Постанова № 31625501, 27.05.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 року № 2а-8922/10/1370

о 17 год., 50 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, представник - Чижевський М.В.доОСОБА_2, представник - ОСОБА_3простягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 91057,00 грн.

Позивач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Згідно ст. 55 КАС України, судом проведено заміну позивача у справі - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на ім'я відповідача 18.03.2010 року здійснено першу державну реєстрацію автомобіля марки VOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_1, 1999 року випуску, 20.03.2010 року здійснено першу державну реєстрацію автомобілів марки VOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_2, 2000 року випуску, VOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_3, 2002 року випуску, VOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_4, 2003 року випуску.

Позивач повинен був сплатити податок з власників транспортних засобів до бюджету Шевченківського району м. Львова в сумі 91057,00 грн. Доказів про зарахування вказаного податку в доход державного бюджету відповідачем не надано, що є підставою його стягненню податковим органом в примусовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив частково, просив при розгляді даної справи врахувати Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року по справі № 2а-10012/10/1370.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Згідно листа управління Державтоінспекції Львівського ВРЕР № 9/2074 від 09.06.2010 року на ім'я ОСОБА_2 18.03.2010 року здійснено першу державну реєстрацію автомобіля марки VOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_1, 1999 року випуску, та 20.03.2010 року здійснено першу державну реєстрацію автомобілів марки VOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_2, 2000 року випуску, VOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_3, 2002 року випуску, VOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_4, 2003 року випуску.

Згідно Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні, сума податку, що підлягає сплаті, становить 91057,00 грн. на рік (об'єм двигуна: - 2461 куб. см., ставка податку 1000 грн. за 100 куб. см., 1000 х 2461 / 100 = 24610,00 грн. (VOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_1), - 2461 куб. см., ставка податку 1000 грн. за 100 куб. см., 1000 х 2461 / 100 = 24610,00 грн. (VOLKSWAGEN Т4 державний номерний знак НОМЕР_2), -2461 куб. см., ставка податку 1000 грн. за 100 куб. см., 1000 х 2461 / 100 = 24610,00 грн. (VOLKSWAGEN Т4 державний номерний знак НОМЕР_3), -2461 куб. см., ставка податку 700 грн. за 100 куб. см., 700 х 2461 / 100 = 17277,00 грн. (VOLKSWAGEN Т4 державний номерний знак НОМЕР_4)).

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова направилися на адресу відповідача запрошення від 05.08.2010 року, отримане 09.08.2010 року для надання пояснення щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших машин і механізмів.

Згідно довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 20020/19-020 від 26.08.2010 року, надходжень від відповідача по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 24610,00 грн. згідно квитанції від 18.03.2010 року не було.

Згідно довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 20019/19-020 від 26.08.2010 року, надходжень від відповідача по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 24610,00 грн. згідно квитанції від 20.03.2010 року не було.

Згідно довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 20022/19-020 від 26.08.2010 року, надходжень від відповідача по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 24610,00 грн. згідно квитанції від 20.03.2010 року не було.

Згідно довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 20017/19-020 від 26.08.2010 року, надходжень від відповідача по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 17227,00 грн. згідно квитанції від 20.03.2010 року не було.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. за № 1251-XII зі змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 року за № 1963-XII зі змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Бюджетним кодексом України від 21.06.2001 року за № 2542-ІІI зі змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування», під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно ст. 14 цього ж Закону до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Згідно ст. 20 цього ж Закону контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього ж Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно ст. 2 цього ж Закону, об'єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі вантажні - код 8704.

Згідно ст. 3 цього ж Закону, перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Згідно ч. 1 ст. 5 цього ж Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Згідно ч. 6 ст. 5 цього ж Закону фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Згідно ч. 5 ст. 6 цього ж Закону, сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього ж Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.

Згідно ст. 7 цього ж Закону у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 50 Бюджетного кодексу України, органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції ГУ МНС України у Львівській області про скасування державної реєстрації транспортних засобів, встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів марки VOLКSWAGEN T 4, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, VOLКSWAGEN T 4, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, VOLКSWAGEN T 4, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4, здійснена на підроблених документах, що є підставою для скасування державної реєстрації таких транспортних засобів.

Обставини встановлені у вищезазначеній постанові спростовують висновки позивача щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 66447,00 грн. Позивач, жодними належними та допустимими доказами не підтвердив обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення вказаного податку в сумі 66447,00 грн.

Судом враховуються обґрунтування позовних вимог в частині стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 24610,00 грн., оскільки перша реєстрація транспортного засобу VOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_1, 1999 року випуску здійснена 18.03.2010 грн., що не заперечується представником відповідача. Сума такого податку, яка мала бути сплачена відповідачем під час першої реєстрації 18.03.2010 року до місцевого бюджету Шевченківського району м. Львова за автомобіль марки VOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_1, 1999 року випуску, не зарахована на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, що підтверджується довідкою ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 26.08.2010 року № 20020/19-020. Відповідач, представник відповідача належними та допустимими доказами не спростував вказане та не підтвердив виконання покладеного на нього обов'язку із сплати податку в сумі 24610,00 грн. Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8, АДРЕСА_1) до місцевого бюджету Шевченківського району м. Львова (ЗКПО 22389441, р/р 33217808700007, код платежу 12020200, банк одержувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 24610,00 грн.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 03.06.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.