Рішення № 31629154, 04.06.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

0544/14685/2012

№2/243/1937/2013

РІШЕННЯ

заочне

іменем України

« 04» червня 2013 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Якуші Н.В.

при секретарі - Дручиніної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» про стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, індексації, обґрунтувавши свої вимоги тим, що з 27.04.1977 року по 26.02.2002 р.р. вона працювала у відповідача Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод". При звільнені з підприємства відповідач не провів з нею повного розрахунку, у результаті чого виникла заборгованість по заробітній платі. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12.07.2012 року на її користь була стягнута заробітна плата в розмірі 1887,32 грн. та моральна шкода в розмірі 1500 грн. У зв'язку з чим ставить питання про стягнення з відповідача суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 27.02.2002 року по день постановлення рішення по справі в розмірі 11284 грн. 14 коп., та стягнути з відповідача суму індексу інфляції у розмірі 296,28 грн., яка виникла з 01.10.2009 року по 01.10.2012 року.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05.12.2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24.12.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, позивач звернулась до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою та ухвалою від 17.04.2013 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05.12.2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24.12.2012 року в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку були скасовані, а справу в цій частині було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, повідомлялась належним чином про місце і час розгляду справи, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.77).

Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлявся належним чином, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим ухвалою суду від 04 червня 2013 року з урахуванням згоди позивача, суд вирішив розглянути дану справу у заочному порядку.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З копії трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 працювала у відповідача на різних посадах з 27.04.1977 по 26.02.2002 року. При звільненні з нею не було проведено повного розрахунку і заборгованість по заробітній платі у сумі 1887,32 грн. була стягнута лише по рішенню Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12.07.2012 року, але фактично не виплачена і по сей день.

Частина перша ст.47 КЗпП України зазначає, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно з ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа. Організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено розрахунок при звільненні з позивачем в той день зроблений не був, по теперішній час заборгованість з заробітної плати відповідачем позивачу не сплачено.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 04.09.2003 року по справі № 5/174Б ВАТ «Содовий завод»визнано банкрутом. Відповідно до ухвали Господарського суду Донецької області від 21.02.2012 року по справі № 5/174Б за заявою Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Слов'янськ до боржника відкритого акціонерного товариства «Содовий завод»м. Слов'янська про визнання банкрутом, продовжено строк ліквідаційної процедури по справі № 27/174Б про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» м. Слов'янська та повноваження ліквідатора - арбітражного керуючого Котенєвої О.О. до 26.07.2012 року. (а.с.11).

Вирішуючи питання стосовно виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день винесення рішення суду та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати з 27.02.2002 року, суд виходить з наступного.

З ч.6, ч.7 ст. 12 зазначеного Закону вбачається, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Разом з тим, у трудових правовідносинах такі поняття як зобов'язання, неустойка чи інша санкція за невиконання зобов'язання не застосовується, такі терміни використовуються у низці статей Цивільного та Господарського кодексів України.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір із приводу порушення ВАТ «Содовий завод»законодавства про оплату праці з передбачених ст.ст.116,117 КЗпП України підстав.

Норми трудового права ч.1 ст.116, ст.117 КЗпП України структурно віднесені до розділу У11 «Оплата праці»зазначеного Кодексу.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не

відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку.

Разом з тим, суд вважає що спір про стягнення середнього заробітку за весь час затримки є спором про стягнення заробітної плати.

Оскільки передбачене ст.117 КЗпП України стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не є санкцією в розумінні Закону, то спір про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку є спором про стягнення заробітної плати, та ці виплати входять до переліку зобов'язань, на які не поширюється дія мораторію відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У відповідності до ст.117 КЗпП України передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП. При відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.2 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»від 08.02.1995р., середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки, виданої ВАТ «Содовий завод», середній заробіток ОСОБА_1 за два останніх місяці роботи складає 88,44 грн. (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 перебувала трудових відносинах із ВАТ «Содовий завод» і була звільнена 26.02.01.2002р. на підставі ст.38 КЗпП України (за власним бажанням). Заборгованість по заробітній платі товариства перед ОСОБА_1 яка становить1887 грн. 32 коп., на час звільнення їй не виплачена.

Як роз'яснено у п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»№13 від 24.12.1999р., непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Крім того, згідно Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року в аспекті конституційного звернення положення частини 1 статті 233 КЗпП у взаємозв'язку з положеннями ст.237-1 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого починається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Виходячи з встановлених по справі обставин, наведених законодавчих норм права та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд стягує середньомісячний заробіток в сумі 11284,14 грн., входячи з наступних розрахунків:

вираховуючи середньоденний заробіток, суд виходив із довідки про заборгованість по

заробітній платі та середнього заробітку за два останні місяці роботи грудень 2001 року - січень 2002 року - 88 грн. 44 копХ2/44 дн.=4грн.02коп. Середньомісячне число робочих днів становить - 44/2=22 дн. 22 дн.Х12міс.Х10 лет 7 міс.=2807дн.Х4грн.02коп=11284 грн. 14 коп.

Пунктом 1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір»передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Виходячи з цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

Керуючись викладеним та ст.ст. 43 Конституції України, ст. ст. 115, 116, 223 , 237-1 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», 3, 10, 15, 16, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» про стягнення середнього заробітку - задовольнити

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» м. Слов'янськ, що розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, код ЄДРПОУ 00204895, р/р 26004307660166 у філії відділення ПІБ м. Слов'янськ, МФО 334561 на користь ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: м. Слов'янськ, пров. Житомирській, 31 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 11580 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 42 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» м. Слов'янськ м. Слов'янськ, що розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, код ЄДРПОУ 00204895, р/р 26004307660166 у філії відділення ПІБ м. Слов'янськ, МФО 334561 судовий збір на користь держави у розмірі 229 гривен 40 коп. (двісті двадцять дев'ять) 40 коп. на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач УК /Слов'янськ/22030001.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя Якуша Н.В