Ухвала суду № 31631727, 23.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-8208/11/0170/25

23.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кононова Ю. С. ) від 09.10.2012 по справі № 2а-8208/11/0170/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Юг" (вул. Спортивна, 1-а, с. Митяєве, Сакський район, Автономна Республіка Крим,96542)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС (вул. Курортна 57,м. Саки, Автономна Республіка Крим,96500)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09 жовтня 2012 року у справі № 2а-8208/11/0170/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Юг» до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000272301/0 від 13.04.2011 року, винесене Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким ТОВ «Манго-Юг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 221790,60 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 09 жовтня 2012 року, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням позивачем положень діючого податкового законодавства України під час здійснення діяльності з продажу нафтопродуктів на умовах комісії.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 23.05.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із висновком податкової інспекції про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 221789,60 грн. у січні 2011 року, про що було складено акт від 11.04.2011 року № 409/23-01/36684510 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго Юг», код ЄДРПОУ 36684510 з питань правомірності нарахування податкового кредиту декларацій податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року». Вказаний акт перевірку було покладено у основу спірного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 221789,60 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

З акту перевірки вбачається, що під час здійснення перевірки податковою інспекцією досліджувалася фінансово-господарська діяльність позивача із продажу нафтопродуктів за договором Комісії від 01.07.2010 року № 118/07-10, що був укладений із ТОВ «Манго Трейд» через мережу АЗС, а саме: АЗС 1 - АР Крим, Джанкойський район, смт. Азовське, вул.. Ф. Приходько, 34; АЗС 2 - АР Крим, Красногвардійський район, траса Харьків-Сіимферополь, перехрестя с. Некрасово 598 км.; АЗС 3 - АР Крим, Сакський район, с. Митяєво, вул. Спортивна, 1-а; АЗС 4 - АР Крим, Сакський район, смт. Новофедорівка, автодорога Новофедорівка-Саки, 1 км.; АЗС 5 - АР Крим, Совєтський район, сільська рада Краснофлотська, автодорога Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч, 262 км. + 800м.; АЗС 6 - Україна, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мелітопольське шосе, 79.

При цьому, у акті перевірки зазначено, що в договорі комісії на продаж продукції № 118/07-10 від 01.07.2010 року відсутня будь-яка інформація стосовно забезпечення ТОВ «Манго-Юг» ПММ автозаправних станцій, що розташовані на території Львівської області та вказано про те, що на підстав вказаного договору ТОВ «Манго-Юг» здійснюється реалізація паливно-мастильних матеріалів лише через АЗС, що розташовані в АР Крим та Запорізької області.

Але, судом першої інстанції було встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 04 січня 2011 року між ТОВ «Манго Трейд» та ТОВ «Манго Юг» було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору комісії на продаж продукції № 118/07-10 від 01.07.2010 року, якою змінено редакцію п. 2.2.2 Договору, викладено у новій редакції, згідно якої передача продукції (нафтопродуктів) здійснюється автотранспортом за рахунок Комітента, на умовах СРТ в редакції Інкотермс 2000 на автозаправні станції за адресою: АЗС 2 - АР Крим, Красногвардійський район, траса Харьків-Сіимферополь, перехрестя с. Некрасово 598 км.; АЗС 3 - АР Крим, Сакський район, с. Митяєво, вул.. Спортивна, 1-а; АЗС 4 - АР Крим, Сакський район, смт. Новофедорівка, автодорога Новофедорівка-Саки, 1 км.; АЗС 5 - АР Крим, Совєтський район, сільська рада Краснофлотська, автодорога Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч, 262 км. + 800м.; АЗС 6 - Україна, Запорізька область, м. Бердянськ, вул.. Мелітопольське шосе, 79; АЗС 7 - Львівська обл.., Мостирський р-н, м. Мостиська, вул.. Галицька, 64 - АЗС № 1 ТзОВ «Мостнафта»; АЗС 8 - Львівська обл.., Яворівський р-н, м. Яворів, вул.. Маковея, 149- АЗС № 3 ТзОВ «Мостнафта»; АЗС 9 - Львівська обл.., Жидачівський р-н., м. Жидачів, вул.. Гниздичівська, 6 - АЗС № 5 ТзОВ « Мостнафта»; АЗС 10 - Львівська обл.., Сокальський р-н., м. Сокаль, вул.. Тартаківського, 33а - АЗС № 6 ТзОВ «Мостнафта»; АЗС 11 - Львівська обл., Бродівський р-н., смт. Підкамінь, вул.. Незалежностіё79 - АЗС № 2 ТзОВ «Мостнафта»; АЗС 12 - Львівська обл., Пустомитівський р-н., автодорога Київ - ЧОП км 539 + 140 м. (ліворуч) - АЗС № 7 ТзОВ «Мостнафта»; АЗС 13 - м. Львів, вул.. Володимира Великого, 50 - АЗС ТОВ «Гетьман».

Отримання позивачем нафтопродуктів у січні 2011 року на підставі Договору № 118/07-10 від 01.07.2010 року із змінами, внесеними Додатковою угодою № 2 від 04.01.2011 року та їх реалізація через мережу АЗС, що зазначена у Додатковій угоді, було підтверджено за результатами дослідження судової економічної експертизи та підтверджено даними місячного звіту Комісіонеру та актів прийому-передання, відомостями забалансового рахунку бухгалтерського обліку 024, відомостями бухгалтерського обліку щодо реалізації: Д-т 6851 - К-т 704, Д-т 6415 - К-т 6851, Реєстром отриманих податкових накладних за січень 2011 року, платіжними документами, видатковими накладними, податковими накладними.

Таким чином, висновок податкової інспекції щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 221789,60 грн. і як наслідок - заниження податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2011 року у сумі 221789,60 грн., ґрунтується виключно на дослідженні фінансово-господарської діяльності позивача за Договором № 118/07-10 від 01.07.2010 року без врахування Додаткової угоди № 2 від 04.01.2011 року, що призвело до неповноти врахування під час перевірки усіх господарських операцій позивача за січень 2011 року, а тому будь-які висновки та розрахунок грошових зобов'язань податкової інспекції за результатами перевірки від 11.04.2011 року не можуть бути визнані судом правильними.

В той же час матеріалами справи встановлено, що на виконання умов Договору комісії, ТОВ «Манго Трейд» відвантажило, а ТОВ «Манго Юг» прийняло в січні 2011 року нафтопродукти загальною кількістю 396739 літрів на суму 3158260,60 гривень, в тому числі ПДВ - 526376,77 гривень, що підтверджується актами приймання - передачі: № РНК-000040 від 25.01.2011 року, № РНК-000026 від 19.01.2011 року; № РНК-000030 від 20.01.2011 року; № РНК-000020 від 18.01.2011 року; № РНК-000022 від 14.01.2011 року; № РНК-000029 від 20.01.2011 року; № РНК-000049 від 31.01.2011 року; № РНК-000019 від 15.01.2011 року; № РНК-000025 від 19.01.2011 року; № РНК-000035 від 21.01.2011 року; № РНК-000010 від 13.01.2011 року; № РНК-000009 від 12.01.2011 року; № РНК-000036 від 21.01.2011 року; № РНК-000028 від 20.01.2011 року; № РНК-000018 від 14.01.2011 року; № РНК-000023 від 19.01.2011 року; № РНК-000027 від 19.01.2011 року; № РНК-000024 від 19.01.2011 року; № РНК-000039 від 25.01.2011 року; № РНК-000006 від 10.01.2011 року; № РНК-000005 від 10.01.2011 року; № РНК-000017 від 14.01.2011 року; № РНК-000045 від 28.01.2011 року; № РНК-000031 від 21.01.2011 року; № РНК-000011 від 14.01.2011 року; № РНК-000016 від 14.01.2011 року; № РНК-000001 від 10.01.2011 року; № РНК-000042 від 27.01.2011 року; № РНК-000046 від 28.01.2011 року; № РНК-000007 від 12.01.2011 року (т. 1, а.с. 75-89).

Ці дані співпадають з даними місячного звіту комісіонера ТОВ «Манго Юг» від 31.01.2011 року, згідно з яким надходження нафтопродуктів від ТОВ «Манго Трейд» до ТОВ «Манго Юг» склало 396739 літрів, в тому числі: на АЗС № 2 АРК - 13815 л; АЗС № 3 АРК - 22740 л; АЗС № 4 АРК - 4620 л; АЗС № 5 АРК - 12490 л; АЗС № 7 Мостиська - 57074 л; АЗС № 8 Яворов - 61837 л; АЗС № 9 Жидачив - 51984 л; АЗС № 10 Сокаль - 46353 л; АЗС № 11 Пидкаминь - 36688 л; АЗС № 12 Подберезци 539 км - 66026 л; АЗС № 13 Гетман - 23112 л.

Згідно з даними цього Звіту, в січні 2011 року комісіонером було реалізовано паливно - мастильних матеріалів в кількості 159989,73 літрів на суму 1276273,78 гривень, в тому числі ПДВ - 212712,29 гривень (т. 1, а.с. 52-53).

Тобто, дані місячного звіту комісіонера від 31.01.2011 року повністю відповідають даним актів приймання - передачі на комісію за січень 2011 року щодо кількості переданих ТОВ «Манго Трейд» нафтопродуктів ТОВ «Манго Юг» для подальшої реалізації.

На суму реалізованих в січні 2011 року паливно - мастильних матеріалів в кількості 159989,73 літрів, 31 січня 2011 року ТОВ «Манго Трейд» було виписано комісіонеру податкову накладну № 217 на загальну суму 1276273,78 гривень, в тому числі ПДВ - 212712,29 гривень (т. 1, а.с. 50-51).

Вказана податкова накладна була відображена ТОВ «Манго Юг» в реєстрі отриманих податкових накладних за січень 2011 року под. № 23 та в Додатку № 5 до Декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.

Тобто, усього сума податкового кредиту ТОВ «Манго Юг» за січень 2011 року по договору комісії з ТОВ «Манго Трейд», сформованого на підставі податкових накладних № 217 та № 225 від 31.01.2011 року склала 221789,61 гривень.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

При таких обставинах справи судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки податкової інспекції, зроблені під час проведення перевірки щодо не відповідності даних місячного звіту комісіонеру за січень 2011 року а також суперечливості наданих ним первинних документів повністю спростовані матеріалами справи.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем касового методу визначення бази оподаткування у відповідності із положеннями статті 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів» судова колегія зазначає наступне.

Правила оподаткування податком на додану вартість визначені розділом У Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом У цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з касиґ0 платника податку або дата надання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу України платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Таким чином, Податковим кодексом України встановлений обов'язок щодо застосування касового методу оподаткування лише для платників податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плата за утримання житла.

Позивач не відноситься до коло вказаних платників податку.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив про безпідставність застосування податковою інспекцією положень статті 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів», оскільки зазначена норма застосовується лише до товарів, визначених статтями 1 та 2 названого Закону, а саме: нафти сирої (код 2709 00 000 згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів, ввезених на митну територію України до 31.12.01 року, важких дистилятів (дизельного пального) - код ГС 2710 00 610, 2710 00 650, 2710 00 690), виготовлених нафто - переробними підприємствами України з використанням сировини, видобутої на території України або імпортованої, а також вироблених або ввезених (імпортованих) важких дистилятів (дизельного палива) до 01.10.2000 року.

Відповідач не надав суду відповідних доказів щодо продажу позивачем товару, що зазначений у статті 3 Закону.

Суд першої інстанції ретельно з'ясував обставини справи, що стосуються здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності у січні 2011 року, дослідив договір та додаткову угоду до нього, дослідив первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, призначив по справі судово-економічну експертизу з метою повного з'ясування обставин справи та надавши у сукупності оцінку наявним у матеріалах справи доказів правильно дійшов до висновку про безпідставність висновків податкового органу про порушення позивачем діючого законодавства України з питань оподаткування. Судове рішення ухвалено при повному з'ясуванні фактичних обставин у справі та правильній юридичній оцінці спірних правовідносин у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції - відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2012 по справі № 2а-8208/11/0170/25 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська