Рішення № 31636118, 01.02.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/10534/12

2/119/178/13

Справа № 121/10534/2012

2/119/178/13 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

01 лютого 2013 року м. Феодосія

Феодосійський міський суд АРК у складі: головуючого судді - Микитюк О.А., при секретарі - Касянюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за відпустку та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 01 вересня 2011 року по 31 березня 2012 року в сумі 7153 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 липня 2011 року по 20 листопада 2012 року в сумі 12251,12 грн. Також, просила стягнути на її користь оплату за відпустку в сумі 572,73 грн. та за роботу в надурочний час в сумі 1184,53 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач працювала на вказаному підприємстві сторожем в період з 10 серпня 2011 року і до 12 липня 2012 року. Вона була звільнена 12 липня 2012 року з підстав, передбачених ст. 38 КЗпП України, але розрахунок в день звільнення та по цей час не проведений. Крім того, в період роботи їй з 01 вересня 2011 року по травень 2012 року не сплачували заробітну плату, почали оплачувати лише з 16 травня 2012 року, але суми, які перераховували на її картку не розшифровувалися. Порахувавши суму сплачених виплат, з,ясувалося, що відповідач не оплатили вище вказаний період роботи, відпустку і роботу в надурочний час. Посилаючись на положення ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, позивач просить позов задовольнити.

Позивач та його представник в судовому засіданні просили позов задовольнити, надали суду пояснення, аналогічні позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з,явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, причин відсутності не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення слухання справи не надав. В попередніх судових засіданнях позов визнав частково, не заперечував проти задоволення позову в повному обсязі в разі надання доказів роботи позивача на їх підприємстві, оскільки на підприємстві не збереглося документів , з яких би вбачалося, що позивач працювала на підприємстві сторожем. Бухгалтерією було перевірено правильність розрахунку сум, що зроблені позивачем, але оскільки нема доказів роботи позивача, не має підстав для сплати заробітної плати.

Суд, вислухавши сторони, їх представників, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 10 серпня 2011 року відповідно до наказу № 34 була прийнята на роботу сторожем цілісного майнового комплексу з окладом в розмірі мінімальної заробітної плати на місяць. 12 липня 2012 року позивач був звільнений відповідно до ст. 38 КЗпП України, що підтверджується даними трудової книжки, даними наказу та журналу обліку та реєстрації наказів на підприємстві.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 КЗпП України, право громадян на труд, тобто на отримання праці з оплатою не нижче встановленого державою мінімального розміру гарантується державою.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівнику регулярно в робочі дні в терміни, встановлені колективним договором, але не рідше за два рази на місяць.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно із ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Позивачем надано розрахунок, з яким погоджується суд і з яким погодився представник відповідача, з якого вбачається, що позивач в період з 01 вересня 2011 року і до 31 березня 2012 року не отримувала заробітну плату, тому заборгованість по заробітній платі за цей період, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого державою, складає 7153 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком і з яким в судовому засіданні погодився представник Державного підприємства «Феодосійський судномеханічний завод» .

З позивачем не проведений розрахунок при її звільненні, а тому враховуючі позовні вимоги, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 13 липня 2012 року по 20 листопада 2012 року в сумі 12251 грн.

Також, на думку суду, з відповідача підлягає стягненню 572,73 грн. оплати за відпустку, оскільки остання оплачена частково лише в сумі 194 грн. Зазначену обставину також не заперечував і представник відповідача, посилаючись на ті обставини, що бухгалтерією було перевірені розрахунки позивача і помилок не виявлено.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню і 1184,53 грн. за роботі в надурочний час. Судом встановлено, що позивач працювала в надурочний час (164 години) за період з 01 серпня 2011 року по 12 липня 2012 року, що підтверджується даними журналу обліку та передачі змін, майна на ДП ФСМЗ. Відповідач належними та допустимими доказами не спростував цю обставину.

Відповідачем, також, не доведена відсутність своєї вини у невиплаті заробітної плати та в затримці розрахунку при звільненні позивача. Враховуючи вище наведе, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню.

Суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності доказів роботи позивача на підприємстві, оскільки зазначена обставина підтверджується даними особової справи ОСОБА_1, даними журналу обліку реєстрації наказів на підприємстві, даними обліку та передачі змін та майна на підприємстві, даними трудової книжки позивача.

Судові витрати суд розподіляє у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України, ст. 2,97, 115-117 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» (ЕДРПОУ 08385169) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі 7153,00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 12251,12 грн., оплату за відпустку - 572,73 грн., та 1184,53 грн. за роботу в надурочний час, а всього 21161,38 грн.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» (ЕДРПОУ 08385169) на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий О.А. Микитюк