П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2013 р. № 820/2801/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання Безщасній Т.О.
за участі:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Корнієвського О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001301720 від 28.03.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що маючи від постачальника належним чином оформлені податкові накладні, правомірно відніс до складу податкового кредиту за серпень 2010 року та квітень-вересень 2011 року суму ПДВ за ними, а висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи.
В судове засідання представник позивача прибув, позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, проти позову заперечувала. В обґрунтування заперечень зазначила, що ФОП ОСОБА_3 порушено: п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.4, п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, п. 185.1 ст. 185, п. 198.4 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року, в результаті чого у 2010-2011 роках було занижено податок на додану вартість у розмірі 26006,00 грн., а саме: у 2010 році на суму 1637,00 грн., у 2011 році на суму 24369,00 грн.
В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пройшов встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстрований ВК Харківської міської ради 07.10.2005 року. Перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС з 14.10.2005 року за № 21601. Зареєстрований платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_2 від 22.11.2005 року.
Фахівцем Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року.
За результатом перевірки складено Акт "Про результати планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року" №5619/17-217/НОМЕР_1 від 10.12.2012 року (надалі - Акт перевірки).
Згідно висновків Акту перевірки, ФОП ОСОБА_3 порушено: п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.4, п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, п. 185.1 ст. 185, п. 198.4 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року, в результаті чого у 2010-2011 роках було занижено податок на додану вартість у розмірі 26006,00 грн., а саме: у 2010 році на суму 1637,00 грн., у 2011 році на суму 24369,00 грн.
Не погодившись з висновками Акту перевірки, ФОП ОСОБА_3 надав заперечення за вих. №17/12 від 17.12.2012 року до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (том 1 а.с. 25-27). Листом №20929/10/17-224 від 25.12.2012 року ФОП ОСОБА_3 повідомлено, що висновки акту перевірки №5619/17-217/НОМЕР_1 від 10.12.2012 року були залишені без змін (том 1 а.с. 28-29).
На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення №0006931702 від 28.12.2012 року, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32507,50 грн., в тому числі за основним платежем 26006,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 6501,50 грн. (том 1 а.с. 30).
Не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням, ФОП ОСОБА_3 оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням про результати розгляду скарги ДПС у Харківській області № 410/Т/10.2-17 від 01.03.2013 року скаргу ФОП ОСОБА_3 задоволено частково, скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 0006931702 від 28.12.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 2413,75 грн., в іншій частині вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін (том 1 а.с. 31-32).
У зв'язку зі зменшенням грошового зобов'язання за результатами адміністративного оскарження ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001301720 від 28.03.2013 року., яким ФОП ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 30093,75 грн., в тому числі за основним платежем 26006,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4087,75 грн. (том 1 а.с. 40).
Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС за результатом аналізу правовідносин ФОП ОСОБА_3 з ПП "Старвей" за серпень 2010 року та квітень-вересень 2011 року.
Так, 17.08.2010 року на підставі видаткової накладної №ЧП00000162 ПП "Старвей" поставило ФОП ОСОБА_3 товар на загальну суму 9823,46 грн., в т.ч. ПДВ - 1637,24 грн. За наслідками постачання товару на ім'я ФОП ОСОБА_3 була виписана податкова накладна № 00000162 від 17.08.2010 року. (том 1 а.с. 41,61). Зобов'язання по оплаті товару були виконані ФОП ОСОБА_3 шляхом перерахування грошових безготівкових коштів на рахунок ПП "Старвей", що підтверджується платіжним дорученням № 52 від 22.09.2010 року на суму 9823,46 грн. (том 1 а.с. 53). Доставка товару здійснювалась згідно транспортної накладної № ЧП00000162 від 17.08.2010 року (том 1 а.с. 131).
Також, між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Старвей" було укладено Договір поставки №1/17 від 10.01.2011 року, предметом якого було постачання світлотехнічної продукції. (том 1 а.с. 130).
Згідно умов зазначеного договору ПП "Старвей" (Постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ФОП ОСОБА_3 (Покупця) продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити її на умовах даного договору. Найменування, кількість та ціна продукції відображаються у накладних (рахунках-фактурах) на поставку конкретної партії, які є невід'ємними додатками до даного договору. Перед поставкою конкретної партії товару Покупець направляє Постачальнику заявку, в якій зазначає асортимент, найменування (тип, вид, комплектність) та кількість товару для поставки. Продукція передається на підставі товарної накладної. Датою поставки вважається дата прийняття покупцем продукції з відповідною відміткою в накладній. Термін дії договору з 10.01.2011 року по 10.01.2012 року.
На виконання умов зазначеного договору ФОП ОСОБА_3 було направлено ПП "Старвей" заявки на поставку партій світлотехнічної продукції від 29.03.2011 року, від 02.05.2011 року, 26.05.2011 року, 30.05.2011 року, 28.06.2011 року, 29.07.2011 року, 29.08.2011 року (том 1 а.с. 201-211).
ПП "Старвей" було виписано ФОП ОСОБА_3 рахунки - фактури: №ЧП00000219 від 01.04.2011 року на загальну суму 45312,00 грн., в тому числі ПДВ 7552,00 грн.; № 296 від 04.05.2011 року на загальну суму 18317,62 грн., в тому числі ПДВ 3052,94 грн.; № 394 від 01.06.2011 року на загальну суму 11732,29 грн., в тому числі ПДВ 1955,38 грн.; № 395 від 01.06.2011 року на загальну суму 19413,82 грн., в тому числі ПДВ 3235,64 грн.; № 431 від 01.07.2011 року на загальну суму 40209,79 грн., в тому числі ПДВ 6701,63 грн.; № 497 від 01.08.2011 року на загальну суму 21516,10 грн., в тому числі ПДВ 3586,02 грн.; № 568 від 01.09.2011 року на загальну суму 26529,35 грн., в тому числі ПДВ 4421,56 грн. (том 1 а.с. 212-222).
По зазначеному договору ПП "Старвей" поставило, а ФОП ОСОБА_3 прийняло товар згідно видаткових накладних: № 84 від 01.04.2011 року на загальну суму 8491,28 грн., в тому числі ПДВ 1415,21 грн.; № 69 від 04.05.2011 року на загальну суму 18317,62 грн., в тому числі ПДВ 3052,94грн.; № 24 від 01.06.2011 року на загальну суму 11732,29 грн., в тому числі ПДВ 1955,38 грн.; № 56 від 01.06.2011 року на загальну суму 19413,82 грн., в тому числі ПДВ 3235,64 грн.; № 6 від 01.07.2011 року на загальну суму 40209,79 грн., в тому числі ПДВ 6701,63 грн.; № 1 від 01.08.2011 року на загальну суму 21516,10 грн., в тому числі ПДВ 3586,02 грн.; № 4 від 01.09.2011 року на загальну суму 26529,35 грн., в тому числі ПДВ 4421,56 грн. (том 1 а.с. 42-52).
На поставлений товар ПП "Старвей" видало ФОП ОСОБА_3 податкові накладні: № 84 від 01.04.2011 року на загальну суму 8491,28 грн., в тому числі ПДВ 1415,21 грн.; № 69 від 04.05.2011 року на загальну суму 18317,62 грн., в тому числі ПДВ 3052,94грн.; № 24 від 01.06.2011 року на загальну суму 11732,29 грн., в тому числі ПДВ 1955,38 грн.; № 56 від 01.06.2011 року на загальну суму 19413,82 грн., в тому числі ПДВ 3235,64 грн.; № 6 від 01.07.2011 року на загальну суму 40209,79 грн., в тому числі ПДВ 6701,63 грн.; № 1 від 01.08.2011 року на загальну суму 21516,10 грн., в тому числі ПДВ 3586,02 грн.; № 4 від 01.09.2011 року на загальну суму 26529,35 грн., в тому числі ПДВ 4421,56 грн. (том 1 а.с. 62-72).
За поставлений товар ФОП ОСОБА_3 було проведено розрахунок у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковій рахунок ПП "Старвей", що підтверджується платіжними дорученнями: № 3 від 16.05.2011 року, № 6 від 01.06.2011 року, № 8 від 16.06.2011 року, № 11 від 30.06.2011 року, № 18 від 19.08.2011 року, № 22 від 09.09.2011 року, № 24 від 04.10.2011 року (том 1 а.с. 54-60).
Доставка товару здійснювалась згідно транспортних накладних: № ЧП00000084 від 01.04.2011 року, № ЧП00000069 від 04.05.2011 року, № ЧП00000024 від 01.06.2011 року, № ЧП00000056 від 01.06.2011 року, № ЧП00000006 від 01.07.2011 року, № ЧП00000001 від 01.08.2011 року, № ЧП00000004 від 01.09.2011 року (том 1 а.с. 132-139).
Також, позивачем до суду надані докази подальшої реалізації придбаної у ПП "Старвей" світлотехнічної продукції.
Таким чином, суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договору постачання, укладеного з ПП "Старвей".
Крім того, реальність здійснення господарської операції не заперечується відповідачем.
Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Аналогічні положення містить Податковий кодекс України. Зокрема, п.п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України
Судом встановлено, що суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих товарів, на підставі виданих ПП "Старвей" податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податкових деклараціях за серпень 2010 року та квітень-вересень 2011 року.
Згідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 168/97-ВР), підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
За змістом підпункту 7.4.1. пункту 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР (діяв на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону № 168/97-ВР (діяв на час виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6.).
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 виконав вимоги, передбачені п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих товарів від ПП "Старвей", яке, в свою чергу, виконало вимоги п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - видало ФОП ОСОБА_3 належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих послуг з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.
Аналогічні положення містить Податковий кодекс України. Зокрема, відповідно до п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Приписами п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманих товарів від ПП "Старвей".
При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача, що право ФОП ОСОБА_3 на податковий кредит не виникло, оскільки ПП "Старвей" не задекларувало податкові зобов'язання від здійснення правочину з позивачем у перевіряємому періоді, виходячи з наступного.
Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому ймовірне порушення контрагентом позивача податкового законодавства під час здійснення правовідносин з ним не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема, Закон України "Про податок на додану вартість" (діяв на час виникнення спірних правовідносин) та Податковий кодекс України, не встановлює обов'язки перевірки відповідності законодавству документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по сплаті податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також, чинне законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
При цьому законодавство не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість, не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.
Таким чином, ймовірне порушення ПП "Старвей" податкового законодавства під час здійснення правовідносин при фактичному здійсненні господарської операції з позивачем не впливає на податковий кредит ФОП ОСОБА_3
Крім того суд зазначає, що представником позивача надано: копію листа ПП "Старвей" за вих. №0524 від 24.05.2013 року з поясненнями щодо обставин виписки на ім'я ФОП ОСОБА_3 податкових накладних, їх подальшого відображення у документах податкової звітності та копії податкових декларацій з ПДВ і реєстри отриманих та виданих податкових накладних ПП "Старвей", що підтверджують декларування зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинами з позивачем (том 1 а.с. 223-248, том 2 а.с. 1-25).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 94, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001301720 від 28.03.2013 року - скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 300,94 (триста грн., 94 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст постанови виготовлений 03.06.2013 року.
Судове рішення № 31634122, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 29.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/2801/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: