Рішення № 31636478, 08.05.2013, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 2-6/11

Провадження № 2/456/1/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2013 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бучківської В. Л.

при секретарі Березіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ТзОВ «Паллада», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій, визнання рішення зборів учасників протиправними, визнання договорів недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, треті особи прокуратура м. Стрий, прокуратура Львівської області, Головне управління юстиції у Львівській області, Стрийське міськрайонне управління юстиції у Львівській області про усунення перешкод в користуванні приміщенням, виселення відповідачів з приміщення та вселення ОСОБА_2 в приміщення, зняття заборони на відчуження частини будинку,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, просить суд зобов'язати ОСОБА_2 передати їй оригінали установчих документів, а саме: оригінал установчого договору про створення та діяльність ТзОВ «Паллада», укладеного 10.11.1994 р., оригінал статуту ТзОВ «Паллада», затверджений установчими зборами ТзОВ «Паллада» (протокол зборів № 1 від 10 листопада 1994 року), копію розпорядження Стрийської міської Ради народних депутатів № 171 від 25.11.1994 року про державну реєстрацію ТзОВ «Паллада», оригінал свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ «Паллада», всю бухгалтерську документацію та все належне ТзОВ «Паллада» майно. Визнати рішення зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року про продаж за 4500 грн., в т.ч. ПДВ, будівлі-приміщення ТзОВ «Паллада» в АДРЕСА_5 ОСОБА_3 (протокол зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року) протиправним та скасувати. Визнати договір купівлі-продажу магазину (19/100 частини цегляного житлового будинку, а саме приміщення №№ 9, 11, 12, 13, 14 загальною площею 56,0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5, укладений 26 грудня 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паллада» і ОСОБА_3 недійсним. Визнати договір дарування 19/100 частини цегляного житлового будинку, а саме приміщення №№ 9, 11, 12, 13, 14 загальною площею 56,0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5, укладений 28 грудня 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 недійсним.

В обґрунтування позовних вимог покликається на розпорядженням Стрийської міської Ради народних депутатів №171 від 25.11.1994 року, яким зареєстровано ТзОВ «Паллада» зі статутним фондом 37 500 000 крб., учасники (засновники): ОСОБА_1 з часткою статутного фонду - 16 875 000 крб., що становить 45% статутного фонду; ОСОБА_2 з часткою статутного фонду - 16 875 000 крб., що становить 45% статутного фонду; ОСОБА_7 з часткою статутного фонду - 3 750 000 крб., що становить 10% статутного фонду, про це стверджує, зокрема, статут ТзОВ «Паллада». 25 жовтня 1995 року збори учасників (засновників) ТзОВ «Паллада» вибрали директором ТзОВ «Паллада» ОСОБА_2 13.12.1996 року ТзОВ «Паллада» купило у представництва ФДМ України у м. Стрию приміщення магазину-салону ТзОВ «Паллада» загальною площею 56,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 за 8791,34 грн. Про це свідчить договір №74 купівлі-продажу, укладений 13.12.1996 року між представництвом ФДМ України у м. Стрию і ТзОВ «Паллада». 14.05.2001 року Стрийський районний суд Львівської області (суддя Сапіга В.П.) розглянув справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні приміщенням, визнання незаконним рішення загальних зборів засновників товариства, відшкодування моральної шкоди і своїм рішенням зобов'язав ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7 в користуванні приміщенням ТзОВ «Паллада» та визнав недійсним рішення загальних зборів ТзОВ «Паллада» №№ 6, 7 від 29.11.1995 року про виведення з членів товариства ОСОБА_1 і ОСОБА_7 та введення в члени товариства ОСОБА_3 Вказаним судовим рішенням встановлено, що 25.11.1994 року розпорядженням Стрийської міської Ради народних депутатів № 171 було зареєстровано ТзОВ «Паллада» зі статутним фондом 37 500 000 крб., учасники (засновники): ОСОБА_1 з часткою статутного фонду - 16 875 000 крб., що становить 45% статутного фонду; ОСОБА_2 з часткою статутного фонду - 16 875 000 крб., що становить 45% статутного фонду; ОСОБА_7 з часткою статутного фонду - 3 750 000 крб., що становить 10% статутного фонду, та встановлено факт, що власником приміщення ТзОВ «Паллада» є ТзОВ «Паллада». Вказане судове рішення набрало законної сили. 16.11.2001 року відділ державної виконавчої служби Стрийського міського управління юстиції зобов'язав ОСОБА_2 до 20.11.2001 року добровільно виконати рішення місцевого суду Стрийського району, а саме усунути перешкоди в користуванні приміщенням ТзОВ «Паллада», тобто зняти замок та видати копію ключів ОСОБА_1 Про це стверджує попередження начальника ВДВС Стрийського міського управління юстиції А.Іваніва від 16.11.2001 року № 7761. 01.02.2002 року державний виконавець ВДВС Стрийського міського управління юстиції Витвицька М.В. в примусовому порядку на підставі виконавчого листа № 2-2-2001р. місцевого суду Стрийського району, виданого 08.10.2001 року, виконала рішення Стрийського районного суду Львівської області від 14.05.2001 року у справі № 2-2/2001р. Про це свідчить акт виконання судового рішення державного виконавця ВДВС Стрийського міського управління юстиції Витвицької М.В. від 01.02.2002 року. 21.02.2005 року збори учасників (засновників) ТзОВ «Паллада» одноголосно вирішили виключити ОСОБА_2 з ТзОВ «Паллада» в зв'язку з вчиненням дій, що перешкоджають досягненню цілей товариства. Частку учасника, який виключений, виділити у встановленому законом порядку за його зверненням. Про це стверджує протокол №1 зборів учасників (засновників) ТзОВ «Паллада» від 21.02.2005 року. Вказане рішення зборів оскаржено не було. 14.05.2005 року збори учасників (засновників) ТзОВ «Паллада», одноголосно вирішили усунути від виконання обов'язків директора ТзОВ «Паллада» ОСОБА_2 та обрали директором ТзОВ «Паллада» ОСОБА_9, а також зобов'язали ОСОБА_2 передати директору ТзОВ «Паллада» ОСОБА_9 печатку, кутовий штамп, оригінали установчих документів, бухгалтерську документацію та майно ТзОВ «Паллада». Про це стверджує протокол № 2 зборів учасників (засновників) ТзОВ «Паллада» від 14.05.2005 року. ОСОБА_2 добровільно не виконала рішення зборів учасників (засновників) ТзОВ «Паллада» від 14.05.2005 року, а саме: не передала директору ТзОВ «Паллада» ОСОБА_9 печатку, кутовий штамп, оригінали установчих документів, бухгалтерську документацію та майно ТзОВ «Паллада». 27.06.2006 року Стрийська державна нотаріальна контора надала ТзОВ «Паллада» копію протоколу зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року. Зі змісту протоколу зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року, з яким ТзОВ «Паллада» вперше ознайомилося тільки 27.06.2006 року, підприємству стало відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка не є учасником (засновником), прийняли внаслідок обману завідомо протиправне рішення продати за 4 500 грн. приміщення ТзОВ «Паллада» громадянці ОСОБА_3 та уповноважити директора ОСОБА_2 підписати договір купівлі-продажу. Учасник (засновник) та директор ТзОВ «Паллада» ОСОБА_2, всупереч ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та п. 9.9. розділу IX статуту ТзОВ «Паллада», свідомо не надіслала учасникам (засновникам) ТзОВ «Паллада» ОСОБА_1 та ОСОБА_7 повідомлення про проведення загальних зборів учасників (засновник) ТзОВ «Паллада», які відбулися 24.12.2002 року, оскільки знала, що на цих зборах буде прийнято рішення про виключення ОСОБА_2 з ТзОВ «Паллада» у зв'язку з вчиненням дій, що перешкоджають досягненню цілей товариства, та буде прийнято рішення про усунення ОСОБА_2 від виконання обов'язків директора ТзОВ «Паллада». Зі змісту протоколу зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року, п.3.8. статуту ТзОВ «Паллада» та ухвали апеляційного суду Львівської області від 17.09.2001 року у справі № 22-а-160/2001р. вбачається, що на зборах учасників (засновників) ТзОВ «Паллада», які відбулися 24.12.2002 року, був присутній тільки один учасник ТзОВ «Паллада» ОСОБА_2, що володіла 45% голосів. Отже, згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» збори учасників (засновників) ТзОВ «Паллада», які відбулися 24.12.2002 року, є неповноважними, а також не відповідають вимогам ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та п.9.9. розділу IX статуту ТзОВ «Паллада». Звертає увагу суду на той факт, що ОСОБА_3 є рідною сестрою ОСОБА_2 Таким чином, дії учасника (засновника) та директора ТзОВ «Паллада» ОСОБА_2 щодо прийняття шляхом обману та зловживання службовим становищем завідомо протиправного рішення про продаж за 4 500 гри. приміщення ТзОВ «Паллада» своїй рідній сестрі ОСОБА_3 є вчиненим з метою завідомо суперечною інтересам ТзОВ «Паллада» та в інтересах своєї рідної сестри ОСОБА_3 Звертає увагу суду на те, що вартість приміщення ТзОВ «Паллада» згідно договору купівлі-продажу магазину від 26.12.2002 року складає 4500,00 грн., а відповідно до договору дарування від 28.12.2002 року вартість приміщення ТзОВ «Паллада» складає 17387,00 грн. Таким чином, за 2 дні вартість приміщення ТзОВ «Паллада» збільшилася майже в 4 рази. З викладеного вбачається, що договір купівлі-продажу приміщення ТзОВ «Паллада» від 26.12.2002 року та договір дарування приміщення ТзОВ «Паллада» від 28.12.2002 року є укладеними внаслідок обману зі сторони рідних сестер ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Крім того, зазначені договори купівлі-продажу від 26.12.2002 року та дарування від 26.12.2002 року завідомо суперечать інтересам ТзОВ «Паллада», в тому числі учасникам (засновникам) ТзОВ «Паллада». ІНФОРМАЦІЯ_1 помер директор та учасник ТзОВ «Паллада» ОСОБА_9 Про це свідчить свідоцтво про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1. 19.04.2010 року засновник (учасник) ТзОВ «Паллада» ОСОБА_1, яка залишилася єдиним учасником цього товариства, приступила до виконання обов'язків тимчасового керівника ТзОВ «Паллада». Про це стверджує наказ ТзОВ «Паллада» від 19.04.2010р. за № 1 к. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не передала новому керівнику ТзОВ «Паллада» печатку, тому ТзОВ «Паллада» не змогло здійснити державну реєстрацію нотаріально посвідченого статуту ТзОВ «Паллада» в новій редакції від 09.07.2005 року.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 просить відмовити за безпідставністю. Звертає увагу, що предмет зустрічного позову частково був вирішений рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області (суддя Янів Н.М.) від 08.11.2011 року у справі № 2-1976/11 за позовом ОСОБА_2 до нього про усунення перешкод в користуванні приміщенням по АДРЕСА_5 Львівської області, рішенням суду в задоволенні позову відмовлено за недоведеністю позивачкою факту користування цим приміщенням відповідачем ОСОБА_6 та факту чинення ним перешкод у користуванні цим приміщенням. Цим рішенням суду встановлено факт, що власником 19/100 частини спірного приміщення по АДРЕСА_5 являється ОСОБА_2 і саме за нею на даний час зареєстроване таке право на підставі договору дарування від 28.12.2002 року, таке майно їй подарувала ОСОБА_3, яка перед тим купила його в ТзОВ «Паллада», від імені якого діяла ОСОБА_2 З листа прокуратури м. Стрия від 20.10.2011 року видно, що за результатами проведеної перевірки по заяві ОСОБА_2 з приводу незаконного зламу замків та проникнення ОСОБА_6 в належне їй приміщення по АДРЕСА_5 прокуратурою м. Стрия 08.04.2011 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно колишнього директора ТзОВ «Паллада» ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину. Щодо посилання позивачки (ОСОБА_2 на лист ВАТ «Львівобленерго» від 04.10.2010 року на ім'я ОСОБА_6, згідно якого останній звертався в Стрийський РЕМ для підключення енергопостачання до приміщення по АДРЕСА_5, то даний лист він, як відповідач не заперечив, а вказав, що так як на даний час являється представником ОСОБА_1 (дружини покійного ОСОБА_9), яка є виконуючим обов'язки ТзОВ «Паллада», то за її дорученням він звертався в відділ електромереж, для підключення освітлення до спірного приміщення, в чому йому було відмовлено і роз'яснено, що документально власником приміщення є ОСОБА_2 і саме за її заявою відключено енергопостачання. 19.03.2012 року апеляційний суду Львівської області своєю ухвалою у справі №22-ц-1576/12 відхилив апеляційну скаргу ОСОБА_2 та залишив рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.11.2011 року у справі № 2-1976/11 без змін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, дала пояснення, аналогічні вищенаведеним, просить задоволити уточнені позовні вимоги, в задоволенні зустрічного позову відмовити за безпідставністю.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 уточнені позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити, в задоволенні зустрічного позову просить відмовити за безпідставністю, дав пояснення, аналогічні вищенавденим.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 первісний позов не визнала, просить в його задоволенні відмовити, та подала 25.08.2011 р. зустрічну позовну заяву, та уточнивши 23.09.2011 р. позовні вимоги просить суд виселити відповідачів з приміщення по АДРЕСА_5, яке належить їй на праві особистої власності, вселити її, ОСОБА_2 в приміщення, яке належить їй на праві праві особистої власності, зняти заборону на відчуження 19/100 частини цегельного будинку, а саме: приміщення №9,11,12,13,14, загальною площею 56 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_5, яке належить їй на праві особистої при ватної власності з 13.12.1996 року. В обґрунтування зустрічного позову покликається на те, що згідно договору купівлі-продажу №74 вона стала власником магазину, що є предметом спору. Доказу втрати чинності цього договору, який посвідчуває її право власності на майно ніким в суді не представлено. Цей договір купівлі-продажу від 13.12.1996 року не визнавався недійсним і ніхто не вправі був обмежувати її право користування магазином. 26.12.2002 року згідно договору купівлі-продажу магазину нею було продано приміщення загальною площею 56 кв.м. по АДРЕСА_5 громадянці ОСОБА_3. 28.12.2002 року згідно договору-дарування приміщення по АДРЕСА_5 було набуте нею на праві особистої приватної власності та зареєстровано в Стрийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації. Докази втрати чинності зазначеними вище документами, які посвідчують її право власності на майно ніким в суд не представлено. Стосовно ОСОБА_1 прокуратурою м. Стрия 29.04.1998 року була порушена кримінальна справа №170-0094 за ознаками злочину, передбаче ного ч.1 ст.194 КК України, а також двома постановами від 19.09.2000 року за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 165, 172, ч.1 ст.194 КК України. ОСОБА_1 неодноразово порушувала правові норми чинного законодавства, а саме: підробляла підписи ОСОБА_2 на банківських документах, про що самовільно зізналася 27.06.1997 року по кримінальній справі №1-177/1997 року. Про це свідчить ви рок Стрийського суду Львівської області від 27.06.1997 року по кримінальній справі №1-177/1997 року. 12.03.2010 року в приміщенні, яке належить їй на праві особистої власності, громадянин ОСОБА_6 в 10 год. 15 хв. взламав замки у вхідних дверях, поміняв замки, повісив вивіску "Юридичні послуги" і незаконно користується до цього часу її примі щенням по АДРЕСА_5. Громадянин ОСОБА_6 немає права надавати юридичні послуги, оскільки він не є юристом чи адвокатом, про це підтверджує лист Стрииської міської ради від 18.03.2010 року, в якому перший заступник голови міста ОСОБА_8ОСОБА_4 повідомив наступне: "виконавчим комітетом не надавалось право ОСОБА_6 надавати юридичні послуги». Вважає, що її безпідставно притягнули до участі в цивільній справі з наміром позбавити конституційного права власності на приміщення. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1, ОСОБА_7 ніякого відношення з 13.12.1996 року до приміщення магазину-салону ТзОЗ "Паллада" не мали і не мають, оскільки вони не хотіли вносити внесок до статутного капіталу ТзОВ «Паллада». Вони не є членами ТзОВ "Паллада", оскільки подали 07.11.1995 року заяви про вихід, що підтверджує ухвала апеляційного суду Львівської області від 10.02.1997 року по справі №3391/1997, де вказано про те, що згідно договору купівлі-продажу від 13.12.1996 р. ОСОБА_2 стала власником магазину, що є предметом спору. 14.05.2001 року суддя Стрийського районного суду Львівської області Сапіга В.П., керуючись ст.227 ч.4 ЦПК України, ухвалив: "Закрити провадженні в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_9 до ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення про приватизацію магазину, прийнявши відмову позивачів від позову", ухвалив: "Закрити провадженням цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про зобов'язання не чинити перешкод в проведенні загальних зборів товариства". Вказані ухвали від 14.05.2001 року не оскаржені, вони набрали законної сили. Однак, ОСОБА_6 незаконно, в порушення вимог ст.207 ЦПК України, без будь яких повноважень від померлого ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_7 неправомірно звертається в суд із заявою про позбавлення її права власності. 4 вересня 2006 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області ( суддя Сапіга В.П.) ухвалив: "В забезпечення позову слід накласти заборону на відчуження 9/100 частини цегельного будинку, а саме приміщення №9,11,12,13,14, загальною площею 56 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5. До цього часу накладена заборона на відчуження її майна не скасована. 30.08.2010 р. суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Сас С.С. в справі №2-424/10 постановив незаконну ухвалу, якою зупинив провадження по справі за її позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні приміщенням до завершення розгляду справи №2-7/10, тобто даної справи №2-6/11. 19.07.2011 р. у справі №2-145/2011 (2-424/10) суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Ковалишин Н.І., керуючись ч.6 ст 205 ЦПК України, ухвалила: "Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні приміщенням. Виділити з матеріалів справи позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні приміщенням та присвоїти окремий номер". Даній справі було присвоєно №2-1976/2011. Додатково звернула увагу суду, що на дату державної реєстрації ТзОВ «Паллада», ідентифікаційний код 22414371, АДРЕСА_1 25.11.1994р. засновники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 - не сплатили і не сплачували своїх внесків в розмірі статутного фонду 37500000 укр.крб. Особисті вклади засновників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 до реєстрації 25.11.1994р. ТзОВ «Паллада» АДРЕСА_2 у державного реєстратора, у документації вказаного товариства, у архівному відділі і т.д. відсутні, в зв'язку з тим що ніхто не сплатив своїх статутних внесків. Після реєстрації 25.11.1994р. ТзОВ «Паллада» АДРЕСА_2 вона почала одноосібно вносити і внесла кошти 100%, тобто свою долю учасника статутного фонду товариства: 13.12.1994р. - 11 200 000 крб.; 15.12.1994р. - 16 000 000 крб.; 26.12.1994р. - 1100 000 крб.; 10.02.1995р. - 15 005 000 крб.; 01.03.1995р. - 50 186 000 крб. Вклад внесений нею особисто в статутний фонд товариства в сумі 93491000 оцінений у карбованцях, становить 45% її частку учасника та засновника вказаного товариства у статутному фонді. Нею було внесено до статутного фонду 93491000 крб., про що стверджують квитанції до прибуткового касового ордера, лист Стрийського відділення акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку №1101 від 10.06.1997 року, який підтверджує про статутний внесок оплачений нею в Стрийське відділення акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку - в сумі 93 491 000 крб. та баланс на 01.10.1995р. ТзОВ «Паллада» адреса АДРЕСА_2 ідентифікаційний код 22414371, в якому сама ОСОБА_1 підтвердила своїм підписом та завірила печаткою ТзОВ «Паллада» ідентифікаційний код 22414371 про те, що статутний фонд товариства (капітал) становить 93491 (одиниця виміру: тис. грошових од.). 25.10.1995 року протоколом зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Паллада" від 25.10.1995 року було вирішено зняти із посади директора ОСОБА_1 та обрати на цю посаду директором даного товариства її. У граничний річний строк після реєстрації товариства ТзОВ «Паллада» ОСОБА_1, ОСОБА_7 не внесли коштів у статутний фонд ТзОВ «Паллада» ідентифікаційний код 22414371 АДРЕСА_1 і 07.11.1995 року ОСОБА_1, ОСОБА_7 подали заяви про вихід з товариства. 07.11.1995 року ОСОБА_1, ОСОБА_7 не хотіли вносити кошти у статутний фонд та будь-яке майно в товариство, тому подали заяви «про добровільний вихід із числа засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада» за власним бажанням». Протоколом № 6 зборів засновників ТзОВ "Паллада" від 29.11.1995 року було вирішено задовольнити заяви ОСОБА_1, ОСОБА_7 про їх вихід з числа засновників ТзОВ "Паллада" за власним бажанням та надати право ОСОБА_2 сформувати новий склад засновників і внести відповідні зміни в установчі документи. Після виходу ОСОБА_1, ОСОБА_7 тільки вона, ОСОБА_2 здійснювала права і виконувала обов'язки учасника-засновника товариства і набула право власності на 100% частку в статутному капіталі ТзОВ «Паллада». Протоколом №7 зборів засновників ТзОВ "Паллада" від 29.11.1995 року на підставі п.3.13 Статуту ТзОВ «Паллада», ч.1 ст.53 Закону України «Про господарські товариства» було розглянуто та задоволено заяву ОСОБА_3 про введення її в учасники товариства та вона, ОСОБА_2 надала їй (своїй рідній сестрі) свою частку статутного фонду в розмірі 10%; було розірвано засновницький договір між ОСОБА_1, ОСОБА_7 на підставі невнесення внесків до статутного фонду (п.3.8 Статуту); змінено місце знаходження товариства; внесено зміни до установчого договору. Право власності на відчужувану нею, ОСОБА_2 10% частку у статутному капіталі товариства перейшло до учасника товариства ОСОБА_3 з моменту державної реєстрації змін до установчих документів з часткою в статутному фонді 10%. Залишені членами ТзОВ "Паллада" ОСОБА_2, ОСОБА_3 змінили місцезнаходження товариства з АДРЕСА_3 (квартира ОСОБА_1) та перейшли в орендоване ними приміщення по АДРЕСА_5 про що підтверджує видане Стрийською міською радою свідоцтво №22414371 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ТзОВ "Паллада" від 20.12.1995р. на підставі змін до установчого договору ТзОВ «Паллада» від 10.11.1994р. Внесені нею, ОСОБА_2 29.11.1995 р. зміни до установчих документів і виданого Стрийською міською радою свідоцтва №22414371 про державну реєстрацію ТзОВ "Паллада" від 20.12.1995 р. або визнання недійсними рішень загальних зборів щодо внесення змін до установчих документів ОСОБА_1. ОСОБА_7. ОСОБА_9 не були оскаржені ними та не було визнано їх недійсними. Ухвалою Судової колегії в цивільних справа Львівського обласного суду від 10.02.1997р. визнано за нею, ОСОБА_2 право власності на її майно. В ухвалі від 10.02.1997р. вказано: «На час постановлення рішення, згідно договору купівлі-продажу від 13.12.1996 року відповідачка стала власником магазину, що є предметом спору. Цей договір суд залишив поза увагою, не дав йому жодної оцінки. Без визнання цього договору недійсним, суд не вправі був обмежувати право користування магазином відповідачку» (справа №3391/97р.). В 1999 році вона захворіла, стала інвалідом третьої групи загального захворювання, про що підтверджують виписки з історії хвороби, а також довідка від 01.12.2000 року та довідка від 04.01.2000 року. Ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_7 не були стороною договорів купівлі-продажу від 13.12.1996 року та від 26.12.2002 року, тому суд не має права застосовувати до цих договорів наслідки недійсності правочину. ОСОБА_1, ОСОБА_7 на момент набуття нею, ОСОБА_2 права власності (13.12.1996 року) та на момент прийняття оспорюваних ними договорів не були учасниками товариства, тому ці договори не порушували і не могли порушувати їх прав та законних інтересів, що є обов'язковою умовою для виникнення в особи права на оспорювання відповідних договорів у судовому порядку. Оскільки рішення органів товариства є рішенням товариства, та відповідачем у спорах про визнання недійсними загальних зборів є саме товариство, тому пред'явлення вищевказаних позовів до них, учасників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є неправомірним та необгрунтованим. Таким чином, відсутність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_6 є підставою для відмови у задоволенні позову. З 12.03.2010 року в прокуратурі м. Стрия знаходиться на розгляді її скарга про злочин скоєний відносно неї, ОСОБА_2 та її власності по АДРЕСА_5. За результатом розгляду її скарг в період з 12.03.2010р. по сьогоднішній день прокуратурою м. Стрия було постановлено 9 (дев'ять) процесуальних рішень - постанов про відмову в порушенні кримінальної справи 06.04.2010р., 19.04.2010р., 01.06.2010р., 30.07.2010р., 20.08.2010р., 17.12.2010р., 08.04.2011р., 18.11.2011, 23.06.2012р. відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_6 на підставі ст.6 п.2 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.162 ч.1 КК України, які скасовані: 09.04.2010р., 21.04.2010р., 02.06.2010р., 19.08.2010р., 08.12.2010р. - прокурором м. Стрия, 25.03.2011р., 15.11.2011р., 08.06.2012р., 12.07.2012р. - прокуратурою Львівської області. За результатом розгляду скарг ОСОБА_9 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1) в період з 19.04.2010р. по сьогоднішній день прокуратурою м. Стрия було постановлено 8 рішень - постанов про відмову в порушенні кримінальної справи відносно неї, на підставі ст.6 п.2 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст.365 ч.1 КК України, які скасовані прокурором м. Стрия та прокуратурою Львівської області. Вищевказаними процесуальними рішеннями-постановами прокуратури встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_6 незаконно займають її приміщення по АДРЕСА_5. Вважає, що вказаний спір належить до компетенції господарського суду, а тому суд немає права його розглядати. Крім того, звертає увагу суду, що ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6 за уточненою позовною заявою із вказаним ними незареєстрованим ТзОВ «Паллада» не мають зареєстрованого статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, відповідно не являються юридичною особою, тому вони не можуть користуватися правом: виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права. ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6 не надали суду жодних доказів у підтвердження поважних причин та істотних перешкод для своєчасного звернення до суду з позовом та в позовах не зазначили, як прийняття спірних рішень порушило їх права чи законні інтереси, не надали будь-яких доказів, а тому пропустили встановлений законом строк позовної давності для звернення до суду.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 первісний позов не визнала, просить в його задоволенні відмовити, зустрічні позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з підстав, наведених ОСОБА_2

Представник третьої особи з самостійними вимогами ТзОВ «Паллада» - ОСОБА_1 (засновник (учасник) та тимчасовий керівник ТзОВ «Паллада») позовні вимоги про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій, визнання рішення зборів учасників протиправними, визнання договорів недійсними підтримала.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, проте подала на адресу суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності /Т.4 а.с.36/.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, проте подала на адресу суду заперечення на зустрічний позов (Т.4 а.с.179-182) та заяву про розгляд справи у її відсутності (Т.4 а.с.241).

Третя особа- прокурор Стрийської міжрайонної прокуратури Івасівка О.З. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 та заперечила позовні вимоги, заявлені за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3

Третя особа - представник прокуратури Львівської області в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи або розгляд у його відсутності не подав, а тому суд вважає за можливе справу розглянути у його відсутності.

Третя особа - представник Головного управління юстиції у Львівській області в судове засідання не з'явився, проте подав на адресу суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності (Т.5 а.с.54, 317, Т.6 а.с.70).

Третя особа - представник Стрийського міськрайонного управління юстиції у Львівській області в судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду заяву, в якій просить справу розглядати у їхній відсутності (Т.4 а.с. 222-223). Державний виконавець Витвицька М.В. в судовому засіданні, як представник Стрийського міськрайонного управління юстиції у Львівській області позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечила та зазначила, що рішення суду від 2001 р. виконане.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2011 року провадження в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ТзОВ «Паллада», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій, визнання рішення зборів учасників протиправними, визнання договорів недійсними відновлено на підставі заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 від 01.06.2011 р. (Т.4 а.с.25-28).

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.11.2011 р. зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, треті особи прокуратура м. Стрий, прокуратура Львівської області, Головне управління юстиції у Львівській області, Стрийське міськрайонне управління юстиції у Львівській області про усунення перешкод в користуванні приміщенням, виселення відповідачів з приміщення та вселення позивача ОСОБА_2 в приміщення, яке належить їй, зняття заборони на відчуження частини будинку прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ТзОВ «Паллада», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій, визнання рішення зборів учасників протиправними, визнання договорів недійсними (Т.5 а.с.13-14).

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ТзОВ «Паллада», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій, визнання рішення зборів учасників протиправними, визнання договорів недійсними залишено без розгляду (Т.5 а.с.272-273).

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2012 року провадження у справі в частині позовних вимог: 1. Визнання неподання ОСОБА_2 учасникам (засновникам) ТзОВ «Паллада» річних звітів за 1995-2004 роки такими, що суперечать пункту 10.5 розділу Х статуту ТзОВ «Паллада», ст.11 Закону України «Про господарські товариства» та перешкоджають досягненню цілей ТзОВ «Паллада». 2. Визнння розрахунку ТзОВ «Паллада» від 08.11.2005 р. суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень місяць 2005 року, недійсним. 3. Визнання печатки та кутового штампу ТзОВ «Паллада», ідентифікаційний код №22414371 недійсними. 4. Зобов'язання ОСОБА_2 передати у дозвільну систему Стрийського МВ УМВС України у Львівській області для знищення печатку та кутовий штамп ТзОВ «Паллада», ідентифікаційний код №22414371 закрито (Т.5 а.с.280-281).

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ТзОВ «Паллада», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій, визнання рішення зборів учасників протиправними, визнання договорів недійсними підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, треті особи прокуратура м. Стрий, прокуратура Львівської області, Головне управління юстиції у Львівській області, Стрийське міськрайонне управління юстиції у Львівській області про усунення перешкод в користуванні приміщенням, виселення відповідачів з приміщення та вселення ОСОБА_2 в приміщення, зняття заборони на відчуження частини будинку слід відмовити, виходячи з наступного.

Враховуючи положення п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» від 15.12.2006 року, п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно якого Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. А відтак, враховуючи те, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України 2003 року по даній справі, слід керуватися положеннями ЦК України в редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом ч.1 і 2 ст.15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Розгляд справ за КАС України (ст.17) або ГПУ України (ст.ст.1,12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» від 15.12.2006 року після набрання чинності цим Законом заяви і скарги у справах, передбачених абзацом першим пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, по яких не порушено (не відкрито) провадження, розглядаються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, а тому суд вважає, що вказаний спір підсудний Стрийському міськрайонному суду Львівської області, що встановлено ухвалою апеляційного суду Львівської області від 14.03.2012 р. (Т.5 а.с.135-137).

Правовідносини сторін по спірних договорах регулюються Законом України "Про господарські товариства" та Цивільним кодексом Української РСР від 18.07.1963 року, оскільки щодо угод, вчинених до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року, застосовуються відповідні положення того законодавства, яке діяло на час укладення такої угоди.

Чинним законодавством не встановлено вичерпного переліку випадків, коли особа, право якої порушено рішенням загальних зборів чи органів управління товариства, може звернутися по захист до суду. При розгляді спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів та органів управління товариства суду слід з'ясовувати, чи відповідає спірне рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що ухвалив це рішення, а також встановлювати факт порушення у зв'язку з ухваленням спірного рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Правом на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів та інших органів товариства наділені, насамперед, акціонери товариства, а також інші особи, права та охоронювані законом інтереси яких порушуються такими рішеннями, зокрема державні органи в межах їх компетенції.

В судовому засіданні встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

25.11.1994 року розпорядженням Стрийської міської Ради народних депутатів № 171 було зареєстровано ТзОВ «Паллада» зі статутним фондом 37 500 000 крб., учасники (засновники): ОСОБА_1 з часткою статутного фонду - 16 875 000 крб., що становить 45% статутного фонду; ОСОБА_2 з часткою статутного фонду - 16 875 000 крб., що становить 45% статутного фонду; ОСОБА_7 з часткою статутного фонду - 3 750 000 крб., що становить 10% статутного фонду. Про це стверджує статут ТзОВ «Паллада» (Т. 1 а.с. 9 - 15, 179 - 185, Т. 2 а.с. 6 - 17).

Згідно зі ст.4 Закону України «Про господарські товариства» товариство діє на підставі статуту, який повинен містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місце знаходження, розмір та порядок утворення статутного - (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Установчим документом ТзОВ «Паллада» є статут (Т.1 а.с.15).

Статут ТзОВ "Паллада" було затверджено протоколом установчих зборів №1 від 10.11.1994 року товариства з обмеженою відповідальністю "Паллада" та зареєстровано розпорядженням Стрийської міської Ради № 171 від 25.11.1994 року (Т.1 а.с.179-185).

ТзОВ «Паллада» з юридичною адресою АДРЕСА_4 згідно з установчим договором від 10.11.1994 року і статутом від 25.11.1994 року, зареєстрованим 25.11.1994 року, заснували ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 Статутний фонд затверджений в сумі 37 500 000 крб., долі учасників у статутному фонді: ОСОБА_1 -16 875 000 крб., ОСОБА_2 -16 875 000 крб., ОСОБА_7 - 3 750 000 крб. (Т.1 а.с.179-185)

Відповідно до ст.52 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991р. N1576-ХІІ, а також п.п.3.9, 3.10, 10-2, 10-4 Статуту ТзОВ «Паллада» кожен учасник повинен був внести повністю свою долю у статутний фонд не пізніше одного року з дня створення товариства. При виконанні цієї умови виникають права учасників на розпорядження спільним майном і вирішення питань діяльності товариства. Дуже важливо що кількість голосів для прийняття рішень визначається не кількістю учасників, а пропорційно долі кожного учасника, яка фактично внесена ним у статутний фонд.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991р. N 1576-ХІІ учасники товариства зобов'язані, зокрема, виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами.

Статтею 29 Цивільного кодексу Української РСР передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).

Згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 року № 1576-ХІІ у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Відповідно до п. 10.1. розділу X статуту ТзОВ «Паллада», управління товариством здійснюється директором, який обирається з числа засновників або наймається на контрактній основі.

25 жовтня 1995 року збори учасників (засновників) ТзОВ «Паллада» вибрали директором ТзОВ «Паллада» ОСОБА_2

20.11.1996р. рішенням Стрийської міської ради народних депутатів Львівської області №400 було затверджено перелік приміщень, які підлягають приватизації в 1996 році шляхом викупу юридичними особами, що їх орендують і зобов'язано представництво Фонду державного майна України у м. Стрию здійснити приватизацію вказаного приміщення по АДРЕСА_5 (Т.1 а.с.197-198).

13.12.1996 року ТзОВ «Паллада» купило у представництва ФДМ України у м. Стрию приміщення магазину-салону ТзОВ «Паллада» загальною площею 56,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 за 8791,34 грн. Про це свідчить договір №74 купівлі-продажу, укладений 13.12.1996 року між представництвом ФДМ України у м. Стрию і ТзОВ «Паллада», посвідчений нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Чернелевською М.М. та зареєстровани в реєстрі за № 2-5695 (Т. 1 а.с. 48- 52, 23 - 237, Т. 4 а.с. 7- 9).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

14.05.2001 року Стрийський районний суд Львівської області (суддя Сапіга В.П.) розглянув справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні приміщенням, визнання незаконним рішення загальних зборів засновників товариства, відшкодування моральної шкоди та судовим рішенням від 14.05.2010 року позов задовольнив частково. Зобов'язав ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7 в користуванні приміщенням ТзОВ «Паллада» та визнав недійсним рішення загальних зборів ТзОВ «Паллада» №№ 6,7 від 29.11.1995 року про виведення з членів товариства ОСОБА_1 і ОСОБА_7 та введення в члени товариства ОСОБА_3 (Т.1 а.с.230-234).

17.09.2001 року апеляційний суд Львівської області своєю ухвалою у справі № 22-а-160/2001р. апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилив. Виключив з числа позивачів ОСОБА_9 щодо яких зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні примішенням ТзОВ «Паллада», а в решті рішення суду залишив без змін (Т.1 а.с.17-18).

25.12.2001 року Верховний Суд України своєю ухвалою відмовив в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Стрийського районного суду Львівської області від 14.05.2001 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17.09.2001 року (Т.1 а.с.19).

Рішенням Стрийського районного суду Львівської області від 14.05.2001 року у справі № 2-2/2001р., ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17.09.2001 року у справі № 22-а-160/2001р. та ухвалою Верховного Суду України від 25.12.2001 року встановлено факт, що 25.11.1994 року розпорядженням Стрийської міської Ради народних депутатів № 171 було зареєстровано ТзОВ «Паллада» зі статутним фондом 37 500 000 крб., учасники (засновники): ОСОБА_1 з часткою статутного фонду - 16 875 000 крб., що становить 45% статутного фонду; ОСОБА_2 з часткою статутного фонду - 16 875 000 крб., що становить 45% статутного фонду; ОСОБА_7 з часткою статутного фонду - 3 750 000 крб., що становить 10% статутного фонду, та встановлено факт, що власником приміщення ТзОВ «Паллада» є ТзОВ «Паллада».

16.11.2001 року відділ державної виконавчої служби Стрийського міського управління юстиції зобов'язав ОСОБА_2 до 20.11.2001 року добровільно виконати рішення місцевого суду Стрийського району, а саме усунути перешкоди в користуванні приміщенням ТзОВ «Паллада», тобто зняти замок та видати копію ключів ОСОБА_1 Про це стверджує попередження начальника ВДВС Стрийського міського управління юстиції А.Іваніва від 16.11.2001 року № 7761 (Т.4 а.с.10).

01.02.2002 року державний виконавець ВДВС Стрийського міського управління юстиції Витвицька М.В. в примусовому порядку на підставі виконавчого листа № 2-2-2001р. місцевого суду Стрийського району, виданого 08.10.2001 року, виконала рішення Стрийського районного суду Львівської області від 14.05.2001 року у справі № 2-2/2001р. Про це свідчить акт виконання судового рішення державного виконавця ВДВС Стрийського міського управління юстиції Витвицької М.В. від 01.02.2002 року (Т.4 а.с.11, 12).

Згідно з ч. 3 ст. 100 ЦК України учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Відповідно до положення ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції Закону № 3095-ІІІ від 07.03.2002 року) учасник товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягнення цілей товариства, може бути виключений з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Згідно з ч. 3 ст. 98 ЦК України учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами товариства питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством.

23.11.2004 року голова ТзОВ «Паллада» ОСОБА_1 повідомила учасників (засновників) ТзОВ «Паллада», що 29.12.2004 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні ТзОВ «Паллада» відбудуться збори учасників ТзОВ «Паллада» з наступним порядком денним: 1) Про виключення ОСОБА_2 з ТзОВ «Паллада» за систематичне невиконання своїх обов'язків та перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства. 2) Інше. ОСОБА_2 відмовилася отримати телеграму, в якій було зазначено дане повідомлення. Про це свідчить зміст телеграми ОСОБА_1 від 23.11.2004 року, чек ВАТ «Укртелеком» від 23.11.2004 року та повідомлення про вручення телеграм від 25.11.2004 року (Т. 2 а.с. 18- 20).

Оскільки ОСОБА_2 відмовилася отримати телеграму від 23.11.2004 року та не з'явилась на збори учасників ТзОВ «Паллада», які були призначені на 29.12.2004 року, тому 17.01.2005 року голова ТзОВ «Паллада» ОСОБА_1 повідомила учасників (засновників) ТзОВ «Паллада», що 21.02.2005 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні ТзОВ «Паллада» відбудуться збори учасників ТзОВ «Паллада» з тим же самим порядком денним як збори, що були призначені на 29.12.2004 року. Про це свідчить зміст телеграми ОСОБА_1 від 17.01.2005 року, чек ВАТ «Укртелеком» від 17.01.2005 року та повідомлення про вручення телеграм від 17.01.2005 року (Т.2 а.с.18- 20).

21.02.2005 року збори учасників (засновників) ТзОВ «Паллада», керуючись ч. 3 ст. 98, ч. 3 ст. 100 ЦК України та ст.ст. 54, 58, 59, 60, 61, 64 Закону України «Про господарські товариства», одноголосно вирішили виключити ОСОБА_2 з ТзОВ «Паллада» в зв'язку з вчиненням дій, що перешкоджають досягненню цілей товариства. Частку учасника, який виключений, виділити у встановленому законом порядку за його зверненням. Про це стверджує протокол № 1 зборів учасників (засновників) ТзОВ «Паллада» від 21.02.2005 року (Т. 1 а.с. 53, 266, Т. 2 а.с. 21).

Згідно з ч. 3 ст. 99 ЦК України члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

14.05.2005 року збори учасників (засновників) ТзОВ «Паллада», керуючись ч. 3 ст. 99 ЦК України, ст.ст. 58, 59, 60, 61, 62 Закону України «Про господарські товариства» та розділом X статуту ТзОВ «Паллада», одноголосно вирішили усунути від виконання обов'язків директора ТзОВ «Паллада» ОСОБА_2 та обрали директором ТзОВ «Паллада» ОСОБА_9, а також зобов'язали ОСОБА_2 передати директору ТзОВ «Паллада» ОСОБА_9 печатку, кутовий штамп, оригінали установчих документів, бухгалтерську документацію та майно ТзОВ «Паллада». Про це стверджує протокол № 2 зборів учасників (засновників) ТзОВ «Паллада» від 14.05.2005 року (Т. 1 а.с. 54, 55, 268, 269, Т. 2 а.с. 22, 23), наказ ТзОВ «Паллада» від 14.05.2005 року за № 1 к (Т. 2 а.с. 278, Т. 3 а.с. 115), та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 30.01.2010 року (Т.2 а.с. 279, Т.3 а.с. 130), в якому зазначено, що адресою ТзОВ «Паллада» є АДРЕСА_5 Львівської області, а керівником цього підприємства є ОСОБА_9.

ОСОБА_2 добровільно не виконала рішення зборів учасників (засновників) ТзОВ «Паллада» від 14.05.2005 року, а саме не передала директору ТзОВ «Паллада» ОСОБА_9 печатку, кутовий штамп, оригінали установчих документів, бухгалтерську документацію та майно ТзОВ «Паллада».

Слід зазначити, що рішенням Стрийського районного суду Львівської області (суддя Сапіга В.П.) від 14.05.2001 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7 про повернення ОСОБА_9 печатки, кутового штампу та бухгалтерської документації з підстав законності перебування ОСОБА_2 на посаді директора та проведення зборів засновників 21.03.1996 р. у її відсутності. В ухвалі апеляційного суду Львівської області у справі №22ц0160/01 вказано: «Оскільки суд прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_2 є законно директором і немає підстав таким вважати ОСОБА_9 його слід виключити з числа позивачів» (Т.2 а.с.52-55).

Суд вважає, що заявлена ОСОБА_1 позовна вимога про зобов'язання відповідача ОСОБА_2 передати засновнику (учаснику) та тимчасовому керівнику ТзОВ «Паллада» ОСОБА_1 оригінали установчих документів, а саме: оригінал установчого договору про створення та діяльність ТзОВ «Паллада», укладеного 10 листопада 1994 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7, оригінал статуту ТзОВ «Паллада», затверджений установчими зборами ТзОВ «Паллада» (протокол зборів № 1 від 10 листопада 1994 року) та зареєстрований розпорядженням Стрийської міської Ради народних депутатів № 171 від 25.11.1994 року, копію розпорядження Стрийської міської Ради народних депутатів № 171 від 25.11.1994 року про державну реєстрацію ТзОВ «Паллада», оригінал свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ «Паллада», всю бухгалтерську документацію та все належне ТзОВ «Паллада» майно підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

25 жовтня 1995 року збори учасників (засновників) ТзОВ «Паллада» вибрали директором ТзОВ «Паллада» ОСОБА_2

14.05.2005 року збори учасників (засновників) ТзОВ «Паллада» одноголосно вирішили усунути від виконання обов'язків директора ТзОВ «Паллада» ОСОБА_2 та обрали директором ТзОВ «Паллада» ОСОБА_9, а також зобов'язали ОСОБА_2 передати директору ТзОВ «Паллада» ОСОБА_9 печатку, кутовий штамп, оригінали установчих документів, бухгалтерську документацію та майно ТзОВ «Паллада».

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер директор та учасник ТзОВ «Паллада» ОСОБА_9 Про це свідчить свідоцтво про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 (Т. 3 а.с.152).

19.04.2010 року засновник (учасник) ТзОВ «Паллада» ОСОБА_1, яка залишилася єдиним учасником цього товариства, приступила до виконання обов'язків тимчасового керівника ТзОВ «Паллада». Про це стверджує наказ ТзОВ «Паллада» від 19.04.2010р. за № 1 к (Т. 3 а.с. 153, 165).

Рішення, прийняте зборами учасників (засновників) ТзОВ «Паллада» 14.05.2005 р. скасованим, у встановленому законом порядку не було, на даний час ОСОБА_1 є тимчасовим керівником підприємства, а ОСОБА_2, згідно рішення зборів учасників (засновників) ТзОВ «Паллада» від 21.02.2005 р. виключена з ТзОВ «Паллада» в зв'язку з вчиненням дій, що перешкоджають досягненню цілей товариства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Підлягає до задоволення і позовна вимога про визнання рішення зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року про продаж за 4 500 грн., в т.ч. ПДВ, будівлі-приміщення ТзОВ «Паллада» в АДРЕСА_5 ОСОБА_3 (протокол зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року) протиправним та скасування такого рішення, з наступних підстав.

Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Пунктом "а" ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» передбачено право учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим законом.

Згідно з ч. 3 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Відповідно до положення ч. 5 ст. 61 цього Закону про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним постановлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно з п. 9.9. розділу IX статуту ТзОВ «Паллада» порядок денний розсилається учасникам товариства.

Учасник (засновник) та директор ТзОВ «Паллада» ОСОБА_2, всупереч ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та п. 9.9. розділу IX статуту ТзОВ «Паллада», не надіслала учасникам (засновникам) ТзОВ «Паллада» ОСОБА_1 та ОСОБА_7 повідомлення про проведення загальних зборів учасників (засновник) ТзОВ «Паллада», які відбулися 24.12.2002 року (Т.1 а.с.21).

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції Закону № 3095-ІІІ від 07.03.2002 року) збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Підставою для задоволення позовних вимог про визнання рішення зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року про продаж за 4500 грн. будівлі-приміщення ТзОВ «Паллада» в АДРЕСА_5 ОСОБА_3 (протокол зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року) протиправним та скасування такого рішення є порушення передбаченого законом та внутрішніми документами товариства порядку скликання та проведення зборів, зокрема: порушення порядку повідомлення засновників (учасників) про проведення загальних зборів, у тому числі ненадіслання їм персонального повідомлення або надіслання у спосіб, не передбачений статутом товариства, відсутність публікації у передбачених законом засобах масової інформації або опублікування повідомлення в інших засобах масової інформації, ніж передбачені статутом товариства, порушення строків повідомлення; ненадання засновникам (учасникам) можливості ознайомитися з документами, пов'язаними з порядком денним; відсутність кворуму, необхідного для проведення загальних зборів та прийняття ними рішень.

При розгляді позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів суд виходить з того, що порушення порядку скликання та проведення загальних зборів, передбаченого законом та внутрішніми документами товариства є підставою для визнання протиправним та скасування прийнятого зборами рішення.

Зі змісту протоколу зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року, п. 3.8. статуту ТзОВ «Паллада» та ухвали апеляційного суду Львівської області від 17.09.2001 року у справі № 22-а-160/2001р. вбачається, що на зборах учасників (засновників) ТзОВ «Паллада», які відбулися 24.12.2002 року, був присутній тільки один учасник ТзОВ «Паллада» ОСОБА_2, що володіла 45% голосів.

У зв'язку з наведеним, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», збори учасників (засновників) ТзОВ «Паллада», які відбулися 24.12.2002 року, є неповноважними, рішення зборів не відповідає вимогам ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та п. 9.9. розділу IX статуту ТзОВ «Паллада», а тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Підлягають визнанню недійсними на підставі ст. ст. 48, 57 ЦК УРСР договір купівлі-продажу магазину (19/100 частини цегляного житлового будинку, а саме приміщення №№ 9, 11, 12, 13, 14 загальною площею 56,0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5), укладений 26 грудня 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паллада» і ОСОБА_3 та договір дарування 19/100 частини цегляного житлового будинку, а саме приміщення №№ 9, 11, 12, 13, 14 загальною площею 56,0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5, укладений 28 грудня 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

У відповідності зі ст. 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є угоди, передбачені законом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" передбачено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. N02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди. У разі коли після укладення угоди набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення угоди, сторони вправі керуватися умовами договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не має зворотної сили.

Крім того, пунктом 9 цього ж Роз'яснення передбачено, що підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно зі статтею 48 Цивільного кодексу Української РСР бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.

Згідно зі ст. 57 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року № 1540-06 угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації. Якщо угода визнана недійсною з однієї з зазначених підстав, то потерпілому повертається другою стороною все одержане нею за угодою, а при неможливості повернення одержаного в натурі - відшкодовується його вартість. Майно, одержане за угодою потерпілим від другої сторони (або належне йому), звертається в доход держави. При неможливості передати майно в доход держави в натурі - стягується його вартість. Крім того, потерпілому відшкодовуються другою стороною понесені ним витрати, втрата або пошкодження його майна.

Згідно договору купівлі-продажу магазину, укладеного 26.12.2002 року між ТзОВ «Паллада» та ОСОБА_3, ТзОВ «Паллада» продало ОСОБА_3 за 4 500,00 грн. приміщення ТзОВ «Паллада», зі змісту якого вбачається, що цей договір укладено на підставі рішення зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року. Цей факт підтверджує протокол зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року.

Згідно договору дарування, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.12.2002 р., ОСОБА_2 стала власником приміщення по АДРЕСА_5.

Суд вважає, що договір купівлі-продажу, укладений з порушенням закону, на підставі рішення зборів, яке визнається судом протиправним та скасовується, а тому є всі підстави для визнання договору купівлі-продажу від 26.12.2002 р. недійсним з підстав порушення та невідповідності закону. З наведених підстав, визнається недійсним і договір дарування, укладений між відповідачами 28.12.2002 р., як такий, що укладений на підставі угоди, визнаної судом недійсною.

Згідно зі ст. 71 Цивільного Кодексу УРСР (в редакції Закону №295/95-ВР від 11.07.1995 р.) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки. Право на позов виникає, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст.75 ЦК УРСР 1963р. позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

Відповідно до ст.76 ЦК УРСР 1963р. перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення порушення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

В судовому засіданні встановлено, що 27.06.2006 року Стрийська державна нотаріальна контора надала ТзОВ «Паллада» копію протоколу зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року (Т. 1 а.с. 20, 21, Т. 2 а.с. 280, 281). Зі змісту протоколу зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року, з яким ТзОВ «Паллада» вперше ознайомилося 27.06.2006 року, підприємству стало відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли рішення продати за 4 500 грн. приміщення ТзОВ «Паллада» громадянці ОСОБА_3 та уповноважити директора ОСОБА_2 підписати договір купівлі-продажу.

ОСОБА_1 не пропустила строк позовної давності, як стверджують відповідачі, оскільки дізналася про порушення свого права лише 14.05.2005 р. на зборах учасників (засновників) ТзОВ «Паллада» та 27.06.2006 р. з копії протоколу зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 р., яку Стрийська державна нотаріальна контора надала ТзОВ «Паллада».

Відповідно до статті 13 Конституції України власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

За змістом ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не пов'язана з використанням його властивостей.

Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості.

Під правом розпорядження розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.

Відповідно до ст.55 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 року № 697-ХІІ громадянин не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та Іншими законодавчими актами.

Згідно із загальними засадами цивільного законодавства, визначених у ст.3 ЦК України, правовий порядок грунтується, серед іншого, на неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Непорушність права власності встановлена також у ст.321 ЦК України, за якою ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.86 ЦК Української РСР 1963р.: «Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Усі форми власності регулюються Законом України «Про власність», цим Кодексом, іншими законодавчими актами».

Протоколом №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на вільне володіння майном. Основною метою ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, до яких часто вдаються або схильні вдаватися на практиці уряди держав. Названа стаття проголошує: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини «втручання у право на мирне володіння майном є сумісним з вимогами ст. 1 Першого протоколу, коли воно законне і не свавільне (див. рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Зокрема, друге речення першого пункту дозволяє позбавлення майна лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» /справа «Андрій Руденко проти України»/.

Стаття 1 Протоколу № 1 дає змогу зробити висновок про те, що: власник володіє всією повнотою влади стосовно власного майна, може робити будь-які дії, які не заборонені законом і не порушують прав третіх осіб; право власності є абсолютним, отже, власнику протистоять будь-які треті особи (враховуючи державу), які в свою чергу повинні утримуватися від дій, що порушують права власника. Ця норма закріплює право власника на безперешкодне користування своїм майном. У такому контексті порушенням права власності особи буде вважатися і факт ненадання можливості користуватися своїм майном.

Суд вважає, що доводи відповідача ОСОБА_2 про належність їй на праві власності спірного приміщення не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні безспірно встановлено, що рішенням Стрийського районного суду Львівської області від 14.05.2001 року, ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17.09.2001 року у справі № 22-а-160/2001р. та ухвалою Верховного Суду України від 25.12.2001 року встановлено факт, що власником приміщення ТзОВ «Паллада» є ТзОВ «Паллада», окрім цього, договір купівлі-продажу, на підставі якого вона згодом набула право власності є недійсним і таким, що укладений з порушенням закону. Право власності набуте ОСОБА_2 з порушенням прав та законних інтересів ТзОВ «Палада», всупереч ст. 41 Конституції України, Закону України «Про власність», Цивільного кодексу УРСР, Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вважає голослівними та безпідставними твердження відповідачів про те, що на дату державної реєстрації ТзОВ «Паллада» ідентифікаційний код 22414371 АДРЕСА_1 25.11.1994р. засновники ОСОБА_1 та ОСОБА_7 - не сплатили і не сплачували своїх внесків в розмірі статутного фонду 37500000 укр.крб., а лише ОСОБА_2 внесла всі кошти в розмірі 100% статутного фонлу, оскільки такі спростовуються судовим рішенням, яке набрало законної сили, і яким встановлено, що 25.11.1994 року розпорядженням Стрийської міської Ради народних депутатів № 171 було зареєстровано ТзОВ «Паллада» зі статутним фондом 37 500 000 крб., учасники (засновники): ОСОБА_1 з часткою статутного фонду - 16 875 000 крб., що становить 45% статутного фонду; ОСОБА_2 з часткою статутного фонду - 16 875 000 крб., що становить 45% статутного фонду; ОСОБА_7 з часткою статутного фонду - 3 750 000 крб., що становить 10% статутного фонду, та встановлено факт, що власником приміщення ТзОВ «Паллада» є ТзОВ «Паллада» (рішення суду від 14.05.2001 р.). В мотивувальній частині судового рішення вказано: «…не знайшло свого підтвердження заперечення ОСОБА_2 щодо невнесення учасниками товариства коштів у статутний фонд…». В ухвалі апеляційного суду Львівської області від 17.09.2001 р., якою залишено без змін рішення суду від 14.05.2001 р. вказано: «…перевіряючи покликання відповідачів щодо невнесення позивачами коштів у статутний фонд товариства, суд прийшов до вірного висновку, що вони не знайшли свого підтвердження… Безпідставними є покликання ОСОБА_2 що саме вона оплатила власними коштами весь статутний фонд, а тому повинна мати 100% голосів, оскільки такі твердження суперечать вимогам ст.52 Закону України «Про господарські товариства» та спростовуються довідкою Промінвестбанку від 10.06.1997 р.».

Твердження відповідачів про добровільний вихід із числа засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада» за власним бажанням ОСОБА_1 та ОСОБА_7 спростовуються судовим рішенням від 14.05.2001 р., яким визнано недійсним рішення загальних зборів засновників ТзОВ «Паллада» №№6,7 від 29.11.1995 р. про виведення з членів товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_7

Покликання відповідачів на неправильність інших судових рішень та відсутність належної мотивації таких, судом не досліджуються, оскільки виходять за межі позовних вимог сторін та порушують основоположні принципи цивільного судочинства.

Стосовно тверджень відповідачів про порушення ОСОБА_1 правових норм чинного законодавства, а саме: підробка підписів ОСОБА_2 на банківських документах, що стверджується ви роком Стрийського суду Львівської області від 27.06.1997 року по кримінальній справі №1-177/1997 року та порушеною 29.04.1998 року стосовно ОСОБА_1 прокуратурою м. Стрия кримінальною справою №170-0094 за ознаками злочину, передбаче ного ч.1 ст.194 КК України, то такі судом не досліджуються та не перевіряються, оскільки лежать за межами позовних вимог, заявлених сторонами і суті спору не стосуються.

Покликання відповідачів на судові рішення, якими закрито провадження в справі та залишено позовні вимоги без розгляду, до позовних вимог, заявлених в даному судовому процесі жодного відношення не мають.

Доводи відповідачів про те, що спірними договорами жодним чином не порушено права та охоронювані законом інтереси позивача є голослівними та необґрунтованими, в судовому засіданні безспірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 була засновником (учасником) ТзОВ «Паллада», на даний час є тимчасовим керівником товариства, укладені договори впливають на її права та обов'язки, а тому її порушене право підлягає захисту на підставі ст. 3 ЦПК України. Слід звернути увагу, що чинним на момент укладення спірних договорів законодавством не передбачено право на оскарження таких угод лише стороною угоди. За змістом закону, особа, яка вважає, що укладеною угодою порушені її права та обов'язки вправі звернутися до суду з позовом про визнання такої угоди недійсною, жодних винятків з вказаного правила законом не передбачено.

Покликання відповідачів на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.04.2010р., 19.04.2010р., 01.06.2010р., 30.07.2010р., 20.08.2010р., 17.12.2010р., 08.04.2011р., 18.11.2011, 23.06.2012р., які скасовані: 09.04.2010р., 21.04.2010р., 02.06.2010р., 19.08.2010р., 08.12.2010р. - прокурором м. Стрия, 25.03.2011р., 15.11.2011р., 08.06.2012р., 12.07.2012р. - прокуратурою Львівської області, якими встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_6 незаконно займають її приміщення по АДРЕСА_5 ґрунтуються на помилкових висновках відповідачів, вказаними процесуальними документами факту незаконного зайняття ОСОБА_9 та ОСОБА_6 спірного приміщення не встановлено, натомість на адресу суду надіслано дві копії постанов про закриття провадження від 20 квітня 2013 р., згідно яких кримінальне провадження про незаконне проникнення в приміщення ОСОБА_6 закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України.

Твердження ОСОБА_2 про те, що після вибуття ОСОБА_1 та ОСОБА_7 із складу засновників (учасників) товариства та вступ в товариство ОСОБА_3 є безпідставним та суперечить статуту ТзОВ «Палада» та рішенню суду від 14.05.2001 р., яке набрало законної сили, та яким встанвлено незаконність вступу ОСОБА_3 в товариство.

Суд не аналізує та не спростовує твердження відповідачів про процесуальні порушення під час розгляду справи, зокрема, про непідсудність спору суду, наявність підстав для зупинення, закриття та залишення позову без розгляду, оскільки такі були предметом дослідження в судовому засіданні, і по кожному з них судом прийнято рішення, в порядку, встановленому законом.

Суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, треті особи прокуратура м. Стрий, прокуратура Львівської області, Головне управління юстиції у Львівській області, Стрийське міськрайонне управління юстиції у Львівській області про усунення перешкод в користуванні приміщенням, виселення відповідачів з приміщення та вселення ОСОБА_2 в приміщення, зняття заборони на відчуження частини будинку до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покликаються на те, що згідно договору купівлі-продажу №74 ОСОБА_2 є власником магазину, що є предметом спору, докази втрати чинності документами, які посвідчують її право власності на майно, ніким в суд не представлено. Стосовно ОСОБА_1 прокуратурою м. Стрия 29.04.1998 року була порушена кримінальна справа №170-0094 за ознаками злочину передбаче ного ч.1 ст.194 КК України, а також двома постановами від 19.09.2000 року за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 165, 172, ч.1 ст.194 КК України. ОСОБА_1 неодноразово порушувала правові норми чинного законодавства, а саме: підробляла підписи ОСОБА_2 на банківських документах, про що самовільно зізналася 27.06.1997 року по кримінальній справі №1-177/1997 року. Про це свідчить ви рок Стрийського суду Львівської області від 27.06.1997 року по кримінальній справі №1-177/1997 року. 12.03.2010 року в приміщенні, яке належить їй на праві особистої власності, громадянин ОСОБА_6 в 10 год. 15 хв. взламав замки у вхідних дверях, поміняв замки, повісив вивіску "Юридичні послуги" і незаконно користується до цього часу її примі щенням по АДРЕСА_5. Громадянин ОСОБА_6 немає права надавати юридичні послуги. Вважає, що її безпідставно притягнули до участі в цивільній справі з наміром позбавити конституційного права власності на приміщення. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1, ОСОБА_7 ніякого відношення з 13.12.1996 року до приміщення магазину-салону ТзОЗ "Паллада" не мали і не мають, оскільки вони не хотіли вносити внесок до статутного капіталу ТзОВ «Паллада». Вони не є членами ТзОВ "Паллада", оскільки подали 07.11.1995 року заяви про вихід. 4 вересня 2006 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області ( суддя Сапіга В.П.) ухвалив: "В забезпечення позову слід накласти заборону на відчуження 9/100 частини цегельного будинку, а саме приміщення №9,11,12,13,14, загальною площею 56 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5. До цього часу накладена заборона на відчуження її майна не скасована. В 1999 році вона захворіла, стала інвалідом третьої групи загального захворювання, про що підтверджують виписки з історії хвороби, а також довідка від 01.12.2000 року та довідка від 04.01.2000 року. За результатом розгляду її скарг в період з 12.03.2010р. по сьогоднішній день прокуратурою м. Стрия було постановлено 9 (дев'ять) процесуальних рішень - постанов про відмову в порушенні кримінальної справи які скасовані прокурором м. Стрия, прокуратурою Львівської області.

На думку суду, обставини, встановлені судовим рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області (суддя Янів Н.М.) від 08.11.2011 року у справі № 2-1976/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні приміщенням по АДРЕСА_5 Львівської області (Т.6 а.с.51) повинні бути враховані судом при постановленні судового рішення, проте не є підставою для закриття провадження в справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні приміщенням, на підставі ст.205 ЦПК України, оскільки заявлені з інших підстав, проте висновки суду, які містяться в мотивувальній частині вказаного рішення є обов'язковими для суду, в провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.11.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні приміщенням по АДРЕСА_5 Львівської області відмовлено за недоведеністю позивачкою факту користування цим приміщенням відповідачем ОСОБА_6 та факту чинення ним перешкод у користуванні цим приміщенням (Т. 6 а.с. 51). Цим рішенням суду встановлено факт, що власником 19/100 частини спірного приміщення по АДРЕСА_5 є ОСОБА_2 і саме за нею на даний час зареєстроване таке право на підставі договору дарування від 28.12.2002 року, таке майно їй подарувала ОСОБА_3, яка перед тим купила його в ТзОВ «Паллада», від імені якого діяла ОСОБА_2 Цим рішенням суду також встановлено, що згідно висновку по перевірці матеріалів ЖОІ № 214 від 25.06.2011 року затвердженого начальником Стрийського МВ по матеріалах за зверненням ОСОБА_2 з приводу незаконного захоплення належного їй приміщення ОСОБА_6 встановлено, що даний факт не знайшов свого підтвердження під час перевірки, зокрема опитані в ході перевірки жителі прилеглих будинків та продавці магазинів, ствердили, що в приміщенні ТзОВ «Паллада» по АДРЕСА_5 ніхто підприємницькою та господарською діяльністю не займається. Тому Стрийським МВ припинено розгляд вказаних матеріалів та матеріали перевірки направлено в архів Стрийського МВ. З листа прокуратури м. Стрия від 20.10.2011 року видно, що за результатами проведеної перевірки по заяві ОСОБА_2 з приводу незаконного зламу замків та проникнення ОСОБА_6 в належне їй приміщення по АДРЕСА_5 прокуратурою м. Стрия 08.04.2011 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно колишнього директора ТзОВ «Паллада» ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину.

19.03.2012 року апеляційний суд Львівської області своєю ухвалою у справі № 22-ц-1576/12 відхилив апеляційну скаргу ОСОБА_2 та залишив рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.11.2011 року у справі № 2-1976/11 без змін (Т. 6 а.с. 53,54).

Крім того, рішенням Стрийського районного суду від 14.05.2001 року ОСОБА_2 зобов'язано не чинити перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7 в користуванні приміщенням магазину-салону за адресою АДРЕСА_5. Дане рішення залишено в силі ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17.09.2001 року та ухвалою Верховного Суду України від 25.12.2001 року (Т.1 а.с.16-19).

Суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки в судовому засіданні встановлено, що така не є законним власником спірного приміщення, право власності набула з порушенням закону, на момент розгляду справи не є учасником ТзОВ «Паллада», а тому відсутні підстави для вселення її у спірне приміщення.

Позовна вимога ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зняття заборони на відчуження частини будинку до задоволення не підлягає, оскільки такий спосіб захисту порушеного права законодавством не передбачений й не випливає із положень цивільного законодавства. Зняття заборони, накладеної ухвалою суду, в порядку ст.ст.152-153 ЦПК України, підлягає і може бути вирішено, в порядку ст. 154 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (суддя Сапіга В.П.) від 4 вересня 2006 року в забезпечення позову накладено заборону на відчуження 9/100 частини цегельного будинку, а саме приміщення №9,11,12,13,14, загальною площею 56 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5.

Суд вважає, що на момент постановлення судового рішення відсутні підстави, передбачені ч.6 ст.154 ЦПК України для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 4 вересня 2006 року.

Щодо покликань ОСОБА_2 на лист ВАТ «Львівобленерго» від 04.10.2010 року на ім'я ОСОБА_6, згідно якого останній звертався в Стрийський РЕМ для підключення енергопостачання до приміщення по АДРЕСА_5, то даний лист відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечив, а вказав, що так як на даний час являється представником ОСОБА_1 (дружини покійного ОСОБА_9), яка є виконуючим обов'язки ТзОВ «Паллада», то за її дорученням він звертався в відділ електромереж, для підключення освітлення до спірного приміщення, в чому йому було відмовлено і роз'яснено, що документально власником приміщення є ОСОБА_2 і саме за її заявою відключено енергопостачання.

Згідно зі ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом надано позивачам за зустрічним позовом можливість надати докази на обґрунтування своїх позовних вимог, проте останні, скориставшись такою, позовні вимоги в судовому засіданні не довели.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні не довела факту порушення її прав відповідачами, позивачем не подано, а судом не здобуто належних та допустимих доказів порушення прав ОСОБА_2

Судовим рішенням від 14.05.2001 р. визнано недійсним рішення загальних зборів засновників ТзОВ «Паллада» №№6,7 від 29.11.1995 р. про введення в члени товариства ОСОБА_3 Суд вважає, що оскільки позивач ОСОБА_3 стала учасником товариства та набула право власності на спірне приміщення з порушенням закону, а тому її законні права та інтереси ніяким чином не порушені відповідачами, а тому підстави для захисту права позивача у вищезазначений спосіб відсутні.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що зустрічна позовна заява є безпідставною, в судовому засіданні позивачами за зустрічним позовом не доведено факту перешкод з боку відповідачів у користуванні майном, стороною позивача не подано, а судом не здобуто доказів, які б підтвердили обставини, викладені в зустрічній позовній заяві, а тому в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом слід відмовити за безпідставністю.

Відмова в задоволенні позовних вимог не позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом у спосіб, встановлений законом та захистити право, як він вважає порушеним.

Керуючись ст.ст. 13, 19, 41 Конституції України, ст. 17 Загальної Декларації прав людини, ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.2,4,48 Закону України «Про власність», ст.ст. 4, 10, 11, 52, 60, 61, 62, 64 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991р. N 1576-ХІІ, ст. ст. 4, 29, 48, 57, 71, 75, 76, 86 ЦК УРСР, ст. ст. 15, 16, 99, 100, 321 Цивільного Кодексу України, п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", п.п. 9,10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. N 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» від 15.12.2006 року, п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.

Зобов'язати ОСОБА_2 передати засновнику (учаснику) та тимчасовому керівнику ТзОВ «Паллада» ОСОБА_1 оригінали установчих документів, а саме: оригінал установчого договору про створення та діяльність ТзОВ «Паллада», укладеного 10 листопада 1994 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7, оригінал статуту ТзОВ «Паллада», затверджений установчими зборами ТзОВ «Паллада» (протокол зборів № 1 від 10 листопада 1994 року) та зареєстрований розпорядженням Стрийської міської Ради народних депутатів № 171 від 25.11.1994 року, копію розпорядження Стрийської міської Ради народних депутатів № 171 від 25.11.1994 року про державну реєстрацію ТзОВ «Паллада», оригінал свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ «Паллада», всю бухгалтерську документацію та все належне ТзОВ «Паллада» майно.

Визнати рішення зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року про продаж за 4 500 грн., в т.ч. ПДВ, будівлі-приміщення ТзОВ «Паллада» в АДРЕСА_5 ОСОБА_3 (протокол зборів засновників ТзОВ «Паллада» від 24.12.2002 року) протиправним та скасувати.

Визнати договір купівлі-продажу магазину (19/100 частини цегляного житлового будинку, а саме приміщення №№ 9, 11, 12, 13, 14 загальною площею 56,0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5), укладений 26 грудня 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паллада» і ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. 26.12.2002 року за реєстраційним № 1-5214 та зареєстрований у Стрийському державному комунальному міжрайонному бюро технічної інвентаризації 27.12.2002 року за № 735 недійсним.

Визнати договір дарування 19/100 частини цегляного житлового будинку, а саме приміщення №№ 9, 11, 12, 13, 14 загальною площею 56,0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5, укладений 28 грудня 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_5 28.12.2002 року за реєстраційним № 9834 та зареєстрований у кадастровій книзі № 2 під № 785 02.01.2003 року недійсним.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, треті особи прокуратура м. Стрий, прокуратура Львівської області, Головне управління юстиції у Львівській області, Стрийське міськрайонне управління юстиції у Львівській області про усунення перешкод в користуванні приміщенням, виселення відповідачів з приміщення та вселення ОСОБА_2 в приміщення, зняття заборони на відчуження частини будинку відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 17 грн. судового збору та 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: