Постанова № 31636819, 30.05.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року Справа № 813/1906/13-а

16 год. 30 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю представників сторін:

від позивача - Терлак К-М.М.

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Байки» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0006851540 від 26.11.2012 року, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Байки» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0006851540 від 26.11.2012 року.

Ухвалою від 04 квітня 2013 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача викладені в акті перевірки, про те, що при складанні податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року позивачем порушено п. 200.10 ст. 200 ПК України, зроблено на підставі даних, що зазначені у рядку 19 декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року від 20.09.2012 року № 90574224661, є неправомірними. Також, позивач вважає протиправними є дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки, оскільки такі не відповідають вимогам п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 200.10. ст. 200 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві та з урахуванням пояснень до позовної заяви.

Відповідач в запереченні на позовну заяву зазначає, що платником податку в довідці (Д2), а саме в колонці 3, в якій відображається сума від'ємного значення попереднього періоду значено суму в розмірі 204 810 грн., яка слідуючи алгоритму заповнення довідки відображеному в наказі не відповідає значенню рядка 19 попереднього періоду, як про це зазначено платником в колонці 2 Довідки. Крім того зазначають, що податковий орган проводячи камеральну перевірку даних відображених в податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року діяв, виходячи з мети її проведення та відповідно до її завдань закріплених наказом ДПА України від 18.04.08 № 266. Просять у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступне.

За результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби складено акт від 20.11.2012 року № 1920/15-4/37613042 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.11.2012 року № 0006851540, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 204810 грн.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення вимог пунктів 200.3, 200.4 статті 200 ПК України, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 податкової декларації з податку на додану вартість) за вересень 2012 року в суму 204810 грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

20.10.2012 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року де в рядку 22 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного (податкового) періоду) зазначено 204810 грн. 00 коп. Дана сума перенесена в рядок 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду).

Відповідно до пункту 4.6.4 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 25.11.2011 року за № 1492, (в редакції чинній на момент подання звітності за вересень 2012 р.) (надалі Порядок), передбачено що якщо заповнено рядок 22 декларації (податковий кредит попередніх звітних періодів) до декларації необхідно додати Додаток 2.

Податкова декларація від 20.10.2012 року №9064866529 з податку на додану вартість за вересень 2012 року та додатки до неї заповнені та подані позивачем з дотриманням вимог, передбачених розділом 5 Порядку (в редакції, що діяла на момент подання звітності). Згідно п.4.6.4 п.4.6 Порядку, заповнення даних рядку 22 декларації та додаток 2, загальний підсумок сум збігається.

Позивачем було подано 29.11.2012 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2012 року подало новий Додаток 2, які прийняті податковим органом. У зазначеному Додатку № 2 відображено, що задекларований за вересень 2012 року в сумі 204810 грн., податковий кредит попередніх звітних періодів виник у травні, червні та липні 2012 року.

Відповідачем не вказано, який саме пункт Наказу №1492 порушений позивачем при заповненні додатку № 2 до декларації з ПДВ за вересень 2012 року, яким пунктом вказаного наказу передбачено правила заповнення графи 2 додатку №2 до декларації з ПДВ.

Отже враховуючи вищенаведене використаний позивачем спосіб заповнення Додатку 2 до декларації з ПДВ за вересень 2012 року не призвів до зміни податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість перед бюджетом.

У відповідності до вимог пункту 200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, продовжується у пункті 200.2, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пункт 200.3. статті 200 ПК України передбачає, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 200.4 згаданої статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як передбачено п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Зі змісту наведених норм, вбачається що порушенням податкового законодавства може бути невірне відображення сум, які впливають на розрахунки з бюджетом.

Суд вважає необґрунтованим твердження позивача про визнання дій відповідача протиправними щодо проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 75.1 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. (п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України).

Під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема: розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість: арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків); даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї; розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних; розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;- розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних; розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок; розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних); розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Як вбачається з акту перевірки предметом камеральної перевірки була податкова звітність позивача з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Згідно п.200.10 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до листа ДПА України від 23.03.2011 року №8073/7/16-1617 «Щодо питань адміністрування податку на додану вартість», камеральні перевірки податкової звітності з податку на додану вартість платників податку - юридичних осіб проводяться працівниками підрозділів оподаткування юридичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень а відтак суд дійшов висновку про відсутність ознак протиправності в діях відповідача стосовно проведення камеральної перевірки. Крім того суд зазначає, що дії відповідача по проведенню камеральної перевірки у даній справі самостійного правового значення не мають, оскільки підлягають оцінці судом при дослідженні правомірності прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з урахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0006851540 від 26.11.2012 року є протиправними і підлягає скасуванню. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0006851540 від 26.11.2012 року.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Байки» (адреса: 79044, м. Львів, вул. Горбачевського, 4а) 2013, 69 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 червня 2013 року.