Ухвала суду № 31633139, 03.06.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"03" червня 2013 р. Справа № 5016/1394/2012(16/82)

м. Миколаїв

скаржник (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл Торг" (01025, м. Київ, вул. Житомирська. 20), код 37269136

боржники: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина-Нова" (86488, Донецька обл., м. Єнакієве, смт. Олександрівське, вул. Лісна, 25), код 32354246

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІКЕР.КОМ" (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 14), код 37992711

Орган дії, якого оскаржуються: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (79000, пл. Шашкевича, 1, м. Львів), код 349842940

суть спору: оскарження дій (бездіяльності) органу ДВС

суддя Фролов В.Д.

Представники сторін:

Від скаржника: Девятьорова А.В., довіреність №26-12 від 26.07.2012 р.

Від боржників: представники не з'явились

Від органа ДВС: представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Миколаївської області 01.10.2012 р. у справі № 5016/1394/2012 (16/82) прийнято рішення, яким вирішено, стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Нова» та Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКЕР.КОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНОІЛ ТОРГ" збитки в сумі 4 722 600,00 гривень за договором від 17 червня 2011 р. на виробництво продукту із давальницької сировини № 17/06-ПДС та судовий збір в сумі 64380, 00 грн.

На виконання зазначеного рішення 12.12.2012 р. видано накази.

03 квітня 2013 р. за вх. № 6676/13 до Господарського суду Миколаївської області від ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» надійшла скарга на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області. 22 травня 2013 р. до суду надійшли уточнення вимог викладених в скарзі. З урахуванням зазначених уточнень, скаржник просить:

1. Визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження № 35773332 з примусового виконання наказу № 5016/1394/2012 (16/82) виданого 12.12.2012 р. Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ТОВ «Галичина-Нова» збитків у сумі 4722600 грн. та судового збору в сумі 64380 грн. на користь ТОВ «САНОІЛ-ТОРГ» незаконними.

2. Визнати постанову про закінчення виконавчого провадження № 35773332 з примусового виконання наказу № 5016/1394/2012 (16/82) виданого 12.12.2012 р. Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ТОВ «Галичина-Нова» збитків у сумі 4722600 грн. та судового збору в сумі 64380 грн. на користь ТОВ «САНОІЛ-ТОРГ» недійсною.

Ухвалою суду від 04.04.13 р. розгляд скарги призначено на 22.05.2013 р. У судовому засіданні 22.05.2013 р. розгляд справи відкладено до 03.06.2013 р.

Представник боржника скаргу підтримав у повному обсязі з урахуванням уточнень.

Від відділу ПВР представник не з'явився, проте від нього до суду надійшов відзив на скаргу ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» в якому він просить суд відмовити в задоволені скарги.

Представники боржників в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

З огляду на викладене, суд визнає за можливе розглядати справу, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами за його відсутністю.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши представника скаржника, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на наступне.

24 грудня 2012 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35773332 по примусовому виконанню наказу № 5016/1394/2012(16/82) від 12.12.2012р. та запропоновано боржникам самостійно виконати виконавчий документ в строк до 31 грудня 2012 р.

Постановою від 07.03.2013 р. виконавче провадження з примусового виконання наказу № 5016/1394/2012 (16/82) виданого 12.12.2012 р. закінчено у зв'язку з тим, що відповідно до повідомлення Головного управління статистики у Львівській області від 12.02.2013 р. за № 20-09/173 ТОВ «Галичина-Нова» в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по Львівській області не значиться у зв'язку із перенесенням в іншу область. Та згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ № 041184 виданої державним реєстратором Миколаївської міської ради, місцезнаходженням ТОВ «Галичина-Нова» є: 86488, Донецька область, м. Єнакієве, смт. Олександрівське, вул. Лісна, 25, що є підвідомчістю ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області.

15 січня 2013 р. скаржником на адресу відділу ПВР у Львівській області було направлено заяву про накладення арешту на належне боржнику майно, що знаходиться за адресою: Львівська область, Камянка-Бузький район, с. Ременів, вул. Садова, 1.

05 лютого 2013 р. державним виконавцем складено акт, яким встановлено, що за адресою: Львівська область, Камянка-Бузький район, с. Ременів, вул. Садова, 1, знаходиться завод із переробки фруктів «Галичина», згідно вивіски на будинку прохідної та слів охоронців, та осіб, які знаходились на території та, які відмовились себе назвати.

Відповідно до 5.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 р. звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньо автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусової реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, державним виконавцем не надано суду доказів того, що він вжив всіх заходів передбачених вищезазначеним законом, зокрема заходів, щодо виявлення нерухомого майна боржника шляхом звернення до відповідних органів, як того вимагає закон. Що стосується, наданого акту державного виконавця від 05.02.2013 р., то він не являється підтвердженням того, що державним виконавцем вжито заходів виявленням майна боржника, оскільки він лише встановлює факт не допуску державного виконавця до об'єкту, який знаходиться за вищевказаною адресою.

Частиною 5 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли

йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Як вбачається з доданих до матеріалів скарги матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем виявлено рухоме майно, належне боржнику на праві власності та оголошеного його в розшук. Проте, в матеріалах виконавчого провадженнях відсутні матеріали, які б свідчили про здійснення державним виконавцем майнового стану боржника та дані про відсутність будь-якого іншого майна, належного боржнику, у зв'язку з чим, у суду не має підстав вважати, що державним виконавцем здійснено всі заходи примусового виконання рішення на території, на яку поширюється його компетенція.

Приписами статті 121-2 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Відповідно частини четвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги скаржника правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 9.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними.

З огляду на вищенаведене, визнати постанову про закінчення виконавчого провадження № 35773332 з примусового виконання наказу № 5016/1394/201 (16/82) виданого 12.12.2012 р. Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ТОВ «Галичина-Нова» збитків у сумі 4722600 грн. та судового збору в сумі 64380 грн. на користь ТОВ «САНОІЛ-ТОРГ» недійсною.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл Торг" задовольнити.

2. Визнати недійсною постанову про закінчення виконавчого провадження № 35773332 з примусового виконання наказу № 5016/1394/2012 (16/82) виданого 12.12.2012 р. Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ТОВ «Галичина-Нова» збитків у сумі 4722600 грн. та судового збору в сумі 64380 грн. на користь ТОВ «САНОІЛ-ТОРГ».

Суддя В.Д. Фролов