Рішення № 31627265, 13.05.2013, Брянківський міський суд Луганської області

Справа № 410/496/13-ц

Провадження № 2/410/298/13

(ЗАОЧНЕ)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2013 року Брянківській міський суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Крупинської О.Ю.

при секретарі - Бахтіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Брянка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому посилається на те, що 30.03.1991 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_3 Відносини між позивачкою та відповідачем зіпсувались і тому позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. Раніше у позивачки та відповідача не було розбіжностей з тим як витрачати гроші та скільки треба витрачати на дитину. Відповідач у цьому питання ніколи не кривдив ні позивачку, ні дитину, але, враховуючи намір розірвати шлюб, позивачка бажає для дитини стабільності та хоче бути впевненою, що в неї завжди будуть кошти, які вона зможе витратити на утримання дитини. В даний час позивачка не працює та знаходиться у важкому матеріальному становищі, а відповідач в свою чергу працює на ПАО «Стахановський вагонобудівний завод» охоронцем, має постійний заробіток, інших утриманців у нього немає. Позивачка зазначає, що у разі розлучення дитини буде проживати разом з нею і вважає за необхідне

забезпечити дитину усім необхідним з метою створення гідних умов для її нормального виховання і розвитку. На підставі викладеного позивачка вважає, що відповідач має матеріальну можливість щомісячно сплачувати аліменти на утримання дитини, просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 25 відсотків всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення дитини повнолітнього віку.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву, у якій позовні вимоги підтримала повністю, проти ухвалення заочного рішення на заперечувала, просила суд розглянути справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання на з'явився, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, про вручення відповідачу судових повісток про виклик, заперечень проти задоволення позову не надав, причин неявки суду не повідомив.

За згодою представника позивачки суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши і оцінивши докази в справі в їхній сукупності, суд доходить висновку, що позов заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2, виданого 27.08.1999 року Брянківським МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Брянка Луганської області та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 17.06.2004 року (а.с.4).

Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_3, виданого 27.08.1999 року Брянківським МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Стаханов Луганської області та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 17.06.2004 року (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 30.03.1991 року міським відділом РАЦС м. Брянки Луганської області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрували шлюб 30.03.1991 року, про що складено відповідний актовий запис № 129, прізвище дружини після одруження - ОСОБА_2 (а.с.3).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 виданого 22.03.2005 року відділом РАЦС Брянківського МУЮ Луганської області, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Брянка Луганської області, про що складено відповідний актовий запис № 65, батько - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_1 (а.с.7).

Як вбачається з довідки квартального комітету № 37 м. Брянки від 10.02.2013 року, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1, а разом з нею проживають: чоловік - ОСОБА_2; син - ОСОБА_5; донька - ОСОБА_3 (а.с.8).

Згідно з відомостями адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Луганській області від 16.04.2013 року, зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з 17.06.2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей 58, 59 ЦПК про належність і допустимість доказів.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Зазначені вище докази суд знаходить достовірними, їх об'єктивність сумнівів не викликає.

На підставі викладеного суд вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 79, 180-183 СК України, ст. ст. 3, 10-11, 58-60, 79, 88, 169, 208-209, 212-215, 224-227, 367, 294 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Стаханова Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 25 відсотків всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви - 14.02.2013 року до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_6

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок, який перераховувати на рахунок: 31219206700017, отримувач коштів: УДКС України у м. Брянці Луганської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37780550, код банку отримувача (МФО): 804013, банк отримувача ГУДКCУ у Луганській області, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ: 05380728, пункт 1.1.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Головуючий суддя: О.Ю. Крупинська