п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 246 452, 00 грн.

Підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вищезазначених норм стала встановлена ним нікчемність договорів купівлі-продажу між ТОВ «Солар-Груп» та ТОВ «А.Нет» № 25/11-АН від 25 листопада 2011 року та № 28/11-АН від 28 листопада 2011 року внаслідок анулювання 21 лютого 2012 свідоцтва платника ПДВ ТОВ «А.Нет»; внесення до ЄДР запису про відсутність ТОВ «А.Нет» за місцезнаходженням; показань при допиті в якості свідка директора та засновника ТОВ «А.Нет» гр. ОСОБА_3 стосовно того, що він прийняв участь у реєстрації на своє ім'я підприємства ТОВ «А.Нет» на прохання малознайомих йому осіб за обіцяну ними грошову винагороду у розмірі 800 грн. На прохання малознайомих осіб він підписав статут підприємства ТОВ «А.Нет», протокол загальних зборів та інші документи суть яких він не зрозумів. Після реєстрації на його ім'я ТОВ «А.Нет», жодних документів, що стосуються діяльності даного підприємства він не підписував, а саме: він не підписував ані договорів, ані контрактів, також він не підписував податкові чи видаткові накладні, доручення на підписання фінансово-господарських документів ТОВ «А. Нет» нікому не давав; висновку експерта сектору з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Оболонського РУ НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві від 15.08.2012 № 722, відповідно до якого підпис в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ-Ш квартали 2011 року з відповідними додатками, в податкових деклараціях з податку на додану вартість з червня по грудень 2011 року, з відповідними додатками та в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з березня по жовтень 2011 pоку з відповідними додатками в графі «керівник платника податку ОСОБА_3В.» виконано не ОСОБА_3, а іншою невстановленою особою.

Відповідачем зроблено висновки, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Колегія суддів вважає доводи податкового органу обґрунтованими, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Враховуючи, що складені з TOB «А.Нет» на підставі Договорів рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, які є доказами реальності купівлі-продажу товарів, підписані невідомими особами від імені директора TOB «А.Нет» гр. ОСОБА_3, а тому вказані первинні документи були оформлені з порушенням ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в зв»язку з чим вони не можуть бути доказом реального виконання спірних господарських операцій.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, гр. ОСОБА_4 не мав наміру здійснювати та не здійснював підприємницьку діяльність від імені TOB «А.Нет», що свідчить про безтоварність, тобто лише документальне оформлення, відповідних господарських операцій.

Таким чином, головною метою, яку переслідували сторони при укладенні Договорів, було одержання доходу винятково за рахунок необгрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування TOB «Солар-Груп» податкового кредиту за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, та, як наслідок, несплата податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок, з урахуванням чого, вказаний Договір є нікчемним відповідно до ст. 228 ЦК України.

Враховуючи, що податкові накладні на загальну суму 1 285 834, 32 грн., в тому числі ПДВ 214 305, 72 грн., фактично є недійсними та виписані позивачу на підставі нікчемних Договорів, та те, що податкові накладні TOB «А.Нет» стали підставою для формування TOB «Солар-Груп» податкового кредиту, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, суд приходить до висновку, що віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Отже, витрати ТОВ «Солар-Груп» в порушення п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому неправомірно були віднесені позивачем до складу валових витрат.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 06 червня 2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 05 червня 2013 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.