Постанова № 31629672, 23.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2013 р. Справа№ 5011-41/11484-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Гончарова С.А.

за участю представників:

від позивача: представник - ОСОБА_2 - за довіреністю,

від відповідача: представник Рудяк О.І. - за довіреністю,

від третьої особи-1: не з'явився,

від третьої особи-2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізінг Аваль", фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 р.

у справі № 5011-41/11484-2012 (головуючий Спичак О.М., судді Любченко М.О., Жагорнікова Т.О.)

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізінг Аваль", м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6,

2. Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління м. Києва,

про визнання виконавчих написів такими що не підлягають виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізінг Аваль" про визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчи написи, які вчинені на користь відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за № 317 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, № 319 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, № 318 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, № 320 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, № 321 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, № 322 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, зобов'язання відповідача повернути позивачу транспортні засоби та стягнене за виконавчими написами: № 317 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, № 319 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, № 318 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, № 320 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, № 321 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, № 322 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, мотивуючи вимоги тим, що зазначені виконавчі написи було вчинено з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2012 р. залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління м. Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2013 р. у справі № 5011-41/11484-2012 позовні вимоги задоволено частково, визнано такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, що зареєстровані в реєстрі за № 317 від 16.02.2012 р., за № 319 від 16.02.2012 р., за № 318 від 16.02.2012 р., за № 320 від 16.02.2012 р., за № 321 від 16.02.2012 р. та за № 322 від 16.02.2012 р., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 1 073 грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізінг Аваль" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, та в задоволенні позовних вимог в цій частині позову відмовити повністю, в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а доказам, що подані сторонами не надано необхідної юридичної оцінки.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 також не повністю погодився з рішенням суду першої інстанції та звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову про повернення транспортних засобів та стягнутого за виконавчими написами, а в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при прийнятті рішення мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, невірно застосовано та порушено норми матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги ФОП ОСОБА_5 підтримав у повному обсязі, проти доводів апеляційної скарги ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» підтримав у повному обсязі, проти доводів апеляційної скарги ФОП ОСОБА_5 заперечував, просив залишити її без задоволення.

Треті особи явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізінг Аваль" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2008 р. між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" та ФОП ОСОБА_5 були укладені договори оренди (фінансового лізингу) №№ L2832-08/08, L2833-08/08, L2834-08/08, L2835-08/08, L2836-08/08, L2838-08/08, згідно з п. 1.1 яких лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість яких визначаються в Специфікації (Додаток 2 до цього договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

У зв'язку з наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості за договорами, сторонами було здійснено реструктуризацію заборгованості, про що було укладені відповідні угоди №№ LС2832-08/08, LС2833-08/08, LС2834-08/08, LС2835-08/08, LС2836-08/08, LС2838-08/08 від 01.07.2009 р.

На підставі та відповідно до п. 2 вищевказаних угод сторони погодили внести зміни до договорів, погодивши його та додатки 1, 2 та 4 до нього у новій редакції. Зазначені угоди и набрали чинності з дня їх підписання.

У відповідності до загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договорів у новій редакції) лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 5 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно.

В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатиш рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.3, п.5.4 Загальних умов).

У зв'язку з порушенням ФОП ОСОБА_5 строків сплати лізингових платежів за договором ТОВ «Райффайзен Лізиг Аваль» 25.01.2012 р. направило позивачу вимогу, якою вимагав не пізніше 3 днів погасити прострочену заборгованість у розмірі 2 283 265,77 грн.

Надалі, відповідач направив позивачу лист № 234-01/12 від 30.01.2012 р., в якому вказував на припинення договору та вимагав повернути транспортні засоби, що перебувають у користуванні позивача. В якості доказів направлення вказаного листа відповідач надав суду копію фіскального чеку № 30.01.2012 р., копію повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення № 81500001169883, та опис вкладення в цінний лист, в якому в графі "Найменування предметів" зазначено про направлення листа-повідомлення від 30.01.2012 р. про відмову від договору фінансового лізингу кількістю 1 шт.

Враховуючи наявність заборгованості позивача по сплаті лізингових платежів, відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 щодо вчинення виконавчого напису на договорах фінансового лізингу щодо повернення від позивача на користь відповідача відповідно рухомого майна.

16.02.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 321, згідно з яким вирішено вилучити у позивача та передати відповідачу у зв'язку з невиплатою заборгованість в розмірі 381718,07 грн. за договором фінансового лізингу № L2835-08/08 від 29.07.2008 р. викладено в новій редакції від 01.07.2009 р. № LС 2835-08/08 наступний транспортний засіб: сідловий тягач DAF FT105XF460SC, 2008 р., у кількості 1 одиниця, номер кузова/шасі НОМЕР_1, вартістю 732 898,79 грн.

16.02.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 317, згідно з яким вирішено вилучити у позивача та передати відповідачу у зв'язку з невиплатою заборгованість в розмірі 384 702,99 грн. за договором фінансового лізингу № L2838-08/08 від 29.07.2008 р. викладено в новій редакції від 01.07.2009 р. № LС 2838-08/08 наступний транспортний засіб: сідловий тягач DAF FT105XF460SC, 2008 р., у кількості 1 одиниця, номер кузова/шасі НОМЕР_2, вартістю 732 898,79 грн.

16.02.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 322, згідно з яким вирішено вилучити у позивача та передати відповідачу у зв'язку з невиплатою заборгованість в розмірі 382 253,08 грн. за договором фінансового лізингу № L2834-08/08 від 29.07.2008 р. викладено в новій редакції від 01.07.2009 р. № LС 2834-08/08 наступний транспортний засіб: сідловий тягач DAF FT105XF460SC, 2008 р., у кількості 1 одиниця, номер кузова/шасі НОМЕР_3, вартістю 732 898,79 грн.

16.02.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 320, згідно з яким вирішено вилучити у позивача та передати відповідачу у зв'язку з невиплатою заборгованість в розмірі 383 450,05 грн. за договором фінансового лізингу № L2836-08/08 від 29.07.2008 р. викладено в новій редакції від 01.07.2009 р. № LС 2836-08/08 наступний транспортний засіб: сідловий тягач DAF FT105XF460SC, 2008 р., у кількості 1 одиниця, номер кузова/шасі НОМЕР_4, вартістю 732 898,79 грн.

16.02.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 319, згідно з яким вирішено вилучити у позивача та передати відповідачу у зв'язку з невиплатою заборгованість в розмірі 376 199,14 грн. за договором фінансового лізингу № L2832-08/08 від 29.07.2008 р. викладено в новій редакції від 01.07.2009 р. № LС 2832-08/08 наступний транспортний засіб: сідловий тягач DAF FT105XF460SC, 2008 р., у кількості 1 одиниця, номер кузова/шасі НОМЕР_5, вартістю 732 898,79 грн.

16.02.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 318, згідно з яким вирішено вилучити у позивача та передати відповідачу у зв'язку з невиплатою заборгованість в розмірі 374942,44 грн. за договором фінансового лізингу № L2833-08/08 від 29.07.2008 р. викладено в новій редакції від 01.07.2009 р. № LС 2835-08/08 наступний транспортний засіб: сідловий тягач DAF FT105XF460SC, 2008 р., у кількості 1 одиниця, номер кузова/шасі НОМЕР_6, вартістю 732 898,79 грн.

Позивач, вважаючи, що зазначені виконавчі написи було вчинено з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до господарського суду з позовом про визнання їх таким, що не підлягають виконанню та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" повернути транспортні засоби та стягнене за виконавчими написами.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Таким чином, за змістом приписів вказаної норми Закону, відмова лізингодавця від договору лізингу повинна передувати у часі реалізації лізингодавцем права вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до п. 282 розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.204 р., для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 282 розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.204 р., для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:

- відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;

- дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;

- номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;

- строк, за який має провадитися стягнення;

- інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку;

- заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р. (далі - Перелік).

Відповідно до п. 8 Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р., для одержання виконавчого напису подаються оригінал договору лізингу та засвідчена лізингодавцем копія рахунку, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Місцевий господарський суді, задовольняючі позовні вимоги про визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи нотаріуса, дійшов до висновку, що спірні виконавчі написи було вчинено з порушення вимог чинного законодавства, а також виходив з того, що вматеріалах справи доказів того, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису було отримано від відповідача засвідчену копію рахунку направленого лізингоодержувачу з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення, немає.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2012 р. зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 надати копії документів, що були підставою для вчинення виконавчих написів за № 317 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, за № 318 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, за № 319 від 16.02. 2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, за № 320 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, за № 321 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу, за № 322 від 16.02.2012 р. про повернення об'єкту фінансового лізингу.

Дійсно, зазначені вимоги ухвали суду нотаріус не виконав, копії документів, які були підставою для вчинення виконавчих написів, не надав.

Однак, колегія суддів зауважує, що неподання третьою особою витребуваних судом документів не позбавляло суд першої інстанції права витребувати необхідні докази безпосередньо у відповідача.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» до апеляційного господарського суду подано лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 від 27.02.2013 р. № 3/01-24/2013, відповідно до якого нотаріус надіслав на адресу відповідача копії документів, що слугували підставою для вчинення 16.02.2012 р. виконавчих написів на договорах фінансовго лізингу №№ L2832-08/08, L2833-08/08, L2834-08/08, L2835-08/08, L2836-08/08, L2838-08/08, а саме:

- копії заяв ТОВ «Раййфайзен Лізинг Аваль» про вчинення виконавчих написів на означених договорах фінансового лізингу;

- копію Загального рахунку на сплату заборгованості №2560415256/01/2012 від 30.01.2012 р. з відміткою ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» про несплату платежів;

- копію Розшифровки загального рахунку №2560415256/01/2012 від 30.01.2012 р. з відмітками ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» про несплату платежів;

- копії листів за вих. № 234-01/12, № 235-01/12 від 30.01.2012 р;

- копії повідомлень про вручення 10.02.2012 р. ФОП ОСОБА_5 листів за вих. № 234-01/12, № 235-01/12 від 30.01.2012 р.

Зазначені докази підтверджують правомірність вчинення нотаріусом спірних виконавчих написів.

Колегія суддів, згідно вимог ст. 101 ГПК України, приймає зазначені докази, оскільки відповідач належним чином обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції. Так, відповідач звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_6 з листом від 21.02.2013 р. № 479/1-02/13 ще під час розгляду справи у суді першої інстанції, але відповідь третьої особи-1 отримана вказаним листом від 27.02.2013 р. № 3/01-24/2013, тобто після прийняття оскаржуваного рішення.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчих написів нотаріуса необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 року у справі № 5011-42/11484-2012 в частині визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, що зареєстровані в реєстрі за № 317 від 16.02.2012 р., за № 319 від 16.02.2012 р., за № 318 від 16.02.2012 р., за № 320 від 16.02.2012 р., за № 321 від 16.02.2012 р. та за № 322 від 16.02.2012 р. підлягає скасуванню.

У зв'язку зі скасуванням оскаржуваного рішення в частині визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчих написів, підлягає скасуванню рішення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізінг Аваль" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 1 073,00 грн. судового збору.

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 р. слід залишити без змін з огляду на наступне.

Місцевий господарський суд обґрунтовано встановив, що позовні вимоги про зобов'язання ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" повернути транспортні засоби та стягнене за виконавчими написами задоволенню не підлягають враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 806 Цивільного кодексу України, договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ч. 2 ст. 598 Цивільного кодексу України припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов п.п. 10.2 та 10.2.1 договорів лізингу, договір достроково припиняється у останні й день місяця, в якому має місце одна з нижченаведених обставин: направлення лізингодавцем лізингоодержувачу письмово повідомлення про прийняття лізингодавцем рішення про дострокове припинення договору з підстав, визначених розділом 6 догововру.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 30.01.2012 р. на адресу позивача було направлено вимогу про відмову від договорів фінансового лізингу та повернення предметів лізингу, у зв'язку з порушенням ним умов щодо оплати лізингових платежів.

Згідно зі ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

З наведених норм права вбачається, що наслідком розірвання договору є припинення зобов'язань сторін.

Умовами п. 10.3 та 10.3.1 встановлено, що у разі дострокового припинення договору при настанні зазначених в п. 10.2.1 загальних умов обставин лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу за власний рахунок у визначені лізингодавцем строки та місце в межах території України. Незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання (знаходження) такого предмету лізингу без будь-яких погоджень або дозволу лізингоодержувача з покладенням на лізингоодержувача покладених при цьому витрат.

Оскільки позивач має заборгованість перед відповідачем, а також враховуючи відмову у позовних вимогах про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, позовні вимоги про повернення об'єктів лізингу та стягненого за виконавчими написами не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_5 не спростовують висновків суду першої інстанції в частині відмови у позовних вимогах про повернення предметів лізингу та стягнутого за виконавчими написами, а тому дана апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Щодо доводів позивача про неотримання ним всіх копій документів, які додані до апеляційної скарги ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» колегія суддів зазначає, що копію ухвали від 05.04.2013 р. про прийняття апеляційної скарги ТОВ «Раййфайзен Лізинг Аваль» до провадження та призначення розгляду справи на 23.05.2013 р. позивач отримав 17.04.2013 р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення. Отже, протягом зазначеного тривалого часу мав можливість ознайомитись з матеріалами справи.

Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до приписів п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізінг Аваль" задовольнити.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 року у справі № 5011-41/11484-2012 в частині визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, що зареєстровані в реєстрі за № 317 від 16.02.2012 р., за № 319 від 16.02.2012 р., за № 318 від 16.02.2012 р., за № 320 від 16.02.2012 р., за № 321 від 16.02.2012 р. та за № 322 від 16.02.2012 р. та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізінг Аваль" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 1 073,00 грн. судового збору скасувати.

4. Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 у позовних вимогах про визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, що зареєстровані в реєстрі за № 317 від 16.02.2012 р., за № 319 від 16.02.2012 р., за № 318 від 16.02.2012 р., за № 320 від 16.02.2012 р., за № 321 від 16.02.2012 р. та за № 322 від 16.02.2012 р.

5. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 року у справі № 5011-41/11484-2012 залишити без змін.

6. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізінг Аваль" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корпус 5, офіс 101, ідентифікаційний код 34480657) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 (п'ятдесят) коп.

7. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи № 5011-41/11484-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Авдеєв П.В.

Гончаров С.А.