Вирок № 31628237, 04.06.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3363/13-к

Провадження № 1-кп/265/159/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Шиян В.В.,

при секретарі - Сагіровій Ю.В.,

за участю прокурора - Хаустова М.М. Андрющенко Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі в залі суду кримінальне провадження № 12013050790000529 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя, Донецької області, громадянина України, із середньою - спеціальною освітою, не працюючого, раніше судимого:

- 18 березня 1988 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. 140 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 11 квітня 1991 року по закінченню строку;

- 28 січня 1999 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. 102 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік;

- 13 вересня 2000 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. 81 ч.3, 89 ч.1, 229-6 ч.1, 42 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 2 грудня 2003 року умовно достроково на 2 роки 3 місяці 19 днів;

- 5 серпня 2004 року, Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. 297 КК України, до 1 року 4 місяців 19 днів позбавлення волі. Звільнений 9 липня 2005 року по закінченню строку покарання;

24 травня 2009 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. 122 ч.1, 75,76 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік 6 місяців;

- 26 червня 2009 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. 213 ч.1 КК України до 200 годин громадських робіт,

проживаючого в АДРЕСА_1,

в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2, 263-1 ч.1, 263 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2013 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_1 знаходячись біля залізничного полотна розташованого по вулиці Таганрозької в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, керуючись корисними мотивами, діючи навмисно повторно, таємно викрав 5 підкладок Д-65, вартістю 183 гривні 40 копійок, 10 путьових костилів, вартістю 67 гривень, а всього на загальну суму 250 гривень 40 копійок, спричинив тим самим КТ «Маріупольський промисловий залізо дорожній транспорт»ТОВ «Маріупольський промисловий залізо дорожній транспорт» матеріальну шкоду на вказану суму. З викраденим скрився.

Приблизно у грудні 2012 року точну дату і час в ході досудового слідства встановити не вдалося, ОСОБА_1 знаходячись за місцем проживання в АДРЕСА_1, маючи при собі металеву трубку та частину шланги самостійно незаконно виготовив предмет ( пістолет), який незаконно зберігав за місцем свого проживання.

21 лютого 2013 року, ОСОБА_1 знаходячись за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1, де зберігав самостійно виготовлений предмет ( пістолет), поклав його у лівий чобіт під штанину, та без передбаченого законом дозволу, з метою можливої самооборони переніс його на вулицю Таганрозьку в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, де був затриманий працівниками міліції і доставлений в Орджонікідзевський РВ ММУ УМВС України в Донецький області, який розташовано по проспекту Перемоги, 27 в місті Маріуполі, де під час особистого огляду в період часу з 16 годин 10 хвилин до 16 годин 30 хвилин, в лівому чоботі під штаниною було виявлено та вилучено пістолет, який є вогнепальною зброєю - одноствольним дульнозярядним пістолетом з гнотовим займанням заряду, виготовленим саморобним способом, який ОСОБА_1 носив при собі та зберігав за місцем проживання без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що 20 лютого 2013 року йому потрібні були гроші, для придбання ліків та продуктів. Оскільки він ні де не працює, він вирішив викрасти металеві підкладки та костилі, щоб потім здати на металобрухт. Після викрадення був затриманий працівниками міліції. Щодо виготовлення вогнепальної зброї, пояснив, що він проживає в селі, де розвелося багато диких собак, тому він і зробив пістолет щоб оборонятися. У скоєному щиро кається, просить суд строго його не наказувати та не позбавляти його волі, оскільки він хворіє на відкриту форму туберкульозу, та має поганий стан здоров'я.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не має та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України прийшов до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, оцінивши всі в сукупності зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він навмисно, повторно скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч.1 ст. 263-1 КК України, оскільки він незаконно виготовив вогнепальну зброю, та за ч.1 ст. 263 КК України оскільки він носив та зберігав вогнепальну зброю без отримання передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 раніше судимий, судимість не погашена та не знята, є інвалідом 3 групи загального захворювання, має захворювання на активну форму туберкульозу, а також суд враховує і обставини справи, що пом'якшують і обтяжують його покарання.

Обставин, що обтяжують призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є рецидив злочину.

До пом'якшуючих обставин суд відносить: повне визнання своєї вини обвинуваченим та щиросердечне розкаяння, сприяння досудовому і судовому слідству.

Згідно ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

З урахуванням наведеного суд вважає, що ОСОБА_1 слід визначити покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статей кримінального закону, оскільки суд не знаходить підстав для застосування вимог ст.ст. 69,75,76 КК України. При цьому вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.

При призначенні покарання за сукупністю злочинів суд застосовує принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.

На підставі ст.ст.124-126 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути на користь експертного закладу витрати на проведення судово-балістичної експертизи у сумі 250,40 гривень.

Речові докази: 5 металевих підкладок, 10 путьових костилів, які було передано представнику КТ «Маріупольський промисловий залізо дорожній транспорт»ТОВ «Маріупольський промисловий залізо дорожній транспорт» - необхідно залишити останньому.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочинів та призначити покарання:

- за ст. 185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік;

- за ст. 263-1 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ст. 263 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, застосовуючи принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ суму 250 гривень 40 копійок за проведення судово-балістичної експертизи, яку перераховувати за реквізитами: одержувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, ЕДРПОУ 25574914, розрахунковий рахунок 31253272210095 в ГУГКСУ в Донецькій області МФО 834016.

Речові докази: 5 металевих підкладок, 10 путьових костилів, які було передано представнику КТ «Маріупольський промисловий залізо дорожній транспорт» ТОВ «Маріупольський промисловий залізо дорожній транспорт» - залишити останньому

На вирок протягом тридцяти діб з дня його проголошенням може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Суддя