Постанова № 31630249, 13.05.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

13 травня 2013 року 10:02 Справа № 814/1637/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретаря судового засідання Ополинського О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

ДПІ у Заводському р-ні м.Миколаєва Миколаївської обл. Державної податкової служби, вул.Г.Петрової 2-А, м.Миколаїв, 54029;

до

Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод", вул.1 Слобідська 120, м.Миколаїв, 54017;

про

стягнення заборгованості в сумі 207154,41грн.;

ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (позивач) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 207154,41грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позові (а.с.3-4).

Відповідач, позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 185013,15грн. та пені 16,15грн., не визнав та зазначив, що рішення позивача про звернення до суду щодо його зобов'язання сплатити заборгованості є необґрунтованим так як позивач повинен був виставити відповідачу нову податкову вимогу, а не посилатися на податкову вимогу 2008 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

Державне підприємство “Миколаївський бронетанковий завод” (відповідач) є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, зареєстровано та взято на облік, як платник податків в ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва.

Відповідач є платником земельного податку з юридичних осіб, податку на додану вартість, збору за спеціальне використання води, екологічного податку (а.с.6-10).

Борг щодо земельного податку виник на підставі декларації №9004656487 від 06.02.12р. за січень 2013р. та декларації №9004656487 від 06.02.13р. за лютий 2013р.

Загальна сума боргу по земельному податку з юридичних осіб складає 21873,28грн. (а.с.18-20). Борг по збору за спеціальне використання води виник на підставі розрахунку №9086367429 від 04.02.13р. за 4кв. 2012р., сума нарахованого податкового зобов'язання складає 182,43грн.

Борг щодо екологічного податку виник на підставі декларації відповідача №9086040959 від 29.01.13р. за 4кв. 12р., сума нарахованого податкового зобов'язання складає 85,55грн. (а.с.13-20).

Проти стягнення вищезазначених податків та зборів відповідач в судовому засіданні не заперечував.

Щодо боргу з ПДВ, то представник відповідача зазначив, що рішенням позивача №19/19-021 від 29.11.12р. відповідачу було списано всі податкові борги які виникли станом на 01.07.2012 року та не сплачені станом на 31.10.2012 року у сумі 2271086,58грн.

На підставі зазначеного, відповідач дійшов висновку, що всі раніше надіслані відповідачу податкові вимоги також вважаються анульованими (відкликаними) й тому позивач, відповідно до ст.6 ПК України повинен був надіслати відповідачу нову податкову вимогу на всю суму боргу.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.28. ст.20 ПК України податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань.

Згідно пп.16.1.4 ст.16 ПК України на відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, що заборгованість списана відповідачем згідно рішенню №19/19-023 від 29.11.12р., так як зазначений вище борг виник після списання заборгованості відповідача.

Стосовно посилання відповідача на необхідність надсилання нової податкової вимоги, то суд зазначає наступне.

В травні та липні 2008 року відповідачу було направлено першу та другу податкові вимоги (а.с.11-12).

Рішенням позивача №19/19-021 від 29.11.12р. відповідачу було списано всі податкові борги які виникли станом на 01.07.12р. та не сплачені станом на 31.10.2012 року у сумі 2271086,58грн.

Згідно ст.60.6 ПКУ на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Положеннями статті 60 ПК України не передбачено можливості відкликання податкової вимоги в даному випадку.

Враховуючи, що борг з податку на додану вартість виник на підставі декларації відповідача №9014321425 від 19.03.13р. за лютий 2013р., сума нарахованого та не сплаченого податкового зобов'язання складає 184997,00грн. (пеня за період з 04.02.13р. по 14.03.13р. 16,15грн. (а.с.21-22).

Таким чином, загальна сума яка підлягає стягненню з відповідача складає 207154,41грн. (21873,28грн. + 182,43грн. + 85,55грн. + 184997,00грн. + 16,15грн.)

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем доведено суду обґрунтованість своїх вимог.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.5 Закону "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (код ЄДРПОУ 07856371) заборгованість у розмірі 207154,41грн. (двісті сім тисяч сто п'ятдесят чотири грн. 41коп.) на користь держбюджету, а саме Державного бюджету Заводського району м.Миколаєва, р/р №34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївський області, МФО 826013, ОКПО 37992781.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.