Ухвала суду № 31630400, 29.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 103/5765/2012

29.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кондрак Н.Й.,

суддів Щепанської О.А. ,

Горошко Н.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Лягіна О.В.) від 09.01.13 у справі №103/5765/2012

за позовом ОСОБА_2 АДРЕСА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим (вул. Сімферопольська, 5а, м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98405)

про зобов`язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 09.01.13 у справі №103/5765/2012 у задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено у повному обсязі.

На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

У судове засідання 29.05.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК про зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він тривалий час, більше шістнадцяти років, працював в "Сахалінрибпромі" рибалкою. Для заповнення формуляра про обчислення та виплату частини пенсії в Російській Федерації, він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі. 14.11.2012 року позивач отримав повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі, в якому йому було відмовлено в заповненні формуляра. Вважає дані дії неправомірними.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно довідки УПФУ в Бахчисарайському районі (а.с. 2-6) вбачається, що позивач знаходиться на обліку та отримує пенсію за віком з жовтня 2001 року.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 до 1991 року працював в "Сахалінрибпромі" колишньої РРФСР рибалкою.

Для заповнення формуляра про обчислення та виплату частини пенсії в Російській Федерації, він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі. 14.11.2012 року позивач отримав повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі, в якому йому було відмовлено в заповненні формуляра через відсутність відповідного стажу після 01.01.1991 року.

Підстави виникнення та порядок реалізації права на трудові пенсії встановлено Федеральним законом від 17.12.2001 року № І73-Ф3 "Про трудові пенсії а Російської Федерації", якщо інше не встановлено міжнародним договором Російської Федерації. У відносинах між Росією і Україною діє Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року (далі Угода СНД), заснована на територіальному принципі (призначення та виплата пенсії по законодавству і за рахунок коштів країни проживання з урахуванням періодів трудового стажу, набутого на територіях договірних сторін) і розповсюджується на громадян держав-учасниць даної угоди, що проживають на території цих держав. Громадяни які пропрацювали не менше 15 календарних років Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, регулюється Тимчасовою угодою між Урядом Російської Федерації і Урядом України про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993року (далі Тимчасова угода). Тимчасову угоду прийнято в розвиток Угоди СНР, яка є базовою по відношенню до Тимчасової угоди. При призначенні пенсії відповідно до Тимчасової угоди на території України, Пенсійний фонд Російської Федерації здійснює відшкодування Пенсійному фонду України витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01.01.1991 року. Відповідна частина пенсії, за вказаний трудовий стаж розраховується за нормами законодавства Російської Федерації. Відшкодування витрат здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення за законодавством України. Заява громадянина про переведення частини пенсії відповідно до статті 3 Тимчасового угоди і додаткові документи подаються до територіальних органів Пенсійного України за місцем постійного проживання на території України, які заповнюють формуляр на обчислення та виплату частини пенсії у трьох примірниках і направляють їх до Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має стаж рибалки у "Сахалінрибпромі" до 1991 року, що підтвердив в судовому засіданні суду першої інстанції. Жодних доказів наявності стажу роботи в Російській Федерації після 01.01.1991 року позивач не надав.

Також судова колегія зазначає, що відповідно до відповіді Пенсійного фонду Російської Федерації відповідачу роз'яснено, що оскільки період роботи позивача в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі припав до 01.01.1991 року підстав для відшкодування частини пенсії за рахунок Пенсійного фонду Російської Федерації - відсутні, оскільки зазначена Угода передбачає відшкодування лише після 01.01.1991 року.

Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх вимог.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 09.01.13 у справі №103/5765/2012 залишити без задоволення.

2.Постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 09.01.13 у справі №103/5765/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис Н.Й. Кондрак

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис Н.П.Горошко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.Й. Кондрак