Ухвала суду № 31636450, 05.06.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/2708/13 Головуючий у 1 інстанції: Дюженко Л.А.

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.

Суддів: Подліянової Г.С.

Дашковської А.В.

При секретарі: Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства «Основаніє» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Міського комунального підприємства «Основаніє» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення.

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до МКП «Основаніє» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне. ОСОБА_4, на праві приватної власності належить цокольне нежиле приміщення (офіс) АДРЕСА_1

15 січня 2012 року в зазначеному приміщенні сталася аварія інженерної мережі -трубопроводу гарячого водопостачання, з техногенної причини (незадовільний стан труб гарячого водопостачання у зв'язку із їх довготривалою експлуатацією і не проведенням ремонту).

В результаті даної аварії приміщення було залито гарячою водою, що призвело до значного пошкодження (стін, підлоги, даху, елементів інтер'єру) та належного позивачці майна (речей), що перебувало в середині в момент залиття (документи, офісні меблі, комп'ютерна техніка). Рівень води у приміщенні в результаті залиття складав близько 40-50 см.

На місце аварії 15 січня 2012 року близько 18-00 години прибула бригада аварійно-диспетчерської служби Комунального підприємства «ВРЕЖО № 13», правонаступником якого у спірних правовідносинах, відповідно до Рішення Запорізької міської ради № 5 від 27.04.2012 року «Про припинення підприємств шляхом приєднання», є Міське Комунальне підприємство «ОСНОВАНІЄ».

15 січня 2012 року відповідачем не було створено комісію та не було складено акт про залиття, аварію. У зв'язку із цим, позивачем та свідками, що були присутні на місці аварії та приймали участь у ліквідації наслідків затоплення, 15 січня 2012 року з метою фіксації факту залиття (аварії-) та його об'єктивних наслідків було складено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі гарячого водопостачання.

16 січня 2012 року місце аварії було обстежено комісією, що складалася з працівників Відповідача у наступному складі: начальник АДС ОСОБА_5, інженер СТН ОСОБА_1, юрисконсульт ОСОБА_6, мастер ОСОБА_7 Даною комісією разом із Позивачем та вищевказаними свідками було зафіксовано факт залиття, визначені та перелічені пошкодження, завдані приміщенню та майну в результаті залиття.

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження № ОС-10 від

18.01.2012 року сума завданої Позивачу матеріальної шкоди складає 46 518,00 гривень. З яких: 42 714,00 гривень - збитки спричинені Позивачу пошкодженням Приміщення та майна, та 3 804,00 гривні - збитки спричинені Позивачу у зв'язку із необхідністю нести додаткові витрати на проведення оцінки завданої шкоди (замовлення експертних досліджень).

Оскільки залиття приміщення Позивача відбулося внаслідок прориву труби гарячого водопостачання через її незадовільний технічний стан, спричинений її довготривалою експлуатацією , а обов'язок проведення технічного огляду та ремонту або заміни даної труби гарячого водопостачання покладений на Відповідача, як на виконавця послуг по управлінню і утриманню житлового будинку, винним у завданні шкоди є Відповідач, який на підставі вимог ст. ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також ст. ст. 22, 1166, 1210 ЦК України, і зобов'язаний відшкодувати завдані Позивачу збитки.

Позивач просить суд стягнути з Міського Комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 46 518,00 гривень 00 коп., та витрати понесені Позивачем на оплату судового збору.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з МКП «Основаніе» на користь ОСОБА_4 46983 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду МКП «Основаніє» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суду першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення, районний суд виходив з того, що залиття приміщення позивача відбулося внаслідок прориву труби гарячого водопостачання через її незадовільний технічний стан, спричинений її довготривалою експлуатацією і не проведенням ремонту, а обов"язок проведення технічного огляду та ремонту або заміни даної труби гарячого водопостачання покладений на відповідача, як на виконавця послуг по управлінню та утриманню жилого будинку, винним у завданні шкоди є відповідач, який на підставі вимог ст. ст. 20, 21 Закону України « Про житлово-комунальні послуги», а також ст. ст. 22, 1166. 1210 ЦК України ї зобов'язаний відшкодувати завдану позивачці шкоду.

З таким висновком районного суду можна погодитись.

Судом установлено, що позивачці ОСОБА_4 на праві приватної власності належить цокольне нежиле приміщення ( офіс) АДРЕСА_1

Згідно рішення Виконавчого комітету Запорізької міської рад № 25 від 29.01.2009 року « Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг», прийнятим на виконання приписів п. 9 ст. 7 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» та Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.205 року № 60, відповідача було визначено балансоутримувачем ( виконавцем ЖКХ послуг) будинку, в якому розташоване приміщення позивачки.

Статтею 13, 21 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг віднесені: комунальні послуги ( централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення та інш.), послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ( обслуговування внутрішньобудинкових мереж, ремонт та інш.), послуги з управління будинком, послуги з ремонту приміщень ( заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція та інш.). На виконавця житлово-комунальних послуг покладено обов"язок здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень шляхом проведення періодичних оглядів з використанням засобів технічної діагностики, своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо - зимовий період, а також утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій.

Аналогічні обов"язки виконавця житлово-комунальних послуг передбачені пунктом 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач є виконавцем житлово-комунальних послуг, і відповідно до вимог чинного законодавства повинен нести відповідальність за обслуговування та утримання в належному стані внутрішньобудинкових систем тепло та водопостачання і водовідведення в будинку АДРЕСА_1

15 січня 2012 року вищезазначеному приміщенні сталася аварія інженерної мережі -трубопроводу гарячого водопостачання, з техногенної причини (незадовільний стан труб гарячого водопостачання у зв'язку із їх довготривалою експлуатацією і не проведенням ремонту). Зазначений факт підтверджується актом комісії КП « ВРЕЖО» № 13, складеного за результатами проведення огляду приміщення позивачки від 16.01.2012 року де було зафіксовано факт залиття, визначені та перелічені пошкодження, завдані приміщенню та майну в результаті залиття , актом повторного обстеження комісії КП « ВРЕЖО» № 13 від 31.01.2012 року, а також актами про залиття, аварію від 15.01.2012 року, які безпосередньо пов"язують подію аварії та залиття, що відбулася в належному позивачці приміщенні.

Згідно висновку експертного будівельно - технічного дослідження № 0С - 10 від 18.01.2012 року та висновку № 0-141 від 27.01.2012 року вбачається, що вартість ремонтно-будівельних робіт, що необхідно провести для усунення пошкоджень, складає 25 460. 00 грн., розмір пошкодженого майна, яке було в приміщення і внаслідок його залиття не придатне для використання за цільовим призначенням складає 17 254, 00 грн. Причиною завдання шкоди приміщенню як зазначає експерт є його залиття, що відбулося внаслідок аварії інженерної мережі - трубопроводу гарячого водопостачання. Причиною завдання шкоди офісним меблям та комп'ютерній техніці є вплив гарячої води на дані предмети в результаті залиття приміщення.

Загалом, збитки спричинені позивачці у зв"язку з пошкодженням приміщення та майна складають 46518, 00 грн., додаткові витрати на проведення оцінки завданої шкоди складають 3 804, 00 грн. (а.с. 32-45).

Згідно із положенням ст. 20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та\або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров"ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст.ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, під збитками, слід розуміти витрати, зроблені особою в наслідок витрати або пошкодження її майна, а також витрати які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, зокрема, неправомірною бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особо яка її завдала.

Суд першої інстанції врахував фактичні обставини справи, надані докази, вимоги закону і прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те,що наявність договору між сторонами про спільне володіння та дольову участь в утриманні житлового будинку звільняє відповідача від зобов"язань з утримання будинку та внутрішньо будинкових інженерних комунікацій, наявність в позивачки заборгованості за надані відповідачем за договором послуги, що позбавило позивачку права на отримання послуг належної якості, а також винні дії самої позивачки щодо не здійснення контролю за технічним станом трубопроводу та не повідомлення про виявлені несправності, що є підставами для відмови в позові не заслуговують на увагу, оскільки не узгоджуються з приписами Закону України « Про житлово-комунальні послуги» ( ст. ст. 1, 19, 20, 21, 24. 29), Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій ( частинами 4, 5, 6, 17, 40), затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що судом повно і всебічно з"ясовані обставини справи, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права при розгляді спору не порушені застосовані правильно, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а інші доводи апеляційної скарги є неспроможними і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 13, 3414, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Основаніє» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді:

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/2708/13 Головуючий у 1 інстанції: Дюженко Л.А.

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( вступна та резолютивна частини)

04 червня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.

Суддів: Подліянової Г.С.

Дашковської А.В.

При секретарі: Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства «Основаніє» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Міського комунального підприємства «Основаніє» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 13, 3414, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Основаніє» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: