Рішення № 31625297, 31.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2013 р. Справа № 911/1738/13

За позовом Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Вишгородського районного комунального підприємства „Вишгородтепломережа"

до Фізичної особи - підприємця Гурьянової Ірини Вікторівни

про стягнення 29 463,44грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від прокуратури Сазонова С.В. (посвідчення № 007176 від 02.10.2012р.);

від позивача Дяченко Л.Л. (дов. № 18.09.2012р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Вишгородського районного комунального підприємства „Вишгородтепломережа" (далі - позивач) звернувся з позовом до Фізичної особи - підприємця Гурьянової Ірини Вікторівни (далі - відповідач) про стягнення 29 463,44грн. заборгованості, з яких: 28 694,49грн. боргу за поставлену згідно договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 21555 від 10.10.2012р. теплову енергію, який виник за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року, 597,67грн. пені, 39,89грн. інфляційних втрат та 131,39грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 21555 від 10.10.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2013р. порушено провадження у справі 911/1738/13, розгляд справи призначено на 31.05.2013р.

У судовому засіданні 31.05.2013р. представники прокуратури та позивача повністю підтримали позовні вимоги

Представник відповідача в судове засідання 31.05.2013р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2012р. між Вишгородським районним комунальним підприємством „Вишгородтепломережа" (Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Гур'яновою Іриною Вікторівною (Споживач) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 21555 від 10.10.2012р., за умовами якого постачальник зобов'язався надавати споживачеві теплову енергію у гарячій воді, а споживач - своєчасно оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами, у строки та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води в обсягах згідно з Додатком 1 до договору та при виконанні вимог п. 4.2.1, п. 4.2.2. договору.

Пунктами 7.1., 7.2., 7.3., 7.4. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач не пізніше 25 числа поточного місяця складає постачальнику письмовий звіт про фактично використану теплову енергію та проводить оплату на протязі 10 днів після одержання рахунка постачальника за обліковий період. За наявності боргу у споживача за договором постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, поставлену в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 09.10.2013р.

На виконання п. 1.1. договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 21555 від 10.10.2012р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 28 694,49рн., що підтверджується звітами про споживання теплової енергії підприємством (а.с. 16-19).

Також, позивачем для оплати відповідачем виставлено рахунки фактури (а.с. 20-22), які залишилися неоплаченими відповідачем.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 7.3. договору, з оплати отриманої згідно договору теплової енергії, не виконав, суму боргу не сплатив, що підтверджується банківською випискою (а.с. 44-45), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлену згідно договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 21555 від 10.10.2012р. теплову енергію, який виник за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року на момент судового розгляду справи складає 28 694,94грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 44-45) та визнається відповідачем, що вбачається зі змісту його клопотання від 23.05.2013р. (а.с. 49).

Предметом позову є вимога про стягнення 28 694,49грн. боргу за поставлену згідно договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 21555 від 10.10.2012р. теплову енергію, який виник за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року, 597,67грн. пені, 39,89грн. інфляційних втрат та 131,39грн. 3 % річних.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 21555 від 10.10.2012р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 28 694,49рн., що підтверджується звітами про споживання теплової енергії підприємством (а.с. 16-19); відповідач свій обов'язок, передбачений п. 7.3. договору, з оплати отриманої згідно договору теплової енергії, не виконав, суму боргу не сплатив, що підтверджується банківською випискою (а.с. 44-45), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлену згідно договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 21555 від 10.10.2012р. теплову енергію, який виник за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року на момент судового розгляду справи складає 28 694,94грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 44-45) та визнається відповідачем, що вбачається зі змісту його клопотання від 23.05.2013р. (а.с. 49).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 28 694,94грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 28 694,49грн. боргу за поставлену згідно договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 21555 від 10.10.2012р. теплову енергію, який виник за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, прокурором за період з 21.12.2012р. по 31.03.2013р. нарахована пеня в сумі 597,67грн., зокрема: 223,77грн. за період з 21.12.2012р. по 31.03.2013р. на суму боргу 5 392,06грн., 202,73грн. за період з 21.01.2013р. по 31.03.2013р. на суму боргу 7 048,38грн., 136,10грн. за період з 21.02.2013р. по 31.03.2013р. на суму боргу 8 493,16грн. та 35,07грн. за період з 21.03.2013р. по 31.03.2013р. на суму боргу 7 760,89грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В разі несплати або несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію у строки, зазначені в розділі „Порядок розрахунків" договору, споживач сплачує на користь постачальника за весь час прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу (п. 8.2. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний прокурором в поданому ним розрахунку пені (а.с. 15), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 21.12.2012р. по 31.03.2013р. загалом становить 597,16грн., зокрема: 223,20грн. за період з 21.12.2012р. по 31.03.2013р. на суму боргу 5 392,06грн., 202,76грн. за період з 21.01.2013р. по 31.03.2013р. на суму боргу 7 048,38грн., 136,12грн. за період з 21.02.2013р. по 31.03.2013р. на суму боргу 8 493,16грн. та 35,08грн. за період з 21.03.2013р. по 31.03.2013р. на суму боргу 7 760,89грн. Відтак, вимога про стягнення 597,67грн. грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 597,16грн. пені.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 21555 від 10.10.2012р., прокурором за період з 21.12.2012р. по 31.01.2013р. нараховано 39,89грн. інфляційних втрат та 131,39грн. 3 % річних за період з 21.12.2012р. по 31.03.2013р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 15), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 21.12.2012р. по 31.01.2013р. та 3 % річних, нарахованих за період з 21.12.2012р. по 31.03.2013р. складає 29,11грн. інфляційних втрат та 129,81грн. 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 39,89грн. інфляційних втрат та 131,39грн. 3 % річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 29,11грн. інфляційних втрат та 129,81грн. 3 % річних відповідно.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 28 694,49грн. боргу за поставлену згідно договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 21555 від 10.10.2012р. теплову енергію, який виник за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року, 597,16грн. пені, 29,11грн. інфляційних втрат та 129,81грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи, що позивач та відповідач не звільнені від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України „Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гурьянової Ірини Вікторівни (07300, Київська область, Вишгородський р-н., м. Вишгород, вул. Київська, буд. 18, кв. 131; ідентифікаційний номер 2273816883) на користь Вишгородського районного комунального підприємства „Вишгородтепломережа" (07300, Київська обл., Вишгородський р-н., вул. Кургузова, буд. 3-В; код ЄДРПОУ 13713569) 28 694 (двадцять вісім тисяч шістсот дев'яносто чотири гривні) 49 коп. боргу за поставлену згідно договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 21555 від 10.10.2012р. теплову енергію, який виник за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року, 597 (п'ятсот дев'яносто сім гривень) 16 коп. пені, 29 (двадцять дев'ять гривень) 11 коп. інфляційних втрат та 129 (сто двадцять дев'ять гривень) 81 коп. 3 % річних.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гурьянової Ірини Вікторівни (07300, Київська область, Вишгородський р-н., м. Вишгород, вул. Київська, буд. 18, кв. 131; ідентифікаційний номер 2273816883) в доход Державного бюджету України 1 719 (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять гривень) 74 коп. судового збору.

5. Стягнути з Вишгородського районного комунального підприємства „Вишгородтепломережа" (07300, Київська обл., Вишгородський р-н., вул. Кургузова, буд. 3-В; код ЄДРПОУ 13713569) в доход Державного бюджету України 0 (нуль гривень) 75 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 04.06.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко