Постанова № 31626784, 31.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/7378/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання Пополітові І.М., за участю представників: позивача - лагоди О.А., відповідача - Коваленко Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Іноземного підприємства «АГБОР ІНЖИНІРІНГ ЛТД»

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції

м. Дніпропетровська Дніпропетровської області

Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -

рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Іноземне підприємство «АГБОР ІНЖИНІРІНГ ЛТД» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним судом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.06.2012 року № 0104062301 та № 0104052301.

Позовна заява обґрунтована тим, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом на підставі акту від 06.06.2012 року №2263/22/35396069, який був складений за результатами документальної планової виїзної перевірки Іноземного підприємства «АГБОР ІНЖИНІРІНГ ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період фінансово-господарської діяльності з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року. Згідно висновків вказаної перевірки позивачем порушено вимоги п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4, п п. п. 5.2.1. п. 5.1, п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст.7, п.п. 11.2.1. п.11.2 п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 135.5.1, п. 135.5, п.135.2 ст.135, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, пп. 7.3.1. п. 7.3, пп.7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач вважає, що висновки, які викладені в акті перевірки є необґрунтованими та такими, що зроблені без врахування документів наданих під час перевірки, без урахування пояснень, наданих під час перевірки, у зв'язку з чим оскаржувані повідомлення-рішення, що складені на їх підставі є такими, що підлягають скасуванню. З огляду на викладене, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ІП «АГБОР ІНЖИНІРІНГ ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, під час якої встановлено ряд порушень вимог діючого законодавства. Перевіркою повноти визначення витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування встановлено їх завищення на загальну суму 59672 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 13579 грн. Крім того, при перевірці відображених показників у рядку 10.1.Б Декларацій «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та нульовою ставкою» встановлено завищення задекларованих показників на загальну суму 222217 грн. Податковий орган вважає, що при проведенні перевірки позивача та винесені оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбаченим діючим законодавством. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Іноземне підприємство «АГБОР ІНЖИНІРІНГ ЛТД» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 06.09.2007 року та перебуває на обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 20.04.2012 року № 347 - № 350, № 363 та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, в період з 20.04.2012 року по 29.05.2012 року Лівобережною міжрайонною ДПІ в м. Дніпропетровську була проведена документальна планова виїзна перевірка Іноземного підприємства «АГБОР ІНЖИНІРІНГ ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період фінансово-господарської діяльності з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складений акт №2263/22/35396069 від 06.06.2012 року.

Перевіркою встановлено ряд порушень вимог діючого законодавства, а саме:

- п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4, п п. п. 5.2.1. п. 5.1, п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст.7, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 року №334/94-ВР, п.п.135.5.1 п. 135.5, п.135.2 ст.135 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 15009 грн., в тому числі за 1 квартал 2009 року: 1429 грн., 4 квартал 2011 року: 13580 грн.;

- п. 198.3 п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 222217 грн.;

- п. п. 4.2.1 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19, пп. 20.3.2, п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 127.1 ст.127, п.164.1 ст.164, п. 167.1 ст.167, п.п.168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.170.1.2 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1913 грн. 42 коп.

За результатами проведеної перевірки, 19.06.2012 року податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0104062301, яким донараховано суму грошового зобов'язання за основним платежем - 222217 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 43667 грн. 75 коп.;

- № 0104052301, яким донараховано суму грошового зобов'язання за основним платежем - 15009 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 357 грн. 25 коп.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 222217 грн. виникли внаслідок встановленого завищення сум податкового кредиту на суму 222217 грн. за рахунок завищення у: лютому 2009 року на суму 3259 грн., березні 2009 року на суму 1888 грн., червні 2009 року на суму 6587 грн., липні 2009 року на суму 2138 грн., вересні 2009 року на суму 14839 грн., жовтні 2009 року на суму 3846 грн., листопаді 2009 року на суму 17997 грн., січні 2010 року на суму 5638 грн., лютому 2010 року на суму 7547 грн., березні 2010 року на суму 9659 грн., квітні 2010 року на суму 15004 грн., червні 2010 року на суму 13538 грн., липні 2010 року на суму 15917 грн., вересні 2010 року на суму 7904 грн., жовтні 2010 року на суму 24078 грн., лютому 2011 року на суму 7818 грн., березні 2011 року на суму 4394 грн., квітні 2011 року на суму 4921 грн., травні 2011 року на суму 19388 грн., червні 2011 року на суму 11045 грн., липні 2011 року на суму 5781 грн., серпні 2011 року на суму 8231 грн., жовтні 2011 року на суму 3616 грн., листопаді 2011 року на суму 3987 грн., грудні 2011 року на суму 3143 грн.

Перевіркою виявлено, що за період з 01.01.2009 року по 01.04.2011 року встановлено заниження податку на прибуток на суму 1429 грн. за І квартал 2009 року, що виникло внаслідок методологічної помилки, в цій частині податкове повідомлення - рішення позивач не оскаржує.

Підставою для збільшення решти сум грошових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток відповідачем зазначено - відсутні підтвердження зв'язку витрат на мобільний зв'язок із веденням господарської діяльності.

Щодо виявленого порушення, податковим органом в акті перевірки було зазначено, що згідно з пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Тому при неможливості доведення зв'язку з господарською діяльністю - відсутнє право на податковий кредит з ПДВ.

Сума податкового кредиту, що зазначена в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні № 0104062301 виникла внаслідок віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість під час придбання позивачем телекомунікаційних послуг, що, на думку податкового органу не пов'язане із господарською діяльністю позивача.

Під час судового розгляду справи було викликано у якості свідка головного державного податкового ревізора - інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - ОСОБА_3, якою були надані пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову, при цьому, зазначила що надані під час перевірки первинні документи оформлені належним чином, проте вважає, що відповідач не довів зв'язок використання телекомунікаційних послуг із господарською діяльністю відповідача, а оплата послуг за рахунок відповідача проводиться з метою незалежною від діяльності відповідача.

Відповідно до п. 14.1.36. п.1 ст 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Закон України «Про податок на додану вартість» не містить визначення терміну "господарська діяльність", однак, згідно з пунктом 1.15 статті 1 даного Закону інші терміни, які використовуються в цьому Законі використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування

Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено наступні критерії господарської діяльності - направлення діяльності на отримання доходу та постійна (регулярна) участь особи в цій діяльності.

Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків

Факт виконання господарських операцій, за наслідками яких формувалася податкова звітність підтверджений первинними документами відповідно до законодавства, долученими до матеріалів справи, щодо яких податковий орган претензій під час перевірки не мав.

Так, для перевірки був наданий договір про надання телекомунікаційних послуг, укладений між Позивачем та оператором мобільного зв'язку від 26.03.2008 року.

Фактичне виконання умов договору оформлено первинними документам які надані під час перевірки. Первинні документи - рахунки оператора, деталізована інформація про розрахунки за телекомунікаційні послуги, податкові накладні, якими оформлені господарські операції з виконання умов договорів складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто відповідають вимогам чинного законодавства і стосовно їх оформлення у відповідача зауважень не виникло.

Також, позивачем для долучення до матеріалів справи, на підтвердження зв'язку телекомунікаційних послуг із господарською діяльністю було надано копії Наказу № 2 від 03.03.2008 року щодо використання мобільного зв'язку, із додатком № 2 «Правила використання мобільного зв'язку співробітниками підприємства» та наказу № kif/12-0002 від 03.01.2012 року щодо впровадження мобільного зв'язку на підприємстві із актуалізацією даного наказу. Суд звертає увагу на те, що відповідно до зазначених Правил використання мобільного зв'язку співробітниками підприємства, за використання мобільного зв'язку з особистою метою працівники відповідача несуть матеріальну відповідальністю. Зазначені Правила є обов'язковими для всіх працівників відповідача. При цьому, жодних доказів наявності випадків використання мобільного зв'язку працівниками із порушенням вказаних Правил зафіксовано не було.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено відсутність господарської мети під час придбання послуг зв'язку, тобто висновки, висновки, які зроблені під час перевірки є помилковими та такими, що не відповідають діючому законодавству. Таким чином податкові повідомлення-рішення, що винесені на їх підставі підлягають скасуванню.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, на корись позивача підлягають стягненню судові витрати відповідно до задоволених вимог майнового характеру в розмірі 2146 грн.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Іноземного підприємства «АГБОР ІНЖИНІРІНГ ЛТД» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 року № 0104062301, винесене Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 222217 грн. та штрафні санкції на суму 43667 грн. 75 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 року № 0104052301, винесене Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств частково в сумі 13580 грн.

Судові витрати в розмірі 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) присудити на користь Іноземного підприємства «АГБОР ІНЖИНІРІНГ ЛТД» з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 05.02.2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 05.02.2013 року СуддяМ.В. Дєєв М.В.Дєєв