Рішення № 31636599, 04.06.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 червня 2013 р. Справа № 902/433/13

Провадження № 11/902/4/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії

«Нафтогаз України», (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

(АДРЕСА_1)

про стягнення 7280,29 грн. заборгованості за природний газ

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

позивача : Р. Ткаченко за довіреністю № 258/10 від 14.12.2012р. ;

відповідача : не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 22.03.2013р. звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості та штрафних санкцій в загальному розмірі 7 280,29 грн. за договором на постачання та транспортування природного газу № Ж-10-к-48 від 01.01.2010р..

В процесі розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог, про що подав заяву № 31/10-2329 від 20.05.2013р., в якій просить стягнути з відповідача 5 784,35 грн. боргу, 561,44 грн. пені, 404,90 грн. штрафу, 576,59 грн. інфляційних втрат та 568,04 грн. 3% річних.

Суд відповідно до ст. 22 ГПК України суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між ДП «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України» в особі Вінницької філії ДП «Нафтогазмережі» та ФОП ОСОБА_1 договору № Ж-10-к-48 від 01.01.2010р. Вінницькою філією ДП «Нафтогазмережі» протягом січня-березня 2010 року було імпортовано ФОП ОСОБА_1 природний газ, про що свідчать акти приймання-передачі.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що Споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки та послуги по постачанню та транспортуванню.

На момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача становить 5 784,35 грн.. Порушення відповідачем зобов'язань за договором призвело до нарахування штрафних санкцій обумовлених договором.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.03.2013 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання.

Розгляд справи неодноразово відкладався. Востаннє ухвалою суду 22.05.2013р. розгляд справи відкладено на 04.05.2013р. та зобов'язано сторін виконати вимоги ухвал суду від 25.03.2013р. і 12.04.2013р. в частині надання доказів необхідних для розгляду справи.

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 22.05.2013р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про розгляд справи в суді повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 5240 від 31.05.2013р..

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Перевіривши доводи представника позивача доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

01 січня 2010 року між дочірнім підприємством «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України» в особі Вінницької філії ДП «Нафтогазмережі» (за договором Постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, за договором Споживач) укладено договір на постачання та транспортування природного газу № Ж-10-к-48.

Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачу у 2010 році природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ, послуги по його постачанню та транспортуванню на умовах даного договору.

Постачальник передає споживачу у 2010 році природний газ в об'ємі 16,3 тис.куб.м. (п. 2.1. договору).

Приймання-передача газу, поставленого Споживачу у відповідному місяці оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу (п.3.6 договору).

Акти приймання-передачі газу, що зазначені в пункті 3.6. даного договору, уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа, наступного за звітним. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п. 3.7. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору, ціна за 1000,0 кубічних метрів газу, тариф на його транспортування та порядок розрахунків за газ та транспортування визначається сторонами на рівні граничної ціни, затвердженої Кабінетом Міністрів України та /або НАК «Нафтогаз України» та/або іншим уповноваженим органом з урахуванням всіх відповідних тарифів та надбавок, які встановлюються зазначеними органами для категорії споживачів, до якої належить споживач. Крім того, споживач сплачує всі податки і збори, встановлені чинним законодавством України.

Сторони домовились, що ціна на газ та інші фактори, що впливають на ціну газу, змінені відповідно до п. 4.2. даного договору, є обов'язковими для сторін за даним договором з моменту їх введення в дію без внесення змін до цього договору. Постачальник може додатково надіслати споживачу повідомлення про зміну ціни чи порядку розрахунків, яке є обов'язковим для споживача. Сторони також можуть укласти додаткову угоду про зміну ціни чи порядку розрахунків (що не є обов'язковим). У разі зміни ціни на газ чи порядку розрахунків, здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами (п.4.3. договору).

Розділом 5 договору сторони погодили порядок та умови проведення розрахунків.

Так, відповідно до п. 5.1. договору Споживач не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки (згідно п.2.1 договору) та послуг з постачання та транспортування. При невиконанні споживачем п.5.1. договору постачальник не здійснює постачання газу споживачеві.

Додатковою угодою від 01.02.2010р. до договору №Ж-10к-48 від 01.01.2010р. сторони внесли зміни та доповнення до договору №Ж-10к-48 від 01.01.2010р., а саме: тариф на транспортування 1000,0 куб.м. природного газу по газових мережах ДП «Нафтогазмережі» становить 119,64 грн., в тому числі ПДВ 19,94 грн..

Пункт 10.1. договору викладено в наступній редакції: «Даний договір діє: в частині поставки природного газу з 01.01.2010р. до 31.01.2010 р., в частині транспортування природного газу з 01.12.2009р. до 31.12.2010р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з постачання та транспортування - до їх повного здійснення.

Згідно акту подачі-прийому та реалізації газу №Ж-000000355 від 29.01.2010р. Жмеринська дільниця Вінницької філії ДП «Нафтогазмережі» в січні 2010 року поставила ПП ОСОБА_1 2 060 м.куб. газу.

Згідно акту подачі-прийому та реалізації газу №НГ-Д000007 від 24.02.2010р. та відповідно до умов додаткової угоди від 01.02.2010р. Вінницька філія ДП «Нафтогазмережі» в лютому 2010 року надала ПП ОСОБА_1 послуги по постачанню природного газу обсягом 1 545 м.куб. газу.

Згідно акту подачі-прийому та реалізації газу №НГ-Ж00187 від 30.03.2010р. та відповідно до умов додаткової угоди від 01.02.2010р. Вінницька філія ДП «Нафтогазмережі» в березні 2010 року надала ПП ОСОБА_1 послуги по постачанню природного газу обсягом 1 020 м.куб. газу.

Відповіно до п.1.2. статуту дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» компанія є правонаступником реорганізованого дочірнього підприємства «Нафтогазмережі» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Згідно довідки начальника департаменту бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера заборгованість ПП ОСОБА_1 станом на 31.12.2012 р. становить 5 784,35 грн..

При цьому, матеріли справи не містять доказів проведення відповідачем розрахунків за договором на постачання та транспортування природного газу № Ж-10-к-48 від 01.01.2010р..

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії ДП «Нафтогазмереі» НАК «Нафтогаз України» в особі Вінницької філії ДП «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України» по передачі природного газу відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного газу, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті поставленого газу та послуг по поставці.

З моменту укладення сторонами договору 01.01.2010 року між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України «Поставка».

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 5 784,35 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 561,44 грн. - пені, 404,90 грн. - штрафу, 576,59 грн. - інфляційних втрат та 568,04 грн. - 3% річних.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги по постачанню та транспортуванню у строки, зазначені у п.5.2. даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат 3 % річних та штрафу є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку який здійснено станом на 21.05.2013 року судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим вказані вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, пені, 3% річних, штрафу та інфляційних втрат, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 5 784 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 35 коп. - боргу; 561 (п'ятсот шістдесят одну) грн. 44 коп. - пені; 404 (чотириста чотири) грн. 90 коп. - штрафу; 576 (п'ятсот сімдесят шість) грн. 59 коп. - інфляційних втрат; 568 (п'ятсот шістдесят вісім) грн. 04 коп. - 3% річних; 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 05.06.2013р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (АДРЕСА_1)