Вирок № 31626067, 04.06.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.06.2013

Справа № 334/3797/13-к

Провадження № 1-кп/334/145/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі : головуючого - судді Лихосенко М.О.,

при секретарі Череп М.О.,

за участю прокурора Горобієвського С.О.,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Запоріжжі кримінальне провадження № 22013080000000010 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який працює торгівельним представником в ТОВ "Аддінол Україна", одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей 2005 та 2012 р.н., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.359 ч.1 КК України

в с т а н о в и в :

У грудні 2011 року ОСОБА_1, в порушення вимог ст.32 Конституції України, ст.23 Закону України №2657-ХІІ від 02.10.1992 року «Про інформацію», п.7 постанови Верховної Ради України №2471-XII від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №1450 від 27.10.2001 року «Про затвердження Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації», п.1 Указу Президента України №256/2001 від 13.04.2001 року «Про впорядкування виготовлення, придбання та застосування технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку», відповідно до положень яких у власності громадян не можуть перебувати спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, замовниками розроблення, виготовлення та придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації можуть бути СБУ, розвідувальні органи, МВС, Державна податкова адміністрація, Держкомкордон, Управління державної охорони, ДПтС, а також Міноборони в межах, визначених законодавством, придбав спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації.

Так, у грудні 2011 року у м. Запоріжжі, ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, з метою незаконного придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, зайшов на сайт «Sun SKY.com», де вже був зареєстрований як користувач, і знайшов у розділі продажів товару брелоки з прихованими в них відеокамерами, що були закамуфльовані під звичайні побутові предмети у вигляді брелоків до автомобільних сигналізацій.

Ознайомившись з технічними характеристиками та функціональними можливостями зазначених пристроїв для негласного отримання інформації, які були розміщені в описі товару, ОСОБА_1, маючи вищу освіту та фактично володіючи інформацією про належність таких брелоків з прихованими відеокамерами, закамуфльованими під різні побутові та інші предмети, до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, замовив на вказаному сайті 6 брелоків з прихованими відеокамерами, які були закамуфльовані під виглядом брелоків до автомобільної сигналізації, в комплекті з USB-кабелями дисками та інструкціями до них.

Оплату за даний товар ОСОБА_1 здійснив одразу за допомогою своєї особистої валютної банківської картки, відкритої на його ім'я в ПАТ КБ «ОТП Банк», через електронний гаманець міжнародної електронної платіжної системи «PayPal» на адресу «Shenzhen SUNSKY Technology Limited» за призначенням платежу «оплата товару ShenzhenSUN 4029357733».

27.12.2011 в зоні митного контролю Київської регіональної митниці на території ДОПП «Укрпошта» (м. Київ, вул. Петрозаводська, 2) під час митного оформлення міжнародного поштового відправлення RА267157867CN, яке надійшло від невстановленої особи з Китаю до України на ім'я ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено 6 брелоків, відповідно, з прихованими відеокамерами, які є спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.359 ч.1 КК України, як незаконне придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

ОСОБА_1 свою вину в скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю.

29.04.2013р. між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органми СБУ, Державної митної служби та Державної прикордонної служби прокуратури Запорізької області Горобієвським С.О., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 22013080000000010 та підозрюваним ОСОБА_1 в порядку передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій за ст. 359 ч.1 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн., та отримана згода обвинуваченого на його призначення.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої та середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.359 ч.1 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що згоден реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням внаслідок дій ОСОБА_1 відсутня.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, Державної митної служби та Державної прикордонної служби прокуратури Запорізької області Горобієвським С.О. та підозрюваним ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 незаконно придбав спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, тобто вчинив дії, передбачені ст.359 ч.1 КК України, за якою належить призначити йому, узгоджену сторонами угодою про визнання винуватості, міру покарання.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 384, 394, 474, 485 КПК України,

з а с у д и в :

Затвердити у кримінальному провадженні угоду про визнання винуватості від 29.03.2013р. між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, Державної митної служби та Державної прикордонної служби прокуратури Запорізької області Горобієвським С.О. та підозрюваним ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ст.359 ч.1 КК України, за якою призначити йому, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 29.03.2013р., покарання у виді штрафу в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (р/р 31253272211213 в УДКСУ в Солом`янському районі, ГУДКСУ у м.Києві, МФО 820019, ЄДРПОУ 20001993) витрати на залучення експерта під час проведення досудового розслідування в сумі 783 грн. 20 коп.

Оскільки в ході досудового слідства запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не застосовувався, суд вважає і в подальшому запобіжний захід не застосовувати.

Речові докази : шість брелоків з вмонтованими відеокамерами в комплекті з USB кабелями та дисками, які зберігається камері речових доказів слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: Лихосенко М. О.