Рішення № 31636701, 03.06.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2013 року Справа № 913/998/13

Провадження №16/913/998/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради, м. Первомайськ, Луганської області

про стягнення 1 360 770 грн. 36 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.,

секретар судового засідання Маценко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гусак Б.М., дов. від 08.01.13 №14-5;

від відповідача: Дунець О.В., довіреність від 15.01.2013 № 111,

Рогожкіна І.О., довіреність від 08.06.2012 № 1946,

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 1199115,39грн., інфляційних втрат у розмірі 8762,59грн. за період з лютого по березень 2012 року, 3% річних в сумі 40537,82грн. та пені в сумі 112354,57грн. За період з 29.02.12 по 05.11.12 за договором поставки природного газу для надання бюджетним установам та організаціям та іншим споживачам послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.09.2011 № 1Т-БО.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву від 22.04.2013 № 1208, відповідно до якого відповідач вважає, що вимоги позивача підлягають до задоволення частково. Суму основного боргу та 3% річних відповідач визнає у повному обсязі. Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та пені відповідач частково заперечив з наступних підстав.

Заперечення відповідачем нарахування інфляційних втрат мотивуються порушенням позивачем приписів ст..625 ЦК України, оскільки відповідач вважає, що дана вимога має бути розрахована за весь період прострочення боргу, а не тільки за декілька місяців. Відповідач вказує, що у разі, коли позивач розрахував би інфляційні витрати за весь період, в тому числі і з урахуванням місяців, в яких була дефляція, то розмір витрат був би меншим, ніж заявлено до стягнення.

Відповідач відзивом та додатковими заявами, долученими до матеріалів справи в ході розгляду справи, просить:

заявою від 22.04.2013 № 1209 застосувати позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки;

зменшити розмір пені за несвоєчасну сплату вартості отриманого газу, яка підлягає стягненню, на 50%, враховуючий тяжкий фінансовий стан підприємства;

задовольнити позовні вимоги частково, в частині сплати основного боргу та 3% річних;

прийняти рішення по справі, в якому встановити порядок і строки виконання рішення, шляхом сплати його рівними частками починаючи з 01.01.2014 по 31.12.2014, тобто розстрочити та відстрочити виконання рішення.

Від позивача 16.05.2013 надійшли заперечення від 30.04.2013 на відзив, в яких останній заперечує проти задоволення заяви відповідача про зменшення розміру пені та надання відстрочки і розстрочки виконання рішення у справі і просить суд звернути увагу на його тяжкий майновий стан, який виник у зв'язку з несвоєчасними розрахунками контрагентів за газ, в тому числі і відповідача.

Між Публічним акціонерним товариством «Луганськгаз» (первісний кредитор) та відповідачем у справі укладено договір поставки природного газу для надання бюджетним установам та організаціям та іншим споживачам послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.09.2011 № 1Т-БО (з додатковими угодами, якими змінено умови поставки, строки оплати) на підставі якого постачальник (ПАТ «Луганськгаз») зобов'язується передати у власність покупця природний газ - за ціною, у кількості та за якістю, вказаних в договорі та в додатках до договору, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити газ в порядку та на умовах, встановлених даним договором, - остаточний розрахунок здійснити до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі акту приймання-передачі газу (п.4.6 додаткової угоди №3).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає вимогам правового інституту поставки (ст.ст.265-267 ГК України) з відстрочкою платежу.

На виконання умов договору ПАТ «Луганськгаз» поставив відповідачу газ, а відповідач отримав газ за вказаним договором на суму 5914243,99грн. протягом листопада-грудня 2011 року та січня-квітня 2012 року, що підтверджено актами приймання-передачі газу за вказаний період (а.с.29-34), та сплатив частково вартість поставок на суму 4715128,66грн.

Позивач, як новий кредитор за договором про відступлення права вимоги від 06.11.12 №14/6806/12, укладеним з ПАТ «Луганськгаз», звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору у зв'язку з неповною оплатою поставленого газу, і просить стягнути з відповідача борг за поставлений газ в сумі 1199115,39грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 8762,59грн. за період з лютого по березень 2012 року, 3% річних в сумі 40537,82грн. та пені в сумі 112354,57грн. за період з 29.02.12 по 05.11.12. Вказані вимоги розраховані позивачем на суму залишку боргу на звітний період з урахуванням часткової оплати (розрахунок на а.с.37-39).

Заперечень проти позовних вимог в частині основного боргу за поставлений газ і 3% річних відповідач не надав, визнав позовні вимоги в цій частині і просить застосувати позовну давність до вимоги про стягнення неустойки і зменшити розмір пені на 50% при постановленні рішення.

Заперечення щодо стягнення інфляційних нарахувань обґрунтовуються невірним, по твердженню відповідача, застосуванням позивачем вимог ст.625 ЦК України, оскільки позивачем взято до обліку не весь період прострочення, а тільки ті місяці, в яких був найбільший процент інфляції, а місяці, в яких була дефляція, позивач не врахував.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Договором поставки природного газу для надання бюджетним установам та організаціям та іншим споживачам послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.09.2011 № 1Т-БО, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Луганськгаз» (первісний кредитор) та відповідачем у справі встановлено, що покупець (відповідач) зобов'язаний оплатити вартість поставленого газу до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі акту приймання-передачі газу (пункт 4.6 додатку №3).

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості поставленої продукції.

ПАТ «Луганськгаз» поставив відповідачу газ на суму 5914243,99грн. і позивач, як новий кредитор, належним чином - в порядку ст.ст.33,34 ГПК України - довів суду факт поставки на вказану суму грошей. Таким чином, постачальник газу виконав свої обов'язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 265-267 ГК України зобов'язують відповідача виконати обов'язок по оплаті поставленого газу у відповідності до вимог закону та умов договору.

При розгляді справи суд встановив, що відповідач виконав свої обов'язки перед позивачем по оплаті за поставлений газ за договором частково, а саме: оплатив газ на суму 4715128,66грн. Таким чином, сума боргу складає 1199115,39грн. та підлягає стягненню у повному обсязі на користь нового кредитора - позивача по справі.

Позовні вимоги в частині предмету спору про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 8762,59грн. за період з лютого по березень 2012 року, 3% річних у сумі 40537,82грн. за період з 16.01.12 по 26.02.13 слід задовольнити повністю на підставі правил ст.625 ЦК України, оскільки дані вимоги цілком відповідають приписам вказано норми права - за несвоєчасне виконання грошового обов'язку відповідач зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочки.

Заперечення відповідача щодо невірно визначеного позивачем періоду для нарахування інфляційних витрат спростовуються доводами позивача про існування права у останнього на визначення певного періоду в рамках строку прострочення сплати боргу. Суд не наділений правом визначити період заявленої до стягнення вимоги в більшу сторону. В даному випадку позивачем визначено період лютий-березень 2012 року, тобто, зі всього періоду прострочення оплати боргу взяті до обліку два місяці підряд.

Позовні вимоги в частині заявленої до стягнення неустойки у вигляді пені слід задовольнити частково за таких підстав.

Пеню в частині 16959грн. за період з 29.02.12 по 22.03.12 (дата поштового штемпелю на конверті, в якому направлено позов до суду) слід залишити без задоволення у зв'язку з пропуском позивачем скороченого строку позовної давності, встановленого ст.258 ЦК України, і на підставі письмової заяви відповідача.

Пеня в часті 95395,57грн. за період з 23.03.12 по 05.11.12 заявлена несплату правомірно і цілком обґрунтовано приписами ст.232 ГК України, умовами договору поставки газу та обставинами спору. Відповідач, як боржник, який прострочив виконання грошового обов'язку по оплаті продукції, зобов'язаний сплатити позивачеві неустойку у вигляді пені у розмірі, передбаченому вказаним договором, і у відповідності до приписів вказаної норми права. Договором (п.7.3.1) встановлено обов'язок відповідача, як покупця газу, який порушив умови договору в частині своєчасної оплати кожної поставки газу, сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний прострочений день. Таким чином, пеня в сумі 95395,57грн. за період з 23.03.12 по 05.11.12 за несвоєчасну оплату вартості поставленого газу заявлена до стягнення правомірно.

За таких підстав позов слід задовольнити частково.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50% та надання відстрочки строком на 7 місяців (до 01.01.14) і розстрочки виконання рішення суду строком на один рік (виконувати рішення протягом 2014 року) слід вказати таке.

Відповідач звернувся до суду з цим клопотанням у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства, що підтверджує фінансовим звітом підприємства станом на 31.03.13, з якого вбачається, що розмір кредиторської заборгованості значно перевищує доходи підприємства у звітному періоді, а економічний прибуток відсутній. За результатами своєї діяльності в період першого кварталу цього року, відповідач не отримував фінансування з місцевого бюджету і має збиток в сумі 895000грн.

Згідно статуту Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго", м. Первомайськ, Луганської області (відповідач) підприємство не має права власності на майно, яке є його основними фондами і перебуває в господарському веденні, і основним джерелом формування майна є доходи від реалізації продукції (робіт та послуг), тобто, доходи за поставлену споживачам теплову енергію і гарячу воду, та фінансування з місцевого бюджету.

Також суд прийняв до уваги той факт, що 75% боргу за газ відповідачем сплачено протягом опалювального сезону 2012 року. Однією з причин невиконання зобов'язання відповідачем повністю і своєчасно є невиконання обов'язків по оплаті газу споживачами - бюджетними установами та іншими суб'єктами.

Стягнення неустойки в сумі 95395,57грн. ускладнить економічний стан підприємства та сплине на погіршення фінансово-економічних показників його діяльності.

В цілях запобігання вказаних обставин суд, керуючись приписами ст.233 ГК України, ст.83 ГПК України, вирішив задовольнити клопотання відповідача про зменшення пені на 50% і стягнути з відповідача пеню в сумі 47697,79грн.

Вирішуючи дане питання, суд виходив з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання зобов'язання, враховуючи наслідки порушення зобов'язання.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовується за визначених умов на розсуд суду.

Щодо конкретного розміру пені, який заявлено до стягнення з відповідача, та зменшення суми, що підлягає до стягнення, то це є оцінкою судом правовідносин та доказів по справі.

Прохання про надання відстрочення та розстрочення виконання рішення суд залишає без задоволення, адже строк відстрочення і розстрочення, визначений відповідачем, є досить великим і доказів покращення фінансового становища на визначений майбутній період відповідач не визначив. При цьому слід вказати, що відповідач не позбавлений права звернутись до суду з такою ж заявою після постановлення судом даного рішення (ст.121 ГПК України).

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру правомірно заявлених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.232,265-267 ГК України, ст.ст.258,526,625,629 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради, м. Первомайськ, Луганської області, вул.. ім.. Куйбишева, 28, ід. Код 32082152 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, вул. ім.. Б.Хмельницького, 6, ід. Код 20077720 суму боргу у розмірі 1199115,39грн., пені у сумі 47697,79грн., інфляційних нарахувань у сумі 8762,59грн., 3% річних у сумі 40537,82грн., витрати на судовий збір 26876,23грн. Видати наказ.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 05.06.13

Суддя Р. Шеліхіна