Постанова № 31626490, 04.06.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р.

Справа № 923/215/13-г

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

представники сторін в судове засідання від 04.06.2013 року не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „РОСІЯ”

на рішення господарського суду Херсонської області від 28.03.2013 року

по справі № 923/215/13-г

за позовом: Приватного підприємства „ХЛІБ ПРИАЗОВ’Я”

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „РОСІЯ”

про стягнення 155512,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року Приватне підприємство „ХЛІБ ПРИАЗОВ’Я” (далі – позивач, ПП „ХЛІБ ПРИАЗОВ’Я”) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „РОСІЯ” (далі – відповідач, СТОВ „РОСІЯ”) про стягнення 155512,50 грн., з яких: 97500,00 грн. основного боргу, 58012,50 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 526, 530, 693 ЦК України, та мотивовані порушенням відповідачем умов договору купівлі – продажу майбутнього врожаю № 12/09, укладеного 12.09.2011 року між СТОВ „РОСІЯ” (продавець) та ПП „ХЛІБ ПРИАЗОВ’Я” (покупець), що зумовило звернення покупця до продавця з письмовою вимогою про повернення останнім грошових коштів в сумі 97500,00 грн., сплачених покупцем на підставі пунктів 1.1, 2.2 вказаного договору купівлі - продажу з виплатою процентів за користування грошовими коштами в розмірі 58012,50 грн., як це передбачено умовами пункту 2.8 договору купівлі – продажу від 12.09.2011 року, втім така вимога з боку продавця була залишена без уваги.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.03.2013 року по справі № 923/215/13-г (суддя Александрова Л.І.) позов задоволено. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „РОСІЯ” на користь Приватного підприємства „ХЛІБ ПРИАЗОВ’Я” 97500,00 грн. боргу, 58012,50 грн. відсотків за користування грошовими коштами та 3110,25 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду обґрунтовано положеннями ст. ст. 530, 536, 655, 693 ЦК України, ст. ст. 193, 265 ГК України та мотивовано доведеністю відповідними документальними доказами виконання позивачем грошового зобов’язання за договором купівлі – продажу від 12.09.2011 року, тому, за обставин відсутності доказів на підтвердження факту поставки відповідачем в строк до 01.10.2012 року обумовленого договором майбутнього врожаю (соняшника) на суму 97500,00 грн., суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача передоплати в сумі 97500,00 грн. та виходячи з умов пунктів 2.3, 2.8 договору № 12/09 від 12.09.2011 року та положень чинного законодавства, суд вказав про правомірність стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 58012,50 грн.

Не погодившись з рішенням суду від 28.03.2013 року, СТОВ „РОСІЯ” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказало, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, що є підставою для його скасування з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі скаржник вказує, що за обставин неповідомлення судом належним чином СТОВ „РОСІЯ” про час, дату та місце розгляду справи, останній не мав можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, зокрема, надати відзив на позовну заяву, а тому місцевим господарським судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, що в свою чергу є підставою для скасування оскаржуваного рішення від 28.03.2013 року відповідно до приписів ст. 104 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП „ХЛІБ ПРИАЗОВ’Я” вказала, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а оскаржуване рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для його скасування, у зв’язку з чим просить рішення суду від 28.03.2013 року залишити без змін.

Представники сторін, будучи належним чином повідомленими про час та місце засідання суду апеляційної інстанції, в засідання суду від 16.05.2013 року та від 04.06.2013 року не з’явились, тим самим не скористались своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 22 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, надавши оцінку всім доказам у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, 12.09.2011 року між СТОВ „РОСІЯ” (продавець) та ПП „ХЛІБ ПРИАЗОВ’Я” (покупець) укладено договір купівлі – продажу майбутнього врожаю № 12/09, відповідно до якого продавець зобов’язався передати в майбутньому у власність покупця, а покупець зобов’язався оплатити на момент укладення цього договору і прийняти в майбутньому товар: - майбутній врожай соняшника у кількості (орієнтовно) 39 тон за ціною (орієнтовно) 2500,00 грн. за 1 тону, загальною вартістю (орієнтовно) 97500,00 грн. Строк поставки до 01.10.2012 року (поставка за рахунок, силами, засобами продавця) (пункт 1.1. договору).

Розрахунки за продукцію покупець здійснює у готівковій або безготівковій формі. Строк оплати товару: передплата після укладення договору (пункти 2.1, 2.2 договору).

Відповідно до пункту 2.3 договору на суму отриманої передплати, з моменту зарахування грошових коштів на рахунок продавця та до переоформлення товару на покупця, продавцю нараховуються проценти за користування грошовими коштами із розрахунку 3,5% на місяць як плата за користування грошовими коштами.

Пунктом 2.8 договору сторони обумовили, що у випадку відмови продавця від поставки товару або у будь – якому іншому порушенні умов договору продавцем, в т.ч. відмови продавця у випадку зниження ринкової ціни підписати додаткову угоду про зниження ціни відповідного товару, покупець вправі відмовитись від цього договору у повному обсязі або в частині (за конкретним видом товару) та вимагати повернення перерахованих грошових коштів з виплатою штрафу та процентів за користування грошовими коштами відповідно до умов цього договору.

Строк дії цього договору 1 рік (пункт 1.5 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частинам 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказувалось вище, умовами пункту 1.1 договору купівлі – продажу майбутнього врожаю № 12/09 від 12.09.2011 року встановлено строк здійснення продавцем поставки майбутнього врожаю у кількості (орієнтовно) 39 тон, загальною вартістю (орієнтовно) 97500,00 грн. – до 01.10.2012 року.

За умовами пункту 2.2 договору купівлі – продажу майбутнього врожаю № 12/09 від 12.09.2011 року покупець зобов’язаний оплатити товар в строк: - передоплата після укладення договору.

З наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення № 10302977 від 12.09.2011 року вбачається, що ПП „ХЛІБ ПРИАЗОВ’Я” на виконання умов договору купівлі – продажу майбутнього врожаю № 12/09 від 12.09.2011 року перерахувало на розрахунковий рахунок СТОВ „РОСІЯ” 97500,00 грн., тим самим виконало своє зобов’язання належним чином.

Колегія суддів відмічає, що матеріали справи не містять в собі доказів на підтвердження виконання СТОВ „РОСІЯ” свого зобов’язання щодо поставки соняшника в строк, обумовлений договором купівлі – продажу – до 01.10.2012 року.

Як відзначалось вище, ПП „ХЛІБ ПРИАЗОВ’Я” звертаючись з позовом до СТОВ „РОСІЯ” вказало, що за обставин невиконання СТОВ „РОСІЯ” свого зобов’язання з поставки соняшника за договором купівлі – продажу № 12/09 від 12.09.2011 року, ПП „ХЛІБ ПРИАЗОВ’Я” 04.02.2013 року звернулось до відповідача з письмовою претензійною вимогою про повернення сплаченої за платіжним дорученням № 10302977 від 12.09.2011 року передоплати в розмірі 97500,00 грн. та про сплату відсотків за користування грошовими коштами, як це передбачено умовами пунктів 2.2, 2.8 договору купівлі – продажу від 12.09.2011 року, втім така вимога СТОВ „РОСІЯ” залишилась без уваги.

Частинами 2, 3 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 2.3 договору купівлі – продажу майбутнього врожаю № 12/09 від 12.09.2011 року на суму отриманої передплати, з моменту зарахування грошових коштів на рахунок продавця та до переоформлення товару на покупця, продавцю нараховуються проценти за користування грошовими коштами із розрахунку 3,5% на місяць як плата за користування грошовими коштами.

Пунктом 2.8 договору сторони обумовили, що у випадку відмови продавця від поставки товару або у будь – якому іншому порушенні умов договору продавцем, в т.ч. відмови продавця у випадку зниження ринкової ціни підписати додаткову угоду про зниження ціни відповідного товару, покупець вправі відмовитись від цього договору у повному обсязі або в частині (за конкретним видом товару) та вимагати повернення перерахованих грошових коштів з виплатою штрафу та процентів за користування грошовими коштами відповідно до умов цього договору.

Зважаючи на викладене та на обставину невиконання СТОВ „РОСІЯ” умов договору купівлі – продажу № 12/09 від 12.09.2011 року з поставки ПП „ХЛІБ ПРИАЗОВ’Я” соняшника в строк до 01.10.2012 року, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність законних підстав для стягнення з відповідача передоплати, сплаченої позивачем за платіжним дорученням № 10302977 від 12.09.2011 року в сумі 97500,00 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 58012,50 грн.

Доводи скаржника щодо позбавлення його можливості скористатись правами, наданими ст. 22 ГПК України, з мотивів неповідомлення СТОВ „РОСІЯ” належним чином про час та місце проведення судового засідання, спростовуються наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 26), яке свідчить про отримання уповноваженою особою СТОВ „РОСІЯ” копії ухвали господарського суду Херсонської області від 27.02.2013 року про порушення провадження у справі № 923/215/13-г, а також наявною в матеріалах справи копією реєстру вихідної поштової кореспонденції господарського суду Херсонської області за 14.03.2013 рік про відправлення копії ухвали суду від 14.03.2013 року на юридичну адресу СТОВ „РОСІЯ” в строк, передбачений ст. 87 ГПК України.

Колегія суддів також зауважує на тому, що ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року по справі № 923/215/13-г було зобов’язано СТОВ „РОСІЯ” надати суду апеляційної інстанції відзив на позовну заяву ПП „ХЛІБ ПРИАЗОВ’Я” з правовим обґрунтуванням його визнання або спростування тверджень позивача, втім, скаржником такі вимоги не виконані; представник відповідача будучи належним чином повідомлений про місце розгляду апеляційної скарги, дату та час засідання суду апеляційної інстанції, не скористався своїм процесуальним правом бути присутнім в засіданні суду для надання пояснень.

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Херсонської області від 28.03.2013 року є законним та обґрунтованим, постановленим за правильно встановленими фактичними обставинами, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101 – 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, —

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 28.03.2013 року по справі № 923/215/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 04.06.2013 року

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.Т. Лавренюк