Постанова № 31625629, 30.05.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1783/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лі Н. А.,

за участю:

представника позивача - Шевчук П.В.,

представника відповідача (ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС) - Гаспарян С.С.,

відповідача - Головного державного податкового ревізор - інспектору відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві Картавицької І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби , Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві Картавицької Ірини Лер'євни, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2013 року Українсько-німецьке Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтазар" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби , Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві Картавицької Ірини Лер'євни , в якій просив суд:

визнати протиправними дії Картавицької Ірини Лер'євни щодо не підтвердження суми бюджетного відшкодування по поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві декларації за листопад 2012 року та, яка зареєстрована Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за вхідним № 9079652941 від 18 грудня 2012 року, в розмірі 29 909 грн.;

визнати протиправними бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо не складення та неподання до уповноваженого органу Державної казначейської служби України висновку про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за листопад 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 29 909 грн., яка зареєстрована Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за вхідним № 9079652941 від 18 грудня 2012 року;

зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві скласти та подати до уповноваженого органу Державної казначейської служби України висновок про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за листопад 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 29 909 грн., яка зареєстрована Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за вхідним № 9079652941 від 18 грудня 2012 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року в якості відповідача залучено Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що висновками акту позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за листопад 2012 року від 06 березня 2013 року № 1336/15-3/20029514 не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2012 року в сумі 29 909 грн. у зв'язку з тим, що на момент перевірки відповіді на запит щодо підтвердження сум податкового кредиту Державною податковою інспекціє у м. Полтаві не отримано. Позивач вважає безпідставним надання таких висновків податковим ревізором, а бездіяльність податкового органу щодо неподання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість уповноваженому органу Державної казначейської служби України протиправною.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС - заперечував проти позовних вимог, в обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року встановлено, що податковий кредит позивачем за жовтень та листопад 2012 року сформований з постачальником ТОВ "Бел Оіл" на суми ПДВ 6 752 грн. 50 коп. та 1 153 грн. 95 коп. відповідно, в ланцюгах постачання якого встановлено ризикового постачальника підприємство "Юрай" у формі ТОВ, у якого податковий кредит в декларації за жовтень-листопад 2012 року відсутній, а податкові зобов'язання за відповідні періоди відкориговані у сторону зменшення по незазначеним покупцям. В зв'язку з чим, в ході проведення перевірки з урахуванням необхідності дослідження господарських відносин з ТОВ "Бел ОІЛ" з метою з'ясування їх реальності ДПІ у м. Полтаві був направлений запит на зустрічну звірку до ДПІ у Обухівському районі у Київській області ДПС. Перевіркою було встановлено завищення суми бюджетного відшкодування задекларованого по податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року у розмірі 187 грн. 94 коп. Щодо решти суми, заявленої до бюджетного відшкодування в розмірі 29 909 грн., в акті перевірки зазначено про неможливість її підтвердження в зв'язку з відсутністю на момент перевірки інформації щодо підтвердження суми податкового кредиту. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що дії перевіряючого є правомірними і ґрунтуються на дотриманні вимог чинного законодавства.

Відповідачем - Головним державним податковим ревізором - інспектором відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві Картавицькою І.Л. надано до суду письмові пояснення, в яких остання зазначила, що при складанні висновку про можливість підтвердження суми бюджетного відшкодування керувалась законами та нормативними актами, діяла в межах законодавства.

Відповідач - Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області - у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю "Алтазар" (код ЄДРПОУ 20029514) зареєстровано як юридична особа 17 лютого 1994 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради /т. 1, а. с. 49/, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби з 21 лютого 1994 року /т. 1, а. с. 85/, є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23498801 від 08 листопада 2001 року, що міститься в матеріалах справи /т. 1, а. с. 84/.

18 грудня 2012 року позивачем було подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з ПДВ за листопад 2012 року (вх. № 9079652941).

Разом з декларацією позивачем були надані довідка про залишок суми від'ємного значення /том 1, а. с. 72/, розрахунок суми бюджетного відшкодування /том 1, а. с. 106/ та заява про повернення суми бюджетного відшкодування /том 1, а. с. 107/, в яких заявлена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку складала 30 097 грн.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податкові органи можуть здійснювати податковий контроль, який в силу підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, здійснюється у тому числі шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено положеннями статті 200 Податкового кодексу України.

Згідно вимог пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (пункт 200.8 статті 200 Податкового кодексу України).

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України).

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 Податкового кодексу України).

Після отримання вказаної декларації позивача за листопад 2012 року ДПІ у м. Полтаві 18 січня 2013 року було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Перевіркою, оформленою актом від 18 січня 2013 року № 24/15-3/20029514, встановлено наявність достатніх підстав, що свідчать про необхідність проведення документальної позапланової перевірки /том 2, а. с. 24-31/.

Тому, у відповідності до вимог пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Полтаві проведена документальна позапланова виїзна перевірка від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2012 року, про складено акт № 1336/15.3/20029514 від 06 березня 2013 року.

Правомірність підстав проведення перевірки позивачем не оспорюється.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, підпункту "а" пункту 200.4 статті 200, підпункту "б" пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2012 року на 188 грн. Також перевіряючим за результатами перевірки зроблено висновок про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2012 року в розмірі 29 909 грн., що пов'язано з відсутністю на момент перевірки відповіді на запит, щодо підтвердження сум податкового кредиту за перевіряє мий період. Дана сума буде підтверджена після надходження такої відповіді.

На підставі висновків акту № 1336/15.3/20029514 від 06 березня 2013 року ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення № 0002731503 від 21 березня 2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 188 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 94 грн.

З пояснень позивача від 29 квітня 2013 року вбачається, що останнім в даній справі не оскаржується вказане податкове повідомлення - рішення .

Разом з тим, позивач вважає дії Картавицької Ірини Лер'євни щодо не підтвердження суми бюджетного відшкодування по поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві декларації за листопад 2012 року та, яка зареєстрована Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за вхідним № 9079652941 від 18 грудня 2012 року, в розмірі 29 909 грн. та бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо не складення та неподання до уповноваженого органу Державної казначейської служби України висновку про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за листопад 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 29 909 грн., яка зареєстрована Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за вхідним № 9079652941 від 18 грудня 2012 року протиправними у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Станом на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) передбачався статтею 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, за приписами пунктів 200.1 - 200.4 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Вищезазначене свідчить про те, що право на формування податкового кредиту з ПДВ та відповідно бюджетне відшкодування безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації /пункт 200.7 Податкового кодексу України/.

Відповідно до пункту 200.10 зазначеного Кодексу протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних /пункт 200.10/.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки /пункт 200.11/.

Відповідно до вимог пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

При оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами податковим органом застосовується Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації № 984 від 22 грудня 2010 року та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок).

Так, пунктами 3-6 Порядку визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Системний аналіз наведених норм Податкового кодексу України надає підстав суду для висновку, що податковий орган, його посадові особи під час проведення перевірки та складання її висновків повинні або встановити факт наявності порушення, або їх відсутність. Інший порядок дій податкового органу, його посадових осіб Податковим кодексом не передбачений.

Сторонами не заперечується той факт, що за результатами перевірки, оформленої актом № 1336/15.3/20029514 від 06 березня 2013 року, ДПІ у м. Полтаві було надіслано позивачу податкове повідомлення - рішення № 0002731503 від 21 березня 2013 року, яким УН ТОВ "Алтазар" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 188 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 94 грн.

Разом з тим, у вказаному акті не було встановлено порушень при визначенні позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 29 909 грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню, але зазначено, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за листопад 2012 року буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок.

За таких обставин, суд погоджується з твердженнями відповідача щодо оформлення результатів перевірки у вигляді акту у зв'язку з виявленими порушеннями. Разом з тим, суд зазначає, що складення висновку про неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування без встановлення порушення з боку платника податків не узгоджується з нормами Податкового кодексу України, оскільки ними складення такого висновку не передбачено.

Відповідач - Головний державний податковий ревізор - інспектор відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві Картавицька І.Л. в додаткових поясненнях /том 1, а. с. 95-97/ посилалась на Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, пунктом 2 якого визначено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій, з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, при цьому, відповідно до пункту 3.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236, підтвердження у повному обсязі господарських відносин платника податків із суб'єктом господарювання можливе за відсутності сумнівів щодо їх подальшого проходження від виробника до кінцевого споживача. Право податкового органу на проведення зустрічних звірок передбачено також пунктом 7.8 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 19 червня 2012 року N 522.

Проте, суд зауважує, що вказаними нормативними актами встановлено можливість проведення зустрічних звірок, але не передбачено повноважень податкового органу щодо складання висновків актів перевірки без встановлення факту порушення платником податків чинного законодавства, або відсутності такого порушення, тобто під умовою.

Суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 244-2 КАС України і взяти до уваги постанову Верховного Суду України від 24.12.06 р. у справі Господарського суду Вінницької області № 9/175-04 за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою ДПІ є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України та аналогічним вимогам Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій.

Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дії Картавицької Ірини Лер'євни щодо не підтвердження суми бюджетного відшкодування по поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві декларації за листопад 2012 року та, яка зареєстрована Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за вхідним № 9079652941 від 18 грудня 2012 року, в розмірі 29 909 грн.

Суд зауважує, що з огляду на викладені вище обставини, протиправність дій ревізора полягала саме у порушенні правил, процедури, встановленої законом, а саме: надання висновку, складання якого не передбачено положеннями Податкового кодексу України. Тому, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні заявленої вимоги.

Разом з тим, такі дії ревізора потягли за собою порушення прав та законних інтересів платника, тому з огляду на частину 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, суд в даному разі вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними дії Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві Картавицької Ірини Лер'євни щодо складання висновку акту "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Українсько-німецьке підприємство "Алтазар" код ЄДРПОУ 20029514 від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2012 року" від 06.03.2013 року № 1336/15.3/20029514 про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2012 року в сумі 29909,00 грн., що пов'язано з відсутністю на момент перевірки відповіді на запит, щодо підтвердження сум податкового кредиту за перевіряє мий період

Згідно п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13. ст. 200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно пункту 200.14 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Абзацом 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

За таких обставин, за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби або зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або надсилає платнику податків податкове повідомлення - рішення у разі виявлення невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Тобто, чинним законодавством визначено вичерпний перелік дій податкового органу після проведення перевірки платника податків з питань обґрунтованості декларування останнім від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Зі змісту пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України вбачається, що податковий орган, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме: за наслідками перевірки, або надати висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Чинним податковим законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій.

Суд також відзначає, що нормами Податкового кодексу України право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

В зв'язку з цим, посилання податкового органу на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача визнається судом необґрунтованим, оскільки Податковим кодексом України не передбачено отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Щодо посилання податкового органу про неможливість підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 29 909 грн. з причин неотримання довідок зустрічних звірок, то слід зазначити, що на підтвердження фактичного виконання господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем надано первинні бухгалтерські документи, які підписані уповноваженими особами, досліджувались під час перевірки позивача, жодних зауважень податковим органом щодо вказаних документів ані в акті перевірки, ані в ході судового розгляду справи не було наведено.

Реальність господарських операцій, факт здійснення розрахунків УН ТОВ "Алтазар" відповідачем як на час проведення перевірки, так і на момент розгляду справи під сумнів не ставились.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні пункту 200.14 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Податкового кодексу України ДПІ у м. Полтаві мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Податковим кодексом України, не був виконаний відповідачем, чим були порушені права позивача.

За таких обставин, суд вважає бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби щодо не складення та не подання до уповноваженого органу Державної казначейської служби України висновку про суму відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданої Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за листопад 2012 року (вхідний № 9079652941 від 18 грудня 2012 року) в розмірі 29 909 грн. протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Полтаві скласти та подати до уповноваженого органу Державної казначейської служби України висновок про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за листопад 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 29 909 грн., яка зареєстрована Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за вхідним № 9079652941 від 18 грудня 2012 року, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету відповідно до вимог п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України.

Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою. Тому у разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник податку може скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення до суду з позовом про стягнення відповідної суми коштів (відшкодування заборгованості) з державного бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Разом з цим, позивач під час судового розгляду даної справи не бажав захисту своїх прав іншим способом, зокрема, стягнення відповідної суми та наполягав саме на задоволенні заявленої вимоги, зазначаючи при цьому, що в даній конкретній справі саме задоволення його позовних вимог є належним способом захисту його прав.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимоги щодо зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Полтаві скласти та подати до уповноваженого органу Державної казначейської служби України висновок про суми відшкодування податку на додану вартість.

Дослідивши вказані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українсько-німецьке Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтазар" до Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, Головний державний податковий ревізор - інспектор відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві Картавицької Ірини Лер'євни, управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві Картавицької Ірини Лер'євни щодо складання висновку акту "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Українсько-німецьке підприємство "Алтазар" код ЄДРПОУ 20029514 від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2012 року" від 06.03.2013 року № 1336/15.3/20029514 про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2012 року в сумі 29909,00 грн., що пов'язано з відсутністю на момент перевірки відповіді на запит, щодо підтвердження сум податкового кредиту за перевіряє мий період.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби щодо не складення та не подання до уповноваженого органу Державної казначейської служби України висновку про суму відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданої Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за листопад 2012 року (вхідний № 9079652941 від 18 грудня 2012 року) в розмірі 29 909 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-німецьке Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтазар" (код ЄДРПОУ 20029514) витрати зі сплати судового збору в сумі 17 (сімнадцять) гривень 21 копійка.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 червня 2013 року.

Суддя Р.І. Молодецький