Рішення № 31636649, 05.06.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2013 р. Справа № 903/508/13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Зевс Кераміка",

м. Слов'янськ, Донецька область

до відповідача: Приватного підприємства "Арт-Десятка", м. Луцьк

про стягнення 22 434,88грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

Представники:

від позивача: Гадзало І.В. - представник (дов. від 22.04.2013р.)

від відповідача: н/з

Оскільки присутній у судовому засіданні представник позивача не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 - 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач - Приватне акціонерне товариство "Зевс Кераміка" (далі - товариство або ПАТ) в позовній заяві просив стягнути з Приватного підприємства "Арт-Десятка" (далі - підприємство або ПП) 28 541,43грн., в тому числі 21 218,76 грн. - основний борг за поставлений товар, 1 216,12 грн. - проценти за прострочення оплати, 6 106,55 грн. - пені.

Позовні вимоги сторона обґрунтовує тим, що за договором №1719 від 14.11.2011р. позивачем свої зобов'язання виконано - відповідачеві відвантажено плитку керамічну на загальну суму 52 897,7грн., проте відповідач зобов'язання по оплаті товару виконав частково і сплатив лише 22 800,00грн., крім того, повернув товар на суму 9 008,18грн., в результаті чого, станом на 22.04.2013р., утворилась заборгованість в сумі 21 218,76грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на договір №1719 від 14.11.2011р. та норми чинного законодавства, а саме ст.ст. 549, 550, 551, 552, 624, 625, 691, 692.

Представник позивача в засіданні суду та в клопотанні від 03.06.2013р. відмовляється від стягнення пені в сумі 6 106,55грн., решту позовних вимог в сумі 22 434,88грн., з яких 21 089,52грн. - сума основної заборгованості, 1 216,12грн. - 3% річних та 129,24грн. - інфляційні нарахування, просить суд задовольнити зменшені позовні вимоги повністю.

Згідно ст..22 ГПК України позивач вправі до прийнятя рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно п.3.10.Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 у разі прийняття судом зміни (збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Суд приймає зменшення позовних вимог. Спір вирішується судом стосовно нової ціни позову - 22 434,88грн.

Також представник подав клопотання від 03.06.2013р. про долучення до матеріалів справи претензії від 01.03.2012р., довідки від 01.06.2013р. та пояснень щодо розрахунку пені від 01.06.2013р.

Суд долучає вищевказані документи до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, вимог ухвали суду від 21.05.2013 року не виконав, письмових пояснень з приводу заявленого позову суду не надав, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, дана ухвала направлялася відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві (43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Конякіна, 18) та отримана 23.05.2013р. представником відповідача, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №31612092.

У відповідності із п.3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 12.12.2011р.(з наступними змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Із досліджених матеріалів справи та пояснень представника позивача, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

14.11.2011р. між Акціонерним товариством "Зевс Кераміка" в особі генерального директора Богославського О.О. (постачальник) та Приватним підприємством "Арт-Десятка" в особі директора Кушнірука М.Ф. (покупець) укладено договір № 1719 (далі - договір).(а.с. 9-12).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 2.1 договору позивач зобов'язувався продати товар (плитку керамічну глазуровану та неглазуровану в асортименті), а відповідач оплатити та прийняти зазначений товар у відповідності та на умовах, що визначені договором, повний асортиментий перелік товару зазначений у Додатку №1 до договору. Ціна товару фіксується в Додатку №1 до договору, специфікаціях на кожну партію товару, рахунках-фактурах, накладних.

Згідно п.п.2.3, 2.4 цього договору платежі здійснюються в гривнях України шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача, сторони погодили два варіанти порядку оплати поставленого товару: 100% передплата кожної партії товару здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача та відтермінування на 60 календарних днів з дати відвантаження кожної партії товару в межах ліміту товарного кредиту, що дорівнює 150 000,00грн., обрані умови оплати визначаються в специфікації.

Пунктом 8.1 цього договору встановлено строк дії останнього: з моменту його підписання та до 30.12.2012р. Зобов'язання, які не виконані (та/чи виконані неналежним чином) протягом терміну дії договору, мають бути виконані незважаючи на сплив терміну дії договору.

На виконання умов цього договору позивач 16.12.2011р. відвантажив товар (плитку керамічну типу керамограніт виробництва АТ"Зевс Кераміка"), а відповідач прийняв товар без будь-яких претензій щодо його асортименту, кількості та якості, свідченням чого є видаткова накладня №24128 від 16.12.2011р. на загальну суму 52 897,70грн., специфікація №1 від 14.12.2011р., довіреність на отримання цінностей №594 від 15.12.2011р.(а.с. 24,62, 63).

Відповідач в терміни передбачені договором оплату товару не здійснив, в результаті чого позивачем направлено на адресу відповідача претензію вих. №0162 від 01.03.2012р. (факт направлення підтверджується реєстром поштових відправлень товариства за 02.03.2012р. (а.с.132) з вимогою здійснити оплату поставленого товару.

Підприємство письмової відповіді на претензію не надало, проте протягом 2012р. сплатило позивачу 22 800,00грн., про що свідчать витяги про обертання коштів на банківському рахунку АТ"Зевс Кераміка" (а.с. 65-125).

Згідно видаткової накладної №Д-000000001 від 24.01.2013р. відповідачем повернуто позивачу товару га загальну суму 9 008,18грн. (а.с. 126)

Таким чином на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача складає 21 089,52грн. (52 897,70 - 22 800,00 - 9 008,18), що підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 31.01.2013р. та довідкою за підписами генерального та фінансового директорів АТ"Зевс Кераміка" (а.с.133, 146).

Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України, обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

У відповідності із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом вцілому або частково не визнавалася, сторонами розірвана не була (докази відсутні).

Як встановлено, господарські правовідносини у сторін виникли на підставі договору поставки №1719 від 14.11.2011 року.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Ці статті кореспондуються із ст. 193 ГК України. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих за договором зобов'язань, не оплатив у повному обсязі вартості поставленого товару, позовна вимога про стягнення з нього 21 089,52грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 1 216,12грн. 3% річних та 129,24грн. інфляційних нарахувань, згідно розрахунків позивача.

Зазначені вище нарахування перевірені судом в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду №7 від 21.02.2013р. визначено, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (ст.80 ГПК). Припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно віднести на нього пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст..144, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 599, 625, 628, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Арт-Десятка" (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Конякіна, 18, код 3651543) в користь Приватного акціонерного товариства "Зевс Кераміка" (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул. Гончарна,7, код 32359747)

22 434,88грн. заборгованості, в тому числі: 21 089,52грн. - сума основного боргу, 1 216,12грн. - 3% річних, 129,24грн. - інфляційні нарахування, а також 1 352,40грн. витрат по оплаті судового збору.

3.Управлінню ДКСУ у м. Луцьку повернути Приватному акціонерному товариству "Зевс Кераміка" (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул. Гончарна,7, код 32359747) 368,10грн. зайво сплаченого судового збору, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, згідно платіжного доручення №12 від 22.04.2013р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Повний текст рішення складено

05.06.13

Суддя Л. О. Черняк