Постанова № 31630074, 28.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2013 р. (15:45) Справа №801/125/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Східно-Кримська енергетична компанія» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування податкової вимоги і податкового повідомлення рішення, відшкодування шкоди.

Обставини справи: Приватне акціонерне товариство «Східно-Кримська енергетична компанія» (далі по тексту - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги відповідача від 17.10.2012 року №2632 про нарахування пені, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 11.12.2012 року №0013401502 про нарахування штрафу, відшкодування шкоди, завданої незаконними діями відповідача в розмірі 6181,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем своєчасно та у повному обсязі здійснено перерахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість і нарахованих штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення від 18.03.2011 року №0001912301, але відповідач нарахував пеню в сумі 6181,04 грн. на підставі норми, яка не була чинна у періоді, в якому встановлено заниження податкового зобов'язання. 21 листопада 2012 року на адресу позивача надійшла податкова вимога від 17.10.2012 року №2632 про сплату вказаної пені у розмірі 6181,04 грн., яку позивач вважає безпідставною, але у зв'язку з необхідністю отримання довідки від ДПІ про відсутність податкової заборгованості позивач вимушений був сплатити вказану податкову вимогу. Таким чином, внаслідок незаконних дій відповідача позивачу завдано шкоду в розмірі 6181,04 грн. 14 грудня 2012 року на адресу відповідача надійшло податкове повідомлення-рішення відповідача №0013401502 від 11.12.2012 року про нарахування штрафу в сумі 617,61 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання у вигляді затримки сплати 6176,14 грн. Однак у зв'язку з тим, що нарахування пені є протиправним, то і вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08 січня 2013 року відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим.

У судовому засіданні представник позивача Вільгард В.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Тарасенко О.В. проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у наданих суду письмових запереченнях та пояснила, що пеня позивачу була нарахована на підставі акту перевірки № 2147/23-2/31059536 від 11.03.2011 р. та відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України, що відповідає діючому законодавству.

У судове засідання представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

З 15 лютого 2011 року по 02 березня 2011 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Східно-Кримська енергетична компанія», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Східно-Кримська енергетична компанія», дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений Акт № 2147/23-2/31059536 від 11.03.2011 р. (а.с.6-25), відповідно висновків якого встановлено порушення, зокрема: п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 50113 грн., у т.ч. за лютий 2010 року у сумі 50113 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001912301 від 18 березня 2011 року про збільшення Закритому акціонерному товариству «Східно-Кримська енергетична компанія» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 62641 грн., з яких 50113 грн. за основним платежем та 12528 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.26).

Вказані суми грошових зобов'язань сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №423 від 25.03.2011 р. (а.с.28).

17 жовтня 2012 року відповідачем було сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу №263 про сплату пені у сумі 6181,04 грн. (а.с.29).

03 грудня 2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету - податкова декларація з ПДВ № 9063599312 від 17.10.2012 р. за вересень 2012 року, якою встановлено порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з чим, 11.12.2012 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0013401502 про нарахування позивачу штрафу в розмірі 617,61 грн. (а.с.56).

Як зазначила у судовому засіданні представник відповідача, пеня у сумі 6181,04 грн. була нарахована позивачу відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В свою чергу п. 57.3 ст. 57 ПК України законодавцем чітко визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Матеріали справи свідчать про те, що податкове повідомлення-рішення №0001912301 від 18 березня 2011 року, прийняте на підставі Акту перевірки № 2147/23-2/31059536 від 11.03.2011 р. прийнято на підставі п. 54.3 ст. 54 ПК України, та визначені в ньому суми грошових зобов'язань є узгодженими позивачем та сплачені останнім в повному обсязі до закінчення 10 календарних днів з дня їх отримання, що підтверджується вищевказаним судом платіжним дорученням.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що главою 12 ПК України закріплені приписи нарахування пені, зокрема п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 визначено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження (п.129.4 ст. 129 ПК України).

Саме таким чином, відповідно до вимог п.129.1.2 ПК України, відповідачем було розраховано пеню позивачу з моменту, в якому було вчинено податкове правопорушення, а саме зі строку сплати податку на додану вартість (30.03.2010 року) (а.с.53).

Однак суд не може погодитися з таким застосуванням відповідачем ст.129.1.2 ПК України до правовідносин, які виникли у 2010 році, тобто до набрання чинності цієї правової норми.

Суд зазначає, що до 01 січня 2011 року питання нарахування пені було врегульоване п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якої нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Враховуючи, що пеня це один з різновидів юридичної відповідальності, а відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, суд вважає, що неможливо застосовувати п.п.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України на події, що виникли у 2010 році.

За таких обставин нарахування пені в порядку передбаченому ст.129 ПК України, тобто за весь період заниження, можливе лише з 01.01.11 року з дати набрання чинності Податкового кодексу України.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значен ня для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, об ґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які на справді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Частинами 1, 4 ст. 70 КАС України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування покладається в спорі на відповідача - орган публічної влади, який повинен подати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В порядку передбаченому ст.71 КАС України, доказів правомірності, законності та обґрунтованості визначення розміру пені відповідачем суду не надано.

Приймаючи до уваги встановлення судом протиправності застосування контролюючим органом положень п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України для нарахування пені по податковим зобов'язанням, розрахованим ним при вивчені правильності застосування податкового законодавства при здійсненні платником податків господарській діяльності в період часу до 01.01.2011 р., не можна визнати правомірними дії відповідача щодо перерозподілу поточних платежів для погашення сум нарахованої пені, що потягло застосування штрафу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкова вимога відповідача від 17.10.2012 року №2632 про сплату пені у сумі 6181,04 грн. та податкове повідомлення-рішення відповідача від 11.12.2012 року №0013401502 про нарахування штрафу у сумі 617,61 грн. не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а зазначені податкова вимога та податкове повідомлення-рішення визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями відповідача в розмірі 6181,04 грн., то суд зазначає, що ці вимоги є передчасними, оскільки позивач ще не звертався окремо до відповідача, жодних рішень останнім відносно повернення або неповернення позивачу зазначених грошових коштів не приймалось, будь-яких дій або бездіяльності ним не вчинялось, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Підставі викладеного, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача, понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 107,30 грн., з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України в листі від 21.11.2011р. № 2135/11/13-11.

В судовому засіданні 28.02.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 04.03.2013 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 17.10.2012 року №2632.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 11.12.2012 року №0013401502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Східно-Кримська енергетична компанія» судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп., шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет