Ухвала суду № 31636699, 15.05.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

15.05.13 Справа№ 5015/3913/11

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Волошин О.Я., розглянувши матеріали справи

за скаргою:Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Зелена, 109", м. Львів;на дії (бездіяльність):Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів;у справі:№5015/3913/11стягувач:Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Зелена, 109", м. Львів;боржник:Державне підприємство „Житлово-комунальна контора", м .Львів;

За участю представників:

від стягувача: Єсіпов І.А, представник (довіреність № 02/10 від 14.10.2010 р.);

від боржника: не з'явився;

від Личаківського ВДВС Львівського МУЮ: Гнатишин І.С., заступник начальника (довіреність б/н від 13.05.2013 р.);

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Зелена, 109", м. Львів на дії (бездіяльність) Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів у справі №5015/3913/11.

В судове засідання з'явився представник стягувача скаргу підтримав, просив задоволити.

Боржник явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судове засідання з'явився представник Личаківського ВДВС Львівського МУЮ, проти скарги заперечив.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та органу ДВС, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.09.2011 р. позов задоволено - зобов'язано Державне підприємство „Житлово-комунальна контора" передати на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Зелена, 109" житловий комплекс за адресою: місто Львів, вул. Зелена, будинок 109.

02.12.2011 р. на виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.09.2011 р., видано наказ.

26.01.2012 р. державним виконавцем ВДВС Личаківського РУЮ у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу у справі №5015/3913/11 від 02.12.2011 р. (ВП №30972861).

19.04.2012 р. державним виконавцем ВДВС Личаківського РУЮ у Львівській області з виходом на місце виконання складено акт про те, що боржник на виконання не з'явився, рішення суду не виконав, підтвердження про його виконання не надав.

04.05.2012 р. державним виконавцем ВДВС Личаківського РУЮ у Львівській області було винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 680 грн. у зв'язку з тим, що рішення суду у строк, наданий для самостійного виконання, не виконано.

22.05.2012 р. державним виконавцем ВДВС Личаківського РУЮ у Львівській області з виходом на місце виконання складено акт про те, що боржник на виконання повторно не з'явився, рішення суду не виконав, підтвердження про його виконання не надав.

22.05.2012 р. державним виконавцем ВДВС Личаківського РУЮ у Львівській області було винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 1360 грн. у зв'язку з тим, що рішення суду в новий строк, наданий для виконання після застосування штрафних санкцій, не виконано.

02.07.2012 р. заступником начальника ВДВС Личаківського РУЮ у Львівській області було скеровано клопотання в прокуратуру Личаківського району м. Львова про притягнення до боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду від 28.09.2011 р. у справі №5015/3913/11.

13.09.2012 р. заступником начальника ВДВС Личаківського РУЮ у Львівській області винесено постанову про здійснення примусового приводу керівника боржника Литвина Ігора Миколайовича для надання відповідних пояснень з причин невиконання рішення суду.

15.10.2012 р. державним виконавцем ВДВС Личаківського РУЮ у Львівській області винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №30972861 до зведеного виконавчого провадження №34736543.

02.11.2012 р. головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області було винесено постанову про прийняття ВП № 30972861 до виконання.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 4-5, ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Таким чином, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду від 28.09.2011 р. у справі №5015/3913/11, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Закон України „Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У статті 1 вказаного Закону зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 2. ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України „Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення (ч. 2 ст. 75 вищевказаного Закону).

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав (ч. 2 ст. 75 вищевказаного Закону).

Державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Однак, із вчинених державним виконавцем дій не вбачається, що ним вжито всіх можливих заходів у визначені ст.ст. 30, 75 Закону України „Про виконавче провадження" строки.

Зокрема, з огляду матеріалів виконавчого провадження №30972861 встановлено, що з 26.01.2012 р. по 19.04.2012 р. державним виконавцем Личаківського ВДВС Львівського МУЮ не вчинялося жодних виконавчих дій.

Згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, 26.02.2012 р. виконавче провадження №30972861 було зупинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 38 Закону України „Про виконавче провадження" (звернення виконавця до суду із заявою про роз'яснення, відстрочку та ін.).

Відповідно до ст. 38 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець має право, а згідно ст. 37 вказаного закону - зобов'язаний зупинити виконавче провадження за наявності необхідних підстав. Вказані підстави є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Проте, в матеріалах виконавчого провадження відсутні процесуальні документи, з яких можна було б встановити дату та підстави зупинення. Відсутні в матеріалах виконавчого провадження і докази звернення державного виконавця до суду із заявою про роз'яснення, відстрочку, розстрочку виконання рішення суду.

З Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень також вбачається, що 27.02.2012 р. державним виконавцем на адресу сторін скеровано вимогу про призначення виконання за адресою м. Львів, вул. Зелена. 107 на 19.04.2012 р., у той час як предметом виконання є передача на баланс стягувача будинку, який розташований за іншою адресою - м. Львів, вул. Зелена. 109.

Повторно призначене виконання з виходом на місце виконання було визначене виконавцем не за місцем знаходження нерухомого майна, яке є предметом виконавчого провадження, а за юридичною адресою боржника.

Відповідно до п. 3.1. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 р. №43/5, до Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій.

Згідно 3.3. Положення відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.

Пунктом 7.2. Положення встановлено, що посадові особи органу ДВС несуть відповідальність за повноту та вірогідність інформації, яка вноситься до Єдиного реєстру.

З відповіді прокурора Личаківського району м. Львова від 13.07.2012 про повернення подання державного виконавця для доопрацювання вбачається, що державним виконавцем не було вчинено усіх необхідних дій, унаслідок чого недостатньо даних для кваліфікації в діях Литвина І.М. наявності складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України. Зокрема, Литвина І.М., як керівника боржника, жодного разу не було притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця; державним виконавцем не вносилось подання до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника-юридичної особи за межі України.

Таким чином, вимога в частині визнання бездіяльності Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у формі невжиття усіх передбачених заходів щодо примусового виконання наказу від 02.12.2011 р. у справі №5015/3913/11 незаконною є підставною та підлягає до задоволення.

Згідно п. 1.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5, ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України „Про виконавче провадження", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Підпунктом „б" п. 1.5.1. Інструкції встановлено, що постанова як окремий документ повинна обов'язково містити мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову).

Державний виконавець у постанові 15.10.2012 р. про приєднання виконавчого провадження №30972861 до зведеного виконавчого провадження №30972861 не вказав мотивів винесення такої постанови, пославшись лише на наявність декількох документів, де боржником є Державне підприємство „Житлово-комунальна контора" та ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України „Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до п. 3.8. Інструкції у разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Таким чином, законодавством про виконавче провадження не передбачено можливості об'єднання чи приєднання виконавчого провадження по виконанню рішення немайнового характеру з виконавчим провадженням по виконанню рішень про стягнення коштів.

Наказ господарського суду Львівської області у справі №5015/3913/11 виданий на виконання рішення немайнового характеру, а тому у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про приєднання виконавчого провадження №30972861 до зведеного виконавчого провадження №34736543, по якому виконуються рішення про стягнення коштів.

З огляду на наведене, постанову державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 15.10.2012 р. про приєднання виконавчого провадження №30972861 до зведеного виконавчого провадження №30972861 слід визнати недійсною.

Провадження в частині вимоги про зобов'язання Личаківського ВДВС Львівського МУЮ про зобов'язання поновити виконання наказу у межах самостійного виконавчого провадження слід припинити, оскільки, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №30972861, 02.11.2012 р. головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області було винесено постанову про прийняття ВП № 30972861 до виконання.

17.04.2013 р. головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області зобов'язано боржника у строк до 22.04.2013 р. виконати рішення суду та надати письмове підтвердження про виконання (вимога за вих. №09.01-45/718/В3-6602).

Таким чином, виконавчі дії щодо примусового виконання наказу у справі №5015/3913/11 від 02.12.2011 р. після винесення постанови від 15.10.2012 р. про приєднання виконавчого провадження №30972861 до зведеного виконавчого провадження №30972861 продовжують здійснюються ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області в межах самостійного виконавчого провадження №30972861.

Щодо вимоги про винесення окремої ухвали, то як зазначено у п. 5.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" при винесенні окремої ухвали слід враховувати, що вказівки стосовно усунення порушень законності чи недоліків у діяльності підприємств і організацій не повинні виходити за межі компетенції господарського суду, тобто господарський суд не вправі давати вказівки щодо виробничих процесів або оперативно-господарської діяльності та визначати, яке стягнення слід накласти на службову особу.

Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними до виконання (абз. 2 п. 5.3. постанови).

В той же час, як зазначалося вище, 02.11.2012 р. головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області було винесено постанову про прийняття ВП № 30972861 до виконання, тобто, наказ у справі №5015/3913/11 від 02.12.2011 р. станом на дату розгляду скарги на виконанні у Личаківського ВДВС Львівського МУЮ не перебуває. Таким чином, в разі винесення окремої ухвали, Личаківський ВДВС Львівського МУЮ не в змозі буде усунути виявлені недоліки.

Згідно п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст.ст. 75, 82 Закону України „Про виконавче провадження", ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Зелена, 109", м. Львів на дії (бездіяльність) Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції задоволити частково.

2. Визнати бездіяльність Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у формі невжиття усіх передбачених заходів щодо примусового виконання наказу від 02.12.2011 р. у справі №5015/3913/11 незаконною.

3. Визнати недійсною постанову державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 15.10.2012 р. про приєднання виконавчого провадження №30972861 до зведеного виконавчого провадження №30972861.

4. В частині решти вимог скарги провадження у справі припинити.

Суддя Мазовіта А.Б.