Постанова № 31634300, 27.05.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 року справа № 823/1223/13-а

12 год. 04 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Обруча В.Д. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до начальника управління Укртрансінспекції у Черкаській області Лещенка Віктора Григоровича про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника управління Укртрансінспекції у Черкаській області Лещенка Віктора Григоровича, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про застосування фінансових санкцій № 015934 від 26.03.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30 березня 2013 року одержав постанову про застосування фінансових санкцій № 015934, згідно якої на нього накладено штраф у сумі 1 700 грн. Позивач зазначає, що не надавав 26 лютого 2013 року послуг по перевезенню пасажирів у м. Києві та не використовує власний транспортний засіб для вказаних цілей. Позивач вказує, що займається підприємницькою діяльністю, яка пов'язана з ремонтом автотранспорту, а тому вважає безпідставним накладення на нього штрафу в сумі 1 700 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що проживає в місті Києві та на момент проведення перевірки одноособово перебував у власному автомобілі без пасажирів. На його думку, встановлений на автомобілі ліхтар білого кольору не символізує надання послуг з перевезення пасажирів на таксі. Посадові особи Укртрансінспекції не перевіряли його документи та не складали відповідного акту. На вимогу позивача про надання для ознайомлення акту перевірки зазначили, що в цьому немає необхідності. А тому, позивач вважає неправомірним застосування до нього наведеного штрафу, у зв'язку з відсутністю доказів, які підтверджують надання ним послуг з перевезення пасажирів на таксі.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що наведені позивачем твердження є спробою уникнути відповідальності за наявне порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт. На думку відповідача, розпізнавальний знак на даху автомобіля свідчить про надання послуг з перевезення пасажирів на таксі, а тому позивач повинен мати ліцензійну картку транспортного засобу. Однак, в порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» позивач не передав перевіряючим зазначений документ. За твердженням відповідача, хибним є посилання позивача на відсутність в матеріалах перевірки даних, які можуть ідентифікувати порушника, оскільки в акті перевірки містяться відомості про серію і номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серію і номер посвідчення водія, яке належить позивачу. Зважаючи на ту обставину, що відповідач діяв відповідно до наданих законом повноважень та дотримався процедури притягнення позивача до відповідальності, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 04.05.2007р. як суб'єкт господарювання державним реєстратором виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області за адресою: АДРЕСА_1

Як встановлено судом, за результатами проведеної посадовими особами відділу державного контролю управління Укртрансінспекції у м. Києві перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт складено акт від 26.02.2013р. за № 000354. Цим актом зафіксовано надання позивачем послуг з пасажирських перевезень на таксі, про що свідчить розпізнавальний ліхтар на даху транспортного засобу, без оформлення ліцензійної картки. В акті перевірки від 26.02.2013р. за № 000354 перевіряючі зробили висновок про порушення позивачем статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі згаданого акту перевірки відповідачем винесено постанову № 015934 від 26.03.2013р. про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 1 700 грн.

При вирішенні спору, суд враховує, що згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В розумінні положень статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв.

Таксі - це легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.

В силу положень частини 13 статті 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» послуги з перевезення на таксі надаються громадянам у порядку черги на стоянках таксі та на шляху прямування, а також на замовлення (звичайне, термінове, нічне) усне, письмове чи за телефоном.

З наведених вище норм слідує висновок, що визначальними ознаками, які свідчать про надання послуги з перевезення на таксі є погодження позивачем в усному або письмовому порядку умов, а також безпосереднє здійснення перевезень пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку. При цьому, транспортний засіб, яким здійснюється надання таких послуг, повинен містити ряд розпізнавальних ознак.

На переконання суду, одна лише наявність ліхтаря білого кольору на даху автомобіля, в якому знаходився тільки позивач, не свідчить про надання ним послуг з перевезення на таксі. Означений висновок також підтверджується тією обставиною, що акт перевірки не містить відомостей про погодження позивачем в усному або письмовому порядку умов чи безпосереднє здійснення індивідуальних перевезень власним транспортним засобом.

Таким чином, відповідач не довів, що позивач надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі. В той же час, згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 7 статті 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що ліцензійна картка на таксі надається за умови підтвердження в установленому порядку відповідності його облаштування вимогам визначення «таксі», викладеним у статті 1 цього Закону.

У відповідності до положень частин 1, 8 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Перелік зазначених документів для автомобільного самозайнятого перевізника складається з: ліцензії, ліцензійної картки, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, сервісної книжки, медичної довідки.

Із зазначених положень Закону України «Про автомобільний транспорт» вбачається, що фізична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв, зобов'язана мати при собі та передати, у разі необхідності, посадовим особам Укртрансінспенкції в тому числі ліцензійну картку на транспортний засіб.

Приймаючи до уваги, що відповідач не довів факту надання позивачем послуг з перевезення пасажирів на таксі, суд вважає, що позивач не зобов'язаний мати в наявності ліцензійну картку на транспортний засіб.

Оскільки до позивача застосовано фінансові санкції за порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», саме у зв'язку з відсутністю ліцензійної картки на транспортний засіб, суд приходить до висновку про незаконність постанови начальника управління Укртрансінспекції у Черкаській області Лещенка В.Г. № 015934 від 26.03.2013р. про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 1 700 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на встановлені обставини справи, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконною та скасувати постанову начальника управління Укртрансінспекції у Черкаській області Лещенка В.Г. № 015934 від 26.03.2013р. про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1 700 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 суму судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 01.06.2013р.